Рішення

від 17.11.2015 по справі 922/5631/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2015 р.Справа № 922/5631/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Охоронне агентство "Парма", м. Південне; до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром", м. Харків; про стягнення 126.077,97 грн. за участю представників:

позивача - Літвінової А.С., довіреність від 19.10.2015 р.;

відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

08.10.2015 р. Приватне підприємство "Охоронне агентство "Парма" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром", у якому просить стягнути з відповідача 126.077,97 грн. (з яких - 79.532,18 грн. основна сума боргу, 18.981,70 грн. пеня, 1.713,37 грн. - три відсотки річних, 25.850,72 грн. - інфляційні втрати).

В обгрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором про надання послуг від 30.12.2011 р., у відповідності до п. 4.2. договору, в частині повної та своєчасної оплати послуг, наданих позивачем відповідачу, в зв"язку із чим останньому, окрім суми основного боргу, нараховані інфляційні втрати та три проценти річних, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, пеня - на підставі п. 5.10.1. договору; в якості правових підстав позову вказує на норми ст. ст. 509, 525, 610, 625, 901 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193, 216, 217, 230, 343 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві, звернувся з заявою (вх. № 46298 від 17.11.2015 р.) про долучення поданих доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, причини неявки у судове засідання суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т. І а. с. 65, 73).

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв"язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

Між Приватним підприємством "Охоронне агентство "ПАРМА" (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічним підприємством "Теплоенергопром" (відповідач, замовник) було укладено договір про надання послуг від 30.12.2011 р. (т. І а. с. 48-50), відповідно до п. 1.1. якого виконавець за завданням замовника бере на себе зобов'язання забезпечити охорону території та приміщень, що в подальшому йменуються "об'єкт", вказаних у дислокації (додаток № 1, т. І а. с. 51), що є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується передати об'єкт під охорону та своєчасно здійснювати розрахунки за надані послуги на умовах та в порядку, встановленому даним Договором.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що вартість послуг виконавця визначається сторонами на підставі розрахунку додаток №3 - (протокол погодження договірної ціни, т. І а. с. 52), який є невід'ємною частиною даного договору, і згідно якого сторонами досягнута домовленість про договірну ціну за надання послуг охорони, яка складає 8.500,00 грн. за один місяць надання послуг охорони одним цілодобовим постом охорони.

За змістом п. п. 4.2., 4.3. договору розрахунок за надані послуги проводиться не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана послуга, у відповідності з виставленим виконавцем рахунком. Факт надання послуг по даному договору підтверджується двостороннім актом про надання послуг, який підписується сторонами не пізніше третього числа місяця, наступного за звітним, за ініціативою виконавця, в двох екземплярах - по одному для кожної з сторін.

Позивач належним чином виконував свої зобов"язання за договором, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000086 від 31.08.2014 р. на суму 8.500,00 грн., № ОУ-0000098 від 30.09.2014 р. на суму 8.500,00 грн., № ОУ-0000108 від 31.10.2014 р. на суму 8.500,00 грн., № ОУ-0000118 від 30.11.2014 р. на суму 8.500,00 грн., № ОУ-0000129 від 31.12.2014 р. на суму 8.500,00 грн., № ОУ-0000008 від 31.01.2015 р. на суму 8.500,00 грн., № ОУ-0000019 від 28.02.2015 р. на суму 8.500,00 грн., № ОУ-0000030 від 31.03.2015 р. на суму 8.500,00 грн., № ОУ-0000041 від 30.04.2015 р. на суму 8.500,00 грн., № ОУ-0000048 від 25.05.2015 р. на суму 6.032,18 грн., та рахунками-фактури до них: № СФ-0000086 від 26.08.2014 р., № СФ-0000098 від 24.09.2014 р., № СФ-0000108 від 27.10.2014 р., № СФ-0000118 від 25.11.2014 р., № СФ-0000130 від 22.12.2014 р., № СФ-0000008 від 22.01.2015 р., № СФ-0000019 від 23.02.2015 р., № СФ-0000030 від 23.03.2015 р., № СФ-0000041 від 23.04.2015 р., № СФ-0000048 від 22.05.2015 р. (т. І а. с. 37-46, 27-36, відповідно, докази направлення таких надані позивачем за заявою від 17.11.2015 р. вх. № 46298).

Позивач стверджує у позові, що у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо строків оплати за надані послуги та наявності значної суми заборгованості, сторони уклали додаткову угоду до договору про надання послуг б/н від 30.12.2011 р. від 18.05.2015 р. (т. І зворотна сторона а. с. 52), у якій дійшли взаємної згоди розірвати договір про надання послуг від 30.12.2011 р. з 22.05.2015 р.

Як слідує з позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.05.2015 р., згідно акту взаємних розрахунків (т. І а. с. 25), становила 94.532,18 грн., але 12.06.2015 р. відповідач частково погасив заборгованість - у сумі 15.000,00 грн., внаслідок чого сума основного боргу останнього перед позивачем становить 79.532,18 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а також нарахування відповідачу інфляційних втрат за період з вересня 2014 р. по серпень 2015 р. (т. І а. с. 15-16) та трьох процентів річних за період з 06.09.2014 р. по 25.09.2015 р. (розраховано окремо за кожним простроченим платежем, т. І а. с. 17), згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, пені за період з 06.09.2014 р. по 25.09.2015 р. (розраховано окремо за кожним простроченим платежем, т. І а. с. 13-14) на підставі п. 5.10.1. договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Згідно із приписами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

В ч.1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами, а зобов"язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 79.532,18 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ч.2 ст. 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення факту прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов"язання перед позивачем за про надання послуг від 30.12.2011 р., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 25.850,72 грн. за період з вересня 2014 р. по серпень 2015 р. (розрахунок, т. І а. с. 15-16) та трьох процентів річних у розмірі 1.713,37 грн. за період з 06.09.2014 р. по 25.09.2015 р. (розрахунок, т. І а. с. 17), - заявлені правомірно та підлягають задоволенню як обґрунтовані.

Пунктом 5.10.1. договору про надання послуг від 30.12.2011 р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг за даним договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прос рочки платежу, за кожен день прострочення. При цьому сума пені не може перевищувати наявну заборгованість за даним договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем строки виконання зобов"язань перед позивачем порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п. 5.10.1.), у вигляді сплати пені, що за період з 06.09.2014 р. по 25.09.2015 р. за розрахунком позивача становить 18.981,70 грн. (розрахунок т. І а. с. 13-14).

Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг наданих позивачем, не звертався до суду із заявою про застосування наслідків пропущення строку позовної давності, позивачем під час здійснення розрахунку враховані норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, а також ст. 232 ГК України, тому позов про стягнення 18.981,70 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі, що складаються з 1.891,17 грн. судового збору, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 20, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 612, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-техніче підприємство "Теплоенергопром" (61106, Харківська обл., місто Харків, просп. Московський, буд. 283, ідентифікаційний код: 30237667) на користь Приватного підприємства "Охоронне агентство "ПАРМА" (62463, вул. Ленінградська, буд.4, м. Південне, Харківський район, Харківська область, ідентифікаційний код: 36031735) 126 077,97 грн. (з яких - 79 532,18 грн. основна сума боргу, 18 981,7грн. пеня, 1713,37 грн - три відсотки річних, 25850,72 грн. - інфляційні втрати), та судовий збір в сумі 1891,17 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.11.2015 р.

Суддя О.В. Бринцев

/Справа № 922/5631/15/