Рішення

від 11.11.2015 по справі 922/4121/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2015 р.Справа № 922/4121/15

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Бринцев О.В.

судді: Кухар Н.М. , Ольшанченко В.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Заступника військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків; в інтересах держави в особі позивача-1: Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, м. Київ; позивача-2: Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр", м. Харків; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2: Державний комітет телебачення і радіомовлення України, м.Київ; до відповідача-1: Харківської міської ради, м. Харків; відповідача-2: Акціонерного товариства "Телемовна компанія А/ТВК", м. Харків; про про визнання недійсним рішення та повернення земельної ділянки за участю :

прокурора - Волика О.Г., посвідчення № 035279 від 26.08.2015 р.; представника позивача 1 - ОСОБА_1, довіреність № 18/04-3118 від 31.10.2015 р.; решта учасників судового процесу своїх представників у судове засідання не направили.

ВСТАНОВИВ:

14.07.2015 р. Заступник військового прокурора Харківського гарнізону звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі позивача-1: Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, та позивача-2: Державного підприємства В«Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центрВ» , з позовом до відповідача-1: Харківської міської ради, та до відповідача-2: Акціонерного товариства В«Телемовна компанія А/ТВКВ» . В позові прокурор просить визнати недійсними пункти 17.1, 17.3 додатку 1 рішення Харківської міської ради № 24/09 від 25.02.2009 року; вилучити у АТ В«Телемовна компанія А/ТВКВ» земельну ділянку пл. 0,3490 га по вул. Дерев’янка, 1-А в м. Харкові, кадастровий номер 6310136300:16:013:0099 на користь ДП В«Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центрВ» .

В обгрунтування позову вказує на те, що спірні рішення пункти додатку 1 рішення Харківської міської ради № 24/09 від 25.02.2009 року прийняті з порушенням норм Закону; в якості правових підстав вказує на норми ст. ст. 4, 5 ЗУ В«Про передачу об’єктів державної власностіВ» від 03.03.1998 р., ст. ст. 96, 155 ЗК України.

Прокурор у судовому засіданні заявлений позов підтримав в повному обсязі та наполягає на його задоволенні з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник позивача-1 позов прокурора підтримує в повному обсязі (пояснення від 11.11.2015 р. вх. № 15539).

Представники позивача-2, відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2: Державний комітет телебачення і радіомовлення України, у судове засідання не з"явилися, докази витребувані судом не надали.

11.11.2015 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2: Державного комітету телебачення і радіомовлення України, надійшли пояснення № 4579/25/12 від 11.11.2015 р. (факсом за вх. № 45461), у яких повідомляється щодо погодження Держтелерадіо України передачі земельної ділянки пл. 0,3490 га по вул. Дерев’янка, 1-А в м. Харкові, кадастровий номер 6310136300:16:013:0099 у комунальну власність, що зазначена земельна ділянка станом на 10.11.2015 р. не обліковується на балансі у юридичних осіб сфери управління Держкомтелерадіо, інформація щодо погодження передачі земельної ділянки з державної у комунальну власність відсутня.

10.11.2015 р. надійшли пояснення Харківської обласної державної адміністрації (останньою отримано лист секретаріату КМУ № 17604/0/2-15 від 24.10.2015 р. про направлення судової ухвали у справі № 922/4121/15 від 12.10.2015 р. із запитом щодо надання інформації), у яких повідомляється, що Харківською обласною державною адміністрацією не приймалося рішення про передачу земельної ділянки площею 0,3490 га по вул. Дерев’янка, 1-А в м. Харкові, кадастровий номер 6310136300:16:013:0099, з державної у комунальну власність.

04.11.2015 р. позивач-2 звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв"язку з надходженням представника позивача-2 ОСОБА_2 у відрядженні.

Вирішуючи це клопотання суд виходить з наступного.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд уважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В даному разі обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача-2, відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2: Державний комітет телебачення і радіомовлення України, не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв"язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

На підставі рішення виконкому Харківської міської ради №40 від 26.01.1977 р. позивачу 2 - Державному підприємству "Харківський телевізійний передавальний центр" виділено земельну ділянку пл. 4,70 га для будівництва телецентру в м. Харкові, передбаченого постановою ОСОБА_2 Міністрів УРСР від 02.12.1971 року №528 (т. І а. с. 13).

Державному підприємству "Харківський телевізійний передавальний центр" видано державний акт на право користування землею серії Б № 045532 від 1977 р. (т. І а. с. 105-107), у зв'язку з чим останнє виступало постійним землекористувачем даної земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Дерев’янка, 1-А.

Рішенням Харківської міської ради Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд №24/09 від 25.02.2009 р. припинено ДП «Харківський телевізійний передавальний центр» право користування земельною ділянкою пл. 0,3490 га по вул. Дерев’янка, 1А в м. Харкові (п. 2 рішення, п. 17.1. додатку 1 до рішення), та надано останню в оренду АТ «Телемовна компанія А/ТВК», - п. 17.3. додатку 1 до рішення (т. І а. с. 14, додаток 1 до рішення т. І а.с. 15).

