Постанова

від 18.11.2015 по справі 815/5505/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5505/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюк І.В.,

за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області до Селянського (фермерського) господарства «Кеф» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 1998 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення п.2 Розділу VХ «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) та п.6.1. п.6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція) відповідач має заборгованість зі сплати відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень-серпень 2015 р. в розмірі 1998 грн., що підтверджується карткою особового рахунку. В добровільному порядку заборгованість відповідачем погашена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.

Представник позивача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; згідно наданого до суду клопотання, розгляд справи просив здійснити без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, в задоволенні позову просила відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. При цьому зазначивши, що СФГ «Кеф» перебуває у процесі ліквідації, у зв'язку із чим територіальному управлінню Пенсійного фонду України належить заявити відповідні суми до стягнення шляхом подання відповідної заяви щодо грошових вимог до боржника в межах процедури ліквідації.

Вислухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що з 16 березня 1999 року СФГ «Кеф» перебуває на обліку в УПФ України в Татарбунарському районі Одеської області як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

На даному підприємстві протягом п'яти місяців в період з 05 лютого 2006 року по 05 липня 2006 року працювала ОСОБА_1, якій призначено пенсію відповідно п.«ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до розрахунків суми витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідач має заборгованість перед пенсійним фондом по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій по вказаній пенсіонерці в сумі 1998 грн. за період липень-серпень 2015 року.

Відповідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами вказаного Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абз.5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» ст. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», покриваються підприємствами та організаціями.

Згідно з п.«ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей» № 244 від 16 травня 1992 року визначено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних у п.1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форми власності та господарювання.

З аналізу вказаних правових норм випливає, що вимогою для призначення пенсії відповідно до п.«ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є одночасна наявність таких обставин, як перебування на момент виходу на пенсію у трудових відносинах з сільськогосподарським підприємством (робота у сільськогосподарському виробництві) та факт виховання п'ятьох і більше дітей до 14-річного віку. При цьому, стаж роботи та вік жінки не має жодного значення для призначення зазначеної пенсії.

З огляду на матеріали справи, ОСОБА_1 з 05 лютого 2006 року по 05 липня 2006 року працювала в СФГ «Кей» та у травні 2006 року їй було призначено пенсію відповідно п.«ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вирішуючи спір, суд враховує, що СФГ «Кеф» самостійно було надано до управління Пенсійного фонду подання про призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії відповідно до п. «ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначивши право ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення, на підставі чого, а також наявності п'яти дітей управлінням Пенсійного фонду було призначено ОСОБА_1 пільгову пенсію.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача, як підставу для відмови у задоволенні позову, щодо визначення пропорційності сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у вигляді відшкодування 100% фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Так, в абзаці третьому пункту 6.2 глави 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України наводиться приклад застосування на практиці зазначених положень законодавства: громадянину для призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць необхідно мати стаж; роботи 12,5 роки при загальному стажі 25 років. Фактично він має стаж роботи, що дає йому право на пільгову пенсію, 22 роки, з них на підприємствах..., з якого випливає, що покриття витрат пропорційно підприємствами, на яких вироблено необхідний для призначення пільгової пенсії стаж, здійснюється у випадку, коли для призначення пенсії необхідною умовою є наявність конкретного розміру стажу.

Тобто принцип пропорційності, визначений у п.6.2 Інструкції ґрунтується саме на основі спеціального трудового стажу, який необхідний для призначення пільгової пенсії, а тому в даному випадку не застосовується, оскільки для призначення пенсії ОСОБА_1 вирішальне значення має сукупність двох обставин: 1) те, що вона виховала п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку та 2) факт роботи у сільськогосподарському виробництві на момент виходу на пенсію.

Суд також відхиляє посилання представника відповідача на п.6.8 Розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, оскільки зазначені в цьому пункті обставини стосуються початку процедури ліквідації підприємства за рішенням суду та призначення судом ліквідатора цього підприємства, що позбавляє керівника та органи управління підприємства приймати управлінські рішення та вчиняти відповідні дії, а з матеріалів справи вбачається, що СФГ «Кеф» з 28.01.2015 р. знаходиться в стадії ліквідації за рішенням власника.

Крім того, суд критично оцінює доводи представника відповідача про неналежність відповідача по даній адміністративній справі з огляду на порушену процедуру ліквідації СФГ «Кеф» за рішенням її засновника, зокрема про те, що належним відповідачем має бути ліквідаційна комісія з припинення юридичної особи.

Так, згідно ч.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Поряд із тим, судом встановлено, що згідно відомостей ЄДРПОУ СФГ «Кеф» перебуває у стані ліквідації, рішення про державну реєстрацію припинення юридичної особи до Реєстру не внесено. Таким чином, на теперішній час СФГ «Кеф» має статус юридичної особи, у зв'язку із чим повинно відповідати за даним позовом. При цьому суд звертає увагу представника відповідача, що в силу ч.3 ст.105 ЦК України голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи лише представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Зазначені норми законодавства не утворюють правовий припис, відповідно до якого ліквідаційна комісія може виступати стороною у справі та не наділяють останню подібними до юридичної особи властивостями, з чим представник відповідача помилково ототожнює виконання рішення про припинення юридичної особи. Адже за змістом статей 111, 112 ЦК України ліквідаційна комісія діє не від власного імені, а від імені юридичної особи як її орган. Отже, в частині другій статті 112 ЦК України йдеться про звернення до суду з позовом до юридичної особи в особі її ліквідаційної комісії.

При цьому згідно ч.3 ст.112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність у СФГ «Кеф» обов'язку в повному обсязі відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених особам згідно п.«ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим, беручи до уваги наявну заборгованість перед територіальним управлінням Пенсійного фонду України в сумі 1998 грн. за період липень-серпень 2015 р., остання підлягає до стягнення на користь позивача.

При цьому суд також враховує, що передбачене ч.1 ст.72 КАС України звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обов'язок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи. Зокрема, суд враховує висновок Одеського апеляційного адміністративного суду, викладений у постанові від 13.10.2015 р. по справі № 815/2808/15, про те, що на СФГ «Кеф» покладено обов'язок у повному обсязі відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_1 згідно п.«ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «КЕФ» (код ЄДРПОУ 21014744) на користь Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області (р/р 25602301024019 у філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 388379, код ЄДРПОУ 24532374) заборгованість на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 1998 грн. (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто вісім гривень).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 листопада 2015 р.

Суддя І.В. Завальнюк

.