Постанова

від 11.11.2015 по справі 916/875/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 916/875/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Нова Дофінівка, Одеська обл. на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року у справі господарського суду Одеської області за первісним позовомЗаступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, м. Одеса доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Нова Дофінівка, Одеська обл. за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса; 2. Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області, м. Одеса провнесення змін до договору оренди землі та за зустрічним позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Нова Дофінівка, Одеська обл. доОдеської міської ради, м. Одеса про внесення змін до договору оренди землі

за участю представників

прокурора: Клюге Л.М., посвідчення ГПУ від 17.01.2013 року № 014652,

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третьої особи-1: не з'явився,

третьої особи-2: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про внесення змін до Договору оренди землі від 03.02.2010 року, зареєстрованого в Одеській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 23.12.2010 року за № 041050500121, яким Одеською міською радою передано ФОП ОСОБА_4 земельну ділянку площею 17 359 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 терміном на 25 років, в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати.

ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом (з урахуванням уточнення зустрічних позовних вимог) до Одеської міської ради про внесення змін до укладеного сторонами Договору оренди землі від 03.02.2010 року шляхом викладення п. 5.2 Договору у наступній редакції: "Категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови. Категорія земель до якої належить земельна ділянка згідно діючої Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 року, - Секція J12 (землі транспорту), Підрозділ 12.08 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій".

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.06.2015 року у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено: внесено зміни до укладеного між Одеською міською радою та ФОП ОСОБА_4 Договору оренди землі від 03.02.2010 року шляхом викладення п. 5.2 Договору у наступній редакції: "Категорія за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови. Категорія земель, до якої належить земельна ділянка згідно діючої Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 року, - Секція J 12 (землі транспорту), Підрозділ 12.08 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій)".

Рішення місцевого господарського суд мотивовано тим, що у задоволенні первісного позову необхідно відмовити, оскільки орендодавець має право вимагати в судовому порядку внесення змін до договору оренди в частині зміни розміру орендної плати, однак реалізація цього права на теперішній час унеможливлюється тим, що в Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 07.10.2013 року № 121/М, який відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" має містити дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, не враховано дійсне цільове призначення орендованої землі; в то же час, зустрічний позов необхідно задовольнити, оскільки така істотна умова договору як цільове призначення земельної ділянки, яка надається в оренду, мала обов'язково узгоджуватися контрагентами перед укладанням угоди; надані Висновки Одеського міського управління земельних ресурсів від 07.07.2006 року № 806-13, державної експертизи землевпорядної документації від 26.09.2006 року № 2465 та прийняте на їх основі рішення Одеської міської ради від 10.07.2008 року № 3221-V безумовно доводять те, що сторони за Договором визначились з цього приводу, встановивши, що в оренду передається земельна ділянка, яка за своїм цільовим призначенням відноситься до земель автомобільного транспорту, проте помилково досягнуті домовленості в тексті правочину не відобразили; внесення змін до Договору за зустрічним позовом зумовлено не істотною зміною обставин, а помилкою під час укладання угоди, виправлення якої здійснюється судом на підставі ст. 30 Закону України "Про оренду землі".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року рішення господарського суду Одеської області від 30.06.2015 року було скасовано та позовні вимоги заступника прокурора Суворовського району м. Одеси задоволено: внесено зміни до Договору оренди землі від 03.02.2010 року, зареєстрованого в Одеській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 23.12.2010 року за № 041050500121, яким Одеською міською радою передано ФОП ОСОБА_4 земельну ділянку площею 17 359 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 терміном на 25 років в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати, а саме: викладено п. 2.3. Договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 17 359 кв.м. становить 26 412 065, 68 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 121/М від 07.10.2013 року, складеного управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області"; викладено п. 4.1. Договору у наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку, площею 17 359 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, розрахована у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 792 361, 97 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі"; в задоволені зустрічного позову ФОП ОСОБА_4 про внесення змін до п. 5.2 Договору оренди землі від 03.02.2010 року - відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що нормами чинного законодавства та умовами спірного Договору оренди землі від 03.02.2010 року передбачена можливість зміни розміру орендної плати, а тому наявні правові підстави для задоволення первісного позову прокурора, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати за цю земельну ділянку; в той же час у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити, оскільки застосування статті 30 Закону України "Про оренду землі" як підстави для виправлення допущеної "помилки" при укладенні угоди, про що зазначив місцевий господарський суд, є помилковим та не ґрунтується на правильному розумінні спірних правовідносин.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року, а рішення господарського суду Одеської області від 30.06.2015 року залишити в силі.

ФОП ОСОБА_4 відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні прокурор проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року - без змін.

Сторін та третіх осіб згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим законом процесуальним правом на участь в розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення прокурора, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.02.2010 року Одеською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено Договір оренди землі (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06.10.1998 року та рішення Одеської міської ради № 3221-V від 10.07.2008 року надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку, площею 17 359 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною Договору, терміном на 25 років, для експлуатації будівель автобази, про що у Державному реєстрі земель 23.12.2010 року вчинено запис № 041050500121.

Відповідно до п. 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка площею 17 359 кв. м., у тому числі по угіддях: під забудовою - 2 937 кв.м.; під спорудами 291 кв.м.; під проїздами, проходами та площадками - 14131 кв.м.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 416 519, 58 грн., з урахуванням індексації за 2007-2009 роки, згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 96/П від 09.03.2006 року, складеного Одеським міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України із земельних ресурсів (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата за земельну ділянку площею 17 359 кв.м. розрахована у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 222 495, 59 грн. на рік, з урахуванням індексації за 2007-2009 роки.

Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради № 4247-IV від 15.07.2005 року у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні (п. 4.2. Договору).

В п. 4.4. Договору встановлено, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього Договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього Договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування "Грошової оцінки земель міста Одеси", яка затверджується рішеннями Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

Земельна ділянка передається в оренду ФОП ОСОБА_4 для експлуатації та обслуговування будівель автобази (п. 5.1. Договору).

Категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови (п.5.2. Договору).

Відповідно до п. 12.1. Договору зміна умов Договору здійснюється за взаємною згодою сторін, яка підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв'язується у судовому порядку.

Пунктом 14.1. Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності після нотаріального посвідчення та його держаної реєстрації, згідно зі ст.18 Закону України "Про оренду землі".

Договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2010 року за № 041050500121.

Рішенням Одеської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" від 28.12.2010 року № 41-VI затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та введено її в дію з 01.01.2012 року (п. п. 1, 2); введено в дію затверджену грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати і плати за дольову участь у землекористуванні з 01.01.2012 року.

20.09.2011 року Одеською міською радою прийнято рішення № 1267-VI, яким затверджено фіксовані відсотки при визначені орендної плати за землі м. Одеси відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010 року № 41-VI; введено в дію затверджені фіксовані відсотки орендної плати за землі м. Одеси з 20.09.2011 року, доручено Одеському міському управлінню земельних ресурсів Одеської міської ради вжити заходи щодо внесення відповідних змін в договори оренди земельних ділянок; встановлено, що, зокрема, рішення Одеської міської ради від 26.03.2003 року № 1061-ХХІY, 31.10.2000 року № 1709-ХХШ втрачають чинність з 20.09.2011 року.

Також 20.09.2011 року Одеською міською радою прийнято рішення № 1268-VI, яким внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 року № 41-VI, а саме: п. 3 викладено в наступній редакції: "Ввести в дію затверджену пунктом 1 цього рішення нормативну грошову оцінку земель м. Одеси для розрахунку річної орендної плати з 20.09.2011 року".

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 07.10.2013 року №121/М нормативна грошова оцінка земельної ділянки, землекористувачем якої є ФОП ОСОБА_4, площею 17359 кв.м., становить 26 412 065, 68 грн.

19.05.2014 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради, який уповноважений від імені Одеської міської ради вчиняти дії, пов'язані з підготовкою внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у межах міста Одеси, направив на адресу ФОП ОСОБА_4 пропозицію за вих. № 01-13/3773 про внесення змін до Договору оренди землі (в порядку ст. 188 Господарського кодексу України), з додатком проекту додаткового договору та розрахунку орендної плати - в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, яка залишилась без відповіді та належного реагування, що стало підставою звернення прокуратури Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до суду з позовом про внесення змін в договір оренди щодо розміру орендної плати за земельну ділянку.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є внесення змін до договору оренди землі, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель" та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до п. п. а), в) ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі", ст. 93 Земельного кодексу України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як визначено ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

За змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно п. п. 288.5, 288.5.1., 288.5.2. ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з технічної документації про нормативу грошову оцінку земельної ділянки площею 17359 кв.м. вартість вказаної земельної ділянки становить - 26 412 065, 68 грн. Відповідно до розрахунку розміру орендної плати з урахуванням нової грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати за земельну ділянку, орендовану відповідачем, складає - 792 361, 97 грн. на рік (3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Крім того, в п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6 роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України "Про оренду землі". Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

Відтак, встановивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренди землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.

