Ухвала

від 11.11.2015 по справі 2-9779/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-9779/11

Провадження № 4-с/761/297/2015

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Панасенко Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Руденко Наталії Вікторівни про визнання неправомірною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - Заявник) 23 вересня 2015 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Руденко Наталії Вікторівни (далі - Державний виконавець) про визнання неправомірною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Скаргу Заявник обґрунтовує тим, що у липні 2015 року ним було подано до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (далі - Відділ) заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-9779/11, виданого Шевченківським районним судом міста Києва 24 лютого 2014 року про стягнення з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Золотоустівська» Шевченківського району (далі -Боржник) на користь Заявника коштів у розмірі 342 395 грн. 78 коп. (далі - Виконавчий лист). 18 вересня 2015 року Заявником було отримано постанову Державного виконавця від 11 вересня 2015 року (ВП № 48713523) про відмову у відкритті виконавчого провадження (далі - Постанова), якою було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання Виконавчого листа. Постанова мотивована тим, що Заявником порушено вимоги статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки згідно виконавчого документа строк пред'явлення Виконавчого листа до виконання закінчився 22 січня 2015 року, а будь-які ухвали про продовження строку пред'явлення виконавчого документа до виконання або про внесення виправлень відсутні. Правовими підставами для прийняття Постанови зазначені статті 21, 23, пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Заявник вважає, що Постанова Державного виконавця не відповідає вимогам, що передбачені статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки заява про відкриття виконавчого провадження від 28 липня 2015 року була подана ним повторно після повернення Відділом постановою про повернення виконавчого документу стягувачеві від 26 грудня 2014 року Виконавчого листа без повного виконання у зв'язку з відсутністю у Боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. Відтак, на його думку, строк на повторне пред'явлення Виконавчого листа до виконання (один рік з моменту повернення виконавчого документу без повного виконання) ним не був пропущений, а вищевказані обставини, не зважаючи на вказівку про це у заяві про відкриття виконавчого провадження, безпідставно не були прийняті до уваги Державним виконавцем. Просив суд ухвалити судове рішення, яким вказану постанову визнати неправомірною, скасувати її та зобов'язати Державного виконавця прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження за Виконавчим листом.

Представник Заявника у судовому засіданні вимоги скарги підтримав та заявив клопотання про вихід суду за межі вимог скарги у випадку необхідності належного захисту та поновлення прав Заявника.

Державний виконавець та представник Боржника у судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялися судом про час та місце розгляду скарги належним чином.

Суд вбачає можливим розгляд скарги у відсутність вказаних осіб, оскільки останні повідомлялися судом в установленому законом порядку, будь-яких заяв про неможливість їх участі у справі, як і клопотань про відкладення судового розгляду справи, не надходило.

Заслухавши пояснення представника Заявника, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить скаргу такою, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

За змістом статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Крім того, за змістом частин 1 та 2 статті 387 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Судом встановлено, що у лютому 2014 року Заявник звернувся до ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання Виконавчого листа.

Постановою ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва від 28 лютого 2014 року було відкрите виконавче провадження № 42246378 з виконання Виконавчого листа.

Постановою ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва про повернення виконавчого документу стягувачеві від 26 грудня 2014 року, Виконавчий лист був повернений Заявнику у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю у Боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. У вказаній постанові про повернення виконавчого документу стягувачеві від 26 грудня 2014 року, було також вказано про можливість повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання.

У липні 2015 року Заявником було повторно подано до ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання Виконавчого листа, до якої додавався оригінал Виконавчого листа.

18 вересня 2015 року Заявником було отримано постанову Державного виконавця від 11 вересня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, якою було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання Виконавчого листа. Постанова мотивована тим, що Заявником порушено вимоги статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки згідно виконавчого документа строк пред'явлення Виконавчого листа до виконання закінчився 22 січня 2015 року, а будь-які ухвали про продовження строку пред'явлення виконавчого документа до виконання або про внесення виправлень відсутні. Правовими підставами для прийняття Постанови вказані статті 21, 23, пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказана Постанова Державного виконавця є неправомірною та такою, що не ґрунтується на вимогах закону, з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

За змістом частини 1, пункту 1 частини 2статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення виконавчого документу - виконавчого листа до виконання складає один рік.

Пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що пред'явленням виконавчого документа до виконання строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина 2 статті 23 Закону).

Згідно частини 3 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Відтак, стягувач має право повторно пред'явити до виконання виконавчий лист після його повернення у зв'язку з неможливістю в повному обсязі виконати рішення протягом одного року після повернення виконавчого документа.

За таких обставин, судом встановлено, що вказаний строк (один рік з моменту повернення Виконавчого листа) Заявником не пропущено.

Таким чином, Державним виконавцем було протиправно прийнято оскаржувану Постанову, оскільки строк на повторне пред'явлення виконавчого документу до виконання (один рік з моменту повернення виконавчого документу без повного виконання) Заявником пропущений не був, а вищевказані обставини, не зважаючи на вказівку про це у заяві про відкриття виконавчого провадження, безпідставно не були прийняті до уваги Державним виконавцем.

Відповідно до частини 1статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

За таких обставин, оскільки Державний виконавець безпідставно відмовила Заявнику у відкритті виконавчого провадження шляхом прийняття Постанови, скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження - визнанню неправомірною та скасуванню.

Крім того, Заявник просить суд зобов'язати Державного виконавця задовольнити заяву Заявника про відкриття виконавчого провадження та усунути порушення його прав шляхом прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання Виконавчого листа.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 387 Цивільного процесуального кодексу України, якою передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи, приймаючи до уваги клопотання представника Заявника про вихід суду за межі позовних вимог, з метою належного захисту прав та інтересів Заявника, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу Заявника шляхом зобов'язання Державного виконавця прийняти до виконання Виконавчий лист і відкрити виконавче провадження.

З урахуванням викладеного, на підставі Закону України "Про виконавче провадження", керуючись статтями 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Руденко Наталії Вікторівни про визнання неправомірною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження - з а д о в о л ь н и т и.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Руденко Наталії Вікторівни від 11 вересня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-9779/11, виданим Шевченківським районним судом м. Києві від 24 лютого 2014 року про стягнення із Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Золотоустівська» Шевченківського району на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 342 395 грн. 78 коп.

Зобов'язати головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Руденко Наталію Вікторівну прийняти до виконання виконавчий лист № 2-9779/11, виданий Шевченківським районним судом м. Києві від 24 лютого 2014 року щодо стягнення із Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Золотоустівська» Шевченківського району на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 342 395 грн. 78 коп. і відкрити виконавче провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо вона не буде скасована.

СУДДЯ :