Рішення

від 16.11.2015 по справі 921/956/15-г/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2015 р.Справа № 921/956/15-г/8 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094 (адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпропетровськ, 49027)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан консалтинг груп", вул. Руська, буд. 17, м. Тернопіль, 46001

про cтягнення заборгованості в загальній сумі 54 046 грн 03 коп.

За участі представників:

Позивача: не прибув

Відповідача: не прибув

В судовому засіданні 21.10.2015 р. представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, надалі - позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан консалтинг груп", м. Тернопіль, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості за Договором банківського обслуговування б/н від 30.07.2013 року в загальній сумі 54 046 грн 03 коп., з яких: 22 000 грн - заборгованість за кредитом, 15 206,69 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом, 12 681,34 грн - пеня та 4 158,00 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором банківського обслуговування б/н від 30.07.2013 року, внаслідок чого станом на 15.06.2015 р. на поточному рахунку останнього утворилась заборгованість в загальній сумі 54 046 грн 03 коп.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено: заяву від 30.07.2013 року про відкриття поточного рахунку, довідку про розміри встановлених кредитних лімітів за вих. №08.7.0.0.0/150825090621 від 25.08.2015 року, виписку по рахунку відповідача з 25.10.2013 року по 15.06.2015 року, розрахунок заборгованості за Договором б/н від 30.07.2013 року, претензію за вих. №30730ТЕDRS08X від 10.11.2014 року та докази її надіслання відповідачу, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше ухвалою від 11.09.2015 р на 15:00 год. 28.09.2015р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 10:00 год. 21.10.2015 р. та, відповідно, на 14:30 год. 16.11.2015р., з викладених у відповідних ухвалах суду підстав.

Строк вирішення спору було продовжено, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, про що судом винесено відповідну ухвалу від 21.10.2015 р.

В судове засідання 16.11.2015 року представник позивача не прибув, хоча про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Проте, звернувся до суду з письмовою заявою б/н від 13.11.2015р. (вх. №24153 від 16.11.2015 р.), згідно якої просить суд розглядати справу без його участі, вирішити спір на підставі наявних у справі доказів та поданих додаткових пояснень до позовної заяви. Окрім того, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Також, на виконання вимог ухвали від 21.10.2015р. надав витребовувані судом документи.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 16.11.2015 р. не прибув, причин неприбуття не повідомив, витребовуваних судом документів не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Поряд із цим, ухвала суду про порушення провадження у справі від 11.09.2015 р., як і ухвали суду від 28.09.2015 р. та від 21.10.2015 р., надіслані судом на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві та яка значиться в ЄДР: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, буд. 17, повернулись на адресу суду із відміткою пошти: "за зазначеною адресою не проживає (вибула)".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (правова позиція викладена у п.п.3.9.1 п.3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., із змінами та доповненнями).

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Таким чином, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, визначений ст. 69 ГПК України, строк вирішення даного господарського спору, з врахуванням винесеної судом ухвали від 21.10.2015р., закінчується 27.11.2015 р., справа розглядається без участі представників сторін, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні 21.10.2015 р. доводи та пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

30.07.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан консалтинг груп" була підписана Заява про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів і відбитка печатки, відповідно до якої Банк (позивач) відкрив відповідачу в національній валюті поточний рахунок №26008060755167 у Тернопільській філії ПАТ КБ "ПриватБанк".

Заявою про відкриття поточного рахунку також передбачено, що: Банк (позивач у справі) за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого Банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи, у заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відтисків печатки, зазначено, що клієнт, підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.

Підписавши заяву, в порядку чинного законодавства, клієнт засвідчив згоду на ведення з ПАТ КБ "ПриватБанк" документообігу: в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого у порядку, який передбачений Умовами та правилами надання банківських послуг.

Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua або інший Інтернет-/ SMS-ресурс, зазначений банком.

Заявою також передбачено, що під час укладення договорів, а також додаткових угод до них банк та клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку та підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою копіювання.

Розділом 1 Умов і Правил, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, передбачено, що ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Приватбанку.

Відповідно до п. 1.6 Умов і Правил, в редакції чинній на момент підписання відповідачем заяви, зміни до Умов і Правил надання банківських послуг вносяться Банком щомісяця в односторонньому порядку у випадках, не заборонених чинним законодавством України. У тих випадках, коли в однобічному порядку внесення змін є неможливим, Банк повідомляє Клієнта про внесені зміни шляхом використання наступних каналів зв'язку:

- офіційний сайт Банку: www.privatbank.ua, RRS Банку, клієнтської виписки, інші канали інформування через Банк;

- SMS-повідомлення клієнтів про зміни цих Правил;

- SMS- інформування з очікуванням відповідного SMS, за наявності якого зміни набувають чинності або ні;

- через банкоматну мережу з використанням банкоматного меню або з використанням системи Internet Banking Приват24.

- підпис необхідних документів безпосередньо у відділенні Банку.

Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України ( надалі - ГК України), господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності зі ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" встановлено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 1 ст. 1067 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Таким чином, за своєю правовою природою укладений між ПАТ КБ "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан консалтинг груп" договір банківського обслуговування є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до п.п. 3.18.1.1., 3.18.1.3 Умов і Правил, в редакції, чинній на момент підписання заяви, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту.

Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди. Аналогічні положення містяться у п.п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3 Умов і Правил, чинних з 01.07.2014 р.

Пунктом 3.18.1.6. Умов і Правил, в редакції, чинній до 01.07.2014 р. та п. 3.2.1.1.6 Умов і Правил, в редакції, чинній з 01.07.2014 р., передбачено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

У відповідності до п. 3.18.1.8 Умов і Правил, в редакції, чинній до 01.07.2014 р. та п. 3.2.1.1.8 Умов і Правил, в редакції, чинній з 01.07.2014 р., проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відтиском печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнтбанк / інтернет клієнтбанк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному використанні клієнтом обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", проведення платежів клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той же строк.

Пунктом 3.18.1.11. Умов і Правил, в редакції, чинній до 01.07.2014 р., та п. 3.2.1.1.11 Умов і Правил, в редакції, чинній з 01.07.2014 р., встановлено період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів (періодом безперервного користування кредитним лімітом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку).

В силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.2.2.3 та 3.18.2.2.5 Умов і Правил, чинних на момент підписання заяви, клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Правилами.

Пп. 3.18.2.3.1 п. 3.18.2.3 Умов і Правил, чинних на момент підписання заяви, передбачено умови та право Банку на підвищення процентної ставки та передбачено, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як Банк повідомить Клієнта про настання подій закріплених у даному пункті, а Клієнт не погасить наявну перед Банком заборгованість в порядку і строки, передбачені Умовами і правилами надання банківських послуг. Банк повідомляє Клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Поряд з цим, сторонами погоджено, що:

- за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 18.4.1 Умов і Правил);

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.п. 3.18.4.1.1- 3.18.4.1.3 Умов і Правил).

Поряд із цим, п.п. п.п.3.2.1.4.1.2-3.2.1.4.1.3 Умов і Правил, чинних з 01.07.2014 р. передбачено, що у випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів * з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 -го * дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Долучена позивачем до матеріалів справи належним чином засвідчена копія виписки з "Приват24" по клієнту ТОВ "Титан консалтинг груп" свідчить про те, що 05.06.2014 р. Банк повідомив відповідача про зміну з 01.07.2014 р. відсоткової ставки за користування кредитним лімітом.

Відповідно до п. 3.18.4.4. Умов і Правил, в редакції, чинній до 01.07.2014р., та п. 3.2.1.4.4 Умов і Правил, в редакції, чинній з 01.07.2014 р., клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні.

В судовому засіданні встановлено, що зі сторони Банку зобов'язання за Договором банківського обслуговування б/н від 30.07.2013 р. виконано, на поточний рахунок відповідача №26008060755167 було встановлено кредитний ліміт в сумі 10 000,00 грн з 30.07.2013 р., 20 000,00 грн з 21.08.2013 р. та 22 000 грн з 27.08.2013 р. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою Банку №08.7.0.0.0/150825090621 від 25.08.2015 р. та банківськими виписками з рахунку відповідача.

Долучена позивачем до матеріалів справи банківська виписка з рахунку відповідача №26008060755167 за період з 25.10.2013 р. по 15.06.2015 р. свідчить про те, що відповідач скористався кредитним лімітом в сумі 22 000,00 грн. Проте належним чином свої зобов'язання за Договором не виконував, кредит в порядку, в сумі та відповідно до визначених договором умов не погашав, у зв'язку із чим з 04.11.2014 р. прострочена заборгованість відповідача по кредиту становила 22 000,00 грн.

16.11.2014 р. Банк звернувся до відповідача з претензією №30730ТЕDRS08X від 10.11.2014р., згідно якої повідомив останнього, що станом на 10.11.2014 р. його заборгованість за кредитним договором б/н від 30.07.2013 р. становить 34 725 грн 92 коп., з яких: 22 000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 7 780,47 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 2 772 грн - заборгованість з комісії з користування кредитом та 2 173,45 грн - заборгованість по пені та просив негайно погасити прострочену заборгованість у повному обсязі. Докази надіслання претензії: копія опису вкладення до цінного листа, копії списку згрупованих поштових відправлень за №18509 та фіскального чека №9638 від 16.11.2015р., знаходяться в матеріалах справи.

