Ухвала

від 12.11.2015 по справі 323/4433/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 323/4433/14-ц Головуючий у 1 інстанції Щербань Л.С. Номер провадження 22-ц/778/5772/15 Суддя-доповідач Воробйова І.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів Воробйової І.А.

Онищенко Е.А.

При секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Каскад-Газ» на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Каскад-Газ» про стягнення невиплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справі уточнював, до Приватного підприємства «Каскад-Газ» (ПП «Каскад-Газ») про стягнення невиплаченої заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на підставі наказу № 14 від 22.07.2011 року він був прийнятий на посаду монтажника санітарно-технічних систем і обладнання 5-го розряду до ПП «Каскад-Газ».

03.11.2014 року, на підставі наказу № 11.03/1 його було звільнено з займаної посади відповідно до ст. 38 КЗпП України через грубе порушення роботодавцем трудового законодавства, скільки у 2014 році жодного разу не виплачувалася заробітна плата. При звільненні йому не була виплачена заробітна плата та вихідна допомога.

На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути на його користь 13532,46 грн. невиплаченої заробітної плати за 2014 рік, 4656,99 грн. вихідної допомоги, 1552,33 грн. компенсації за невикористану щорічну відпустку і 14673,00 грн. середнього заробітку за час затримки, 5000 грн. моральної шкоди..

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ПП «Каскад-Газ» на користь ОСОБА_3 13532,46 грн. невиплаченої заробітної плати за 2014 рік, 4656,99 грн. вихідної допомоги, 1552,33 грн. компенсації за невикористану щорічну відпустку і 14673,00 грн. середнього заробітку за час затримки, а всього 34414,78 грн.

Стягнуто з ППП «Каскад-Газ» на користь держави судовий збір в сумі 48,20 грн.

Стягнуто з ПП «Каскад-Газ» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Стягнуто з ПП «Каскад-Газ» на користь держави судовий збір в сумі 1218 грн.

У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України стягнути з ПП «Каскад-Газ» на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 2250,24 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ПП «Каскад-Газ» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи і наданим доказам, рішення ухвалено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_3 , він перебував в трудових відносинах з ПП «Каскад Газ» в період з 22.07.2011 року по 03.11.2014 року.

Згідно наказу №11.03/1 від 03.11.2014 року ОСОБА_3 був звільнений на підставі ст.38 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений в цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі .

У відповідності до ч.3 ст.10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виник спір.

У відповідності до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 66 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на запитання, задані судом.

Статтями 143 і 144 ЦПК України визначено порядок призначення експертизи. При призначенні експертизи слід також керуватися Законом України "Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року № 144/5), та враховувати роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" (з відповідними змінами) і особливості правового регулювання захисту конкретних суб'єктивних прав.

Судом з урахуванням вимог ст. 10 ЦПК України з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи та забезпечення здійснення прав сторін відповідно до заявлених вимог було призначено судову експертизу, відповідно до висновку експерта №206 від 17 серпня 2015 року, підписи в відомості про виплату грошей за період з січня по лютий 2014 року і за період з квітня по жовтень 2014 року виконані не ОСОБА_3., а іншою особою. Підписи в відомостях на виплату грошей №5 та №6 за березень 2014 року ким виконано встановити не можливо.

Суд дав оцінку висновку експерта і обґрунтовано виходив з того, що за час трудових стосунків протягом 2014 року згідно відомостей про виплату заробітної плати підприємства відповідача, ОСОБА_3 заробітну плату не отримував.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги, що зазначений висновок експерта є неналежним доказом не може бути прийнятий до уваги. Посилання на те, що суд мав призначити додаткову чи повторну експертизу, суперечать положенням ст.ст.10, 143,147,150 ЦПК України.

Згідно зі ст. 150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Відповідно до норм діючого законодавства суд за власною ініціативою не вправі призначати експертизи.

З огляду на принцип диспозитивності у цивільному процесі особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд та виключно сторонам належить право вибору характеру своїх процесуальних дій.

Суд першої інстанції, вивчивши матеріали справи та оцінивши покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав вважати, що розрахунок при звільнення позивача проведено з порушенням вимог закону.

Статтею 117 КЗпП України встановлено обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові у разі затримки розрахунку при звільненні його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку .

Також відповідає характеру та ступеню моральних страждань у відповідності до вимог ст.237-1 КЗпП України розмір стягнутої моральної шкоди.

Докази та обставини, на які посилається апелянт були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновком суду першої інстанції з їх оцінкою.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Каскад-Газ» відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: