Постанова

від 09.11.2015 по справі 917/1481/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р. Справа № 917/1481/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судя Барбашова С.В., суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2;

третьої особи - не з'явився;

відповідача - Убийвовк С.В.;

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№4694 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.15 у справі № 917/1481/15

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м.Полтава,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємтсво "ЛУКСОР-ПЛЮС", м. Вінниця,

до Решетилівського районного спортивного клубу "Колос", смт. Решетилівка, Полтавська область,

про стягнення грошових коштів у сумі 128 677,05грн.

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2015 року звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з Решетилівського районного спортивного клубу "Колос", смт. Решетилівка заборгованості в сумі - 128677,05 грн. за договором №5/08 від 05.08.2013 р. з яких: 74679,60 грн. основного боргу, 49811,30 грн. інфляційні витрати, 4186,15 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.09.2015 року у справі №917/1481/15 (суддя Гетя Н.Г.) позов задоволено повністю, стягнуто з Решетилівського районного спортивного клубу "КОЛОС" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 заборгованості - 74 679,60 грн.; інфляційних - 49 811,30 грн.; 3% річних - 4 186,15 грн., судового збору - 2 573,54 грн., з посиланням на невиконання відповідачем умов договору в частині оплати виконаних робіт.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що умовами договору підряду від 05.08.13р. не визначено, які саме збитки має оплатити сторона в разі неналежного виконання нею договірних умов; суд не врахував, що втрати позивач почав нести лише після 23.06.2015р., так як умовами договору №2 про уступку права вимоги від 23.06.2015 р. позивач не набув жодних прав на відшкодування збитків від інфляції за період невиконання договірних зобов'язань відповідачем перед первісним кредитором, а відповідно і право нарахування 3% річних за цим договорм у позивача виникає лише з моменту уклавдання договору №2 від 23.06.2015р. Відповідач вважає, що суд першої інстанції не дослідив підписаний сторонами договір та документи наявні в матеріалах справи, неправильно визначив характер спірних правовідносин.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві зазначив, що господарським судом при розгляді справи, дана належна юридична оцінка всім обставинам справи та наданим позивачем до суду документам, спір між сторонами вирішений судом по суті правильно без порушень норм матеріального та процесуального права, з посиланням на те, що доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, та спростовуються матеріалами справи.

Представник третьої особи в призначене судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що 05 серпня 2013 року між Приватним підприємством «ЛУКСОР - ПЛЮС» та Решетилівським РСК "КОЛОС" було укладено Договір підряду №5/08 на виконання робіт по реконструкції лівої частини трибун на стадіоні «Колос» Решетилівського спортклубу «КОЛОС», відповідно до умов якого ПП «ЛУКСОР - ПЛЮС» є підрядником, а Відповідач - замовником.

У п.1.1 договору встановлено, що підрядник зобов'язується виконати усі передбачені замовленням роботи «Реконструкція лівої частини трибун другого сектору на стадіоні «Колос» Решетилівського спортклубу «Колос» в межах договірної ціни, здати в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію Замовнику, усунути протягом гарантійного періоду експлуатації об'єкта недоліки, викликані неякісним виконанням робіт, Замовник зобов'язується провести оплату виконаних робіт на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1 договору зазначено, що вартість робіт, виконаних відповідно до цього договору, при умові якісних показників, складає сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят дев'ять гривень 60 коп. (74 679,60 грн.)

У п. 2.2 договору зазначено, що вказана в п. 2.1 ціна є попередньою. Кінцева ціна договору визначається по кошторисній документації, що надається Підрядником. Договірна ціна включає в себе вартість матеріалів, відшкодування інших витрат Підрядника та плату за виконані ним роботи.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що ціна договору може бути змінена внаслідок інфляції за згодою обох Сторін. Оплата витрат, пов'язана з підвищенням ціни Договору, здійснюється Замовником в порядку, передбаченому п. З цього Договору.

Пунктами 3.1, 3.3 договору передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені п. 1 цього Договору та здати їх в гарантійну експлуатацію у вересні 2013 року, а Замовник зобов'язаний прийняти роботи в момент, коли вони надані в його розпорядження.

У п. 4.1 договору встановлено, що Замовник зобов'язується перерахувати кошти після прийняття виконаних робіт.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання умов договору підряду № 5/08 від 05.08.2013 року з боку ПП «ЛУКСОР - ПЛЮС» в повному обсязі виконані та прийнятті відповідачем підрядні роботи «Реконструкція лівої частини трибун другого сектору на стадіоні «Колос» Решетилівського спортклубу «Колос» на загальну суму 74 679,60 грн., що підтверджується Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2013 року.

Пунктами 4.2,4.3 договору передбачено, що кінцевий розрахунок за договором проводиться після повного завершення робіт; датою завершення робіт вважається дата підписання Сторонами останнього акту виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року по договору підряду № 5/08 на виконання робіт по реконструкції лівої частини трибун на стадіоні «Колос» Решетилівського спортклубу «КОЛОС» від 05.08.2013року, підписаний уповноваженим представником позивача 28.08.2013 року, та уповноваженим представником відповідача 29.08.2013 року.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що враховуючи умови договору підряду № 5/08 від 05.08.2013 року, а саме п.п. 4.2. та 4.3. договору, що за вказаним договором акти виконаних робіт підписано в серпні 2013 року, а тому саме цього дня з боку Решетилівського спортклубу «КОЛОС» повинен був проведений кінцевий розрахунок за даним Договором, що відповідачем не зроблено.

23 червня 2015 року між Приватним підприємством «ЛУКСОР-ПЛЮС» (третя особа) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (позивач) укладено Договір № 2 про уступку права вимоги, відповідно до якого позивач став Новим Кредитором щодо Решетилівського районного спортивного клубу "КОЛОС" (відповідач), згідно договору підряду № 5/08 від 05.08.2013 року.

Пунктом 1.1 договору №2 про уступку права вимоги від 23.06.2015 року передбачено, що Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором підряду № 5/08 на виконання робіт по реконструкції лівої частини трибун на стадіоні «Колос» Решетилівського спортклубу «Колос» від 05.08.2013 року, укладеним між Первісним кредитором та Решетилівським РСК «Колос».

У п. 1.2 договору зазначено, що Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цього Договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що уступка права вимоги, передбачена даним договором, за зобов'язанням Боржника від Первісного кредитора до Нового кредитора визначена Сторона в сумі 74 679,60 (сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят дев'ять гривень 60 коп.) гривень перед Новим кредитором по зобов'язанням грошового характеру шляхом проведення взаємозаліку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції, зробивши правовий аналіз наведених вище положень, правомірно вважав, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, однак сторони не позбавлені можливості додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання Боржником Новому кредитору, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня набуття чинності даного Договору або повідомити про місцезнаходження оригіналів вказаних документів; Новий кредитор зобов'язаний сповістити Боржника про уступку права вимоги за даним Договором.

На виконання даної вимоги позивачем на адресу відповідача, як Боржника, направлено повідомлення від 03.07.2015 року про уступку права вимоги за Договором підряду № 5/08 від 05.08.2013 року, що підтверджується повідомленням від 03.07.2015 року, описом вкладенням до цінного листа та квитанцією про направлення цінного листа.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив, доказів оплати виконаних робіт у повному обсязі за підписаними актами не надав та задовольнив позов щодо стягнення заборгованості у сумі 74 679,60 грн.

Позивачем заявлено до стягнення індексу інфляції - 49 811,30 грн. за період з вересня 2013 року по червень 2015 року та 3% річних в сумі 4 186,15 грн. за період з 01.09.2013 року по 14.07.2015 року.

Згідно п. 4.1. постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, інфляційні та річні нарахування не є штрафними санкціями та застосовуються на підстави ст. 625 ЦК України, а не на підставі договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що договір про уступку права вимоги був укладений з дотриманням вимог діючого законодавства, кредитор у зобов'язанні був замінений іншою особою (позивачем по справі), до нового кредитора перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Суд першої інстанції правомірно встановив, прострочення відповідачем грошового зобов'язання та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 74679,60 грн. основного боргу, індексу інфляції - 49811,30 грн. за період з вересня 2013 року по червень 2015 року та 3% річних в сумі 4186,15 грн. за період з 01.09.2013 року по 14.07.2015 року.

Колегія суддів вважає, що твердження відповідача про те, що договорами не передбачено відшкодування збитків від інфляції та у позивача право нарахування трьох процентів річних за договором підряду № 5/08 від 05.08.2013 року виникає лише з моменту укладання договору №2 від 23.06.2015 р., з посиланням на ч.6 ст.232 ГК України - безпідставне та спростовується матеріалами справи, зокрема договором № 2 від 23.06.2015р. про уступку права вимоги, за яким до позивача перейшли всі права первісного кредитора в повному обсязі, а стягнення інфляційних та річних,які не є штрафними санкціями, передбачено нормами діючого законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 517, 625, 837 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.15 у справі № 917/1481/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 11.11.15

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Плужник О.В.