Постанова

від 26.06.2015 по справі 804/5601/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2015 р. Справа № 804/5601/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Пелих А.А.

представни ка позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Менора ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Менора ЛТД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 18.12.2014р. №0009381501.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною його контрагентом ТОВ «САН-ГИС» в ході здійснення реальних господарських операцій за договором про виконання робіт з прочищення стояків системи центрального опалення, укладеним з цим суб'єктом господарювання. Вказаний правочин недійсним в судовому порядку не визнавався та є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даного правочину. Однією з підстав для визнання недійсними господарських операцій позивача з вказаним контрагентом стали висновки акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.09.2014р. №4249/26-58-22-05-11/38970526, яким зафіксовано встановлену під час перевірки відсутність у ТОВ «САН-ГИС» основних засобів та трудових ресурсів для ведення господарської діяльності, а також те, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність підприємства за місцем реєстрації - «стан 9». Проте, на запит позивача від 04.12.2014р. №19716517 до Державної реєстраційної служби України було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого змін до реєстраційних даних щодо стану ТОВ «САН-ГИС», як особи про яку внесено запис про відсутність підприємства за місцем реєстрації, з моменту реєстрації по дату отримання витягу не було. Висновки акту перевірки ТОВ «САН-ГИС» від 19.09.2014р. №4249/26-58-22-05-11/3897052 не спростовують факту реальності господарських операцій позивача з цим суб'єктом господарювання, оскільки, навіть якщо контрагент позивача і допускав будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог, а, отже, не може бути позбавлений права на формування податкового кредиту. Тим більше в означеному акті перевірки ТОВ «САН-ГИС» перевірці підлягали взаємовідносини цього контрагента з іншим суб'єктом господарювання - ТОВ «Компанія ОСОБА_3», а не з позивачем і в цьому акті жодним чином не встановлено будь-яких порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Менора ЛТД».

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено завищення останнім податкового кредиту за липень 2014 року на суму 61549,00грн. внаслідок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною контрагентом ТОВ «САН-ГИС», оскільки правочин, укладений з цим контрагентом не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Підтвердженням наведеного є відомості, отримані відповідачем від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, викладені в акті перевірки від 19.09.2014р. №4249/26-58-22-05-11/38970526, відповідно до якого ТОВ «САН-ГИС» відсутнє за місцезнаходженням, у цього підприємства відсутні матеріально-технічні та трудові ресурси, які необхідні для здійснення господарської діяльності, а також відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників і підприємств-покупців за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. у розумінні приписів п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України. Також представник відповідача зазначав, що відповідно до наявних на час проведення перевірки документів не видалося можливим встановити реальність здійснення операцій позивача та ТОВ «САН-ГИС», з урахуванням оперативності їх проведення та віддаленості контрагентів один від одного.

Правом на подання письмових заперечень на позов відповідач не скористався.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Менора ЛТД» (далі - ТОВ «Менора ЛТД») (код ЄДРПОУ 38114085) зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності Дніпропетровським міським управлінням юстиції 14.03.2012р. та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва від 01.11.2012р. №200076142.

На підставі направлення на перевірку від 18.11.2014р. №1793/2203, виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, пунктом 78.4 статті 78 та обставин визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.11.2014р. №1687 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Менора ЛТД») (код ЄДРПОУ 38114085)» була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтверджені господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «САН-ГИС» (контрагент-постачальник, код ЄДРПОУ 38970526) за липень 2014 року та подальшої їх реалізації, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами означеної перевірки складено акт №9321/04-63-22-03/38114085 від 27.11.2014р., яким зафіксовано встановлене під час перевірки допущення позивачем порушення приписів п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого останнім завищено податковий кредит на загальну суму 61549,00грн. за липень 2014 року (а.с.21-36).

Висновки означеного акту перевірки обґрунтовані тим, що позивачем протягом перевіряємого періоду було укладено правочин з контрагентами ТОВ «САН-ГИС», який фактично не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого є висновки акту від 19.09.2014р. №4249/26-58-22-05-11/38970526 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ГИС» (код ЄДРПОУ 38970526) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Компанія ОСОБА_3» (код ЄДРПОУ 38777402) за липень 2014 року», отриманого від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а також відомості баз даних ДФС, згідно яких встановлено відсутність ТОВ «САН-ГИС» за місцезнаходженням, відсутність у цього підприємства основних засобів, трудових ресурсів, первинних документів, а, отже, і об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період липень 2014 року у розумінні приписів п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України. ОСОБА_4 того, відповідно до наявних на час проведення перевірки документів не видається можливим встановити фактичне (реальне) надання робіт (послуг), рух цих послуг, розмір витрат, особу, яка понесла ці витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності їх проведення та віддаленості контрагентів один від одного. Також не виявлено підтвердження того, що ТОВ «САН-ГИС» мав взаємовідносини з ТОВ «Менора ЛТД», задекларував податкові зобов'язання за такими взаємовідносинами, чим підтвердив податковий кредит позивача на вищевказану суму.

