ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2015Справа №910/22430/15
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Здоров'я"
про стягнення 282310,74 доларів США та 101189,61 грн.
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: Звада Р.В. (довіреність б/н від 05.10.2015)
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова В.В. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Здоров'я" про стягнення 299 256,21 доларів США та 100 548,15 грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані невиконанням позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Здоров'я" взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 11130232000 від 21.03.2007, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача за договором складає 299 256,21 доларів США та 100 548,15 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 126136,44 доларів США, що еквівалентно 2783348,51 грн., в тому числі, прострочений кредит - 89772,44 доларів США, що еквівалентно 1980934,19 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 88,30 доларів США, що еквівалентно 1948,44 грн., відсотки за кредитом - 172865,84 доларів США, що еквівалентно 3814487,53 грн., в тому числі прострочені проценти - 171066,60 доларів США, що еквівалентно 3774785,19 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 165,63 доларів США, що еквівалентно 3654,82 грн., заборгованість за комісією, в тому числі, прострочена комісія - 95453,71 грн., пеня за несвоєчасне повернення комісії - 94,44 грн., штраф - 5000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі №910/22430/15, розгляд справи призначено на 22.09.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2015 відкладено розгляд справи № 910/22430/15 на 15.10.2015.
В судове засідання 15.10.2015 з'явився представник позивача, надав суду документи по справі та клопотання про продовження строку вирішення спору у даній справі.
Представник відповідача в судове засідання 15.10.2015 не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 22.09.2015 документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/22430/15 на 15 днів до 12.11.2015 та відкладено розгляд справи на 05.11.2015.
Представник позивача в судовому засіданні 05.11.2015 надав суду заяву (від 03.11.2015 №18.2-2193) про зменшення розміру позовних вимог. Суд відклав розгляд заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2015 відкладено розгляд справи на 12.11.2015.
Представник позивача надав суду витребувані судом документи та заяву про зменшення розміру позовних вимог
В заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом - 2783348,51 грн., відсотки за кредитом - 3446169,10 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 494,94 грн., заборгованість за комісією - 95453,71 грн., штраф - 5000,00 грн.
Також, представником позивача подано заяву, в якій позивач уточнив позовні вимоги згідно із розрахунком позовних вимог, доданим до заяви про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача: заборгованість за кредитом - 126136,44 доларів США, що еквівалентно 2783348,51 грн.; заборгованість по відсоткам за кредитом - 156174,30 доларів США, що еквівалентно 3446169,10 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 240,96 грн., пеню за несвоєчасне повернення відсотків - 494,94 грн., заборгованість за комісією - 95453,71 грн., штраф - 5000,00 грн.
Частиною 4 статті 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
В пункті 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Судом встановлено, що у позовній заяві позивачем заявлялись вимоги про стягнення заборгованості по кредиту та відсоткам у іноземній валюті (доларах США) та визначався еквівалент іноземної валюти. У розрахунку доданому до заяви про зменшення позовних вимог заборгованість за кредитом складає 126136,44 доларів США, заборгованість по відсоткам за кредитом - 156174,30 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 240,96 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 494,94 грн., заборгованість за комісією - 95453,71 грн., штраф - 5000,00 грн.
Подані представником позивача у судовому засіданні 12.11.2015 заяви за висновками суду відповідають вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим, прийняті судом до розгляду, а позовні вимоги розглядаються в їх редакції та відповідно має місце нова ціна позову.
Таким чином, в останній редакції позовних вимог (згідно заяв поданих в судовому засіданні 12.11.2015), позивачем заявлено до стягнення заборгованість за кредитом - 126136,44 доларів США, що еквівалентно 2783348,51 грн.; заборгованість по відсоткам за кредитом - 156174,30 доларів США, що еквівалентно 3446169,10 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 240,96 грн., пеню за несвоєчасне повернення відсотків - 494,94 грн., заборгованість за комісією - 95453,71 грн., штраф - 5000,00 грн.
Щодо заяви про зменшення позовних вимог (від 03.11.2015 №18.2-2193), поданої представником позивача в судовому засіданні 05.11.2015, то з огляду на подані заяви у судовому засіданні 12.11.2015, заява від 03.11.2015 №18.2-2193 залишена судом без розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2015 надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити згідно із заявами поданими в судовому засіданні 12.11.2015.
Представник відповідача в судове засідання 12.11.2015 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.
У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали Господарського суду міста Києва від 22.09.2015, від 15.10.2015, від 05.11.2015 надсилались на юридичну адресу відповідача: 03124, м. Київ, вул. Радищева, будинок 3 (вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), а відтак відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 12.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
21.03.2007 між Акціонерним комерційним банком "Укрсиббанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Здоров'я" (позичальник, відповідач) укладений кредитний договір № 11130232000 (надалі - кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 150 000,00 дол. США у порядку та на умовах визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 757 000,00 гривень за курсом НБУ на день укладання цього договору.
Згідно із п. 1.2.2 кредитного договору, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 21 березня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10, 5.11, 7.4. договору. Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору.
Нарахування процентів за кредитним договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пп. 1.3.2, 1.3.3., 9.2. договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2. та/або пп.1.3.3., 9.2. договору (п. 1.3.4. кредитного договору).
Додатком №1 до кредитного договору сторонами погоджено графік погашення кредиту.
За порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,2% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством (п. 7.1. кредитного договору).
Пунктом 7.6. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку за порушення зобов'язання у тому числі, за порушення термінів виконання зобов'язань, встановлених п.п. 4.3., 4.4., 4.5., 4.7. цього договору. Розмір зазначеної у цьому пункті договору неустойки встановлюється рівним 5000,00 грн.
Згідно із п. 4.3. кредитного договору на позичальника покладено обов'язок самостійно надавати банку протягом дії цього договору щоквартально до 30 числа першого місяця, наступного за звітним кварталом: баланс позичальника з розшифровкою статей балансу, частка яких за сумою складає більше 10% (десяти процентів) валюти балансу; звіт про прибутки та збитки позичальника; банківську довідку про рух грошових коштів за поточними рахунками позичальника в інших банках за звітний період; довідку про відсутність/наявність заборгованості позичальника за кредитами в інших банках, де у позичальника відкриті поточні рахунки; перелік сум та контрагентів, дебіторської та кредиторської заборгованості на звітну дату; довідку з інформацією про реквізити усіх рахунків, відкритих позичальником в інших банках, як на момент укладення цього договору, так і відкритих позичальником протягом дії даного договору. Протягом тридцяти календарних днів з дати отримання кредиту (кожної окремої частини кредиту, якщо кредит надається частками) документи, що підтверджують цільове використання кредиту (накладні, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі та інші документи). На письмову вимогу банку позичальник протягом 2 (двох) календарних днів з дати отримання вимоги зобов'язаний надати додатково установлену бухгалтерську та податкову звітність та інші документи, визначені банком. Факт надання позичальником до банку бухгалтерської та податкової звітності підтверджується відміткою відповідної посадової особи банку на супровідному листі або копіях наданих документів, із зазначенням дати їх надання.
08 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" як продавцем та Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" як покупцем був укладений договір про купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого продавець відступає, а покупець приймає права вимоги за кредитами за плату.
Згідно з розділом 1 договору купівлі-продажу прав, "Права вимоги за кредитами" означає всі права вимоги продавця по відношенню до позичальників стосовно кредитів відповідними кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця по відношенню до осіб, що надають забезпечення, за відповідними договорами забезпечення. "Акт приймання-передачі права вимоги за кредитними договорами" означає акт у письмовій формі, який документально підтверджує фактичну передачу прав вимоги за кредитами від продавця до покупця, який буде підписаний між продавцем та покупцем.
Відповідно до Акту приймання передачі до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 12 грудня 2011 року ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" передано право вимоги за кредитним договором № 11130232000 від 21.03.2007, укладеним між ПАТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Фармацевтична фірма "Здоров'я".
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи умови договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 та вищенаведені положення ЦК України, до ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" на підставі вказаного договору купівлі-продажу перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Здоров'я" за кредитним договором № 11130232000 від 21.03.2007.
В останній редакції позовних вимог (згідно заяв поданих в судовому засіданні 12.11.2015), позивачем заявлено до стягнення заборгованість за кредитом - 126136,44 доларів США, що еквівалентно 2783348,51 грн.; заборгованість по відсоткам за кредитом - 156174,30 доларів США, що еквівалентно 3446169,10 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 240,96 грн., пеню за несвоєчасне повернення відсотків - 494,94 грн., заборгованість за комісією - 95453,71 грн., штраф - 5000,00 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Як підтверджується матеріалами, банк взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши позичальнику кредит, тоді як позичальник свої зобов'язання, як вбачається із матеріалів справи та розрахунку заборгованості, в частині своєчасної сплати кредиту та відсотків за користування кредитом у розмірах та терміни, передбачені умовами кредитного договору не виконував.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем договірних зобов'язань за кредитним договором № 11130232000 від 21.03.2007 в частині своєчасного повернення кредиту згідно із графіком погашення кредиту та сплати процентів в строки встановлені кредитним договором.
Умовами кредитного договору та графіком погашення кредиту передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 21 березня 2018 року.
У випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту, порушення вимог п. 2.3., 5.3., 5.6., 5.9, 5.10, 5.11, 7.4., банк має право змінити термін погашення кредиту плати за кредит в порядку, визначеному розділом 11 договору (п. 5.5., 7.3. кредитного договору).
Відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з пп. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2. цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений Банком заново термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення Банком вказаної вимоги позичальнику (п. 11.1. кредитного договору).
Згідно із п. 11.2. кредитного договору, листування між сторонами за цим договором здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень іншій стороні на її адресу, зазначену у Розділі 12 договору. Форма, зміст та терміни направлення або надання таких повідомлень визначаються умовами договору. Зазначена у п. 11.1. договору вимога банку направляється листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур'єром на адресу позичальника, що вказана у розділі 12 цього договору.
У разі зміни фактичної чи юридичної адреси (місцезнаходження) позичальником без попереднього про це повідомлення банку чи інших навмисних дій позичальника, у зв'язку з чим письмова вимога банку не отримана позичальником, строк - повернення кредиту та плати за кредит в такому випадку встановлюється через 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.
26.08.2015 позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу №18.2-772 від 25.08.2015 в якій, посилаючись на встановлене у кредитному договорі право на дострокове повернення кредиту, вимагав від відповідача сплатити заборгованість за договором в тридцятиденний термін (докази направлення вказаного листа-вимоги наявні в матеріалах справи).
Враховуючи положення п. 11.1. кредитного договору та лист-вимогу №18.2-772 від 25.08.2015 строк сплати заборгованості по кредиту у розмірі 126136,44 доларів США (гривневий еквівалент - 2783348,51 грн., визначений позивачем станом на 20.08.2015) на час прийняття рішення у даній справі настав.
Відповідачем, у відповідності до ст. 33-34 ГПК України, заборгованість по кредиту у розмірі 126136,44 доларів США (гривневий еквівалент - 2783348,51 грн., визначений позивачем станом на 20.08.2015), заявлена до стягнення позивачем, належними доказами не спростована.
Розрахунок відсотків за користування кредитом у розмірі у розмірі 156174,30 доларів США (гривневий еквівалент - 3446169,10 грн., визначений позивачем станом на 20.08.2015) та розрахунок заборгованості за комісією у розмірі 95453,71 грн. є арифметично вірними.
