Постанова

від 17.11.2015 по справі 910/25896/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2015 р. Справа№ 910/25896/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Гарник Л.Л.

Шипка В.В.

за участі представників:

Волковиського відкритого акціонерного товариства "Беллакт" - Тарасевич В.В., довір. б/ від 16.07.2015р.

розглянувши апеляційну скаргу Волковиського відкритого акціонерного

товариства "Беллакт"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2015р.

у справі № 910/25896/15 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Волковиського відкритого акціонерного товариства "Беллакт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Українське дитяче

харчування"

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2015р. у справі №910/25896/15 повернуто без розгляду заяву Волковиського відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Беллакт" про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Українське дитяче харчування", мотивованою неспроможністю останнього виконання грошового зобов'язання перед заявником, підтвердженого виданими на виконання рішення суду виконавчими документами з їх примусового виконання, первинними документами, якими підтверджені факти здійснення господарських операцій тощо, з мотивів недостатності (300 мінімальних заробітних плат) суми кредиторських вимог до боржника.

Волковиське ВАТ "Беллакт" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2015р. у справі №910/25896/15, заяву про порушення справи про банкрутство передати на розгляд до господарського суду міста Києва. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015р. (в складі колегії суддів: Гарник Л.Л. - головуючий (суддя-доповідач), Пантелієнка В.О., Доманської М.Л.) апеляційну скаргу Волковиського ВАТ "Беллакт" було прийнято до провадження, призначено до розгляду в судовому засіданні 04.11.2015р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04.11.2015р. №09-52/1324/15 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Гарник Л.Л. у відпустці. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 04.11.2015р. справу №910/25896/15 передано на розгляд головуючому судді (суддя-доповідач) Сотнікову С.В. Розпорядженням секретаря судової палати суду від 05.11.2015р. доручено здійснити розгляд даної справи колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М. Ухвалою суду від 05.11.2015р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, призначено до розгляду на 17.11.2015р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.11.2015р. №09-52/1354/15 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 16.11.2015р. справу №910/25896/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (суддя-доповідач) Верховця А.А., суддів Гарник Л.Л., Шипка В.В. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015р. (в складі колегії суддів: Верховець А.А. - головуючий (суддя-доповідач), Гарник Л.Л., Шипко В.В.) апеляційну скаргу Волковиського ВАТ "Беллакт" на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2015р. у справі №910/25896/15 було прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, апелянтом вказано на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, зокрема, що судом не враховано особливості виконання рішення міжнародного суду, приписи ст. 395 Цивільного процесуального кодексу України, абз. 4 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на помилковість висновку щодо недостатності суми кредиторських вимог для порушення провадження у справі, оскільки на день звернення з заявою про порушення провадження у справі сума грошових вимог кредитора, підтверджених рішенням Міжнародного арбітражного суду при БілТПП (Республіка Білорусь) від 06.02.2012р., була виражена в іноземній валюті, розмір якої за курсом НБУ на момент звернення становив більше 300 мінімальних заробітних плат.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючі наявні докази, колегія відзначає, згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у т.ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статей 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон про банкрутство). Частиною першою ст. 2 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Волковиського ВАТ "Беллакт", поданої на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2015р. у справі №910/25896/15, заслухавши представника скаржника, присутнього в засіданні суду апеляційної інстанції 17.11.2015р., перевіривши матеріали справи і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення, оскаржене рішення без змін, зважаючи на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з заявою, Волковиське ВАТ "Беллакт" вказувала на те, що 06.02.2012р. Міжнародним арбітражним судом при БілТПП (Республіка Білорусь) прийнято рішення у справі №1060/47-11, яким стягнуто з ТОВ «Українське дитяче харчування» на користь заявника основний борг в сумі 19666,4 долл. США, витрати по оплаті юридичних послуг в сумі 1164,02 долл. США, витрати по оплаті арбітражного збору в сумі 1457,83 Євро. Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 06.02.2014р. надано дозвіл на примусове виконання вказаного рішення, зокрема, стягнення з боржника на користь кредитора суми коштів, загальний розмір якої становить 186617,62 грн.

На виконання рішення було видано виконавчий документ, постановою ДВС Святошинського РУЮ у місті Києві від 04.04.2014р. було відкрито виконавче провадження (ВП №42786747) з примусового виконання вказаного рішення. Заходи з примусового виконання рішення суду виявились безрезультатними, боржник фактично відсутній за місцем реєстрації свого знаходження, будь-якого майна, належного боржнику, на яке може бути звернуто стягнення не виявлено. Постановою ДВС Святошинського РУЮ у місті Києві від 24.03.2015р. виконавчий документ було повернуто без виконання.

Статтею 11 Закону України «про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави). До заяви кредитора додаються також копія виконавчого документа.

Згідно ст. 15 Закону України «про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Частиною третьою статті 10 цього Закону передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати, станом на 05.10.2015р. становив 1378 грн., тобто 300 розмірів мінімальної заробітної плати сукупно становить 413`400 грн.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 06.02.2014р. у справі за клопотанням Волковиського ВАТ "Беллакт" про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при БілТПП (Республіка Білорусь) від 06.02.2012р. у справі №1060/47-11 за позовом Волковиського ВАТ "Беллакт" до ТОВ «Українське дитяче харчування» про стягнення сум коштів в іноземній валюті надано дозвіл на стягнення боргу, еквівалентній в загальному розмірі 186`174,62 грн. Зазначена сума наведена і в постанові ДВС Святошинського РУЮ у місті Києві від 04.04.2014р., якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали апеляційного суду міста Києва від 06.02.2014р. та безпосередньо самого рішення Міжнародного арбітражного суду при БілТПП (Республіка Білорусь) від 06.02.2012р. у справі №1060/47-11.

Пунктом 1 ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 Закону, аналогічні положення містить ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право». Главою 1 розділу VIII Цивільного процесуального кодексу України встановлено вказаний вище порядок визнання та звернення до виконання рішення суду, зокрема, ч. 6 ст. 395 Кодексу передбачено, що суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

Пунктом 8 ст. 395 Цивільного процесуального кодексу України прямо визначено, що якщо у рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Вказаною вище ухвалою апеляційного суду міста Києва від 06.02.2014р. надано дозвіл на виконання рішення в сумі 186`174,62 грн. Звичайно, курс валют, визначений Національним банком України на момент винесення ухвали та в подальшому змінюється, але разом з тим, будь-яких інших рішень компетентних судів, у т.ч. щодо надання дозволу на виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при БілТПП (Республіка Білорусь) від 06.02.2012р. у справі №1060/47-11 (в більшій частині) матеріали даної справи не містять.

Як вже вказував суд першої інстанції, згідно поданої заяви, сума безспірних вимог, яка підтверджена заявником значно менше ніж передбачена Законом у зв'язку з чим відсутня одна з підстав порушення провадження у справі про банкрутство. Тим не менш, повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (п. 2 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, за наслідками розгляду апеляційної скарги та перевіряння законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі, повторно розглянувши справу, не вбачає доводи апеляційної скарги обґрунтованими і такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду (перегляду) справи, оскаржене рішення суду такими, що повною мірою відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Волковиського відкритого акціонерного товариства "Беллакт" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2015р. у справі №910/25896/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили

Повний текст постанови складено 19.11.2015р.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді Л.Л. Гарник

В.В. Шипко