Ухвала

від 11.11.2015 по справі 910/23587/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.11.2015Справа № 910/23587/13

За скаргою б/н від 26.10.2015р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А», м.Київ на дії державної виконавчої служби по справі №910/23587/13

за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А», м.Київ

до відповідача 1: Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ

відповідача 2: Шевченківської районної у місті Києва ради, м.Київ

відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігліф», м.Київ

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сяйво», м.Київ

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради, м.Київ

третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», м.Київ

про визнання незаконним додатку до рішення, визнання недійсним та скасування наказу, витребування майна

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Трофанова К.Ю. - по дов.; Карпеєва О.А. - по дов.

від відповідача 1: Тетерятник О.В. - по дов.

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: не з'явився

від третьої особи 1: Павличенко С.С. - по дов.

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

від відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві: не з'явився

Рішенням від 20.07.2015р. господарського суду міста Києва припинено провадження за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А», м.Київ до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Шевченківської районної у місті Києві ради, м.Київ про визнання незаконним додатку №1 до Рішення №251 від 21.06.2007р. Шевченківської районної у м.Києві ради «Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м.Києва» із змінами, внесеними п.2.7.1 Рішення №274 від 30.08.2007р. Шевченківської районної у м.Києві ради "Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у м.Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності», в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності Шевченківського району м.Києва, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлового приміщення по вул.Пушкінській, 31 (літ.А) в м.Києві площею 225,6 кв.м на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сяйво»; визнання незаконним та скасування Наказу №1348-В від 24.10.2007р. Головного Управління комунальної власності м.Києва «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна», а також задоволено позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігліф», м.Київ та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігліф» на користь співвласників багатоквартирного будинку по вул.Пушкінська, буд.31-А у м.Києві нежилі приміщення з №1 по №13 (групи приміщень №47) загальною площею 225,60 кв.м, які представляють собою підвальне приміщення (підвал) багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Пушкінська, буд.31 (літера А).

Ухвалою від 20.08.2015р. Київського апеляційного господарського суду повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сяйво» на рішення від 20.07.2015р. господарського суду міста Києва без розгляду.

02.09.2015р. на виконання рішення від 20.07.2015р. господарського суду міста Києва, яке набуло законної сили 07.08.2015р., видано накази, зокрема, витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігліф» на користь співвласників багатоквартирного будинку по вул.Пушкінська, буд.31-А у м.Києві нежилих приміщень з №1 по №13 (групи приміщень №47) загальною площею 225,60 кв.м, які представляють собою підвальне приміщення (підвал) багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Пушкінська, буд.31 (літера А).

26.10.2015р. на адресу господарського суду міста Києва надійшла скарга б/н від 26.10.2015р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Хечибабян Седи Ашотівни про:

- визнання незаконними дій старшого виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києва Хечибабян Седи Ашотівни щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження;

- скасування постанови від 02.10.2015р. про відмову у відкритті виконавчого провадження №48872748;

- зобов'язання відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві прийняти наказ від 02.09.2015р. по справі №910/23587/13 до виконання та винести відповідну постанову.

В обґрунтування означеної скарги заявник посилався на те, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві було безпідставно відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Відповідач 1 у судовому засіданні 11.11.2015р. питання щодо розгляду скарги позивача залишив на розсуд суду.

Відповідачі 2, 3, треті особи 2 і 3, а також відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві пояснень по суті скарги не надали, своєї правової позиції щодо вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» не висловили.

Третя особа 1 у поясненнях б/н від 10.11.2015р. проти задоволення скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» надала заперечення, посилаючись на те, що наказ господарського суду міста Києва не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

У судове засідання 11.11.2015р. відповідачі 2, 3, треті особи 2 і 3, а також відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві не з'явились, представників не направили, правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України не скористались.

Проте, за висновками суду, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги з огляду на наступне.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача 2 на теперішній час є: 01030, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, буд.24; відповідача 3: 01004, м.Київ, Печерський район, вул.Червоноармійська, буд.43/16, літ «А», нежиле приміщення групи приміщень 55; третьої особи 2: 01030, м.Київ, Шевченківський район, бул.Шевченка, буд.26/4; третьої особи 3: 04070, м.Київ, Подільський район, вул.Андрівська, буд.4; місцем знаходження відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві є: 04032, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.110.

Після надходження скарги б/н від 26.10.2015р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Хечибабян Седи Ашотівни на вказані адреси судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвали від 28.10.2015р. та від 04.11.2015р. з метою повідомлення учасників судового процесу та відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві про надходження до суду вказаної скарги та процесуальні дії суду стосовно її розгляду.

Частина конвертів з ухвалою від 28.10.2015р., зокрема, конверт, скерований на адресу відповідача 3, був повернутий до господарського суду міста Києва з відміткою «За закінченням встановленого терміну зберігання». Решта була вручена адресатам, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктами 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджено Постановою №270 від 05.03.2009р. Кабінету Міністрів України, передбачено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Одночасно, конверти з кореспонденцією за 04.11.2015р. до господарського суду міста Києва повернуто не було. Однак, у відповідності до відомостей з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» ухвалу суду за 04.11.2015р. було вручено відповідачу 2, третім особам 2 і 3 та відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві.

Крім того, про вручення ухвали суду відповідачу 2 та третій особі 2 свідчать поштові повідомлення №0103036162272 та №0103036162248.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що за змістом п.3 Наказу №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - це час, установлений для пересилання поштових відправлень від об'єкта поштового зв'язку місця приймання до об'єкта поштового зв'язку місця вручення.

Відповідно до розділу II Наказу №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають для місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Тобто, з огляду на встановлені чинним законодавством України нормативні строки пересилання поштових відправлень, суд зауважує, що направлення 05.11.2015р. на адресу відповідача 3 ухвали від 04.11.2015р. фактично забезпечувало її надходження до адресата та повідомлення вказаного учасника судового процесу про час та місце розгляду скарги заздалегідь.

Крім того, з метою належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце розгляду скарги судом було складено відповідні телефонограми.

Наразі, суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті господарського суду м.Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників судового процесу можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Господарський суд вважає за необхідне зауважити, що у відповідності до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Статтею 3 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що учасники судового процесу, в тому числі, відповідач 3, не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами від 28.10.2015р. та від 04.11.2015р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Наразі, з огляду на неявку відповідачів 2, 3, третіх осіб 2 і 3 та державного виконавця господарський суд зазначає, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Разом з цим, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Суд також зауважує, що ухвалою від 04.11.2015р. явка учасників судового процесу та органу виконання судових рішень обов'язковою не визнавалась.

Згідно з ч.2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення скарги, внаслідок чого скарга може бути розглянута за наявними у справі документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга б/н від 26.10.2015р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» на дії державної виконавчої служби по справі №910/23587/13 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. При цьому, господарський суд виходив з наступного.

Згідно з положеннями ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк та у яких допущено негайне виконання, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, що входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду передбачено ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Зі змісту скарги б/н від 26.10.2015р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» вбачається, що оскаржувана постанова від 02.10.2015р. була отримана заявником 16.10.2015р. Вказані обставини підтверджуються написом на супровідному листі №756/28 від 02.10.2015р. відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції про отримання постанови та оригіналу виконавчого наказу нарочно.

Приймаючи до уваги наведене вище, керуючись приписами ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, скаргу позивача було призначено до розгляду.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6 1 ) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 1 частини першої цієї статті державний виконавець у постанові зазначає найменування господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, номер справи про банкрутство, а також роз'яснює стягувачу його право звернутися до цього суду з відповідною заявою для задоволення своїх вимог під час ліквідаційної процедури спільно з іншими кредиторами (ч.ч.2, 3 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вбачається з представлених відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві на виконання вимог суду матеріалів виконавчого провадження №48872748, 23.09.2015р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» звернулось до відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві з заявою про примусове виконання рішення від 20.07.2015р. господарського суду міста Києва по справі №910/23587/13.

Постановою від 02.10.2015р. старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Хечибабян С.А. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі наказу від 02.09.2015р. господарського суду міста Києва.

В обґрунтування відмови у відкритті виконавчого провадження державний виконавець посилався на відсутність у виконавчому документі заходів примусового виконання рішення суду, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Одночасно, зі змісту постанови вбачається, нормативним обґрунтуванням вчинення старшим державним виконавцем таких дій було посилання саме на п.6 1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» .

Як зазначалось вище, п.6 1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження є офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

У відповідності до змісту наказу, за яким відмовлено у відкритті виконавчого провадження, боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Трігліф». Відомості щодо офіційного оприлюднення повідомлення про визнання відповідача 3 банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в матеріалах справи відсутні.

При цьому, суд зауважує, згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться дані про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації.

У наявному в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості щодо перебування Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігліф» в процесі провадження у справі про банкрутство відсутні.

До того ж, за приписами ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 1 частини першої цієї статті державний виконавець у постанові зазначає найменування господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, номер справи про банкрутство, а також роз'яснює стягувачу його право звернутися до цього суду з відповідною заявою для задоволення своїх вимог під час ліквідаційної процедури спільно з іншими кредиторами.

Однак, таких відомостей державним виконавцем всупереч вимог чинного законодавства України у постанові 02.10.2015р. не наведено.

Крім того, посилання державного виконавця у постанові на приписи ст.32 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, на відсутність у виконавчому документі заходів примусового виконання рішення суду, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», суд також вважає безпідставними.

Як зазначалось вище, ст.32 вказаного нормативно правового акту передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні ; інші заходи, передбачені рішенням .

Судом зауважувалось, що у виконавчому документі від 02.09.2015р. господарський суд на виконання рішення від 20.07.2015р. по справі №910/23587/13 наказав витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігліф» на користь співвласників багатоквартирного будинку по вул.Пушкінська, буд.31-А у м.Києві нежилі приміщення з №1 по №13 (групи приміщень №47) загальною площею 225,60 кв.м, які представляють собою підвальне приміщення (підвал) багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Пушкінська, буд.31 (літера А).

Тобто, з наведеного вбачається, що у судовому наказі було визначено саме той захід примусового виконання рішення, який відображає зміст резолютивної частини судового рішення по справі, що відповідає приписам ст.32 Закону України «Про виконавче провадження».

Інших підстав для відмов у відкритті виконавчого провадження за наказом від 02.09.2015р. господарського суду міста Києва у спірній постанові не наведено.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що відмова у відкритті виконавчого провадження за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» з підстав, наведених у постанові 02.10.2015р. старшого виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києва Хечибабян Седи Ашотівни, є необґрунтованою та неправомірною.

Одночасно, з приводу вимог заявника про зобов'язання відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві прийняти наказ від 02.09.2015р. по справі №910/23587/13 до виконання та винести відповідну постанову суд зазначає наступне.

За приписами ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

За приписами ст.17 Закону України Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Виконавчим документом у відповідності до наведеної статті є, в тому числі, судові накази.

Частинами 1, 2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Отже, нормами чинного законодавства України обов'язок державного виконавця прийняти виконавчий документ до виконання та винести відповідну постанову пов'язано саме із виконанням умов ст.25 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, з огляду на наведене вище, враховуючи неправомірність дій державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з підстав, що наведені у постанові 02.10.2015р. старшого виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києва Хечибабян Седи Ашотівни, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання державного виконавця прийняти виконавчий документ до виконання.

Одночасно, враховуючи, що вчинення державним виконавцем означених дій проводиться згідно приписів Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає за необхідне доповнити резолютивну частину процесуального документу вказівкою на зобов'язання державного виконавця прийняти виконавчий документ до виконання з урахуванням, зокрема, вимог ст.25 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з п.9.13 Постанови №9 від 17.10.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до п.32 Інформаційного листа №01-08/369 від 29.06.2010р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

Приймаючи до уваги викладене вище, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів скаржника, у зв'язку з чим скарга скарга б/н від 26.10.2015р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Хечибабян Седи Ашотівни підлягає задоволенню.

За таких обставин, керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу б/н від 26.10.2015р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Хечибабян Седи Ашотівни.

Визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Хечибабян Седи Ашотівни щодо винесення постанови від 02.10.2015р. про відмову у відкритті виконавчого провадження №48872748.

Скасувати постанову 02.10.2015р. старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Хечибабян Седи Ашотівни про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві з урахуванням вимог, зокрема, ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» прийняти наказ від 02.09.2015р. господарського суду міста Києва по справі 910/23587/13 до виконання.

Суддя Любченко М.О.