Рішення

від 17.11.2015 по справі 177/299/15-ц

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/299/15-ц

Провадження № 2/177/397/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 листопада 2015 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

позивача - ОСОБА_3

представника органу опіки та піклування

Лозуватської сільської ради - Чорної О.Р.

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_3, які діють в інтересах малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_6, третя особа - Служба у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, встановлення опіки та призначення опікуна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі 10.02.2015 року звернулися до суду з позовною заявою та просили суд:

- позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_6 відносно малолітньої дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- встановити над малолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку та призначити ОСОБА_3 його опікуном;

- стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь ОСОБА_3, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду та до досягнення сином повноліття.

В обґрунтування уточнених позовних вимог посилалися на те, що відповідач ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2010 року до 2012 року, від яких у них народився син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла. Після її смерті малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишився проживати з ними, своєю бабусею ОСОБА_1 та тіткою ОСОБА_3, де проживає по теперішній час та перебуває на їх утриманні.

Відповідач, знаючи про те, що дитина залишилася без матері, відповідач ігнорує її повністю. Він не цікавиться життям та здоров'ям сина взагалі, не приймає участі у його вихованні, не надає матеріальної допомоги. Відповідач не працює, зловживає спиртними напоями, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП.

Відповідач на утримання сина матеріальної допомоги не надає, а позивачам самостійно складно утримувати онука, тому потребує утримання.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_3, кожен окремо, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Крім того, зазначили, що дитина останні чотири місяці проживає в сімї ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1, неодноразово були направлені судові повістки про виклик до суду, однак поштові конверти повернулися до суду (а.60, 63). А отже відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відповідно до положень п. 4 ч.5 ст. 74 ЦПК України.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Чорна О.Р. позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення, вважала за доцільне позбавити батьківських прав відповідача щодо малолітньої дитини- сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначити опіку та призначити ОСОБА_3 опікуном.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в судове засідання не з'явися, надав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечували (а.с. 67).

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних законних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_6 є батьком малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 18.07.2011 року виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 3).

З копії актового запису № 42 від 18.07.2011 року про народження дитини ОСОБА_5 та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження вбачається, що батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7, підстава внесення запису - спільна заява про визнання батьківства (а.с. 33-35).

Мати ОСОБА_5 - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла (а.с. 4).

З актового запису про народження № 433 від 07.04.1987 року та Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, вбачається, що позивач ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище «ОСОБА_1» (а.с.94), є матір'ю відповідача ОСОБА_6 (а.с. 28-30), а отже рідною бабусею малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Те, що ОСОБА_3. є тіткою малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується вищезазначеним актовим записом про народження відповідача ОСОБА_6, свідоцтвом про народження ОСОБА_3, дошлюбне прізвище якої «ОСОБА_1», що вбачається зі свідоцтв про її народження та про шлюб (а.с.28-30,74,95), та в свідоцтві про народження позивача ОСОБА_3 та відповідача матір'ю вказана ОСОБА_1.

Малолітній ОСОБА_5 проживає разом з бабусею за адресою АДРЕСА_1, що вбачається з довідки Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 242 від 27.01.2015 року (а.с. 5), що також підтверджується актом депутата Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Павліченко В.О. (а.с. 7).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_3. вказували, що малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом останніх чотирьох місяців проживає в сімї ОСОБА_3, що не заперечувалось представником органу опіки та піклування Лозуватської сільської ради.

Той факт, що батько ОСОБА_5 - ОСОБА_6 не приділяє належної уваги синові знайшов своє підтвердження в характеристиці Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області з якої вбачається, що останній зловживає спиртними напоями, не працює, належної уваги вихованню сина не приділяє, сина не утримує (а.с.6).

З довідки Навчального закладу «Лозуватська початкова школа-сад І ступеня» вбачається, що вихованням ОСОБА_5, 21.06.20111 року постійно займаються бабуся ОСОБА_1 та тітка ОСОБА_3. Батько дитини ОСОБА_6 дуже мало уваги приділяє дитині, інколи з'являється у заклад у нетверезому стані (а.с. 8).

З подання органу опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 23 від 27.03.2015 року вбачається, що дійсно дитина весь час перебуває з бабусею, яка водить його до садка, турбується про його розвиток, виховання, здоров'я. В той час, як батько дитини ОСОБА_6 не забезпечує матеріальне утримання дитини, ніде не працює, не займається його вихованням, вживає алкогольні напої, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП, тому, орган опіки визнав за доцільне відібрати малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька ОСОБА_6 (а.с. 49).

Однак, в судовому засіданні представник органу опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Чорна О.Р. вважала за доцільне позбавити ОСОБА_6 батьківських прав відносно його малолітнього сина, оскільки з часу винесення подання про відібрання у нього дитини, ставлення останнього до сина ще погіршилося, він не приділяє належної уваги його вихованню, не цікавиться його здоров'ям, не надає матеріальної допомоги на його утримання, самоусунувся від виховання сина.

Як вбачається з постанов суду за період 2013 -2015 років відповідач чотири рази був підданий адміністративному стягнення за ст.. 184 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню за ст.., ст.. 1732 ч. 1, 173 КУпАП (а.с.84-93).

Відповідно до ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Згідно зі ст. 164 СК України, у випадку ухилення матері, батька дитини від виконання своїх обов'язків по її вихованню, вони можуть бути позбавленні судом батьківських прав. При цьому мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо всіх своїх дітей або когось із них.

У відповідності до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце,

коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини,

її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не

забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування

дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову

виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її

нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до

культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею

загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її

внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна

розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної

поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками, про що зазначено в п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року.

Ч. 1 ст. 151 Сімейного Кодексу передбачає, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

У п. 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю 20.11.1959 p., записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою та відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

В ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що діє в Україні з 27.09.1991 p., вказано: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402 «Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України».

Оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт ухилення відповідачем від виконання своїх обов'язків відносно його малолітньої дитини, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме він не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову

виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її

нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до

культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його

внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти, що підтверджується вищезазначеними доказами, то суд вважає за необхідне, в інтересах дитини, позбавити ОСОБА_6 батьківських прав відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Щодо призначення опікуном ОСОБА_6 його тітки ОСОБА_3 (а.с. 28-35, 74, 95), то судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 за місцем проживання АДРЕСА_1 характеризується позитивно (а.с.71), раніше не судима, в розшуку не перебуває (а.с. 82), за станом здоров»я може бути опікуном (а.с.72), має своїх троє малолітніх дітей (а.с. 73), одружена, вона та чоловік працюють, отримують стабільну заробітну плату (а.с..73-79).

Висновком № 4 від 26.08.2015 року рада опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області визнала за доцільне призначити ОСОБА_3 опікуном ОСОБА_5 (а.с. 69), служба у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області надавши 17.11.2015 року покладалися на розсуд суду, оскільки в службі у справах дітей ОСОБА_3 на обліку не перебувала як кандидат (а.с. 67).

Відповідно до ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 243 СК України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 244 СК України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Також, на підставі ст. 164,165 СК України, приймаючи до уваги точку зору ОСОБА_3., висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_3 опікуном ОСОБА_5 (а.с. 69), враховуючи матеріальний стан останньої, особисті якості, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, суд вважає можливим встановити над ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку та призначити ОСОБА_3 опікуном.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до положень ч. 2 ст. ст.. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

У зв'язку з цим, враховуючи те, що відповідач є людиною працездатного віку, має можливість утримувати свого малолітнього сина, який потребує матеріальної допомоги, доказів протилежного суду не надав, суд вважає за необхідне стягувати з ОСОБА_6 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання малолітньої дитини, сина ОСОБА_5 на користь опікуна ОСОБА_3, починаючи стягнення з 10.02.2015 року.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3, які діють в інтересах малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_6, третя особа - Служба у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, встановлення опіки та призначення опікуна - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити над ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку та призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженку м. Мурманськ, Росія, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, - опікуном.

Стягувати з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання малолітньої дитини, сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь опікуна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки м. Мурманськ, Росія, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, починаючи стягнення з 10.02.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривни 60 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: