Ухвала

від 11.11.2015 по справі 910/19041/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.11.2015Справа № 910/19041/14

За скаргою б/н від 09.09.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі», м.Київ на дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві по справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі», м.Київ

про стягнення 7 485,26 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Гринчук Г.Я. - по дов.

від відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві: не з'явився

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі», м.Київ про стягнення 7 485,26 грн., з яких основний борг у сумі 6 503,23 грн., інфляційні втрати в розмірі 467,81 грн., пеня в сумі 444,85 грн. та 3% річних в розмірі 69,37 грн.

Рішенням від 24.11.2014р. господарського суду міста Києва, яке залишено без змін постановою від 27.01.2015р. Київського апеляційного господарського суду, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 6 503,23 грн. припинено, в іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі» задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 444,85 грн., інфляційні втрати в розмірі 467,81 грн., 3% річних в розмірі 69,37 грн. та судовий збір в сумі 1827 грн.

03.02.2015р. на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

15.09.2015р. до господарського суду м.Києва надійшла скарга б/н від 09.09.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі» на дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про:

- зобов'язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. закінчити виконавче провадження №47817108 від 12.06.2015р.;

- зобов'язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. винести постанову про закриття виконавчого провадження №47817108;

- визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. по винесенню постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

- визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору;

- скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

04.11.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі» було подано заяву б/н від 04.11.2015р., в якій заявник просив:

- зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. закінчити виконавче провадження №47817108 від 12.06.2015р.;

- зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. винести постанову про закриття виконавчого провадження №47817108;

- визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. по винесенню постанови №ВП47817108 від 18.06.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору;

- скасувати постанову №ВП47817108 від 18.06.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

У п.9.9 Постанови №9 від 17.10.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ст.22 вказаного нормативно-правового акту.

Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на те, що заява б/н від 04.11.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі» відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, судом розглядаються остаточні вимоги, викладені в ній.

В обґрунтування означеної скарги заявник посилався на те, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві було безпідставно стягнуто з боржника виконавчий збір до моменту закінчення строку для самостійного виконання рішення суду. Одночасно, відповідачем також наголошено, що рішення від 24.11.2014р. господарського суду міста Києва було виконано Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі», що на думку вказаного учасника судового процесу, свідчить про наявність підстав для закриття виконавчого провадження.

Позивач у поясненнях без номеру та дати, що надійшли до господарського суду міста Києва 11.11.2015р., заперечень з приводу задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі» не надав. Проте, вказаним учасником судового процесу наголошено, що відповідач не був позбавлений права та можливості виконати рішення суду, не очікуючи звернення позивача до виконавчої служби.

У судове засідання 11.11.2015р. позивач не з'явився, представника не направив, всіма правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не скористався. Проте, вказаний учасник судового процесу був належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги з огляду на наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0103036162205.

Державний виконавець пояснень по суті скарги не висловив, у судове засідання 11.11.2015р. також не з'явився, проте, був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням №0103036162191.

Наразі, з огляду на неявку відповідача та державного виконавця господарський суд зазначає, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Разом з цим, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з ч.2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення скарги, внаслідок чого скарга може бути розглянута за наявними у справі документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга б/н від 09.09.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі» на дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. При цьому, господарський суд виходив з наступного.

Згідно з положеннями ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк та у яких допущено негайне виконання, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, що входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду передбачено ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Приймаючи до уваги наведене вище, керуючись приписами ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, скаргу позивача було призначено до розгляду.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до даного Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 вказаного Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

За приписами ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток (п.4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, яку затверджено Наказом №74/5 від 15.12.1999р. Міністерства юстиції України).

Частиною 1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

З аналізу наведеної норми слідує, що невиконання самостійно боржником рішення суду у встановлений ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» строк тягне за собою його примусове виконання, яке своїм початком має день, наступний за останнім днем строку, відведеного для самостійного виконання рішення, та є підставою для стягнення з боржника виконавчого збору.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2015р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №47817108. У наведеній постанові зазначено про надання боржнику семиденного строку для самостійного виконання рішення суду.

Тобто, у будь-якому випадку, останнім строком для добровільного виконання судового рішення було 19.06.2015р.

Проте, незважаючи на приписи ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. 18.06.2015р., тобто до закінчення строку самостійного виконання судового наказу, було винесено постанову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі» виконавчого збору в розмірі 280,90 грн. Крім того, 15.07.2015р. органом Державної виконавчої служби України прийнято постанову про арешт коштів боржника.

За твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі», які з боку відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві не заперечені, постанову про відкриття виконавчого провадження вказаним учасником судового процесу було отримано лише 01.09.2015р. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин ухвалами від 18.09.2015р. та від 30.09.2015р. було зобов'язано відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві надати належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №47817108, в тому числі, докази направлення на адресу відповідача постанов відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві.

Проте, всупереч приписам ст.124 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві витребуваних судом документів представлено не було.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що стягнення з боржника виконавчого збору до закінчення строку самостійного виконання боржником судового рішення, що визначений ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», є неправомірним.

Одночасно, у даному випадку, проведення державним виконавцем таких виконавчих дій як накладення арешту на грошові кошти боржника не є беззаперечною підставою для стягнення виконавчого збору.

При цьому, суд зауважує, що за приписами ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і законом.

У п.4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, яку затверджено Наказом №74/5 від 15.12.1999р. Міністерства юстиції України, зазначено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Проте, з огляду на невиконання відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві вимог суду щодо надання матеріалів виконавчого провадження №47817108 у суду відсутні підстави достеменно стверджувати, що означені вимоги чинного законодавства було виконано державним виконавцем.

До того ж, у будь-якому випадку винесення постанови про стягнення виконавчого збору до проведення виконавчий дій, а саме накладення арешту на грошові кошти боржника, є безпідставним. Аналогічну правову позицію наведено у постанові від 06.07.2015р. Верховного Суду України по справі №6-785цс15.

При цьому, слід наголосити, що за приписами ст.111 28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі» про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. по винесенню постанови №ВП47817108 від 18.06.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору та скасування постанови №ВП47817108 від 18.06.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

З приводу вимог скаржника щодо закінчення виконавчого провадження суд зазначає наступне.

За приписами ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, в тому числі, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вказувалось вище, рішенням від 24.11.2014р. господарського суду міста Києва, яке залишено без змін постановою від 27.01.2015р. Київського апеляційного господарського суду, стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 444,85 грн., інфляційні втрати в розмірі 467,81 грн., 3% річних в розмірі 69,37 грн. та судовий збір в сумі 1827 грн., що загалом становить 2809,03 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 03.09.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі» було перераховано на рахунок відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві грошові кошти в сумі 2809,03 грн. Вказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №447 від 03.09.2015р.

На підставі розпорядження №47817108/В-3 від 15.09.2015р. державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С., яке затверджено начальником відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Бондар В.А., грошові кошти в сумі 2809,03 грн. було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна».

Наразі, суд зазначає, що факт перерахування грошових коштів на виконання наказу від 03.02.2015р. по справі №910/19041/14 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» засвідчується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №8055 від 28.09.2015р. та підтверджується поясненнями без номеру та дати, що надійшли до господарського суду міста Києва 11.11.2015р., позивача.

Таким чином, з огляду на наведене вище, приймаючи до уваги безпідставне стягнення з відповідача виконавчого збору, враховуючи наявні в матеріалах справи докази фактичного виконання в повному обсязі рішення від 24.11.2014р. господарського суду міста Києва по справі №910/19041/14, яке залишено без змін постановою від 27.01.2015р. Київського апеляційного господарського суду згідно з наказом від 03.02.2015р., суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для закінчення виконавчого провадження №47817108 та винесення відповідної постанови.

Проте, докази вчинення державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві вказаних дій та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №47817108 в матеріалах справи відсутні.

Крім того, суд повторно наголошує, що ухвалами від 18.09.2015р. та від 30.09.2015р. було зобов'язано відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві надати належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №47817108.

Проте, вимоги суду було залишено без виконання, витребувані судом документи не представлено.

При цьому, суд зазначає, що відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про порушення прав боржника у виконавчому провадженні внаслідок недотримання державним виконавцем вимог закону при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору та не вчинення дій щодо закінчення виконавчого провадження №47817108.

Згідно з п.9.13 Постанови №9 від 17.10.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до п.32 Інформаційного листа №01-08/369 від 29.06.2010р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

Приймаючи до уваги викладене вище, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів скаржника, у зв'язку з чим скарга б/н від 09.09.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі» на дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві підлягає задоволенню, постанова №ВП47817108 від 18.06.2015р. державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. про стягнення з боржника виконавчого збору - скасуванню, а виконавче провадження №ВП47817108 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом - закінченню.

За таких обставин, керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу б/н від 09.09.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Муракамі» на дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві.

Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. по винесенню постанови №ВП47817108 від 18.06.2015р. про стягнення виконавчого збору.

Скасувати постанову №ВП47817108 від 18.06.2015р. державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. про стягнення виконавчого збору.

Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. закінчити виконавче провадження №47817108 від 12.06.2015р.

Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проц В.С. винести постанову про закриття виконавчого провадження №47817108.

Суддя Любченко М.О.