На підставі акту перевірки №9321/04-63-22-03/38114085 від 27.11.2014р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 18.12.2014р. №0009381501, яким ТОВ «Менора ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 76936,25грн., з яких за основним платежем - 61549,00грн. та за штрафними санкціями - 15387,25грн. (а.с.19).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що між ТОВ «Менора ЛТД», як замовником, та ТОВ «САН-ГИС», як підрядником, було укладено договір №020714/С від 02.07.2014р., відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами та способами, зі своїх матеріалів виконати роботи з прочищення стояків системи центрального опалення на об'єкті, розташованому за адресою: вул. Шолом-Алейхема, 4/26, м. Дніпропетровськ, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Види та обсяг робіт визначені у проектно-кошторисній документації, що є невід'ємною частиною цього договору (а.с.37-38).

Пунктом 2.1 Договору встановлено наступний строк виконання робіт: початок робіт - з 02.07.2014р., закінчення робіт - не пізніше 31.07.2014р.

Згідно п.3.1 Договору договірна ціна складає 369292,80грн., у тому числі податок на додану вартість - 61548,80грн., та включає у себе вартість робіт і матеріалів. Розрахунок договірної ціни проводиться у Додатку (Договірна ціна), що є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження складових договірної ціни позивачем надано вищезазначений Додаток до договору (а.с.39-40).

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору передбачено, що роботи виконуються з матеріалів підрядника з використанням його обладнання. Приймання, розвантаження матеріалів здійснюється силами підрядника.

За змістом п.6.1 Договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання актів приймання виконаних підрядних робіт. Відповідні роботи вважаються виконаними підрядником з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін відповідного акту приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за формою №КБ-3 та актів на приховані роботи (у разі їх наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, підрядні роботи на підставі договору №020714/С від 02.07.2014р. виконувалися ТОВ «САН-ГИС» на об'єкті - Меморіальний комплекс «Холокост» з багатофункціональним центром «Менора», де розміщуються офісні, торгівельні та інші приміщення.

Зміст, обсяг та складові вартості господарської операції за означеним договором відображено в локальному кошторисі, відомостях ресурсів до локального кошторису, довідці про вартість виконаних робіт та витрати (за формою №КБ-3), акті приймання виконаних робіт (за формою №КБ-2в) та підсумковій відомості ресурсів (а.с.41-50).

Відносно того, що господарська операція з ТОВ «САН-ГИС», на думку відповідача, здійснювалась оперативно, представник позивача суду пояснив, що наведене твердження є безпідставним, оскільки ані в акті перевірки, ані представником відповідача в судовому засіданні не наведено жодних доказів, які б підтверджували, що виконання об'єму відповідних робіт за 30 днів є оперативним, натомість з наданого позивачем локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 (форма №1), вбачається що цей час є достатнім для проведення визначених у ньому робіт.

На суму вартості наданих послуг у розмірі 369292,80грн., у тому числі податок на додану вартість - 61548,80грн., ТОВ «САН-ГИС» виписано податкову накладну від 31.07.2014р. №6, на підставі якої ТОВ «Менора ЛТД» віднесло до складу податкового кредиту липня 2014 року суму податку на додану вартість у вищезазначеному розмірі (а.с.51).

Вищеозначена податкова накладна оформлена з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», що відповідачем не заперечується.

За надані роботи за договором від 02.07.2014р. №020714/С позивачем проведено повну оплату відповідно до платіжних доручень: №4614 від 11.08.2014р. на суму 120000,00грн. та №4623 від 12.08.2014р. на суму 249292,80грн. (а.с.54,55).

