Рішення

від 16.11.2015 по справі 910/24315/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015Справа №910/24315/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБФ ІНЖИНІРИНГ"

до Комунального підприємства "ВІДРАДНЕНСЬКЕ" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 131702,18 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Темний Б.Ф. - директор

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБФ ІНЖИНІРИНГ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "ВІДРАДНЕНСЬКЕ" (відповідач) про стягнення 131702,18 грн., з яких 58484,00 грн. заборгованості за виконані роботи на підставі Договору № 01/06-13 на проведення щомісячного технічного обслуговування внутрішньоквартальних дренажних та зливозточних систем від 10.07.2013, Договору № 01/06-13 на проведення щомісячного технічного обслуговування внутрішньоквартальних дренажних та зливозточних систем від 03.11.2014 та Угоди № 13 від 02.08.2013, а також про стягнення 73218,18 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати робіт, виконаних позивачем на підставі наведених договорів та угоди робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24315/15 та призначено розгляд справи на 26.10.2015 о 12:20 год.

22.10.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника прибути в судове засідання, призначене на 26.10.2015 о 12:20 год.

22.10.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 15.09.2015, а саме: письмовим підтвердженням про відсутність аналогічного спору; копією протоколу № 1 від 31.10.2014; копією наказу № 7 від 01.11.2014; витягом зі Статуту позивача; письмовими поясненнями; випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача; випискою по рахунках виконавця та письмовим нормативно-прововим обгрунтуванням позовних вимог в частині стягнення штрафу, в якому, зокрема, зазначив, що за змістом пунктів 5.2 спірних договорів за неналежне виконання зобов'язань сторони фактично передбачили сплату саме пені, а не штрафу, а тому до позовної заяви додано розрахунок саме пені.

В судове засідання, призначене на 26.10.2015, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 26.10.2015, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 15.09.2015 не виконав, водночас, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника прибути в судове засідання.

В судовому засіданні, призначеному на 26.10.2015, здійснювався розгляд клопотання відповідача, поданого 22.10.2015 через відділ діловодства суду, про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника прибути в судове засідання.

Дослідивши зміст поданого клопотання суд дійшов висновку про відхилення останнього як безпідставного та необгрунтованого.

Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2015 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням письмових пояснень та письмового нормативно-правового обгрунтування позовних вимог в частині стягнення штрафу, поданих 22.10.2015 через відділ діловодства суду разом із супровідним листом.

В судовому засіданні, призначеному на 26.10.2015, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду від 15.09.2015 про порушення провадження у справі № 910/24315/15 та встановлено, що відповідач вимоги зазначеної ухвали не виконав.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 26.10.2015, подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи клопотання позивача про продовження строку вирішення спору, нез'явлення представника відповідача в судове засідання, невиконання останнім вимог ухвали суду від 15.09.2015 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 26.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 16.11.2015 об 11:00 год.

06.11.2015 представник позивача через відділ діловодства суду подав новий розрахунок до позовної заяви, а саме новий розрахунок пені в загальній сумі 61000,57 грн. (за період 180 днів прострочення за кожним спірним актом приймання виконаних робіт та з урахуванням при цьому подвійної облікової ставки НБУ).

16.11.2015 через відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про зменшення штрафних санкцій на 95%.

В судове засідання, призначене на 16.11.2015, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 16.11.2015, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 15.09.2015 та від 26.10.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Так, поштові відправлення з ухвалами суду від 15.09.2015 та від 26.10.2015 були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача (03061, м. Київ, вул. Михайла Донця, буд. 15-А), вказаною у позовній заяві, належність якої відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача.

Отримання відповідачем наведених поштових відправлень з ухвалами суду від 15.09.2015 та від 26.10.2015 за вказаною адресою підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103035928239, № 0103035930594. Додатково обізнаність відповідача про час та місце судового розгляду справи підтверджується поданим останнім 16.11.2015 через відділ діловодства суду клопотанням про зменшення штрафних санкцій на 95 %.

Як зазначено у п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"(далі - постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18), розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Відповідно до п.п. 3.9.1 п. 3.9 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Наразі, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні, судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.11.2015 без участі представника відповідача.

В судовому засіданні, призначеному на 16.11.2015, судом встановлено, що повним найменуванням відповідача є Комунальне підприємство "ВІДРАДНЕНСЬКЕ" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача. Зважаючи на наведене, суд визначив вірне повне найменування відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 16.11.2015, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням нового розрахунку пені, поданого 06.11.2015 через відділ діловодства суду. Зокрема, при зверненні з позовом до суду, окрім суми основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача 73218,18 грн. пені, а відповідно до нового розрахунку пені позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в меншому розмірі, а саме 61000,57 грн.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Як вбачається зі змісту п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Таким чином, виходячи зі змісту поданого позивачем нового розрахунку пені, а також змісту раніше поданої позивачем позовної заяви № 09/09-15 від 09.09.2015, суд розцінює зазначений новий розрахунок пені як зменшення розміру позовних вимог в частині суми пені та приймає його до розгляду.

Отже, новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 119484,57 грн., з яких: 58484,00 грн. основного боргу, 61000,57 грн. пені.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.11.2015 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБФ ІНЖИНІРИНГ" (підрядник, позивач) та Комунальним підприємством "ВІДРАДНЕНСЬКЕ" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник, відповідач) був укладений Договір № 01/06-13 на проведення щомісячного технічного обслуговування внутрішньоквартальних дренажних та зливозточних систем (далі - Договір 1).

03.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБФ ІНЖИНІРИНГ" (підрядник, позивач) та Комунальним підприємством "ВІДРАДНЕНСЬКЕ" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник, відповідач) був укладений Договір № 01/06-13 на проведення щомісячного технічного обслуговування внутрішньоквартальних дренажних та зливозточних систем (далі - Договір 2).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Договорів 1, 2 замовник (відповідач) здає, а підрядник (позивач) приймає на себе виконання обсягів робіт по щомісячному технічному обслуговуванню дренажних та зливозточних мереж, для здійснення розрахунків за які використовується калькуляція на технічне обслуговування зливозточних систем, яка є невід'ємною частиною відповідного договору, та акт виконаних робіт форми №2.

Згідно пунктів 2.1.1 пунктів 2.1 Договорів 1, 2 підрядник (позивач) зобов'язується виконувати обсяги робіт по щомісячному технічному обслуговуванню внутрішньо квартальних зливостічних та дренажних систем відповідно до додатку №1 до Договору ("Обсяги робіт"), в якому, зокрема, зазначені адреси систем, їх протяжність, вартість виконання робіт.

Відповідно до підпунктів 2.1.2 пунктів 2.1 Договорів 1, 2 підрядник (позивач) зобов'язується після виконання робіт в повному обсязі здати замовнику (відповідачу) ці роботи за актом форми №2, а відповідно до підпунктів 2.2.2 пунктів 2.2 Договорів 1, 2 замовник (відповідач) зобов'язується після приймання робіт згідно з актами форми №2 протягом трьох днів здійснити з підрядником (позивачем) розрахунки за виконані обсяги робіт. Пунктами 4 Договорів 1, 2 також передбачено проведення замовником оплати за виконання робіт протягом трьох днів після оформлення актів форми №2.

Згідно з розділом 6 Договору 1 сторони передбачили, що при необхідності виконання ремонтних робіт капітального характеру, пов'язаних з проведенням земляних робіт і заміною трубопроводів, укладається додаткова угода.

02.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБФ ІНЖИНІРИНГ" (підрядник, позивач) та Комунальним підприємством "ВІДРАДНЕНСЬКЕ" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник, відповідач) була укладена Угода №13 (далі - Угода), відповідно до п. 1.1 якої замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати на платних засадах із сторони замовника проведення наступних робіт: виконання разових робіт згідно отриманих заявок по додатковому прочищенню та дрібному ремонту інженерних мереж.

Згідно п. 2.1 Угоди оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт, відповідно до встановленого підрядником рахунку, протягом 3 банківських днів.

Позивач стверджує, що виконав свої зобов'язання за Договором 1 в повному обсязі, а саме: виконав роботи на загальну суму 41204,16 грн. в період з серпня 2014 року по листопад 2014 року, що підтверджується:

актом № 40 від 22.08.2014 приймання виконаних робіт за серпень 2014 року на суму 10301,04 грн.;

актом № 43 від 17.09.2014 приймання виконаних робіт за вересень 2014 року на суму 10301,04 грн.;

актом № 50 від 22.10.2014 приймання виконаних робіт за жовтень 2014 року на суму 10301,04 грн.;

актом № 55 від 20.11.2014 приймання виконаних робіт за листопад 2014 року на суму 10301,04 грн.

Водночас, як зазначає позивач, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати робіт на підставі Договору 1, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за Договором 1 становить 41204,16 грн.

