Постанова

від 02.11.2015 по справі 910/11490/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2015 р. Справа№ 910/11490/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників:

від позивача: Хорошайло О. В. - представник, дов. б/н від 23.03.2015 ;

від відповідача: Дідківський В.С. - представник, дов. № 3-131100/18019 від 22.09.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015

у справі № 910/11490/15 (суддя Демидов В. О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РНТ"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про стягнення 9 294,85 доларів США

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України у судовому засіданні 05.10.2015 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги у справі № 910/11490/15 до 02.11.2015.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти за платіжними дорученнями в іноземній валюті № 006 від 10.12.2014 на суму 72 648,59 доларів США та № 10 від 25.12.2014 на суму 20 300 доларів США Raycom Shipping Service Corporation та стягнення пені за прострочення виконання вказаних платіжних доручень в сумі 9 294,85 доларів США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2015, повний текст якого складений 17.08.2015, у справі № 910/11490/15 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що матеріалами справи доведений факт невиконання відповідачем своїх обов'язків за укладеним з позивачем договором на розрахунково-касове обслуговування № 1/15/776 від 01.02.2011 щодо виконання платіжних документів позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати частково рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/11490/15, в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 9 294,85 доларів США та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що при винесення спірного рішення судом першої інстанції не прийнято до уваги, що спірні платіжні доручення відповідачем були прийняті та проведені вчасно, в той час як позивачем не було надано належних доказів на підтвердження факту відсутності збоїв у роботі системи електронних платежів Національного банку України, а відтак, не доведено належним чином наявності вини відповідача у простроченні або невиконанні своїх договірних зобов'язань по виконанню спірних платіжних доручень, адже згідно із чинним законодавством відповідальність за здійснення переказу несе не лише банк, що обслуговує платника, а й банк, що обслуговує отримувача грошових коштів.

У доповненнях до апеляційної скарги відповідач, як на підставу скасування рішення суду в оспорюваній ним частині, послався і на те, що вимога позивача сплатити пеню в іноземній валюті суперечить законодавству України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на ту обставину, що відповідачем не було надано документів SWIFT у форматі МТ103 по платежах ТОВ "РТН" у доларах США, які було здійснено за період з 11.12.2014 по 22.01.2015 та які підтвердили б або спростували відправлення грошових коштів з рахунку позивача, тому із зазначеного вбачається, що грошові кошти весь цей час знаходились у користуванні відповідача.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

01.02.2011 позивач, як клієнт, та відповідач, як банк, уклали договір на розрахунково-касове обслуговування № 1/15/776 (далі Договір), яким встановлено, що відповідач відкриває позивачу поточний рахунок у національній валюті № 26002115177601 і поточні рахунки в іноземній валюті № 26001115177602 та № 26057115177601 та зобов'язується здійснювати їх розрахунково-касове обслуговування, а позивач зобов'язується оплачувати послуги відповідача відповідно до тарифів Банку на розрахунково-касове обслуговування рахунку в порядку і на умовах, визначених Договором.

З матеріалів справи слідує, що позивачем було надано відповідачу платіжні доручення в іноземній валюті № 006 від 10.12.2014 та № 10 від 25.12.2014 на перерахування з поточного рахунку позивача, відкритого у відповідача на рахунок бенефіціара 0514322803405 IBAN AE310260000514322803405 Raycom Shipping Service Corporation, 3411 Silverside Road, Rodney Building, Suite 104, Wilmington, USA, відкритий у банку - бенефіціара Emirates NBD Bank PJSC, P.O. Box 43884, Abu Dhabi, U.A.E. SWIFT: EBILAEADADB, грошових коштів у розмірі 72 648,59 доларів США та 20 300 доларів США, відповідно.

Із витягу із особового рахунку позивача (а.с. 94-123) слідує, що відповідач здійснив переказ коштів з належного позивачу рахунку №2600.1.1.151776.02 на транзитний рахунок по списанню платежів з кореспондентського рахунку філії "Центральне РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", дата відправки валюти банком за платіжним дорученням № 006 від 10.12.2014 на суму 72 648,59 доларів США -11.12.2014, а за платіжним дорученням № 10 від 25.12.2014 на суму 20 300 доларів США - 26.12.2014.

Водночас отримувач - компанія Raycom Shipping Service Corporation зазначених коштів не отримав, про що повідомив позивача листом від 06.02.2015 (а.с. 40).

Факт неотримання компанією Raycom Shipping Service Corporation грошових коштів, перерахованих платіжними дорученням в іноземній валюті № 006 від 10.12.2014 та № 10 від 25.12.2014 підтверджується наявним в матерілах справи витягом із особового рахунку зазначеної особи (а.с. 46-71).

З приводу невиконання відповідачем вказаних платіжних документів позивач звернувся до нього з листом № 4 від 03.02.2015 (а.с. 41), в якому просив надати відомості щодо невиконання зобов'язань з перерахунку з валютного рахунку позивача коштів за період з 11.12.2014 по 22.01.2015 включно.

На вказаний лист відповідач відповів листом № 11-021410/2437 від 20.02.2015 (а.с. 42), в якому не дав відповіді на причини невиконання ним своїх договірних обов'язків.

Позивач звернувся до Національного банку України зі скаргою на дії відповідача № 10 від 13.02.2015 (а.с. 43-44), на яку Національних банк відповів листом № 47-605/17129 від 16.03.2015 (а.с. 45), в якому зазначив про те, що, відповідно до приписів чинного законодавства, спори, пов'язані зі здійсненням банками переказів, розглядаються в судовому порядку, а відтак, у випадку недосягнення згоди з представниками відповідача щодо шляхів врегулювання проблемних питань, позивач має право звернутися до відповідного суду.

З огляду на вказані обставини позивач і звернувся до суду з цим позовом.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (ч. 2 ст. 1066 ЦК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-ІІІ, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (п. 30.1 ст. 30 зазначеного Закону).

Відповідно до п. 2.1 Договору, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Згідно із п. 3.3.2 Договору банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком і клієнтом.

Банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків у визначений час з 9:00 год. по 15:00 год. крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів (п. 3.3.3 Договору).

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на дату винесення судом першої інстанції рішення у цій справі відповідач не виконав платіжні доручення позивача в іноземній валюті № 006 від 10.12.2014 на суму 72 648,59 доларів США та № 10 від 25.12.2014 на суму 20 300 доларів США Raycom Shipping Service Corporation, що свідчить про порушення відповідачем прав позивача.

Матеріали справ не містять доказів наявності у відповідача підстав вказані платіжні доручення не виконувати.

З таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача, перерахувати грошові кошти за платіжними дорученнями в іноземній валюті № 006 від 10.12.2014 на суму 72 648,59 доларів США та № 10 від 25.12.2014 на суму 20 300 доларів США Raycom Shipping Service Corporation. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 9 294,85 доларів США слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п. 5.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 8.3 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Згідно з п. 32.2 ст. 32 цього Закону, у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Водночас, як слідує з позовної заяви, позивач розраховує пеню, визначаючи її розмір в іноземній валюті - доларах США.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Згідно з п. 8.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України).

Правова позиція щодо необхідності стягнення за судовими рішеннями пені лише у національній валюті України - гривні висловлена й Верховним судом України в постанові № 3-29гс15 від 01.04.2015.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 9 294,85 доларів США колегією суддів відмовляється. Рішення суду першої інстанції, яким задоволені вказані позовні вимоги, у цій частині підлягає скасуванню.

При цьому колегія суддів зауважує позивачеві на тому, що, враховуючи наявність вини відповідача у невиконанні спірних платіжних доручень, позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання спірних платіжних доручень, визначивши розмір заявленої пені у національній валюті України - гривні.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду міста Києва 11.08.2015 у справі № 910/11490/15 підлягає скасуванню частково та приймається нове рішення; позов задовольняється частково, задоволенню підлягають позовні вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти за платіжними дорученнями в іноземній валюті № 006 від 10.12.2014 на суму 72 648,59 доларів США та № 10 від 25.12.2014 на суму 20 300 доларів США Raycom Shipping Service Corporation, в задоволенні решти вимог відмовляється.

Враховуючи підстави часткового скасування рішення суду першої інстанції та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задовольняється повністю.

Щодо витрат по сплаті судового збору, слід зазначити таке.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що, з огляду на те, що вимоги про зобов'язання виконати платіжні доручення направлені на захист майнового інтересу позивача та підлягають вартісній оцінці по відношенню до сум грошових коштів, які позивач просить перерахувати, вказані позовні вимоги є майновими вимогами.

Отже, загальна сума заявлених у цій справі майнових вимог становить 102 243,44 долара США (72 648,59+ 20 300+9 294,85).

