Ухвала

від 16.11.2015 по справі 915/1587/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

16 листопада 2015 року Справа № 915/1587/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши матеріали

за заявою: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/2, ідентифікаційний код 39554010)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю В«НКФ-ЮжанкаВ» (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 1, ідентифікаційний код 32390408),

розпорядник майна: арбітражний керуючий ОСОБА_1 (свідоцтво № 1450 від 08.07.2013, 54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 10, оф. 10),

про визнання кредиторських вимог у сумі 580 278,73 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2015 порушено провадження у справі № 915/1587/15 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) В«НКФ-ЮжанкаВ» .

Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 16, оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ В«НКФ-ЮжанкаВ» було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 23.09.2015 за № 23031.

22.10.2015 на адресу суду надійшла заява Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) № 3204/9/14-03-10-00 від 21.10.2015 про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 580 278,73 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Згідно вимог ч. 3 ст. 23 Закону про банкрутство, до заяви [кредитора] в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

До заяви ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 3204/9/14-03-10-00 від 21.10.2015 не було додано доказів сплати судового збору, доказів надсилання копії заяви боржнику, а також документів, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

При цьому, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору в зв'язку з недостатністю фінансування з державного бюджету України.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство у разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2015 було відмовлено в задоволенні клопотання ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про звільнення від сплати судового збору; зобов'язано заявника надати суду в строк до 16 листопада 2015 року: докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; докази надсилання копії заяви боржнику; документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника (розгорнутий розрахунок нарахування пені із зазначенням періодів її нарахування тощо).

09.11.2015 до суду від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва надійшов лист б/н і б/д (вх. № 20677/15), у якому наведено розрахунок нарахування пені та до якого додано докази надсилання заяви про визнання кредиторських вимог боржнику.

Також до зазначеного листа додано клопотання, у якому ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва просить суд продовжити строк для сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі в зв'язку з тим, що станом на теперішній час триває перерозподіл кошторисних призначень в межах загального обсягу видатків, затвердженого на 2015 рік за загальним фондом державного бюджету.

Відповідно до ст. 8 Закону України В«Про судовий збірВ» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексуВ» з останніми змінами та доповненнями, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі . При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати . Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

Суд звертає увагу заявника на те, що нормами Закону України В«Про судовий збірВ» не передбачено вчинення судом такої процесуальної дії як продовження строку для сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши клопотання заявника, приймаючи до уваги, що ним не надано жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення.

Згідно приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Заявником до заяви не надано:

- належних доказів на підтвердження заявлених кредиторських вимог, а саме - податкових повідомлень-рішень форми В«рВ» №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 10.03.2011, на які контролюючим органом була нарахована пеня;

- доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Отже, заявником не виконано вимог суду в повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 24 Закону про банкрутство якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.

Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статті 23 цього Закону.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення заяви ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 3204/9/14-03-10-00 від 21.10.2015 про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 580 278,73 грн. з доданими до неї документами, а також листа б/н і б/д (вх. № 20677/15 від 09.11.2015) з доданими до нього документами.

Керуючись ст. ст. 1, 23, 24 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , ст. 8 Закону України В«Про судовий збірВ» , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про продовження строку для сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

2. Повернути без розгляду заяву Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області № 3204/9/14-03-10-00 від 21.10.2015 про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 580 278,73 грн. з доданими до неї документами, а також лист б/н і б/д (вх. № 20677/15 від 09.11.2015) з доданими до нього документами (всього на 9 арк.).

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ч. 3 ст. 81, ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Суддя В.С. Адаховська