Ухвала

від 21.12.2015 по справі 910/25896/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 грудня 2015 року Справа № 910/25896/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Удовиченка О.С., суддів :Куровського С.В., Поліщука В.Ю. розглянувши матеріали касаційної скарги Волковиського відкритого акціонерного товариства "БЕЛЛАКТ" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 у справі№ 910/25896/15 господарського суду м. Києва за заявою Волковиського відкритого акціонерного товариства "БЕЛЛАКТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське дитяче харчування" пробанкрутство В С Т А Н О В И В :

Подана Волковиським відкритим акціонерним товариством "БЕЛЛАКТ" касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, заявник касаційної скарги оскаржує в касаційному порядку постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015, яка винесена за результатами здійснення перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського м. Києва від 05.10.2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.10.2015 повернуто без розгляду заяву Волковиського відкритого акціонерного товариства "БЕЛЛАКТ" про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське дитяче харчування".

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 8 Закону Україну "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212- VІ, що набрала законної сили з 19.01.2013 (далі - Закон), визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 4 1 ГПК України, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 111 13 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

В свою чергу нормами п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала місцевого господарського суду, за результатами перегляду якої була прийнята оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, винесена відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212- VІ, що набрала законної сили з 19.01.2013.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню в касаційному порядку, є вичерпним.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому ч. 3 ст. 8 Закону слід розуміти таким чином, що нею встановлено деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, які полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про скасування арештів з коштів боржника чи інших обмежень із завершенням відповідного апеляційного провадження.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 916/2019/13.

Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції від 17.11.2015, що прийнята за результатами перегляду зазначеної вище ухвали місцевого суду від 05.10.2015 у справі, не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись нормами ст. 129 Конституції України, ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 86, 107, 106, 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Волковиському відкритому акціонерному товариству "БЕЛЛАКТ" в прийнятті касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 у справі № 910/25896/15.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук