Рішення

від 18.11.2015 по справі 569/14493/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Рожина Ю.М.,

суддів -Григоренка М.П., Ковальчук Н.М.,

секретаря судового засідання Шептицької С.С.,

за участю

представників позивача громадської організації «Водограй 42» Пословська Л.П., Кітовського В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року у цивільній справі за позовом громадської організації «Водограй 42» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 про виселення.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року позов задоволено.

Виселено ОСОБА_3 із кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь громадської організації «Водограй 42» витрати по справі в розмірі 114 грн. 70 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до порушення норм процесуального права.

Зазначає, що громадська організація «Водограй 42» не є належним позивачем по справі. Наведене обґрунтовує тим, що гуртожиток на АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного. Згідно Акту передачі від 01 червня 2012 року ЖКП «Галицьке» передало ГО «Водограй 42» відповідно до договору від 01 червня 2012 року вказаний гуртожиток на утримання з метою забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та ремонту житлового фонду, дотримання санітарного стану прибудинкової території для створення мешканцям будинку належних умов проживання, тобто гуртожиток передано саме для забезпечення його належного обслуговування, а не для вирішення питань правомірності чи неправомірності проживання у ньому тих чи інших та їх виселення.

Звертає увагу, що відповідно до пп.1 п. «а» ст.29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме до відання виконавчих органів Рівненської міської ради відноситься вирішення питання щодо управління майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Доводить, що судом неналежним чином і не повністю досліджено рішення Рівненського міського суду від 18 листопада 2014 року, на яке посилається суд в оскаржуваному рішенні та з якого саме й випливає, що позивач не довів неправомірності її проживання на ліжко-місці у кімнаті №308 в гуртожитку.

Стверджує, що суд не звернув уваги на обставину, що 04 серпня 2011 року позивач не мав права складати акт перевірки приміщень гуртожитку, так як повноваження ЖКП «Галицьке» щодо надання позивачем послуг з утримання вказаного житла передані лише в червні 2012 року.

За викладених обставин, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким позивачу відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що згідно рішення Рівненької міської ради від 26 січня 2012 року №1604 «Про прийняття в комунальну власність міста гуртожитку на АДРЕСА_1 та передачу зовнішніх інженерних мереж» гуртожиток на АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного.

Згідно акту передачі гуртожитку по АДРЕСА_1 від 01 червня 2012 року ЖКП «Галицьке» передає на позабалансовий рахунок ГО «Водограй 42» відповідно до договору від 01 червня 2012 року комунальне майно - гуртожиток по АДРЕСА_1 на утримання з метою забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та ремонту житлового фонду, дотримання санітарного стану прибудинкової території для створення мешканцям будинку належних умов проживання.

Відповідно до акту перевірки приміщень гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 04 серпня 2011 року серед громадян, які без правових підстав проживають в гуртожитку є ОСОБА_3

19 березня 2013 року був складений Акт про те, що ОСОБА_3 відмовляється добровільно звільнити кімнату АДРЕСА_1, яку вона займає без документів на право проживання в даній кімнаті, чинить перешкоди щодо вселення ОСОБА_4 в дану кімнату, якому відповідно до витягу з протоколу №5 засідання комісії по розгляду звернень громадян, що надійшли до регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 14.06.2011 року вирішено надати погодження на виділення додаткової кімнати (№308) для сім'ї за раніше поданою заявою.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції послався на положення ст.18, ч.3 ст.116, 129 ЖК УРСР та виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Колегія суддів не може погодися із таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЖК України встановлено, що за Основами житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік державне управління в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, міністерствами, державними комітетами і відомствами, а також спеціально уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Зокрема, у відповідності до ст.15 ЖК України, саме виконавчі комітети місцевих органів влади здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (ч.1 ст.30 ЖК України), керують житловим господарством, здійснюють управління житловим фондом (ст.18 ЖК України), приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради (ст.51 ЖК України), видають ордери на жилі приміщення (ч.1 ст.58, ч.1 ст.122, ч.2 ст.141 ЖК України) та інше.

Відповідно до ч.2 ст.2 та ч.1 ст.11 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР „Про місцеве самоврядування в Україні" визначено суб'єктів здійснення місцевого самоврядування, до яких належить виконавчі органи ради.

Згідно п.«а» пп.1 ст.29 Закону України „Про місцеве самоврядування України" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Тобто, законодавець поклав на виконавчі органи місцевого самоврядування обов'язок щодо управління майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад та перебуває у його віданні.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення Рівненької міської ради від 26 січня 2012 року №1604 «Про прийняття в комунальну власність міста гуртожитку на АДРЕСА_1 та передачу зовнішніх інженерних мереж» гуртожиток на АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади м. Рівного та перебуває на позабалансовому рахунку ГО «Водограй 42».

Відповідно акту передачі від 01 червня 2012 року ЖКП «Галицьке» передано на позабалансовий рахунок ГО «Водограй 42» комунальне майно - гуртожиток по АДРЕСА_1 лише на утримання з метою забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та ремонту житлового фонду, дотримання санітарного стану прибудинкової території для створення мешканцям будинку належних умов проживання, з чого випливає, що ГО «Водограй 42» не наділена правами позивача в справі про виселення.

Зазначене в п.2 договору від 1 червня 2012 року, укладеного між ЖКП „Галицьке" та ГО „Водограй 42" право виконавця робіт вирішувати питання щодо виселення з гуртожитку громадян з подачею позову до суду, не носять правового обґрунтування та виникнення права за відсутності делегування таких повноважень від власника комунального майна, яким є територіальна громада м. Рівне, розпорядника майна, яким є Рівненська міська рада або його виконавчий комітет.

Приймаючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3 суд першої інстанції не дослідив дані обставини, дійшов помилкового висновку, що позивачем у даній справі може бути ГО „Водограй 42", та не перевірив, що гуртожиток на АДРЕСА_1 переданий позивачу на позабалансовий рахунок, що не свідчить про набуття права управління майном та набуттям цивільно процесуальної дієздатності відповідно до ст.29 ЦПК України.

Викладене свідчить про те, що позивачем у даній справі, при наявності спору, може виступати лише Рівненська міська рада, або при делегуванні повноважень, виконавчий комітет Рівненської міської ради, який вимог про виселення відповідача не заявляв, а тому підстав для задоволення позову особи, якій не належало право вимоги, у суду не було.

За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому наявні підстави для застосування положень ст.ст.303,307 ЦПК України щодо скасування рішення суду першої інстанції, яке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,309,314,316,324-325 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2015 року скасувати.

Громадській організації «Водограй 42» відмовити у позові до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 про виселення з кімнати АДРЕСА_1.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий Ю.М. Рожин

Судді М.П.Григоренко

Н.М. Ковальчук