Рішення

від 01.10.2015 по справі 910/10171/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015Справа №910/10171/15

За позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

До відповідача об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по бульвару Дружби народів №10 «Зеніт»

Про стягнення 69230,22 грн.

Суддя: Ковтун С.А. (головуючий)

Суддя: Борисенко І.І.

Суддя: Паламар П.І.

Представники сторін:

від позивача Селезньова О.О. (за дов.)

від відповідача Кравець Д.М. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по бульвару Дружби народів №10 «Зеніт» про стягнення 69230,22 грн. за договором № 04711/4-03 на послуги водопостачання та водовідведення від 23.09.1997, з яких: 50614,03 грн. боргу, 6282,06 грн. інфляційних, 1788,41 грн. трьох процентів річних, 422,91 грн. пені, 10122,81 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.03.2012 по 30.06.2014.

Ухвалою суду від 21.04.2015 порушено провадження у справі №910/10171/15.

Ухвалою суду від 01.07.2015 призначений колегіальний розгляд справи №910/10171/15.

Відповідач вважає, що вимоги про стягнення боргу за період з березня по вересень 2012 року знаходяться поза межами позовної давності, яку просить застосувати до даних вимог, а інші вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 90097,95 грн. основного боргу, 10,88 грн. інфляційних втрат, 117,08 грн. трьох процентів річних, 1819,59 грн. штрафу. Обґрунтовуючи свої доводи позивач послався на таке:

- до ціни позову неправомірно включена холодна вода, що була використана для виготовлення гарячої води, оскільки умовами договору № 04711/4-03 на послуги водопостачання та водовідведення від 23.09.1997 не передбачено надання послуг з гарячого водопостачання і тепловий пункт не знаходиться на балансі відповідача;

- з жовтня 2012 року по червень 2014 року позивач не надсилав відповідачу вимоги-доручення про сплату коштів за отриману холодну воду та прийняті стоки, і, оскільки такий розрахунок було передбачено договором, на час подання позову не порушені права позивача в силу ненастання строку оплати за отриману холодні воду та прийняті стоки у даний період.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

23.09.1997 державне комунальне об'єднання «Київводоканал» (правонаступник - публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») (постачальник) та житлово-будівельний кооператив «Зеніт» (правонаступник - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по бульвару Дружби народів №10 «Зеніт») (абонент) уклали договір № 04711/4-03 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) позивач зобов'язався забезпечити абоненту постачання питної води та приймання від нього каналізаційних стоків, а абонент - сплатити за вищезазначені послуги на умовах, визначених цим Договором, та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65, втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку з введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування). Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п. 1.1 Правил користування).

Отже, правовідносини між сторонами, що виникли за Договором, регулюються у тому числі Правилами користування.

Договір укладено з метою забезпечення питною водою та приймання каналізаційних стоків житлових та нежитлових приміщень будинку № 10 по вул. Дружби народів у м. Києві, які утримує об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по бульвару Дружби народів №10 «Зеніт».

Відповідно до п. 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водоспоживання, або іншим способом, передбаченим Правилами користування (п. 3.4 Договору).

Вирішуючи питання, чи є постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання предметом регулювання Договору, суд виходить з такого.

За приписами п 3.13 Правил користування суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником послуг централізованого водопостачання та водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Виробником послуг централізованого водопостачання та водовідведення в розумінні Правил користування є суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яким, в даному випадку, є позивач.

Відповідно до додатку № 3а до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530261 від 01.09.2002, що укладений між відповідачем та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», тепловий пункт, який забезпечує будинок № 10 по вул. Дружби народів у м. Києві гарячою водою, перебуває на балансі КП «Печерськжитло».

З огляду на викладене, відповідач не є платником за обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, і постачання даної води не є предметом регулювання Договору.