З огляду на вище встановлені обставини справи, позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 126136,44 доларів США (гривневий еквівалент - 2783348,51 грн., визначений позивачем станом на 20.08.2015), заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі у розмірі 156174,30 доларів США (гривневий еквівалент - 3446169,10 грн., визначений позивачем станом на 20.08.2015) та заборгованості за комісією у розмірі 95453,71 грн. визнаються судом обґрунтованими, а відтак, суд задовольняє дані позовні вимоги.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника сплати пені з розрахунку 0,2% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, але в будь якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством.
За розрахунком позивача нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі (нарахована за періоди з 22.08.2014 по 20.02.2015, з 23.09.2014 по 24.03.2015, 22.10.2014 по 22.04.2015, з 24.11.2014 по 25.05.2015, з 23.12.2014 по 23.06.2015, з 22.01.2014 по 23.07.2015, з 24.02.2015 по 20.08.2015, з 24.03.2015 по 20.08.2015, з 22.04.2015 по 20.08.2015, з 22.05.2015 по 20.08.2015, з 23.06.2015 по 20.08.2015, з 22.07.2015 по 20.08.2015), пені за несвоєчасне повернення відсотків (нараховані за періоди з 06.08.2014 по 04.02.2015, з 06.09.2014 по 07.03.2015, з 06.10.2014 по 06.04.2015, з 06.11.2014 по 07.05.2015, з 06.12.2014 по 06.06.2015, з 06.01.2015 по 07.07.2015, з 06.02.2015 по 07.08.2015, з 06.03.2015 по 20.08.2015, з 06.04.2015 по 20.08.2015, з 06.05.2015 по 20.08.2015, з 06.06.2015 по 20.08.2015, з 06.07.2015, з 06.08.2015 по 20.08.2015) здійснені позивачем за ставкою визначеною в кредитному договорі, розмір пені (у розрахунку гривневого еквіваленту до валюти кредиту) відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Судом встановлено, що розрахунки пені є арифметично вірними, у зв'язку з цим вимоги у даній частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Нарахування штрафу у розмірі 5000,00 грн. здійснене позивачем на підставі п. 7.6. кредитного договору за порушення п. 4.3. кредитного договору. Матеріали справи не місять доказів виконання відповідачем умов п. 4.3. кредитного договору та протилежного відповідачем не доведено.
Розрахунок штрафу в розмірі 5000,00 грн. є арифметично вірним, у зв'язку з чим, дана вимога підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК".
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, за подання позовних заяв майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на час подання позову) від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК".
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №71 від 08.04.2015 року про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК". Згідно з даним рішення тимчасову адміністрацію в ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015. включно.
Оскільки, ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" (на час подання позову) було звільнене від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України "Про судовий збір", то у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з відповідача в доход Державного бюджету України.
При цьому, відповідно до п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами. У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.
Пунктом 8.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги.
Згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 26.08.2015 (дата звернення з позовною заявою до Господарського суду м. Києва), курс гривні до долара США становив 2262,3411 грн. за 100 доларів США.
Враховуючи те, що розмір задоволених позовних вимог у гривневому еквіваленті становить 6488021,51 грн., то з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 73080,00 грн.
Водночас, суд зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу , якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Здоров'я" (03124, м. Київ, вул. Радищева, будинок 3, код ЄДРПОУ 30785505) на користь Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитом у розмірі 126136,44 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 26.08.2015 - 2853636,52 грн., заборгованість по відсоткам за кредитом у розмірі 156174,30 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 26.08.2015 - 3533195,38 грн., заборгованість за комісією у розмірі 95453,71 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 240,96 грн., пеню за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 494,94 грн., штраф у розмірі 5000,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Здоров'я" (03124, м. Київ, вул. Радищева, будинок 3, код ЄДРПОУ 30785505) в дохід Державного бюджету України судовий збір у 73080,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2015 р.
Суддя С.О. Турчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2015 |
Оприлюднено | 23.11.2015 |
Номер документу | 53567165 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Турчин С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні