Постанова

від 17.11.2015 по справі 923/1415/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2015 р. Справа № 923/1415/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді С.В. Таран,

Суддів: Л.В. Поліщук, Т.А. Величко,

при секретарі судового засідання Г.Є. Бєлянкіній,

за участю представників сторін:

від позивача - О.В. Вініченко, довіреність серії НАЕ512679 від 10.12.2014;

від відповідача (ОСОБА_2) - участі не брали;

від відповідача (ОСОБА_3) - участі не брали;

від відповідача (ОСОБА_4) - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.10.2015 про залишення позову без розгляду

у справі №923/1415/15

за позовом: ОСОБА_5

до відповідачів:

- ОСОБА_2;

- ОСОБА_3;

- ОСОБА_4;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів : приватного підприємства "Сонячне"

про відшкодування збитків

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015р. ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідачів: приватного підприємства "Сонячне" про стягнення солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_5 понесених збитків в сумі 25% від загальної суми прибутку приватного підприємства "Сонячне" за період з 2004р. до 2014р. та в сумі 25% вартості майна приватного підприємства "Сонячне", що підлягало перерозподілу між засновниками.

За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №923/1415/15.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.10.2015 у справі №923/1415/15 (суддя В.В. Литвинова) позовні вимоги залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначена ухвала мотивована тим, що розглянути дану справу без витребуваних судом у позивача документів неможливо.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.10.2015 у справі №923/1415/15 скасувати та передати справу на розгляд місцевого господарського суду, посилаючись на порушення норм процесуального права та на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, обставинам справи.

У судовому засіданні 17.11.2015 представник позивача апеляційну скаргу підтримав; представники інших учасників судового процесу участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (а.с.134-147); власну правову позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не висловили.

Ухвала Одеського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 03.11.2015 надіслана відповідачам- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на адресу, вказану їх повноважним представником в клопотанні від 21.09.2015 (АДРЕСА_1), відповідачу ОСОБА_4 та третій особі- за адресами, вказаними в позовній заяві та апеляційній скарзі, що є тотожними тим, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак зазначені документи були повернуті органом поштового зв'язку з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання» (відповідачі) та «адресат вибув» (третя особа). Проте колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає відповідачів та третю особу такими, що належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Із змісту клопотання представника ОСОБА_6 від 05.10.2015 (а.с.88-89) вбачається, що місцем реєстрації відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є АДРЕСА_1. Вказане підтверджується також нотаріально посвідченими довіреностями, виданими їх представникові ОСОБА_6 (а.с.98,99). Телефонограмою від 12.11.2015 Одеський апеляційний господарський суд повідомив зазначеного представника особисто про час та місце проведення судового засідання (а.с.147).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців приватне підприємство «Сонячне» зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2, а місцезнаходженням фізичної особи ОСОБА_4 є: АДРЕСА_1 (а.с.162-164). Саме за вказаними адресами було направлено зазначеним учасникам судового процесу ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідачі та треті особи несуть відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження.

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції вжив усіх заходів для повідомлення відповідачів та третю особу про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження приватному підприємству «Сонячне» за місцем його реєстрації, ОСОБА_4- за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, ОСОБА_2 та ОСОБА_3- за повідомленою представником останніх адресою.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_5, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 55 Конституції України передбачено захист прав і свобод людини і громадянина судом. Зокрема, частиною четвертою цієї статті встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з положеннями статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

За приписом пункту 1 статті 8 цього Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд послався на те, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 06.10.2015, а саме: не надано витребуваних судом доказів.

Залишення позову без розгляду -це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунені в майбутньому.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, за змістом названої норми, підставою для залишення позову без розгляду є сукупність наступних обставин:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність . При цьому наслідки такого дослідження обов'язково відображаються у мотивувальній частині ухвали.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій ; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами (пункт 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції ухвалою суду від 06.10.2015 зобов'язано позивача надати:

-докази місця проживання відповідача ОСОБА_4;

-належним чином завірені докази надіслання останньому позовної заяви з додатками та заяви про уточнення позовних вимог; належним чином завірені докази надіслання відповідачам та третій особі заяви про уточнення позовних вимог;

- письмові пояснення з урахуванням відзивів відповідачів.

Між тим в оскарженій ухвалі Господарський суд Херсонської області не обґрунтував необхідність для вирішення спору та розгляду справи по суті надання витребуваних судом письмових пояснень від позивача щодо відзивів відповідачів, а також неможливість розгляду даного спору в зв'язку з неподанням таких пояснень. При цьому колегією суддів апеляційної інстанції враховується той факт, що матеріали справи не містять відзивів від жодного з відповідачів, а лише клопотання представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про ознайомлення з матеріалами справи від 21.09.2015 (а.с.72) та про долучення до матеріалів справи письмових доказів від 05.10.2015 (а.с.88-89). Відтак позивач не мав об'єктивної можливості надати письмові пояснення щодо відзивів відповідачів.

Докази надіслання позивачем позовної заяви за єдиною відомою йому адресою відповідачу ОСОБА_4, що вказана в установчих документах приватного підприємства «Сонячне» та яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також докази надіслання відповідачам та третій особі заяви про уточнення позовних вимог містяться в матеріалах справи (а.с.14-15, 117-124). Факт їх надання на виконання вимог ухвали суду від 06.10.2015 в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не відображений.

Господарським судом Херсонської області в ухвалі суду від 19.10.2015 не з'ясовано та не зазначено, чи витребувані документи дійсно необхідні для вирішення спору, лише вказано на неможливість розглянути спір по суті без встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 Проте яким чином зазначене перешкоджає суду вирішити даний спір господарським судом першої інстанції не обгрунтовано.

Із змісту оскарженої ухвали не вбачається, що судом з'ясовувалися підстави неподання позивачем витребуваних документів (доказів місцепроживання ОСОБА_4.), тим більше поважність причин, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання скаржником вимог процесуального документу суду першої інстанції. До того ж, колегія суддів враховує, що позивачем у позовній заяві було зазначено місцезнаходження зазначеного відповідача. В судовому засіданні представник скаржника зазначив, що це єдина адреса, яка йому відома.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

Як зазначалося вище, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 №1556/5) місцезнаходженням фізичної особи ОСОБА_4 є: АДРЕСА_1 (а.с.162-164).

Місце проживання фізичної особи визначається згідно з вимогами статті 29 Цивільного кодексу України.

У разі коли фактичне місце проживання фізичної особи-учасника судового процесу невідоме, то господарський суд вправі надсилати процесуальні документи за останнім відомим йому на час такого надсилання місцем проживання фізичної особи - учасника судового процесу.

Якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.

Саме таку правову позицію стосовно вирішення питання про повідомлення фізичну особу - учасника судового процесу, місцепроживання якої невідоме, про час і місце розгляду справи, викладено в пункті 23 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 №01-8/164 та в пункті 16 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, фактично ухилився від вирішення спору по суті, результатом розгляду якого, відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України, може бути задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково, а також від здійснення правосуддя, що суперечить статтям 124, 129 Конституції України.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 19.10.2015 - скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.10.2015 у справі №923/1415/15 скасувати.

Справу №923/1415/15 передати на розгляд Господарському суду Херсонської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 18.11.2015.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя Т.А. Величко