Позивач також стверджує, що виконав свої зобов'язання і за Договором 2, а саме: виконав в грудні 2014 року роботи на суму 10301,04 грн., що підтверджується актом № 60 від 19.12.2014 приймання виконаних робіт за грудень 2014 року на суму 10301,04 грн.

Втім, за даними позивача, відповідач не оплатив виконані позивачем за Договором 2 роботи, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за Договором 2 становить 10301,04 грн.

Крім того, у вересні 2014 року позивач виконав у повному обсязі передбачені Угодою роботи на суму 9598,80 грн., що підтверджується актом № 44 від 18.09.2014 приймання виконаних робіт за вересень 2014 року.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати робіт на підставі Угоди виконав частково в розмірі 2620,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача за Угодою становить 6978,80 грн. ( 9598,80 грн. - 2620,00 грн. = 6978,80 грн.).

Отже, за розрахунком позивача, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за виконані останнім роботи становить 58484,00 грн. (41204,16 грн. за Договором 1 + 10301,04 грн. за Договором 2 + 6978,80 грн. за Угодою = 58484,00 грн.), що додатково підтверджу ється актом звіряння розрахунків між ТОВ "ТБФ ІНЖИНІРИНГ" та КП "ВІДРАДНЕНСЬКЕ" станом на 01.08.2015.

Як вбачається з гарантійного листа відповідача № 502 від 25.02.2015, виникнення спірної заборгованості та неможливість її погашення останній пояснював скрутним становищем КП "ВІДРАДНЕНСЬКЕ" та зобов'язувався погасити заборгованість в повному об сязі в строк до 01 травня 2015 року.

Наразі спірну заборгованість, яка виникла на підставі Договору 1, Договору 2 та Угоди, відповідач не сплатив, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення заборгованості в сумі 58484,00 грн., а також 61000,57 грн. пені за прострочення оплати спірних робіт (згідно нового розрахунку пені, поданого представником позивача 06.11.2015 через відділ діловодства суду).

Щодо штрафних санкцій за порушення умов Договорів 1, 2, заявлених позивачем до стягнення з відповідача в загальній сумі 73218,18 грн., то позивач послався на умови пунктів 5.2 Договорів 1, 2, якими сторони погодили, що замовник (відповідач) у разі несвоєчасного розрахунку з підрядником за виконаний обсяг робіт згідно з розділом 4 сплачує штраф у розмірі 0,5 відсотків від суми заборгованості за кожний прострочений день. Позивач зазначив, що сторони в наведених пунктах договорів вказали "штраф" замість "пеня", тоді як фактично зміст цих пунктів свідчить, що за неналежне виконання зобов'язань за відповідним договором сторони передбачили сплату саме пені, а не штрафу, а тому за неналежне виконання зобов'язань позивач стягує з відповідача саме пеню.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов та докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, до суду не надіслав та не подав.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, втім підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Внаслідок укладення Договорів 1, 2 та Угоди між сторонами, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що Договір 1, Договір 2 та Угода є оплатними і обов'язку позивача виконати певну роботу відповідає обов'язок відповідача прийняти та оплатити вартість робіт у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивач виконав роботи за Договором 1 на загальну суму 41204,16 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт № 40 від 22.08.2014 за серпень 2014 року, актом № 43 від 17.09.2014 за вересень 2014 року, актом № 50 від 22.10.2014 за жовтень 2014 року, актом № 55 від 20.11.2014 за листопад 2014 року, підписаними сторонами без зауважень та скріпленим печатками сторін.

Матеріалами справи також підтверджується, що позивач виконав роботи за Договором 2 на суму 10301,04 грн. та за Угодою на суму 9598,80 грн., що підтверджується відповідно актом приймання виконаних робіт № 60 від 19.12.2014 за грудень 2014 року та актом приймання виконаних робіт № 44 від 18.09.2014 за вересень 2014 року, підписаним сторонами без зауважень та скріпленим печатками сторін.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до підпунктів 2.2.2 пунктів 2.2 Договорів 1, 2 замовник (відповідач) зобов'язується після приймання робіт згідно з актами форми №2 протягом трьох днів здійснити з підрядником (позивачем) розрахунки за виконані обсяги робіт.

Отже, за роботи, прийняті за актом № 40 від 22.08.2014 р., відповідач повинен був здійснити розрахунок протягом трьох днів після їх приймання, т.т. до 25.08.2014 включно; за роботи, прийняті за актом № 43 від 17.09.2014 р. - до 20.09.2014 включно, за роботи, прийняті за актом № 50 від 22.10.2014 р. - до 25.10.2014 включно; за роботи, прийняті за актом № 55 від 20.11.2014 - до 23.11.2014 включно, за роботи, прийняті за актом № 60 від 19.12.2014 - до 22.12.2014 включно. В свою чергу, прострочення відповідачем оплати робіт за наведеними актами почалося з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання з оплати мало бути виконане.

Відповідно до п. 2.1 Угоди оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 3 банківських днів.

Отже, за роботи, прийняті за актом № 44 від 18.09.2014, відповідач повинен був здійснити розрахунок на підставі даного акту протягом трьох банківських днів, т.т. до 23.09.2014 включно. В свою чергу, прострочення відповідачем оплати робіт за наведеним актом почалося з 24.09.2014.

При цьому при визначенні строку здійснення розрахунку за виконані роботи судом враховано приписи ст. 253 ЦК України, згідно яких перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як встановлено судом, відповідач, в порушення умов підпунктів 2.2.2 пунктів 2.2.Договорів 1, 2, пункту 2.1 Угоди та норм чинного законодавства, не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт, оскільки здійснив лише часткові розрахунки в сумі 2620,00 грн. за Угодою, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 41204,16 грн. за Договором 1, у розмірі 10301,04 грн. за Договором 2 та у розмірі 6978,80 грн. за Угодою, а всього заборгованість в загальній сумі 58484,00 грн. (основний борг).

Наявність у відповідача заборгованості в загальній сумі 58484,00 грн. також підтверджу ється наявним в матеріалах справи актом звіряння розрахунків між ТОВ "ТБФ ІНЖИНІРИНГ" та КП "ВІДРАДНЕНСЬКЕ" станом на 01.08.2015, підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін.

Додатково суд звертає увагу, що у відповідь на лист позивача № 034/2-15 від 12.02.2015 щодо сплати заборгованості, відповідач у гарантійному листі № 502 від 25.02.2015 наявність у нього заборгованості не заперечив, втім послався на скрутне становище КП "ВІДРАДНЕНСЬКЕ" та зобов'язувався погасити заборгованість в повному об сязі в строк до 01 травня 2015 року.

Станом на час розгляду спору по суті матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем розрахунків з позивачем щодо оплати заборгованості в загальній сумі 58484,00 грн. за Договором 1, Договором 2 та Угодою.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині основного боргу в сумі 58484,00 грн. повністю.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання по оплаті робіт за актами приймання виконаних робіт на підставі Договору 1 та Договору 2, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій в загальній сумі 61000,57 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

Пунктами 5.2 Договорів 1, 2 сторони погодили, що замовник (відповідач) у разі несвоєчасного розрахунку з підрядником за виконаний обсяг робіт згідно з розділом 4 сплачує штраф у розмірі 0,5 відсотків від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Зважаючи на приписи частин 2, 3 статті 549 ЦК України та зміст пунктів 5.2 Договорів 1, 2, суд дійшов висновку, що у разі несвоєчасного розрахунку відповідача з позивачем за виконаний обсяг робіт сторони фактично передбачили сплату пені.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Водночас, суд взяв до уваги роз'яснення щодо пені за порушення грошових зобов'язань, надані господарським судам, зокрема, у п.п. 2.5, 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане ; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане , і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції .

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки .

Крім того, у п. 1.12 вищенаведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання , не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом було встановлено, що прострочення відповідачем оплати робіт за останнім спірним актом приймання виконаних робіт, який був підписаний сторонами 31.12.2013 р., почалося з 10.01.2014 р., а тому визначення позивачем період часу з 13.01.2014 р. по 07.03.2014 р., протягом якого мало місце невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті робіт за всіма спірними актами приймання виконаних робіт (в т.ч. підписаними раніше за 31.12.2013 р.), є таким, що не суперечить матеріалам справи.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені в загальній сумі 61000,57 грн., суд дійшов висновку, що відповідний розрахунок здійснено позивачем неправильно. Так, позивачем не враховано приписи ст. 253 ЦК України, а тому не вірно визначено початок періоду прострочення за актами приймання виконаних робіт № 40 від 22.08.2014, № 43 від 17.09.2014, № 50 від 22.10.204, № 60 від 19.12.2014. Водночас, позивачем вірно визначено період часу, за який нараховується пеня і який не перевищує шести місяців (ч. 6 ст. 232 ГК України) та вірно визначено облікову ставку НБУ за період нарахування пені (ст. 3 Закону України № "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"). Втім, не дивлячись на наведене, позивачем при здійсненні розрахунків були допущені арифметичні помилки, що призвело до визначення ним невірних остаточних сум пені за спірними актами виконаних робіт.

Оскільки розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно здійснив розрахунок пені (за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга"), не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу нарахування пені, який позивач вказав у новому розрахунку пені, поданому 06.11.2015 через відділ діловодства суду, визначив загальну суму пені в розмірі 9607,64 грн. (1394,17 грн. за актом № 40 від 22.08.2014 р. + 1585,80 грн. за актом № 43 від 17.09.2014 року + 1931,52 грн. за актом № 50 від 22.10.2014 р. + 2225,59 грн. за актом № 55 від 20.11.2014 р. + 2470,56 грн. за актом № 60 від 19.12.2014 р.).

Розрахунок пені за актом № 40 від 22.08.2014 приймання виконаних робіт за серпень 2014 року:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10301.40 26.08.2014 - 12.11.2014 79 12.5000 % 0.068 %* 557.39 10301.40 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 %* 671.68 10301.40 06.02.2015 - 20.02.2015 15 19.5000 % 0.107 %* 165,10 1394,17

Розрахунок пені за актом № 43 від 17.09.2014 приймання виконаних робіт за вересень 2014 року:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10301.40 21.09.2014 - 12.11.2014 53 12.5000 % 0.068 %* 373.94 10301.40 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 %* 671.68 10301.40 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 286.17 10301.40 04.03.2015 - 18.03.2015 15 30.0000 % 0.164 %* 254 1585,80

Розрахунок пені за актом № 50 від 22.10.2014 приймання виконаних робіт за жовтень 2014 року:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10301.40 26.10.2014 - 12.11.2014 18 12.5000 % 0.068 %* 127.00 10301.40 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 %* 671.68 10301.40 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 286.17 10301.40 04.03.2015 - 22.04.2015 50 30.0000 % 0.164 %* 846,66 1931,52

Розрахунок пені за актом № 55 від 20.11.2014 приймання виконаних робіт за листопад 2014 року:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10301.40 24.11.2014 - 05.02.2015 74 14.0000 % 0.077 %* 584.76 10301.40 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 286.17 10301.40 04.03.2015 - 22.05.2015 80 30.0000 % 0.164 %* 1354,66 2225,59

Розрахунок пені за актом № 60 від 19.12.2014 приймання виконаних робіт за грудень 2014 року:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10301.40 23.12.2014 - 05.02.2015 45 14.0000 % 0.077 %* 355.60 10301.40 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 286.17 10301.40 04.03.2015 - 19.06.2015 108 30.0000 % 0.164 %* 1828,79 2470,56

З огляду на здійснений судом розрахунок пені, вимоги позивача про стягнення з відповідача 61000,57 грн. пені підлягають лише частковому задоволенню в сумі 9607,64 грн.

В іншій частині вимог стосовно стягнення пені, зокрема, в сумі 51392,93 грн. (61000,57 грн. - 9607,64 грн. = 51392,93 грн.) позивачу належить відмовити.

При цьому суд критично оцінив та відхилив як необґрунтоване і безпідставне клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 95%.

Стаття 49 ГПК України регулює питання розподілу господарських витрат, зокрема, відповідно до ч. 1 наведеної статті ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову до господарського суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2634,04 грн. згідно платіжного доручення № 44 (#221715697) від 20.08.2015.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1021,37 грн. (1,5% від суми задоволених позовних вимог) покладається на відповідача, а в розмірі 770,89 грн. (1,5% від суми відхилених позовних вимог) - на позивача.

Натомість в іншій частині судового збору сплачена позивачем сума в розмірі 841,78 грн. (2634,04 грн. - 1792,26 грн.) поверненню позивачу не підлягає з огляду на відсутність передбаченого статтею 7 Закон України "Про судовий збір" відповідного клопотання про повернення судового збору.

Так, відповідно до ст. 7 Закон України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "ВІДРАДНЕНСЬКЕ" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03061, м. Київ, вул. Михайла Донця , буд. 15-А, ідентифікаційний код 35756950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБФ ІНЖИНІРИНГ" (03038, м. Київ, вул. Феодосіївська, буд. 1А; ідентифікаційний код 36820864) 58484,00 грн. (п'ятдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні 00 коп.) основного боргу, 9607,64 грн. (дев'ять тисяч шістсот сім гривень 64 коп.) пені, 1021,37 грн. (одну тисячу двадцять одну гривню 37 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2015

Суддя Гумега О.В.