Постанова

від 16.11.2015 по справі 911/1870/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року Справа № 911/1870/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О., суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргу 1. ОСОБА_4, 2. ОСОБА_5, 3. ОСОБА_6, на рішенняГосподарського суду Київської області від 17.06.2015 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 у справі№911/1870/15 Господарського суду Київської області за позовом 1. ОСОБА_4, 2. ОСОБА_5, 3. ОСОБА_6, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кедр" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаРеєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області провизнання недійсним рішення загальних зборів за участю представників сторін від позивача-1:ОСОБА_7, ОСОБА_4 від позивача-2:ОСОБА_5 від позивача-3:не з'явився від відповідача:ОСОБА_8, ОСОБА_9 від третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 14.09.2014 (протокол №3) щодо виключення позивачів з числа учасників відповідача. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Реєстраційну службу Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.06.2015 (суддя Заєць Д.Г.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 (колегія суддів у складі: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивачі звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять їх скасувати як такі, що не відповідають вимогам матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у своєму відзиві проти вимог касаційної скарги заперечив, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, але позивач-3 і третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача-1, позивача-2 і відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно зі ст. 2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр" (далі - Товариство) предметом і ціллю діяльності Товариства є здійснення господарської, комерційної, торгівельної та іншої діяльності з метою отримання прибутку. Для реалізації своєї статутної цілі Товариство здійснює роздрібну та оптову торгівлю товарами широкого вжитку, продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та здає в оренду власне нерухоме майно.

Відповідно до ст. 3 Статуту Товариства (в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників Товариства №2 від 09.10.2013, зареєстрованій 09.10.2013 державним реєстратором Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області) учасниками Товариства є ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_6 та ОСОБА_14.

Пунктом 4.1 Статуту Товариства передбачено, що розмір статутного (складеного) капіталу становить 42694 грн. Статутний капітал формується за рахунок майна та грошових коштів і розподіляється на частки серед учасників таким чином: ОСОБА_8 - 9,5% статутного капіталу; ОСОБА_5 - 13,3% статутного капіталу; ОСОБА_4 - 9,1% статутного капіталу; ОСОБА_13 - 12,7% статутного капіталу; ОСОБА_6 - 1,4% статутного капіталу; ОСОБА_14 - 54% статутного капіталу.

Згідно з отриманим позивачами повідомленням від 07.08.2014 загальні збори учасників Товариства були призначені на 14.09.2014 з наступним порядком денним: виключення з Товариства учасників Товариства ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6

Відповідно до протоколу реєстрації учасників Товариства, присутніх на загальних зборах учасників Товариства від 14.09.2014, для участі у загальних зборах учасників Товариства зареєструвались наступні учасники Товариства: ОСОБА_8 (1,5% голосів), ОСОБА_13 (12,7% голосів), ОСОБА_14 (23% голосів), ОСОБА_15 (31% голосів) та ОСОБА_16 (8% голосів). Учасники Товариства ОСОБА_5 (13,3% голосів) та ОСОБА_4 (9,1% голосів) на загальні збори з'явились, але відмовились реєструватись та бути присутніми на зборах. Учасник Товариства ОСОБА_6 (1,4% голосів) на загальні збори не з'явився.

14.09.2014 за участю зазначених учасників Товариства, які зареєструвались та були присутні на загальних зборах, відбулись загальні збори учасників Товариства, на порядок денний яких відповідно до протоколу №3 від 14.09.2014 було винесено питання щодо виключення з ТОВ "Кедр" учасників товариства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

З вказаного питання прийняли участь у голосуванні 76,2% голосів від загальної кількості голосів, за прийняття такого рішення голосували учасники Товариства, загальна кількість голосів яких складає 76,2%.

Підставою для виключення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зі складу учасників Товариства у протоколі загальних зборів №3 від 14.09.2014 вказано перешкоджання зазначеними учасниками діяльності Товариства та невиконання ними своїх обов'язків учасників Товариства. У протоколі №3 від 14.09.2014 зазначено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 протягом тривалого часу самовільно займають площу торгівельного залу ТОВ "Кедр" близько 90 м 2 , використовуючи її для особистих потреб; не сплачують жодних витрат Товариства (вартість послуг ЖЕКу, водоканалу, податок на землю, інші обов'язкові платежі, податки та збори, за винятком електроенергії за особистими лічильниками); використовують самовільно зайняту площу торгівельного залу без відповідних договорів, укладених між Товариством та позивачами. Зазначені дії позивачів перешкоджають Товариству в отриманні відповідного прибутку, що є метою діяльності Товариства та передбачено його статутом.