Проте відповідачем дана претензія була залишена без відповіді та задоволення, що і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт надання відповідачу кредитних коштів, їх використання останнім та наявності перед позивачем боргу в сумі 22 000,00 грн підтверджено долученою до матеріалів справи банківською випискою з поточного рахунку ТзОВ "Титан консалтинг груп".

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач в судове засідання 16.11.2015 р. не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів належного виконання зобов'язань перед позивачем за договором банківського обслуговування б/н від 30.07.2013 р.

Таким чином, згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо стягнення з ТзОВ "Титан консалтинг груп" 22 000,00 грн заборгованості за кредитом є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачуються ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом (ч.3 ст. 346 ГК України).

Слід зазначити, що згаданими вище Умовами і Правилами, до яких приєднався та з якими погодився відповідач у даній справі, визначено умови та порядок проведення розрахунків.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування та наявності боргу.

Погодившись та приєднавшись до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом та винагороду за використання ліміту (щомісячну комісію), порядок нарахування яких встановлено п.п. 3.18.4.1. та 3.18.4.1.4 п. 3.18.4 Умов і Правил, в редакції, чинній до 01.07.2014 р., та пп.3.2.1.4.1.3 Умов і Правил, в редакції, чинній з 01.07.2014 р.

Оскільки відповідачем зобов'язання щодо своєчасного повернення отриманих кредитних коштів не виконані, позивачем заявлено до стягнення відсотки за користування кредитом в розмірі 15 206 грн 69 коп., нараховані за період з 28.10.2014 р. по 15.06.2015 р., та комісію в розмірі 4 158 грн 00 коп., нараховану за період з 01.11.2014 р. по 01.06.2015 р.

Заборгованість відповідача по відсотках в сумі 15 206,69 грн за період з 28.10.2013 р. по 15.06.2015 р. та заборгованість по комісії в сумі 4 158 грн за період з 01.11.2013 р. по 01.06.2015 р. (включно) підтверджена наявними в матеріалах справи виписками з рахунку ТзОВ "Титан консалтинг груп" та відповідним розрахунком позивача, який не був спростований відповідачем.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003р. N 254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за № 559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов'язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до матеріалів справи виписки по рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 15 206,69 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та 4 158 грн заборгованості по комісії за користування кредитом є правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.

Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.18.5.1. Умов і Правил, в редакції, чинній до 01.07.2014р., та п. 3.2.1.5.1 Умов і Правил, в редакції, чинній з 01.07.2014 р., при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту винагороди (комісії) клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу . А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. П. 3.18.4.1.3 Умов і Правил, чинних до 01.07.2014 р., передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Аналогічні положення містяться у п. 3.2.1.4.1.3 Умов і Правил, в редакції, чинній з 01.07.2014 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

П. 3.18.5.4 Умов і Правил, в редакції, чинній до 01.07.2014 р., та п. 3.2.1.5.4 Умов і Правил, в редакції, чинній з 01.07.2014 р., визначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

На підставі наведених вище положень Договору, вимог чинного законодавства, зважаючи на наявність простроченої заборгованості по кредиту, заборгованості по сплаті відсотків та комісії, позивачем нараховано та заявлено до стягнення за період з 31.07.2014 р. по 15.06.2015 р. пеню в загальній сумі 12 681 грн 34 коп.

Факт наявності у відповідача станом на 15.06.2014 р. заборгованості по пені в сумі 12 681,34 грн підтверджено долученою до матеріалів справи банківською випискою з рахунку ТзОВ "Титан консалтинг груп" за період з 30.07.2013 р. по 15.06.2015 р. та розрахунком позивача.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд вважає його правомірним, а вимоги такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (редакція чинна з 01.09.2015 р.).

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014, № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн 00 коп.

Предметом судового розгляду у справі №921/956/15-г/8 є вимога майнового характеру: стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 54 046,03 грн, за яку належить до сплати 1 розмір мінімальної заробітної плати, що складає 1 218,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи при зверненні до суду з даним позовом (11.09.2015 р.) позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 827,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № ІВОК37В0КUA від 17.06.2015 р. Таким чином, сума зайво сплаченого судового збору становить 609,00 грн.

Згідно п. 7 Закону України "Про судовий збір", в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218 грн відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України. Для повернення зайво сплаченого судового збору у розмірі 609,00 грн позивачу необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан консалтинг груп", вул. Руська, буд. 17, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 37198703) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094 (код ЄДРПОУ 14360570) 22 000 грн 00 коп. - заборгованості за кредитом, 15 206 грн 69 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 12 681 грн 34 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 4 158 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також 1 218 грн 00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 19.11.2015 р.

Суддя І.М. Гирила