Облік поставленої позивачем питної води для потреб холодного водопостачання протягом березня 2012 року - червня 2014 року здійснювався спільно позивачем з відповідачем щомісячно шляхом зняття показань з приладу обліку, про що свідчать відповідні акти зняття показань з приладу обліку. Як зазначено вище, кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника. Таким же шляхом підлягає визначенню кількість стоків гарячої води, які надійшли у каналізацію. Обсяги спожитої відповідачем гарячої води у спірний період сторонами узгоджена у актах зняття показань з приладу обліку. Як об'єми поставленої холодної води, так і об'єми прийнятих стоків холодної та гарячої води не є спірними та визнаються сторонами.

У спірний період повноваження щодо встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій була наділена Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (ст. 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»). Відповідно до чинних у спірний період тарифів, застосування яких не оспорюється сторонами, вартість поставленої позивачем відповідачу питної води та прийнятих стоків склала 41464,26 грн., а вартість прийнятих стоків гарячої води склала 10418,98 грн.. В свою чергу, відповідач оплатив в рахунок погашення даних сум 14654,39 грн., отже, борг становить 37228,85 грн..

Прядок розрахунків за поставлену питну воду та прийняті стоки врегульовано п. 3.6 Договору, відповідно до якого абонент розраховується за користування водою і послугами каналізації в порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум, зазначених постачальником у платіжній вимозі.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001, № 2346-III.

Статтею 4 даного Закону визначено, що для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі. Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлює Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), яка затвердження постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Інструкцією передбачено, що платіжною вимогою є розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Договірне списання за платіжною вимогою врегульовано главою 6 Інструкції, відповідно до якої застосування даного способу безготівкового розрахунку можливе за умови обумовлення банком свого права на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Даний договір має містити умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання, номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання, назву отримувача, номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника, перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі).

Отже, забезпечення виконання визначеного Договором механізму розрахунків залежить від відповідача, оскільки він є платником, у зв'язку з чим, в силу ст. 33 ГПК України, доведення даних обставин покладається на останнього.

У зв'язку з відсутністю (не наданням відповідачем) відповідних доказів, підлягають застосуванню положення Правил користування, які встановлюють обов'язок споживача щомісячно здійснювати розрахунок за спожиту питну воду та скид стічних вод (п. 3.7). Оскільки визначення обсягу поставленої питної води та прийнятих стоків здійснюється в кінці кожного місяця за приладами обліку, місяцем платежу є наступний місяць за обліковим місяцем, протягом якого і повинна бути здійснена оплата.

З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що на час подання позову не порушені права позивача в силу ненастання строку оплати за отриману холодні воду та прийняті стоки у даний період є не обґрунтовані.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 37228,85 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 37228,85 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Не знаходять свого підтвердження доводи відповідача про сплив позовної давності, оскільки позовна заява подана у квітні 2015 року (20 квітня), тобто у межах визначеної ст. 257 ЦК України загальної позовної давності, встановленої тривалістю у три роки.

Таким чином, вимоги про стягнення 37228,85 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В іншій частині вимоги про стягнення основного боргу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.3 Договору за несвоєчасну оплату відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі згідно з діючим законодавством від суми платежу за кожний день прострочки.

Водночас, діючим законодавством для даної категорії договорів не визначено розміру пені, яка підлягає стягненню за порушення розрахунків. З огляду на це, сторонами не досягнуто всіх необхідних умов, які би свідчили про наявність підстав для застосування договірної неустойки, а тому вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Також не підлягає задоволенню вимога про стягнення штрафу за відмову від оплати платіжної вимоги (п. 4.2 Договору), оскільки, як встановлено судом вище, даний механізм розрахунків не застосовувався сторонами.

В силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, інфляційна складова боргу за поставлену позивачем відповідачу питну воду та прийняті стоки, а також за прийняті стоки гарячої води складає 6180,8 грн., а три проценти річних - 1335,95 грн..

Отже, вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 43409,65 грн. боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції (37228,85 + 6180,8) та 1335,95 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по бульвару Дружби народів №10 «Зеніт» (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 10, код 24074500) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 43409,65 грн. боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції, 1335,95 грн. трьох процентів річних, 1180,85 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 13.11.2015.

Суддя С. А. Ковтун (головуючий)

Суддя І. І. Борисенко

Суддя П. І. Паламар