Як стверджує прокурор у позовній заяві, на виконання зазначеного рішення відповідачами був укладений відповідний договір оренди землі від 18.04.2012 року №631010004000550 строком до 01.02.2014 року, у зв’язку з чим земельна ділянка перейшла у користування відповідача-2, в той час, як згода на припинення права постійного користування складовою частиною земельної ділянки, наданої позивачу-2, пл. 0,3490 га, або передачу її в оренду будь-яким суб’єктам господарювання ані Кабінетом Міністрів України, ані Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації, як центральним органом виконавчої влади, не надавалася.

Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень Харківської міської ради, у тому числі, віднесено розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Положеннями ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності без встановлення строку.

Згідно п. 7 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Зазначене є одним з принципів гарантованості прав на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 року, суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, міністерства та інші органи виконавчої влади, органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами тощо.

Відповідно до п. 4.4. статуту ДП "Харківського обласного радіотелевізійного передавального центру" (т. І а. с. 91-102) відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплене за підприємством, здійснюється за погодженням з Держтелерадіо України у порядку, що встановлений чинним законодавством.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення), передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у абзацах другому, третьому, п'ятому частини першої статті 2 цього Закону, якими визначено, що об'єктами передачі згідно з цим Законом є: цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (далі - підприємства); нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення) тощо.

На виконання вимог ухвали суду від 12.10.2015 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2: Державного комітету телебачення і радіомовлення України, надійшли пояснення № 4579/25/12 від 11.11.2015 р., у яких повідомляється щодо погодження Держтелерадіо України передачі земельної ділянки пл. 0,3490 га по вул. Дерев’янка, 1-А в м. Харкові, кадастровий номер 6310136300:16:013:0099 у комунальну власність, що зазначена земельна ділянка станом на 10.11.2015 р. не обліковується на балансі у юридичних осіб сфери управління Держкомтелерадіо, інформація щодо погодження передачі земельної ділянки з державної у комунальну власність відсутня.

Відповідно до пояснень Харківської обласної державної адміністрації від 10.11.2015 р. останньою не приймалося рішення про передачу земельної ділянки площею 0,3490 га по вул. Дерев’янка, 1-А в м. Харкові, кадастровий номер 6310136300:16:013:0099, з державної у комунальну власність.

Отже, згода на припинення права постійного користування складовою частиною даної земельної ділянки пл. 0,3490 га, або передачу її в оренду будь-яким суб’єктам господарювання ані Кабінетом Міністрів України, ані Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації, як центральним органом виконавчої влади, не надавалася.

Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до підпункту 2.8 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення субєкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, що належала на правах постійного користування юридичній особі, розпорядженням відповідача-1 без припинення права постійного користування передана в користування іншій юридичній особі, а саме відповідачу-2.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідачі доказів на спростування викладених обставин та висновків суду не надали.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про те, що спірне рішення (п.п. 17.1, 17.3 додатку 1 рішення Харківської міської ради №24/09 від 25.02.2009 року) є незаконним, а тому позов прокурора в частині визнання недійсними пунктів 17.1, 17.3 додатку 1 рішення Харківської міської ради №24/09 від 25.02.2009 року та вилучення у відповідача-2 спірної земельної ділянки на користь позивача-2, - є обгрунтованим та правомірним, а тому підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат у даній справі, суд керується ст. ст. 44, 49 ГПК України та приписами ч. 1 п. 2.2.1. постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7, відповідно до якої роз"яснено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Таким чином судові витрати у даній справі, які становлять 3.250,44 грн. судового збору, що складається з 1.218,00 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру та 2.032,44 грн. за вимогу майнового характеру (площа спірної земельної ділянки становить 0,3490 га, рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., і згідно п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України; розраховано у розмірі 2% від вартості земельної ділянки - 101.621,82 грн., в редакції ЗУ "Про судовий збір", що діяла на момент звернення із даним позовом), - покладаються на відповідачів у рівних частинах, по 1.625,22 грн. з кожного, та підлягають стягненню на користь Державного бюджету України, оскільки прокурор був звільнений від сплати судового збору (п. 11 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", в редакції, що діяла на момент звернення із даним позовом).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції, ст.15, 16 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про управління об’єктами державної власності", ст. ст. 4, 5 Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" (в редакції від 24.09.2008), ст. ст. 125, 126 ЗК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 27, 29, 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними пункти 17.1, 17.3 додатку 1 рішення Харківської міської ради №24/09 від 25.02.2009 року;

3. Вилучити у АТ «Телемовна компанія А/ТВК» земельну ділянку пл. 0,3490 га по вул. Дерев'янка, 1-А в м. Харкові, кадастровий номер 6310136300:16:013:0099 на користь ДП «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр».

4. Стягнути з Харківської міської ради (пл. Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1.625,22 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Акціонерного товариства "Телемовна компанія А/ТВК" (вул. Дерев'янка, 1-А, м. Харків, 61018, код ЄДРПОУ 21208561) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1.625,22 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.11.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5

/Справа № 922/4121/15/