Звертаючись з позовом у даній справі, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заявили вимоги про визнання недійсним вказаного рішення загальних зборів учасників Товариства, посилаючись на відсутність правових підстав для їх виключення з числа учасників Товариства.

Товариством з обмеженою відповідальністю відповідно до ст. 140 ЦК України є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Положення вказаної норми кореспондуються зі ст. 50 Закону України "Про господарські товариства".

Згідно з положеннями ст. 145 ЦК України та ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Пленум Верховного Суду України у п.п. 17, 18 постанови від 24.10.2008 за №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Зокрема, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

Виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю передбачено ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", згідно з якою учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Тобто виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю має наслідком видачу у грошовій або натуральній формі частки у майні, яка належала учаснику.

При вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів (п. 29 постанови від 24.10.2008 за №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у даній справі, суди першої та апеляційної інстанції виходили з висновку про наявність обставин, які свідчать про невиконання позивачами рішень загальних зборів Товариства та вчинення ними дій, що перешкоджають досягненню цілей Товариства - отриманню прибутку.

Зокрема, суди встановили невиконання позивачами рішення загальних зборів учасників Товариства від 30.07.2013 "Про визначення порядку користування приміщенням ТОВ "Кедр" між учасниками товариства та порядку оплати витрат на утримання вказаного приміщення та функціонування ТОВ "Кедр" між учасниками товариства відповідно до належних їм часток у статутному фонді ТОВ "Кедр" шляхом самовільного використання частини майна Товариства без укладення відповідних договорів, зокрема, договорів оренди. Крім того, позивачі відмовились підписувати нову редакцію статуту Товариства на виконання рішення загальних зборів учасників Товариства від 09.10.2013 та водночас звернулись з вимогою до інших засновників Товариства про скликання загальних зборів учасників Товариства з питання припинення діяльності Товариства.

Однак судами попередніх інстанцій належним чином не встановлено обставини систематичного невиконання позивачами своїх обов'язків як учасників товариства, передбачених ст. 116 ЦК України та ст. 11 Закону України "Про господарські товариства". Зокрема, суди не дослідили, у чому конкретно полягає обов'язок позивачів щодо виконання рішення загальних зборів учасників Товариства від 30.07.2013 та якими доказами підтверджується невиконання цього обов'язку з урахуванням положень ст. 322 ЦК України, яка покладає тягар утримання майна на його власника, а також законодавчо визначеного обсягу відповідальності учасника товариства з обмеженою відповідальністю за зобов'язаннями товариства.

Водночас суди належним чином не дослідили й обставини щодо перешкоджання позивачами своїми діями досягненню цілей товариства. Так, зазначивши про самовільне використання вказаними особами частини майна Товариства, суди не вказали, на підставі яких доказів ними встановлено вчинення позивачами вказаних дій саме як учасниками Товариства, наявність певних негативних наслідків для Товариства, а також не з'ясували мотиви відповідної поведінки позивачів, наявність вини тощо.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували правові підстави реєстрації учасників, вказаних у протоколі реєстрації учасників Товариства, присутніх на загальних зборах учасників Товариства від 14.09.2014, склад і розмір часток яких не відповідає відповідним відомостям статуту Товариства, встановленим судами при розгляді справи.

Зважаючи на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність передбачених ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" підстав для виключення позивачів зі складу Товариства та відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного позивачами рішення загальних зборів.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про недотримання судами попередніх інстанцій при вирішенні спору вимог ст.ст. 4 3 , 4 7 , 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи, тобто рішення і постанова не відповідають нормам матеріального і процесуального права, тому підлягають скасуванню.

Оскільки касаційна інстанція не наділена правом оцінки доказів, наданих сторонами у справі, а таке право належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 у справі №911/1870/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя О.Євсіков

Судді О.Кролевець

О.Попікова