Постанова

від 09.11.2015 по справі 910/7490/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р. Справа№ 910/7490/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Шевченка Е.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача за первісним позовом: Кузовлев Р.В. - довіреність № Д-310 від 01.07.2015;

відповідача за первісним позовом: Попов М.Г. - договір про надання правової допомоги від 15.04.2015;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко."

на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015

у справі № 910/7490/15-г ( головуючий суддя: Смирнова Ю.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко."

про стягнення 118801,96 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко."

до Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі № 910/7490/15-г первісний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." на користь Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" - 118801 грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 2376 грн. 04 коп. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." до Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" про визнання договору про надання юридичних послуг №2 від 07.06.2013 недійсним відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні первісного позовних вимог відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити. Також просить в порядку ст.90 ГПК України винести окрему ухвалу у зв'язку з наявністю в діях колишнього директора ТОВ "Андреас Неоклеус енд Ко." ОСОБА_5 ознак кримінальних правопорушень та направити її прокуророві Печерського району та до Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки судом не досліджено питання щодо правонаступництва ПАТ "НЕОС БАНК" прав ПАТ "Банк Кіпру"; у рішенні невірно відображені пояснення представника відповідача; судом не розглянуто клопотання про винесення окремої ухвали; суд не об'єктивно оцінив докази у справі та не перевірив виконання позивачем умов договору; договір від імені відповідача укладений директором з перевищенням повноважень і позивач знав про вказані обмеження.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." по справі № 910/7490/15-г передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Зеленін В.О. (головуючий), Шевченко Е.О., Синиця О.Ф.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Шевченко Е.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/7490/15-г колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Ткаченко Б.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду справу № 910/7490/15-г. Розгляд апеляційної скарги призначений на 31.08.2015.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.08.2015 до 05.10.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/7490/15-г колегію суддів у складі: головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Шевченка Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду справу 910/7490/15-г.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.10.2015 до 09.11.2015.

09.11.2015 в судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом (апелянта) підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов, послався на те, що сума попередньої оплати підлягає поверненню позивачу в порядку реституції, як наслідок визнання недійсним договору, також подав копію повідомлення прокурора, витяг з кримінального провадження та повідомлення про підозру, яке вручено колишньому директора відповідача. Представник позивача за первісним позовом заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

07.06.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк Кіпру", правонаступником якого є позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "НЕОС БАНК", як замовник, в особі голови правління ОСОБА_8 і першого заступника Голови Правління ОСОБА_9, та відповідачем за первісним позовом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко.", як виконавцем, в особі директора ОСОБА_5, було укладено договір про надання юридичних послуг № 2 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати замовнику юридичні послуги на визначених договором умовах, а замовник погодився прийняти та оплатити послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.п 1.2., 1.2.1. Договору, виконавець надає замовнику такі послуги, направлені на погашення заборгованості Приватного підприємства "Муссон" та ОСОБА_11 перед замовником: виконавець зобов'язується надавати комплекс юридичних послуг із супроводження стягнення заборгованості у примусовому порядку за кредитним договором № 15/07 від 05.10.2007 (зі змінами та доповненнями), укладеного між замовником та Приватним підприємством "Муссон", кредитним договором № 56/08 від 28.05.2008 (зі змінами та доповненнями), укладеним між замовником та ОСОБА_11 та звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 109/07 від 05.10.2007, укладеним між замовником та Приватним підприємством "Муссон", звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 76/08 від 28.05.2008, укладеним між Замовником та ОСОБА_11, договором іпотеки № 77/08 від 28.05.2008, укладеним між замовником та ОСОБА_11, звернення стягнення за договором поруки № 45/09 від 05.08.2009, укладеним між замовником та ОСОБА_11, договором поруки № 49/09, укладеним між замовником та Приватним підприємством "Муссон".

