Ухвала

від 09.11.2015 по справі 734/1253/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 734/1253/15-ц Провадження № 22-ц/795/2085/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Бараненко С. М. Доповідач - Тагієв С. Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіТагієва С.Р., суддів:Лакізи Г.П., Скрипки А.А., при секретарі:Покладі Д.В., за участю:позивача ОСОБА_5, його представника-Тристана В.М., представника відповідача-Адаменко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Козелецької селищної ради Чернігівської області на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2015 року та на окрему ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Козелецької селищної ради Чернігівської області про визнання незаконним розпорядження про звільнення, скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2015 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження № 37-Р від 01.04.2015 року «Про звільнення з роботи начальника КП «Козелецьводоканал» Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області. Поновлено ОСОБА_5 на роботі на посаді начальника комунального підприємства «Козелецьводоканал». Стягнуто з Козелецької селищної ради Чернігівської області на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 5000 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У даній справі постановлена окрема ухвала від 23 вересня 2015 року, у якій викладено встановлений судом факт існування двох розпоряджень Козелецької селищної ради Чернігівської області за однією і тією ж датою, під одним і тим самим номером, підписані однією і тією ж посадовою особою, однак різних за своїм змістом. Ухвалою доведено про це до відома прокурора Козелецького району Чернігівської області для проведення перевірки та вжиття відповідних заходів, із зобов'язанням повідомити суд про вжиті заходи протягом одного місяця з моменту надходження окремої ухвали відповідно до ч. 1 ст. 211 ЦПК України.

В апеляційній скарзі на рішення Козелецького районного суду від 23 вересня 2015 року Козелецька селищна рада Чернігівської області просить рішення суду в частині задоволених вимог скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, Козелецьким районним судом не повністю були досліджені усі обставини справи та надано неправильну оцінку документам, які є у справі, зокрема розпорядженню Козелецького селищного голови від 27 червня 2013 року, не до кінця з'ясовані умови контракту від 1 жовтня 2013 року, відповідно до яких строк дії даного контракту закінчується 01 квітня 2015 року. Апелянт просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі на окрему ухвалу Козелецького районного суду від 23 вересня 2015 року Козелецька селищна рада Чернігівської області просить дану ухвалу скасувати, оскільки відсутні правові підстави для її постановлення. На думку апелянта судом не було досліджено оригінал розпорядження, а окрема ухвала не містить вказівки на причини й умови, які сприяли порушенню Козелецькою селищною радою закону та прав громадян.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, представника відповідача Адаменко С.В., перевіривши законність та обґрунтованість рішення та окремої ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення та окрема ухвала суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до запису № 27 у трудовій книжці ОСОБА_5, останній 01 липня 2013 року прийнятий на посаду начальника Комунального підприємства «Козелецьводоканал» на підставі розпорядження Козелецької селищної ради Чернігівської області № 82-р від 27.06.2013 року. Відповідно до запису № 28 позивач звільнений 01 квітня 2015 року у зв'язку з закінченням строку дії контракту на підставі розпорядження № 37-р від 01.04.2015 року (а.с.208-209).

Як констатував суд першої інстанції та констатує колегія апеляційного суду, розпорядження Козелецької селищної ради № 82-р від 27 червня 2013 року існує у двох різних варіантах (а.с. 14 справи про адмінправопорушення № 734/1338/14, а.с.67 даної цивільної справи), хоча вони датовані одним числом, мають однаковий номер та підписані однією посадовою особою - селищним головою П.О.Федченком. Враховуючи, що копія розпорядження, яка міститься у даній цивільній справі на аркуші 67, надана відповідачем та завірена відповідачем в процесі розгляду справи, враховуючи існування спору щодо викладеного у даному розпорядженні, суд першої інстанції вірно визнав її неналежним та недопустимим доказом, взявши до уваги текст розпорядження, що міститься в матеріалах іншої справи № 734/1338/14 (а.с.14), розглянутої до виникнення даного правового спору.

Відповідно до розпорядження Козелецької селищної ради № 82-р від 27 червня 2013 року ОСОБА_5 призначений на посаду на умовах укладеного з ним контракту від 01.07.2013 року (а.с. 14 справи про адмінправопорушення № 734/1338/14).