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI в редакції, яка діяла станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом та на дату звернення відповідача з цією апеляційною скаргою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що абзацом другим частини першої статті 6 Закону передбачено порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті. За змістом пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті) й визначається сума судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону). Аналогічним чином вирішується й питання щодо сплати судового збору за подання апеляційних (касаційних) скарг у відповідних справах, тобто цей збір визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого на день сплати судового збору за подання скарги.

З урахуванням зазначених приписів закону, відповідно до підпункту 4 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при зверненні до суду позивач мав сплати судовий збір в сумі 2 044,87 доларів США.

З відомостей, які містяться на офіційному сайті Національного банку України слідує, що 29.04.2015 (дата сплати судового збору - примітка суду) офіційний курс НБУ становив2226,2406 грн. за 100 доларів США (http://www.bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search?formType=searchFormDate&time_step=daily&date=29.04.2015&outer=table&execute=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8).

Отже, при зверненні до суду з цим позовом позивач мав сплатити судовий збір в сумі 45 523,70 грн. (2 044,87*22,26).

З доданого до позовної заяви платіжного доручення № 289 на суму 6 574,07 грн. слідує, що позивачем судовий збір сплачений в сумі 6 574,07 грн., тобто на 38 949,63 грн. (45 523,70-6 574,07) менше, ніж встановлено законом.

Водночас, як було встановлено вище, позов підлягає частковому задоволенню, сума задоволених позовних вимог становить 92 948,59 доларів США, сума майнових вимог в задоволенні яких відмовлено становить 9 294,85 доларів США.

Враховуючи, що відповідачем рішення суду першої інстанції оскаржено в частині стягнення пені в сумі 9 294,85 доларів США, при зверненні до суду з апеляційною скаргою відповідач мав сплатити судовий збір в сумі 92,95 доларів США по курсу Національного банку України станом на 26.08.2015 (дата сплати судового збору за подачу апеляційної скарги - примітка суду).

З відомостей, які містяться на офіційному сайті Національного банку України слідує, що 26.08.2015 офіційний курс НБУ становив 2262,3411 грн. за 100 доларів США (http://www.bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search?formType=searchFormDate&time=step=daily&date=26.08.2015&outer=table&execute=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8).

Отже, з врахуванням приписів закону, при зверненні до суду з апеляційною скаргою відповідач мав сплатити судовий збір в сумі 2 102,82 грн.

З огляду на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України:

- стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 6 574,07 грн., сплачений при зверненні до суду з позовною заявою;

- стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає судовий збір в сумі 34 811,11 грн., що становить різницю між сумою судового збору, яка підлягала сплаті при зверненні до суду з позовними вимогами про зобов'язання виконати платіжні доручення (задоволені позовні вимоги) та сумою, яка фактично була сплачена позивачем при звернення до суду з позовом (41 385,18-6 574,07);

- стягненню з позивача в доход Державного бюджету України підлягає судовий збір в сумі 4 138,51 грн., що становить суму судового збору, яка мала бути сплачена при зверненні до суду з вимогами про стягнення пені в сумі 9 294,85 доларів США (у задоволенні вказаних вимог відмовлено);

- стягненню з позивача на користь відповідача підлягає судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 2 102,81 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/11490/15 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 у справі № 910/11490/15 скасувати частково і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) перерахувати грошові кошти за платіжними дорученнями Товариства з обмеженою відповідальністю "РТН" (03056, м. Київ, пров. Ковальський, буд. 19; ідентифікаційний код 37441500) № 006 від 10.12.2014 на суму 72 648,59 доларів США та № 10 від 25.12.2014 на суму 20 300 доларів США одержувачу Raycom Shipping Service Corporation (3411 Silverside Road, Rodney Building, Suite 104, Wilmington, USA, 0514322803405, IBAN AE310260000514322803405).

В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РТН" (03056, м. Київ, пров. Ковальський, буд 19; ідентифікаційний код 37441500) витрати по сплаті судового збору в сумі 6 574,07 грн.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 34 811,11 грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РТН" (03056, м. Київ, пров. Ковальський, буд. 19; ідентифікаційний код 37441500) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 4 138,51 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РТН" (03056, м. Київ, пров. Ковальський, буд. 19; ідентифікаційний код 37441500) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 2 102,82 грн.

8. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

9. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11490/15.

Повний текст постанови складено 17.11.2015.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Н.Ф. Калатай

В.І. Рябуха