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що вартість послуг, зазначених у п.1.2.1. цього договору, становить 6% від суми заборгованості боржників за кредитним договором №15/07 від 05.10.2007 (зі змінами та доповненнями) та кредитним договором №56/08 від 28.05.2008 (зі змінами та доповненнями), що становить 5940098,00 грн., в т.ч. ПДВ, що підлягає сплаті у наступному порядку: зокрема п. 2.1.1. сторонами погоджено, що попередня оплата сплачується замовником протягом 5-ти банківських днів з дати укладення цього договору на рахунок за вказаними виконавцем реквізитами, в розмірі 2% від суми 5940098,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно з п.3.1. Договору, виконавець приступає до надання юридичних послуг, згідно цього договору, після отримання попередньої оплати, визначеної в п.2.1.1. цього договору та після отримання від замовника документації, необхідної для виконання послуг.

Після надання послуг та здійснення розрахунків виконавець направляє замовнику акт про надані послуги (п.3.4. Договору).

У пункті 8.2. Договору сторони домовились, що строк дії договору становить 2 роки з моменту укладення договору. Договір буде автоматично пролонгований на той самий строк та на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не надасть іншій стороні письмове повідомлення про припинення строку дії договору за один календарний місяць до спливу строку дії договору.

Відповідно до п.8.3. Договору цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору, сторона, яка бажає достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, зобов'язана проінформувати про це іншу сторону у письмовій формі з обґрунтуванням такого розірвання за тридцять днів до моменту розірвання договору, а також шляхом укладення відповідної додаткової угоди щодо його розірвання.

З протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." від 19.06.2013 вбачається, що вказані збори вирішили звільнити ОСОБА_5 з посади Товариства з 19.06.2013 року відповідно до п.2 ст.41 Кодексу законів про працю України, та призначити на посаду директора ОСОБА_12

21.06.2013, тобто після звільнення ОСОБА_5 з посади директора ТОВ "Андреас Неоклеус енд Ко.", Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" сплатило на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." попередню оплату за договором в розмірі 118801,96 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 7405856 та не заперечується відповідачем.

Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко.", оформлених протоколом від 11.07.2013, вирішено припинити Товариство з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." як юридичну особу шляхом його ліквідації у добровільному порядку відповідно до чинного законодавства України, звільнити ОСОБА_12 з псоади директора товариства за власним бажанням з 11.07.2013, призначити ліквідатором товариства Лисенко О.В.

12.09.2013 ПАТ "Банк Кіпру" направило ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." Лисенко О.В. заяву про грошові вимоги до боржника, у якій просив визнати грошові вимоги в загальній сумі 1 377 567,56 грн., у тому числі 118 801,96 грн., які були сплачені на виконання умов Договору.

Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." за вих. № 71 від 06.11.2013, останнє визнало грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" в розмірі 1 377 567,56 грн. та включило їх до проміжного ліквідаційного балансу, який затверджений протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Андреас Неоклеус енд Ко." від 24.10.2013.

Згідно Статуту Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК", затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів, протокол № 51 від 11.08.2014, воно є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру".

При цьому, згідно рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 серпня 2014 року №1129, переоформлені ліцензії серії АЕ N 185105 від 17.10.2012; серії АЕ N 185106 від 17.10.2012; серії АЕ N 185107 від 17.10.2012, видані ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "БАНК КІПРУ" (ідентифікаційний код юридичної особи 19358784) на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності; дилерської діяльності; андеррайтингу, відповідно, на підставі документів щодо переоформлення у зв'язку зі зміною найменування, а саме: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАНК КІПРУ" на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НЕОС БАНК" та місцезнаходження, а саме: 03035, м. Київ, вулиця Урицького, будинок 45 на 03035, м. Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство "НЕОС БАНК" є повним правонаступником Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру".

07.05.2015 Публічним акціонерним товариством "НЕОС БАНК" було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." лист за вих№0402-03/203 від 06.05.2015 про розірвання договору про надання юридичних послуг №2 від 07.06.2013 згідно п.8.3. цього Договору.

Як стверджує позивач за первісним позовом, відповідач за первісним позовом своїх зобов'язань за договором про надання юридичних послуг №2 від 07.06.2013 не виконав та не вчинив всіх необхідних дій, передбачених п.п. 1.2.1., 1.2.2. договору, спрямованих на погашення заборгованості Приватного підприємства "Муссон" та ОСОБА_11 перед позивачем за первісним позовом за переліченими в договорі угодами, у зв'язку з чим позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом 118801,96 грн. попередньої оплати в якості збитків.

Заперечуючи проти первісного позову відповідач подав зустрічний позов, у якому вказує, що Договір підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." ОСОБА_5 з перевищенням повноважень, встановлених Статутом товариства, про вказані обставини позивачу було відомо, що є підставою для визнання договору недійсним.

Задовольняючи повністю первісний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог ПАТ "НЕОС БАНК" щодо стягнення суми попередньої оплати.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із даним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

За змістом положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України_ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

За приписами ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

При укладанні договору про надання юридичних послуг № 2 від 07.06.2013 сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, отже договір є укладеним.

Статтями 901, 903 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Відповідно до ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач за первісним позовом на виконання п.2.1.1. договору перерахував відповідачу за первісним позовом 118801,96 грн. попередньої оплати, а відповідач за первісним позовом в порушення умов договору, до виконання своїх обов'язків не приступив, юридичні послуги позивачу за первісним позовом не надав, при цьому листом за вих. № 71 від 06.11.2013 визнав грошові вимоги позивача за первісним позовом в тому числі і за оспорюваним правочином, згідно п.8.2. договору строк його дії закінчився 07.06.2015, а позивач за первісним позовом 07.05.2015 направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." лист за вих.№0402-03/203 від 06.05.2015 про розірвання договору про надання юридичних послуг №2 від 07.06.2013 згідно п.8.3. цього правочину, який суд розглядає як відмову від автоматичної пролонгації договору на той самий термін на який його було укладено, тобто на 2 роки.

Також місцевий господарський суд вірно встановив, що відповідачем за первісним позовом належними та допустимими доказами не доведено факту виконання своїх обов'язків за договором суду, строк дії договору закінчився 07.06.2015, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на день розгляду справи в суді у відповідача за первісним позовом відсутні підстави утримувати сплачену позивачем за первісним позовом суму попередньої оплати у розмірі 118801,96 грн., а оскільки відповідачем за первісним позовом не доведено суду можливість виконання свої обов'язків за договором, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом суми попередньої оплати у розмірі 118801,96 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання договору про надання юридичних послуг №2 від 07.06.2013 недійсним, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача за зустрічним позовом тим, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." ОСОБА_5, яким підписано договір про надання юридичних послуг №2 від 07.06.2013 був уповноважений статутом товариства на підписання угод, сума яких складає не більше ніж 100000,00 грн., а оскільки ціна цього договору склала 5940098,00 грн., то підписання цього договору згідно статуту товариства потребувало згоди зборів учасників товариства, якої надано не було. Крім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." стверджує, що директора ОСОБА_5 було звільнено із займаної посади за недовірою засновників 19.06.2013, у зв'язку з тим, що ним було здійснено платіж у розмірі 1070000,00 грн. на рахунок фіктивної компанії. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." вважає, що договір про надання юридичних послуг №2 від 07.06.2013 підлягає визнанню недійсним, у зв'язку з відсутністю необхідного обсягу цивільної дієздатності у особи, що його уклала всупереч волі засновників товариства і за відсутності подальшого схвалення засновників.

Так, відповідно до пп. "д" п.10.6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." Директор у межах своєї компетенції укладає та підписує від імені Товариства господарські та інші договори (угоди, контракти), виступає розпорядником його коштів та майна з врахуванням обмежень, встановлених цим Статутом. Укладання та підписання від імені Товариства господарських та інших договорів (угод, контрактів) обмежується сумою договору (угоди, контракту), яка складає не більш 100 000 грн., якщо сума договору (угоди, контракту) перевищує вищевказану, вона потребує згоди зборів Учасників.

Також відповідно до п.10.7 Статуту у разі вчинення директором дій, що виходять за межі його компетенції і завдали майнової шкоди товариству, він зобов'язаний відшкодувати заподіяну шкоду на вимогу зборів учасників. Дії, вчинені директором з перевищенням наданих йому повноважень, не породжують правових наслідків для Товариства, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, як встановлено частиною 1 статті 215 ЦК України, є зокрема вчинення правочину особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Частинами 1, 3 статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Правочин, вчинений представником із перевищенням повноважень, відповідно до положень частини 1 статті 241 ЦК України створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Разом з цим, ст. 18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" з метою гарантування стабільності правового положення третьої особи, що вступає у правовідносини з юридичною особою та забезпечення адекватного та ефективного захисту третьої сторони від зловживання її контрагентом), закріплений принцип презумпції наявності повноважень у особи, щодо якої були внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців обороту, на здійснення дієздатності юридичної особи.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.06.2013 особою, яка була уповноважена вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." без довіреності у тому числі підписувати договори був керівник товариства ОСОБА_5, даних про наявність обмежень представництва від імені юридичної особи даний витяг не містив.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що обмеження щодо суми підписання договорів стосовно керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." ОСОБА_5, не можуть бути підставою для визнання недійсним спірного правочину, оскільки банк не знав і не міг знати про відсутність у ОСОБА_5 повноважень для здійснення правочинів від імені юридичної особи на суму більше 100000,00 грн., а відомості про ОСОБА_5, які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно ч.ч. 2, 3 ст. 18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" вважаються достовірними і банк може посилатися на них у спорі. Трудові відносини колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." ОСОБА_5 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." не стосуються прав та обов'язків банку, і товариство не може посилатися на ці обставини щодо виконання своїх повноважень ОСОБА_5 у спорі з банком щодо чинності вчиненого ОСОБА_5 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." спірного правочину, оскільки позивачем за зустрічним позовом у господарському суді не доведено тієї обставини, що банк знав або повинен був знати про обмеження повноважень директора товариства щодо суми укладеного правочину.

Проте, колегія суддів не може погодитись із даними мотивами суду першої інстанції, оскільки у преамбулі Договору № 2 про надання юридичних послуг зазначено, що директор ОСОБА_5 діє на підставі Статуту, отже банк повинен був перевірити повноваження директора відповідно до положень Статуту та знати про встановлені обмеження його повноважень.

Згідно з п.3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року № 11 наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Матеріалами справи підтверджується, що оплата послуг за договором здійснена позивачем за первісним позовом 21.06.2013, тобто вже після звільнення з посади директора "Андреас Неоклеус енд Ко." ОСОБА_5 (19.06.2013), також банк звертався до ліквідатора із заявою про визнання грошових вимог, які були визнані ліквідатором 06.11.2013 в повному обсязі. Таким чином, колегія суддів вважає, що вказані дії свідчать про схвалення правочину. При цьому колегією суддів також враховано, що відповідач за первісним позовом у період з 19.06.2013 по 22.04.2015 (дата подання зустрічного позову) не вчиняв будь-яких дій щодо оспорювання вказаного договору, не надав доказів, які б підтверджували наявність вимог до ОСОБА_5 про зобов'язання відшкодувати заподіяну шкоду (п.10.7 Статуту), а також щодо перерахування отриманих коштів ТОВ "Актар Груп Трейд".

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." до Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" про визнання договору про надання юридичних послуг №2 від 07.06.2013 недійсним.

Відповідно до абз. 6 п.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

Щодо клопотання скаржника про прийняття окремої ухвали у зв'язку із наявністю в діях колишнього директора ТОВ "Андреас Неоклеус енд Ко." ОСОБА_5 ознак кримінальних правопорушень, то колегія суддів вважає його не підлягаючому задоволенню, оскільки згідно наданого представником позивача витягу з ЄРДР, відносно ОСОБА_5 вже триває досудове розслідування, яке станом на 27.10.2015 не закінчене.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі № 910/7490/15-г.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреас Неоклеус енд Ко." залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі № 910/7490/15-г - без змін.

2. Матеріали справи № 910/7490/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Е.О. Шевченко

О.Ф. Синиця