Пунктом 7.1 трудового контракту від 01 липня 2013 року визначено, що він діє протягом 3-х років починаючи з липня. Однак до даного пункту прописом внесені виправлення «з 1 жовтня», які не застережені жодними підписами сторін договору, зважаючи на що суд не може взяти дані виправлення до уваги та вважає, що строк дії контракту закінчується 01 липня 2016 року (а.с. 89-96).

Апеляційному суду позивачем був наданий екземпляр контракту, прошитий і завірений печаткою Козелецької селищної ради, де олівцем указаний строк дії контракту: «з 01 жовтня 2013 до 01 жовтня 2016». Представник відповідача визнала, що вона сама вказувала в контракті вказані дати.

01 жовтня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено інший трудовий договір (контракт). У пункті 7.1 копії цього контракту, наданої позивачем, зазначено, що «контракт діє протягом 3 років з 01 жовтня 2014 року до 01 жовтня 2014 року» (а.с.9-14), а в копії, наданій відповідачем та завіреної нотаріусом, зазначено: «контракт діє протягом років з 01 жовтня 2013 року до 01 квітня 2015 року» (а.с.72-77). У тексті даного контракту відсутній пункт про скасування умов попереднього контракту, укладеного 01 липня 2013 року.

Рішенням Козелецької селищної ради від 31 березня 2015 року рекомендовано Козелецькому селищному голові у встановленому порядку припинити термін дії контракту з начальником комунального підприємства Козелецької селищної ради «Козелецьводоканал» ОСОБА_5 у зв'язку з закінченням терміну його дії (а.с.70), а розпорядженням № 37-р від 01 квітня 2015 року ОСОБА_5 звільнено з посади з 01 квітня 2015 року у зв'язку з закінченням контракту (а.с.71).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії контракту, укладеного з позивачем 01 липня 2013 року, ще не закінчився, а тому звільнення позивача з цієї підстави є незаконним. Постановляючи окрему ухвалу, суд вказав, у діях Козелецької селищної ради вбачаються незаконні дії, за які передбачена кримінальна чи адміністративна відповідальність.

З таким висновком повністю погоджується апеляційний суд.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ) особливою формою трудового договору є контракт. Трудовий договір може укладатись на визначений строк, встановлений за погодженням сторін (ст. 23 КЗпПУ). Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковою, зокрема, при укладенні контракту. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу (ст. 24 КЗпПУ).

Відповідно до п.9 Постанови кабінету Міністрів України «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» від 19 березня 1994 р. № 170 контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеною у письмовій формі.

Однією з підстав припинення трудового договору, що укладений на визначений строк, є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (ст. 36 КЗпПУ).

Виходячи із результатів системного аналізу наведених норм права та викладених обставин справи, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про незаконність звільнення позивача із займаної посади у зв'язку із закінченням строку дії трудового контракту.

Враховуючи, що позивач був призначений на посаду та допущений до роботи на підставі та на умовах контракту від 01 липня 2013 року, яким передбачено строк дії 3 роки (до 01 липня 2016 року) та який у відповідності до ст. 24 КЗпПУ був оформлений розпорядженням власника уповноваженого органу (Козелецької селищної ради Чернігівської області), а також те, що контракт від 01 жовтня 2013 року жодним своїм пунктом не скасовує умови першого а також не оформлений відповідним розпорядженням, у ньому виявлені неточності, при звільненні позивача 01 квітня 2015 року не могла бути застосована така підстава як закінчення строку дії трудового договору, оскільки станом на цю дату такий строк ще не настав. Отже, розпорядження Козелецької селищної ради № 37-р від 01 квітня 2015 року про звільнення ОСОБА_5 є незаконним та підлягає скасуванню, а ОСОБА_5 - поновленню на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, правильно встановив обставини спору, дослідив докази у справі, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку. Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом також вірно встановлені підстави для постановлення окремої ухвали відповідно до ст. 211 ЦПК України, оскільки під час розгляду справи встановлено невідповідність у різних судових справах тексту одного і того ж розпорядчого документу, виданого посадовою особою одного числа під одним номером. Враховуючи, що викладена у даному документі суть напряму пов'язана з предметом спору, дані факти потребують прокурорського реагування відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ст. 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Козелецької селищної ради Чернігівської області - відхилити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2015 року та окрему ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: