Постанова

від 17.11.2015 по справі 904/4268/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015 року Справа № 904/4268/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Науменко І.М., Вечірко І.О. (зміна складу колегії суддів на підставі розпорядження секретаря судової палати від 16.11.2015р.)

при секретарі: Погорєловій Ю.А.

Представники сторін :

позивача - не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача - Гнатенко Ю.Є., дов. № 28/09 від 28.09.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛАТІКО», м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015 року по справі № 904/4268/15

за позовом Приватного підприємства «ІНТЕРПЛАСТ», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛАТІКО», м.Дніпропетровськ

про стягнення 225 081,59 грн.

В судовому засіданні 10.11.2015р. було оголошено перерву до 17.11.2015р. (ст.77 ГПК України).

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст..ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015 року у справі № 904/4268/15 (суддя Кеся Н.Б.) за позовом Приватного підприємства «ІНТЕРПЛАСТ», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛАТІКО», м.Дніпропетровськ про стягнення 225 081,59 грн. позов було задоволено, стягнено з відповідача на користь позивача 170 983,44 грн. основного боргу, 23 116,59 грн. пені, 2564,75 грн. штрафу, 1334,85 грн. - 3% річних, 27 081,96 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 4501,63 грн. судового збору (а.с.160-164).

Рішення господарського суду мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань по повній та своєчасній оплаті поставленого товару; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.193, 264-271, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.611, 625, 629 ЦК України.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив в апеляційному порядку відповідач по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «САЛАТІКО», посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, зокрема:

- господарським судом в рішенні зазначено, що підставою виникнення прав та обов`язків відповідача з оплати товару є договір поставки № 01/12 від 01.12.2014р., який був наданий позивачем, але скаржник не погоджується з цими висновками, оскільки сторонами у п.11.3 договору було зазначено про дійсність договору лише в тому разі, коли кожна сторінка цього договору буде підписана повноважними представниками сторін та завірена печатками; оскільки ці вимоги до форми договору не було дотримано, тому позовні вимоги до відповідача є необґрунтованими, а зобов`язання по оплаті не виникло у відповідача;

- на думку скаржника, поставки товару в даному випадку були позадоговірними, за накладними, що також підтверджується відсутністю посилань на договір у товаросупровідних документах, а визначений в п.1.6 предмет договору не може братись до уваги, оскільки визначає лише родове поняття товару;

- посилання господарського суду на податкові документи, наявні у матеріалах справи, які підтверджують поставку товару, на думку скаржника, братись до уваги не можуть, оскільки заповнювались позивачем одноособово та на їх заповнення скаржник не мав можливості вплинути;

- в зв`язку з тим, що надані позивачем накладні не містили умов оплати, позивач відповідно до ст.530 ЦК України повинен був пред`явити відповідачу вимогу щодо оплати товару; жодних претензій або вимог про оплату товару скаржник не отримував, тому строк виконання зобов`язань з оплати, на його думку, не настав;

- враховуючи вищевикладене, є неправомірним стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань на підставі ст..625 ЦК України, оскільки строк виконання грошового зобов`язання перед позивачем не настав.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилається на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, зазначає, що договір між сторонами був укладений відповідно до ст.ст.207, 627 ЦК України; поставки товару за цим договором були здійснені, що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки розрахунків за період грудень 2014-січень 2015 року, в якому також відображені накладні, виписані на підставі договору; також факт поставки за договором підтверджується ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, за даними саме якої, відповідачем накладні за договором були внесені до реєстру і зараховані останнім до податкового кредиту, тим самим відповідачем зменшено свої податкові зобов`язання. Крім того, позивач зазначає, що договір на поставку товару № 01/12 від 01.12.2014р. є єдиним, укладеним між сторонами, інших договорів на поставку товару між сторонами не існує; пункт 11.3 договору не є підставою для визнання всього договору недійсним, оскільки зобов`язання за цим договором виконувались сторонами, під час дії договору скаржник не звертався ні до позивача, ні до суду з вимогою про визнання цього договору недійсним. Також позивач зазначає, що в судовому засіданні 24.06.2015р. відповідач не заперечував проти факту отримання товару за видатковими накладними, які містяться у справі та не підписані з боку скаржника.

20.08.2015р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду справу було призначено до розгляду на 29.09.2015р. колегією суддів: Сизько І.А. (головуючий, доповідач), Герасименко І.М., Кузнецова І.Л. (а.с.168). В зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сизько І.А. був здійснений повторний автоматичний розподіл справи, доповідачем визначений суддя - Виноградник О.М. (а.с.189-190). Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.10.2015р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий - Виноградник О.М. (доповідач), судді - Джихур О.В., Лисенко О.М. та призначено на 22.10.2015р. (а.с.191). В зв`язку з хворобою судді-доповідача Виноградник О.М. справу було відкладено на 10.11.2015р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2015р. (а.с.194).

В зв'язку зі звільненням судді Лисенко О.М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року № 1, з посади судді на підставі постанови Верховної Ради України № 3184 від 12.11.2015р. «Про звільнення суддів» та перебуванням судді Джихур О.В. у відпустці, розпорядженням секретаря судової палати Коваль Л.А. від 16.11.2015р. справу було передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Виноградник О.М. (доповідач), судді - Науменко І.М., Вечірко І.О.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухав пояснення обох представників сторін, присутніх у судових засіданнях 10.11.2015р., 17.11.2015р., колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2014р . між Приватним підприємством «Інетрпласт» м.Київ («постачальник» за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛАТІКО» м.Дніпропетровськ ("покупець" за договором, відповідач по справі, скаржник) був укладений договір поставки № 01/12, відповідно до предмету якого "постачальник" зобов`язався поставити та передавати у власність «покупця» товар (партію товару) у відповідному асортименті, кількості та по цінам, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а «покупець» зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар; за цим договором визначення асортименту, кількості товару, строку поставки та іншого, що узгоджується сторонами, зазначається у специфікації та підтверджується товарною (товарно-транспортною) або видатковою накладною; специфікація (специфікації) є невід`ємною частиною договору, у разі її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками; датою поставки вважається дата передачі «постачальником» товару «покупцю»; право власності на товар переходить до «покупця» з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної на товар (товарно-транспортної накладної або видаткової накладної) (п.п.1.1-1.2, 1.5 р.1 договору (а.с.31-34)).

Пунктом 2.1 р.2 договору сторони визначили, що товар, який є предметом договору, повинен відповідати діючим державним стандартам, технічним умовам, санітарним, гігієнічним стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України.

Пунктами 3.1-3.2, 3.7-3.8 р.3 договору сторони погодили, що передача товару за цим договором здійснюється на умовах DDP відповідно до термінології Інкотермс 2010; за адресою: м.Київ, вул.Леніна, 34; на підставі даних замовлення «покупця» оформлюється специфікація; замовлення повинне містити наступні дані: дату подачі замовлення, найменування, асортимент і кількість товару; у разі необхідності у замовленні зазначається код (артикул) «постачальника», номер замовлення та інші дані; при передачі товару «постачальник» повинен передати «покупцеві» наступні документи: накладну на товар (товарно-транспортну та/або видаткову накладну), документи, що посвідчують якість товару; остаточне визначення асортименту, кількість товару та інших його характеристик відбувається у товарній (товарно-транспортній) або видатковій накладній.

Пунктами 5.1, 5.3-5.7 р.5 договору сторони узгодили, що товар, що поставляється по даному договору, сплачується «покупцем» за оптово-відпускними цінами «постачальника», діючими на момент поставки, які зазначаються «постачальником» у накладній на товар (товарно-транспортній та/або видатковій накладній); загальна сума даного договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних (товарно-транспортних або видаткових накладних) на кожну партію товару; оплата за товар здійснюється «покупцем» в національній грошовій одиниці України з урахуванням ПДВ; розрахунки між «постачальником» і «покупцем» здійснюються в безготівковому порядку, шляхом переведення «покупцем» коштів на поточний рахунок «постачальника» у розмірі 100% оплати вартості кожної окремої партії товару, не пізніше 21 календарних днів; оплата проводиться «покупцем» на рахунок «постачальника», відповідно до реквізитів, передбачених р.12 договору . Для зручності розрахунків сторони проводять звірку взаєморозрахунків кожного 1 (першого) числа місяця, наступного за звітним або, по домовленості сторін, один раз у квартал; дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для проведення остаточних розрахунків ; не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяця, «постачальник» зобов`язаний видати «покупцю» усі податкові накладні за звітний календарний місяць.

За порушення господарських зобов`язань у частині оплати поставленого товару «покупцем», з метою припинення або попередження повторного порушення цих зобов`язань з боку «покупця» пунктом 6.6 р.6 договору сторони передбачили стягнення з «покупця» оперативно-господарської санкції у вигляді штрафної неустойки у розмірі 1,5% від загальної суми простроченого зобов`язання (вартості неоплаченої партії товару ); постачальник має право нарахувати дану оперативно-господарську санкцію у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання; при цьому, «покупець» зобов`язаний здійснити оплату штрафної неустойки протягом 3 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення про сплату «покупцем» штрафної неустойки.

Крім того, пунктом 6.7 р.6 договору сторони передбачили майнову відповідальність «покупця» за порушення строків оплати товару в порядку ст..5.4 цього договору у вигляді сплати «постачальнику» пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, протягом 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення «постачальника» про сплату пені.

Відповідно до п.п.9.1-9.2 р.9 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками та діє до 31.12.2014р., але не раніше виконання усіх зобов`язань сторонами та/або пов`язаних з виконанням умов даного договору. Пунктом 9.3 р.9 договору передбачена можливість пролонгації дії договору на наступний рік у випадку відсутності письмових попереджень жодної із сторін договору.

Пунктом 11.3 договору передбачено, що кожна сторінка цього договору підписується повноважними представниками сторін; сторони погоджуються з тим, що сторінка цього договору, яка не має підписів уповноважених представників сторін та не скріплена печатками, є недійсною та не може бути підставою для встановлення яких-небудь прав та обов'язків для сторін по цьому договору.

Докази визнання недійсними, внесення будь-яких змін в встановленому законом порядку до договору поставки від 01.12.2014р. відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України. Докази, підтверджуючи, що сторони відмовились від пролонгації договору відповідно до п.9.3 р.9 договору також відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін і ході розгляду справи судами обох інстанцій.

15.12.2014р . між сторонами була підписана специфікація № 1 (додаток № 1 до договору), відповідно до якої позивач мав поставити відповідачу салат «Іспанський», «Європейський», «Руккола» в ящиках виробництва України із затвердженим ДСТУ (а.с.35).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар - салат «Іспанський» та «Європейський», належної якості на загальну суму 170 983 грн. 44 коп., який був прийнятий відповідачем, що підтверджується видатковими накладними за період з 17.12.2014р. по 11.02.2015р., податковими накладними, які наявні в матеріалах справи (а.с.36-48, 71-72, 98-101, 141-157). Товар було прийнято відповідачем без будь-яких зауважень щодо якості, кількості, вартості та асортименту, будь-які докази пред`явлення претензій відповідачем за цих обставин відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником судам обох інстанцій при розгляді справи.

31.01.2015р . між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків за договором № 01/12 за період з грудня 2014 року по січень 2015р. згідно якого відповідач мав заборгованість перед позивачем в сумі 139 047,36 грн. (а.с.63). До зазначеного акту звірки не ввійшли поставки за видатковими накладними №№ РН-00000058 від 14.01.2015р., № РН-0000245 від 02.02.2015р., № РН-0000246 від 07.02.2015р., № РН-0000299 від 09.02.2015р., № РН-0000287 від 11.02.2015р. всього на суму 44 746,32 грн., але факт отримання товару за ними визнано відповідачем в суді першої інстанції, підтверджено інформацією , наданою ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська.

Щодо видаткових накладних № РН-0000051 від 14.01.2015р. та № РН-0000299 від 09.02.2015р., які не містять підписів з боку відповідача, то факт поставки товару за ними визнано останнім у акті звірки взаєморозрахунків від 31.01.2015р. по договору № 01/12 від 01.12.2014р. (а.с.69) та у податковій накладній, визнано представником відповідача в судовому засіданні 24.09.2015р. в господарському суді Дніпропетровської області.

Крім цього, згідно наданої до господарського суду інформації ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (а.с.113-138) усі товарно-транспортні накладні по господарським операціям між позивачем та відповідачем за період грудень 2014 року - лютий 2015 року, зокрема, і господарські операції по накладним № РН-0000051 від 14.01.2015р., № РН-0000299 від 09.02.2015р. були відображені самим відповідачем - ТОВ «САЛАТІКО» - за даними податкового обліку господарських операцій.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права (а.с.4-8).

Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору , а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму . До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.2 т.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Згідно зі статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, факт відсутності доказів оплати вартості поставленого товару, факт прострочення його оплати, господарським судом обґрунтовано стягнуто з відповідача 170 983,44 грн. суми основного боргу, 23 116,59 грн. пені за прострочення оплати, 2564,75 грн. штрафу, передбаченого договором, а також 1334,85 грн. - 3% річних за період з 10.01.2015р. по 06.05.2015р., 27 081,96 грн. інфляційних втрат за період з лютого по квітень 2015 року, нарахованих на підставі ст..625 ЦК України.

Щодо доводів скаржника про недійсність договору з посиланням на п.11.3 договору, то вони не приймаються, оскільки останній не звертався ні до позивача, ні до господарського суду в встановленому законом порядку з вимогою про визнання договору недійсним, докази протилежного відсутні. Крім того, відповідачем підписаний та завірений печаткою акт звірки взаємних розрахунків з посиланням на договір № 01/12, укладений між сторонами (а.с.63). При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормою ст..208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами повинні бути вчинені в письмовій формі з дотриманням вимог ст.207 ЦК України та у відповідності до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Отже, діючим Цивільним кодексом України закріплений принцип «презумпції дійсності правочинів», тоді як договір № 01/12 від 01.12.2014р. укладено з дотриманням вимог ст..207 ЦК України, його підписано та завірено печатками обох підприємств, недійсним в судовому порядку не визнано.

Щодо доводів скаржника про відсутність вимоги з боку позивача щодо оплати товару, то договором, зокрема п.5.4, передбачена 100% оплата товару після його отримання, не пізніше 21 календарного дня. Товар був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень, не повернутий позивачу, тому, на думку колегії суддів, обов`язок по оплаті у відповідача настав відповідно до умов договору № 01/12.

За цих обставин правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, остаточні висновки, викладені в рішенні господарського суду від 04.08.2015р. по цій справі, відповідають вимогам закону, обставинам та матеріалам справи, а решта доводів апеляційної скарги не впливає на вищевикладену правову оцінку матеріалів справи та доказів згідно з законом.

Керуючись ст.49, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛАТІКО», м.Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015 року у справі № 904/4268/15 - залишити без змін.

Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.11.2015р.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя І.М.Науменко

Суддя І.О.Вечірко