Рішення

від 10.11.2015 по справі 904/3322/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.15р. Справа № 904/3322/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРЕГ ПЛЮС", м. Дніпропетровськ

до Управління житлово-комунального господарства Марганецької міської ради, м. Марганець Дніпропетровської області

за участю Прокуратури Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 221 312,08 грн.

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя Мілєва І.В.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від прокурора: Богомол О.М посв. від 28.10.2012р. №011672

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 7 від 01.04.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3 представник за довіреністю № 71 від 05.05.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради про стягнення збитків у сумі 221 312,08 грн., з яких: 143 230,47 грн. заборгованості, 72 760,50 грн. - інфляційні втрати, 5 321,11 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №18-3 від 29.03.2013 р. про закупівлю робіт за державні кошти в частині повного та своєчасного розрахунку.

Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що термін проведення остаточних розрахунків не настав, декларація про готовність об'єкта до експлуатації в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 не зареєстрована, а відтак відсутні підстави для стягнення.

Також відповідач зазначає, що за результатами проведеною з 24.11.2014 р. по 19.12.2014 р. ревізії Нікопольською ОДФІ, за результатами якої складено ОСОБА_3 №860-22/21 від 19.12.2014 р., в якому зазначено про неможливість підтвердження кредиторської заборгованості.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд у відповідності із постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, з існуванням яких він пов'язує необхідність забезпечення позову, тому відповідне клопотання задоволенню не підлягає.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 19.05.2015 р.

19.05.2015 р. відповідач надав клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на боці відповідача - Кабінет міністрів України та Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області. Суд відхилив клопотання відповідача.

19.05.2015 р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.06.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 р. продовжено строк розгляду спору по справі до 01.07.2015 р. та відкладено розгляд справи до 01.07.2015 р.

26.06.2015 р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь 259 746,15 грн., з яких: 143 230,47 грн. заборгованості, 108 416,29 грн. - інфляційні втрати, 8 099,39 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

01.07.2015 р. від прокуратури Дніпропетровської області надійшло повідомлення про вступ у справу з метою захисту інтересів держави в особі Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2015 р. призначено розгляд справи № 904/3322/15 у колегіальному складі суду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2015 р. № 560 призначено повторний автоматизований розподіл справи для визначення колегії суддів.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 01.07.2015 р. визначено наступний склад колегії: головуючий колегії - ОСОБА_1, судді - Мілєва І.В., Фещенко Ю.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2015 р. справу № 904/3322/15 прийнято до провадження в колегіальному складі: головуючий колегії - ОСОБА_1, судді - Мілєва І.В., Фещенко Ю.В. та призначено до розгляду на 23.07.2015 р., викликано в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України представника Нікопольської ОДФІ для надання пояснень.

16.07.2015 р. до господарського суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

23.07.2015 р. прокуратура Дніпропетровської області надала пояснення, в яких позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки термін проведення остаточних розрахунків не настав, декларація про готовність об'єкта до експлуатації в порідку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 не зареєстрована.

23.07.2015 р. оголошувалась перерва до 27.07.2015 р., з 27.07.2015 р. по 26.08.2015 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2015 р. № 769, у зв'язку із перебуванням судді Фещенко Ю.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи для визначення колегії суддів.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 26.08.2015 р. визначено наступний склад колегії: головуючий колегії - ОСОБА_1, судді - Манько Г.В., Мілєва І.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2015 р. справу № 904/3322/15 прийнято до провадження в колегіальному складі: головуючий колегії - ОСОБА_1, судді - Манько Г.В., Мілєва І.В. та призначено до розгляду на 16.09.2015 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2015 р. № 920, у зв'язку із перебуванням судді Манько Г.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи для визначення колегії суддів.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.09.2015 р. визначено наступний склад колегії: головуючий колегії - ОСОБА_1, судді - Мілєва І.В., Фещенко Ю.В..

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2015 р. справу № 904/3322/15 прийнято до провадження в колегіальному складі: головуючий колегії - ОСОБА_1, ОСОБА_1, судді - Мілєва І.В., Фещенко Ю.В. та призначено до розгляду на 13.10.2015 р.

13.10.2015 р. розгляд справи відкладено на 09.11.2015 р.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 09.11.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради (далі - Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" (далі - Учасник, Позивач) був укладений договір № 18-З про закупівлю робіт за державні кошти від 29.03.2013 р. (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору учасник зобов'язується у 2013 році виконати роботи згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати в експлуатацією об'єкт у встановлений термін, зазначений в п. 10.1., а замовник - прийняти і здійснити оплату за виконані роботи.

Найменування робіт: Додаткові будівельно-монтажні роботи по об'єкту „Реконструкція незавершеного будівництва житлового будинку № 26б по вулиці Бульварній в м. Марганець Дніпропетровської областіВ» (пункт 1.2. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна цього договору становить 1120627,90 грн., у тому числі ПДВ 186771,32 грн.

Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунка на оплату робіт або після підписання сторонами акту виконаних робіт; або поетапної оплати замовником виконаних робіт.

Цей договір набирає чинності з 29.03.2013 р. і діє до 31.12.2013 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1. договору).

31.12.2013 р. між сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої п. 10.1. договору викладено в наступній редакції: „Цей договір набирає чинності з 29.03.2013 р. і діє до 31.12.2014 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язаньВ» .