Судом було допитано у якості свідка заступника директора по технічним питанням ТОВ «Менора ЛТД» - ОСОБА_5, який здійснював приймання робіт, наданих ТОВ «САН-ГИС». Свідок суду показав, що необхідність виконання робіт з прочищення стояків системи центрального опалення Меморіального комплексу «Холокост» з багатофункціональним центром «Менора» викликана тим, що під час спорудження цього об'єкту була відсутня технічна можливість проведення комплексного випробування систем теплопостачання, оскільки об'єкт було введено в експлуатацію по двом чергам будівництва. З метою належної підготовки до опалювального сезону 2014-2015р.р. виникла потреба здійснити роботи з прочищення магістральних трубопроводів центрального опалення, прочищення та промивки радіаторів центрального опалення. Свідок підтвердив, що означені роботи надавалися працівниками ТОВ «САН-ГИС», яке було обрано як контрагент з огляду на те, що це підприємство не вимагало передплати і погоджувалося на оплату робіт по факту їх виконання, що було однією з основних умов з боку позивача. Під час виконання цих робіт використовувався ручний сантехнічний інструмент та електрокомпресор. Спочатку було проведено скидання теплоносія, прочистка та промивка за допомогою електрокомпресора (із застосуванням стисненого повітря), потім відключення кожного радіатора від стояка та його промивка над душпіддоном, підключення радіаторів і гідравлічне випробування всієї системи. При виконанні робіт контроль з боку позивача безпосередньо здійснювали інженер ТГСВ ОСОБА_6 та начальник АДС ОСОБА_7 Остаточне приймання робіт здійснював особисто свідок на підставі доповідей підпорядкованих йому інженерів і перевірки якості води на викиді, а також результатів манометричних випробувань систем. Працівники ТОВ «САН-ГИС» працювали щоденно протягом строку дії укладеного з цим контрагентом договору, по 2-3 особи у кожній ланці (всього 4-5 ланок в день). Вони щоденно узгоджували зону роботи, з урахуванням можливості забезпечення до неї доступу.

Таким чином, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «САН-ГИС» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цієї господарської операції, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отримані роботи.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладеним вказаного правочину. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного договору, фіктивної господарської діяльності контрагенту позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладеного між ТОВ «Менора ЛТД» та ТОВ «САН-ГИС» договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеним вище контрагентом, так і на час їх виконання, вказані суб'єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Щодо посилань відповідача на висновки акту від 19.09.2014р. №4249/26-58-22-05-11/38970526 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ГИС» (код ЄДРПОУ 38970526) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Компанія ОСОБА_3» (код ЄДРПОУ 38777402) за липень 2014 року», отриманого від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а також відомості баз даних ДФС, згідно яких встановлено відсутність ТОВ «САН-ГИС» за місцезнаходженням, відсутність у цього підприємства основних засобів, трудових ресурсів, первинних документів, а, отже, і об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період липень 2014 року у розумінні приписів п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Навіть у разі якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані товари і послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

При цьому також слід зазначити, що предметом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «САН-ГИС», за результатами якої складено акт від 19.09.2014р. №4249/26-58-22-05-11/38970526, було документальне підтвердження господарських відносин із платником податків - ТОВ «Компанія ОСОБА_3» (код за ЄДРПОУ 38777402) за липень 2014 року, отже, в рамках цієї перевірки взаємовідносини ТОВ «САН-ГИС» з ТОВ «МЕНОРА ЛТД» не перевірялися взагалі.

ОСОБА_4 того, з ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого позивачем за запитом від 04.12.2014р. за №19716517 в Державній реєстраційній службі України, вбачається, що змін до реєстраційних даних щодо стану ТОВ «САН-ГИС», як особи про яку внесено запис про відсутність підприємства за місцем реєстрації, з моменту реєстрації по дату отримання витягу не було (а.с.102-103).

Також, суд враховує, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/176/2015-п (провадження №3/201/49/2015) від 20.01.2015р., яка набрала законної сили 02.02.2015р., провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_8 (головний бухгалтер ТОВ «Менора ЛТД»), притягнутої за ч.1 ст.163-1 КУпАП України (заниження податку на додану вартість на суму 61549,00грн. за липень 2014р., виявлене в ході перевірки, за результатами якої складено акт №9321/04-63-22-03/38114085 від 27.11.2014р.), було закрите за відсутності події і складу правопорушення, а постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/158/2015-п (провадження №3/201/35/2015) від 20.01.2015р., яка набрала законної сили 02.02.2015р., провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_9 (директор ТОВ «Менора ЛТД»), притягнутої за ч.1 ст.163-1 КУпАП України (заниження податку на додану вартість на суму 61549,00грн. за липень 2014р., виявлене в ході перевірки, за результатами якої складено акт №9321/04-63-22-03/38114085 від 27.11.2014р.), також було закрите за відсутності події і складу правопорушення (а.с.115-116).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту липня 2014 року відповідні суми податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною ТОВ «САН-ГИС», в ході реального виконання господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства, а, отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 182,70грн., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с.3), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 182,70грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Менора ЛТД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 18.12.2014р. №0009381501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Менора ЛТД» (код ЄДРПОУ 38114085) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 182,70грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_10