Рішення

від 16.11.2015 по справі 914/3470/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015р. Справа № 914/3470/15

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна», м. Львів; до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м. Львів; про:стягнення 129630,32 грн. боргу, 6992,48 грн. 3% річних, 121229,94 грн. інфляційних втрат Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від позивача:Зьомковський О.Р. - представник (довіреність вих. №25 від 19.10.2015р.); від відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

30.09.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» (надалі - Позивач) до Публічного акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» (надалі - Відповідач) про стягнення 129630,32 грн. боргу, 6992,48 грн. 3% річних, 121229,94 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 02.10.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд (з урахуванням ухвали від 30.09.2015р. про виправлення описки) призначено на 19.10.2015р. В подальшому розгляд справи відкладався на 28.10.2015р. та 16.11.2015р., про що судом винесено відповідні ухвали.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.06.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №1 на виконання якого позивачем було передано відповідачу товар, загальною вартістю 844630,32 грн. За умовами договору відповідач зобов'язувався до 15.07.2013р. оплатити позивачу 30% вартості одержаного товару, а решту суми перерахувати протягом 5 банківських днів з дня виставлення рахунку. Однак, всупереч умовам договору одержаний товар був оплачений відповідачем частково, до сплати залишилося 129630,32 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача. Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач також просить суд стягнути з ПАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» 6992,48 грн. 3% річних та 121229,94 грн. інфляційних втрат.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.2013р. між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу №1 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого продавець приймає на себе зобов'язання виготовити та передати згідно даного Договору у власність покупця продукцію, що виготовляє продавець (надалі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом та номенклатурою, зазначаються у видаткових накладних (п. 1.3. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зобов'язань за Договором, позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 844630,32 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними та довіреностями на одержання товару.

Згідно п. 5.1. Договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Оплата товару здійснюється покупцем наступним шляхом:

- до 15 липня 2013р. покупець сплачує продавцю 30% від вартості замовлення - 252900,03 грн.

- в наступному покупець сплачує вартість виготовлених плит напротязі 5-ти банківських днів з дня виставлення рахунків і листів продавця по фактично виготовлених плитах і їх наявність на складі продавця.

На підставі наявних матеріалів справи, зокрема, платіжних доручень, банківських виписках по рахунку судом встановлено, що переданий відповідачу товар був оплачений останнім частково, на суму 694500,00 грн. Окрім цього, на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.2015р. сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 20500,00 грн., в результаті чого до сплати залишилося 129630,32 грн.

Довідка ТОВ «Трамбетон Україна» від 19.10.2015р. №26 свідчить про те, що станом на 19.10.2015р. заборгованість відповідача за Договором складає 129630,32 грн.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що станом на день слухання справи жодних грошових коштів від відповідача в рахунок погашення боргу не надходило, розмір боргу не змінився.

Встановивши наведені обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В п. 5.1. Договору сторони чітко визначили, що до 15.07.2013р. покупець сплачує 30% вартості товару, а в подальшому розрахунок проводиться напротязі 5 банківських днів з дня виставлення рахунків. На підтвердження факту направлення відповідачу рахунків на оплату №38 від 07.08.2013р., №55 від 14.11.2013р., №56 від 19.11.2013р., №57 від 20.11.2013р. позивачем долучено поштову квитанцію (фіскальний чек) та опис вкладення у лист, з яких вбачається, що рахунки скеровані ПАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» 04.12.2014р.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 5.1. Договору строк, кошти за одержаний товар сплачені у повному обсязі не були, ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 129630,32 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З позовної заяви вбачається, що за неналежне виконання відповідачем умов Договору позивачем нараховано 6992,48 грн. три відсотки річних та 121229,94 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок річних суд прийшов до висновку, що такі нараховані позивачем вірно, а тому 3% річних підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Як зазначив ВГС України в ч. 3 п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012р. №0106/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

З розрахунку інфляційних втрат, виконаних позивачем вбачається, що ним здійснено нарахування інфляційних за квітень 2015р. при тому, що 20.04.2015р. відповідачем перераховано в якості погашення боргу 100000,00 грн. З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку що нарахування інфляційних за квітень 2015р. є безпідставним, оскільки сума боргу внесена після 15 числа місяця. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат суд зазначає, що такі підлягають частковому стягненню з відповідача в розмірі 80901,98 грн. В решті цих вимог суд відмовляє.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» (79040, м. Львів, вул. Конюшинна, 14; код ЄДРПОУ 03335511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 222; код ЄДРПОУ 25549394) 129229,94 грн. боргу, 6992,48 грн. три відсотки річних, 80901,98 грн. інфляційних втрат та 3262,88 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2015 р.

Суддя Крупник Р.В.