Постанова

від 11.11.2015 по справі 910/12219/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2015 р. Справа№ 910/12219/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Агрикової О.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О.

на рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2015р.

по справі № 910/12219/15 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Миронівської міжрайонної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.06.2015р., з урахуванням заяви про уточнення, позов задоволено повністю. Зобов'язано публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Надра» перерахувати кошти за платіжними дорученнями Миронівської міжрайонної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 30 січня 2015 року № 926, від 30 січня 2015 року № 927, від 30 січня 2015 року № 928, від 30 січня 2015 року № 929, від 30 січня 2015 року № 4760, від 30 січня 2015 року № 4761, від 30 січня 2015 року № 4762, від 30 січня 2015 року № 4763, від 30 січня 2015 року №4764, від 30 січня 2015 року № 4765, від 30 січня 2015 року №4766, від 30 січня 2015 року № 4767, від 30 січня 2015 року № 4768, від 30 січня 2015 року № 4769, від 30 січня 2015 року № 4770, від 30 січня 2015 року № 4771, від 30 січня 2015 року № 4772, від 30 січня 2015 року № 4773, від 30 січня 2015 року № 4774, від 30 січня 2015 року №4775, від 30 січня 2015 року № 4776, від 30 січня 2015 року № 4777, від 30 січня 2015 року № 4778, від 03 лютого 2015 року № 930, від 03 лютого 2015 року №931, від 03 лютого 2015 року № 4779.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2015р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015р. у зв'язку із перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Агрикова О.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «ПАТ «КБ «Надра» Стрюкововї І.О. прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015р., враховуючи перебування судді Смірнової Л.Г. у відпустці, змінено склад колегії та сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Агрикова О.В., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «ПАТ «КБ «Надра» Стрюкововї І.О. прийнято до провадження у визначеному складі.

Позивач та відповідач своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно п. 3.9.2. зазначеної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

28.10.2011р. між публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» (банк) та Миронівською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності укладено договори №9088 банківського рахунку (для зарахування цільових коштів), №9088 банківського рахунку, №9088 про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк». /а.с. 12-26/.

Згідно п.1.1 договорів, банк відкриває клієнту поточний рахунок №26042009088001,№25601009088001, №25600009088002, №25609009088003 у гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюються після отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

Згідно з п. 2.1.1. договорів банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Згідно з п. 8.1 договорів цей договір укладений на невизначений строк та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками.

Позивачем було надано банку для виконання платіжні доручення, а саме: від 30 січня 2015 року № 926 на суму 271,04 грн.; від 30 січня 2015 року № 927 на суму 92,65 грн.; від 30 січня 2015 року № 928 на суму 1 021,50 грн.; від 30 січня 2015 року № 929 на суму 2 000,00 грн.; від 30 січня 2015 року № 4760 на суму 5 198,12 грн.; платіжне доручення від 30 січня 2015 року № 4761 на суму 1 300,64 грн.; від 30 січня 2015 року № 4762 на суму 2 062,98 грн.; від 30 січня 2015 року № 4763 на суму 6 081,58 грн.; від 30 січня 2015 року №4764 на суму 1 149,52 грн.; від 30 січня 2015 року № 4765 на суму 18 235,78 грн.; від 30 січня 2015 року №4766 на суму 52,75 грн.; від 30 січня 2015 року № 4767 на суму 686,08 грн.; від 30 січня 2015 року № 4768 на суму 2 294,02 грн.; від 30 січня 2015 року № 4769 на суму 138,34 грн.; від 30 січня 2015 року № 4770 на суму 6 690,53 грн.; від 30 січня 2015 року № 4771 на суму 14,49 грн.; від 30 січня 2015 року № 4772 на суму 542,52 грн.; від 30 січня 2015 року № 4773 на суму 2 225,64 грн.; від 30 січня 2015 року № 4774 на суму 10 057,89 грн.; платіжне доручення від 30 січня 2015 року №4775 на суму 1 951,03 грн.; від 30 січня 2015 року № 4776 на суму 736,98 грн.;від 30 січня 2015 року № 4777 на суму 1 682,20 грн.; від 30 січня 2015 року № 4778 на суму 339,61 грн.; від 03 лютого 2015 року № 930 на суму 14 168,50 грн.; від 03 лютого 2015 року №931 на суму 63,47 грн.; від 03 лютого 2015 року № 4779 на суму 192,14 грн. /а.с. 27-43/

Доказів виконання відповідачем платіжних доручень матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ст. 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Разом з тим, постановою Правління Національного банку України від 05.02.2015 року №83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» до категорії неплатоспроможних».

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 року прийнято рішення №26 про запровадження з 06.02.2015 року по 06.05.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.06.2015 року № 113 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку.

Частинами 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 ст. Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Пунктом 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на правовідносини сторін у даній справі не поширюються обмеження встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, а відтак, у даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами на якого поширюється обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку. (такої правової позиції дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 25.03.2015р. у справі №3-24гс15).

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2015р. у справі №910/12219/15 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. задовольнити. Рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2015р. по справі №910/12219/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

2. Матеріали справи №910/12219/15 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді О.В. Агрикова

Л.В. Кропивна