На підставі договору позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 1 120 627,90 грн.

Відповідач частково сплатив вартість будівельних робіт у розмірі 977 397,43 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.75-78) Залишок несплаченої суми становить 143 230,47 грн.

Виконання робіт на цю суму підтверджується актами форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 р. № 2/18-3, 3/18-3, 4/18-3, 5/18-3 (а.с.18-26).

За результатами проведеної з 24.11.2014 р. по 19.12.2014 р. ревізії, Нікопольська ОДФІ склала ОСОБА_3 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління ЖКГ ММР за період з 01.01.2013 р. по 01.03.2014 р. № 860-22/21 від 19.12.2014 р.

В даному акті Нікопольська ОДФІ дійшла висновку про неможливість підтвердити кредиторську заборгованість, яка рахувалась в бухгалтерському обліку Управління ЖКГ по розрахунках з ТОВ «ОБЕРЕГ ПЛЮС» станом на 01.03.2014 р. в сумі 2 663 162,38 грн.

13.07.2015 р. на вимогу суду Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області надала пояснення, в яких зазначила, що відповідно до проведеної ревізії виявлено, що в порушення п. 3.1.15.3, 3.2.10.10, 3.2.10.11, 3.3.1, 3.3.10.5 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д1.1.1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 із змінами та доповненнями без наявності фактів перевищення гранично-припустимого рівня шкідливих факторів виробничого середовища в травні - серпні 2013 р. та з перевищенням визначеного договірними цінами ліміту коштів на додаткові витрати, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт в літній період за період з жовтня 2012 р. по квітень 2013 р., відповідачем безпідставно прийнято до оплати та частково оплачено за рахунок бюджетних коштів додаткові витрати позивач на виконання будівельно-монтажних робіт у літній період, включені до актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, що призвело завищення вартості виконаних підрядних робіт з реконструкції на загальну суму 220520,14 грн. з ПДВ та завищення кредиторської заборгованості станом на 01.03.2014 р. за договором від 29.03.2013 р. № 18-З на загальну суму 8 252,40 грн. з ПДВ., розрахунок якого наведено в до датку № 8 до акта ревізії (а.с. 120).

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Юридичний аналіз зазначених правових норм та умов пункту 4.1. договору у їх сукупності, з урахуванням роз'яснень постанови пленуму Вищого господарського суду України стосовно строку виконання грошових зобов'язань, дозволяє дійти висновку, що оплата виконаних робіт мала бути здійснена негайно, з наступного дня після підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач подав до Казначейства акти виконаних робіт 08.08.2013 р., чим підтвердив прийняття обов'язку зі сплати виконаних робіт.

Крім того, позивач надав доказ направлення відповідачу рахунків-фактур (а.с.172-175), а саме опис вкладення до цінного листа, згідно яго вбачається, що дані рахунки-фактури були направлені 07.08.2015 р. (а.с. 176).

Враховуючи викладене, а також дату підписання актів та дату направлення рахунків на оплату виконаних робіт, оплата виконаних робіт мала бути здійснена відповідачем не пізніше 08.08.2013 р.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо розбіжностей між періодами виконаних робіт у актах, наданих до справи сторонами, оскільки номери актів, дати підписання та перелік робіт співпадають, тому такі заперечення є безпідставними.

Враховуючи виявлене завищення кредиторської заборгованості станом на 01.03.2014 р. за договором від 29.03.2013 р. № 18-З на загальну суму 8 252,40 грн. з ПДВ., несплату відповідачем заборгованості, до стягнення підлягає сума основного боргу у розмірі 134 978,07 грн. (143 230, 47 грн. - 8 252,40 грн. = 134 978,07 грн.)

Згідно з пунктом 1.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Зазначене спростовує заперечення та доводи відповідача про безпідставність позовних вимог.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 3% річних складають 8 099,39 грн., за період з 07.08.2013 р. по 25.06.2015 р.

Зважаючи на те, що сума основного боргу складає 134 978,07 грн., а не 143 230,47 грн., як було заявлено позивачем, а також те, що останнім днем сплати вартості виконаних робіт є 08.08.2013 р., суд зазначає, що період нарахування становить з 09.08.2013 р. по 25.06.2015 р., а тому сума 3% річних за зазначений період складає 7 610,54 грн.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 108 416,29 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 103 118,34 грн. за період з серпня 2013 р. по червень 2015 р., оскільки позивачем не враховано вірний розмір суми основного боргу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 245 706,92 грн., що складається з: 134 978,07 грн. основного боргу, 7610,54 грн. - 3% річних, 103 118,34 грн. інфляційних. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління житлового господарства Марганецької міської ради (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 29 а, код ЄДРПОУ 37857429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 20, код ЄДРПОУ 34775443) 134 978,07 грн. (сто тридцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят вісім грн. 07 коп.) - основного боргу, 7 610,54 грн. (сім тисяч шістсот десять грн. 54 коп. ) - 3% річних, 103 118,34 грн. (сто три тисячі сто вісімнадцять грн. 34 коп.) - інфляційних та 5 103,33 грн. (п'ять тисяч сто три грн. 33 коп.) - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

13.11.2015 р.

Головуючий колегії Суддя Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5