Поряд з цим слід зазначити, що згідно з п. п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 року № 41-VI, від 20.09.2011 року № 1267-VI та № 1268-VI, якими затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та фіксовані відсотки при визначені орендної плати за землі м. Одеси відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, є чинними й у встановленому законом порядку незаконними не визнавались, тому вони є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Крім того, в п. 4.4. Договору оренди сторони чітко передбачили, що умови цього Договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього Договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування "Грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішенням Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

Отже, нормами чинного законодавства та умовами спірного Договору оренди землі від 03.02.2010 року передбачена можливість зміни розміру орендної плати, а тому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову прокурора, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а тому затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами Договору.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїх постановах від 06.12.2010 року у справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010 року у справі № 27/15-10, від 23.05.2011 року у справі № 7/105-10(30/234-09), від 30.05.2011 року у справі № 17/299-10, від 04.07.2011 року у справі № 41/81пд, від 20.11.2012 року у справі № 28/5005/640/2012, від 07.10.2015 року у справі № 922/3871/14.

Щодо зустрічних позовних вимог колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, визначені в ст. 19 Земельного кодексу України.

Частиною 1 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Стаття 1 Закону України "Про землеустрій" містить визначення "цільового призначення земельної ділянки", згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Рішенням Одеської міської ради від 10.07.2008 року №3221-V затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ФОП ОСОБА_4 в оренду земельної ділянки пл. 1, 7359 га за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування будівель автобази.

Відповідно до п. 1.4 Умов відведення земельної ділянки, наданих Одеським міським управлінням земельних ресурсів Держкомзему 11.07.2006 року № 362-УВ за результатами розгляду матеріалів відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 зазначено, що категорія земель за основним цільовим призначенням і код цільового використання земельної ділянки, що відводиться, мають бути визначені згідно Земельного кодексу України та Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ).

Відповідно до УКЦВЗ від 24.04.1998 року, який діяв на час розроблення та затвердження землевпорядної документації ФОП ОСОБА_4, цільове призначення земельної ділянки - експлуатація та обслуговування будівель автобази - відповідало коду цільового використання землі (КЦВЗ) - 1.14.2 (землі автомобільного транспорту). Вказаний код цільового використання входив до категорії земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови.

Висновком Одеського міського управління земельних ресурсів Держкомзему від 07.07.2006 року № 806-В по проекту відведення ФОП ОСОБА_4 передбачено віднесення земельної ділянки до категорії земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови (код УКЦВЗ 1.14.2 - землі автомобільного транспорту).

Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 26.09.2006 року № 2465 погоджено відведення ФОП ОСОБА_4 земельної ділянки (індексний кадастровий номер 5110137600:73:010:0095, код УКЦВЗ 1.14.2 - землі автомобільного транспорту) площею 1, 7359 га в АДРЕСА_1 у довгострокову оренду, терміном на 25 років, для експлуатації та обслуговування будівель автобази.

На підставі рішення Одеської міської ради від 10.07.2008 року № 3221 Одеською міською радою та ФОП ОСОБА_4 було укладено Договір оренди землі від 03.02.2010 року, п. 5 якого визначено цільове використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування будівель автобази. Відповідно до п. 5.2 Договору - категорія земельної ділянки за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, вищевказані документи, які стали підставою для укладення Договору оренди землі (рішення, землевпорядна документація, державна експертиза) є чинними, не скасовані та у встановленому законом порядку незаконними не визнавались.

Наказом Держкомзему від 23.07.2010 року № 548 затверджена Класифікація видів цільового призначення земель, яка діє на даний час. Зміна цільового призначення земельних ділянок із зміною коду Класифікації видів цільового призначення земель здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженими та затвердженими у встановленому порядку.

Відтак, зміни до п. 5.2 Договору оренди землі від 03.02.2010 року щодо категорії земель, до якої належить орендована земельна ділянка, згідно даної Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему № 548 від 23.07.2010 року, в редакції, вказаній ФОП ОСОБА_4 в зустрічній позовній заяві, можуть бути внесені виключно кадастровим реєстратором на підставі погодженого проекту землеустрою і не входить до повноважень господарського суду.

Статтями 5, 13, 15, 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку землі" визначено, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.10.2013 року № 121/М, розрахований у відповідності до чинного законодавства (в т.ч. ПК України, технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради № 41-VI від 28.12.2010 року та з урахуванням коефіцієнтів індексації) є чинним, ФОП ОСОБА_4 не оспорений у встановленому законом порядку, не визнаний недійсним, не скасований, а тому підстави для його невизнання та надання нового витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_1 пл. 1,7359 га - відсутні.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційним господарським судом правомірно було відмовлено у задоволенні зустрічного позову у зв'язку з безпідставністю таких вимог.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ФОП ОСОБА_4, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обгрунтованих висновків апеляційного господарського суду.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року у справі № 916/875/15-г - залишити без змін.

Головуючий суддяВ.С. Божок СуддіТ.Ф. Костенко О.М. Сибіга