Рішення

від 17.11.2015 по справі 344/885/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/885/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2420/2015

Категорія 39

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Девляшевського В.А.

секретаря Мельник О.В.

з участю сторін, третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади с. Хриплин Івано-Франківської міської ради в особі Хриплинської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційними скаргами ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 02 вересня 2015 року та Хриплинської сільської ради на додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 28 вересня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У січні 20015 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до територіальної громади с. Хриплин про визнання права власності на спадкове майно.

Вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_9 Єдиним спадкоємцем першої черги ( за правом представлення після смерті батька-ОСОБА_10) є позивач.

Однак у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на майно, в оформленні спадщини Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою їй було відмовлено.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 вересня 2015 року задоволено позов ОСОБА_2 до територіальної громади с. Хриплин Івано-Франківської міської ради в особі Хриплинської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно.

Визнано за ОСОБА_2, як спадкоємцем за правом представлення право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1, до складу якого входять житловий будинок площею 142,8 кв.м., вбиральня площею 0,9 кв.м., колонка, металеві ворота, огорожа загальною вартістю 160 705 грн.,

- земельну ділянку площею 0,0895 га,, яка розташована на території с. Хриплин, урочище «Янові Горби», ділянка НОМЕР_1, нормативною грошовою оцінкою 538,73 грн., на яку виданий 28.10.1996 року Хриплинською сільською радою Державний акт НОМЕР_2;

- земельну ділянку площею 0,1622 га., яка розташована на території АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, нормативною грошовою оцінкою 302 657,41 грн., на яку виданий 29.12.2010 року Хриплинською сільською радою Державний акт серії НОМЕР_4;

- земельну ділянку площею 0,1016 га., яка розташована на території с. Хриплин Івано-Франківської міської ради, вул.. Межова, кадастровий номер НОМЕР_5, нормативною грошовою оцінкою 636,03 грн., на яку виданий 29.12.2010 року Хриплинською сільською радою Державний акт серії НОМЕР_6;

- земельну ділянку площею 0,0523 га., яка розташована на території с. Хриплин, Івано-Франківської міської ради, вул. Бічна, кадастровий номер НОМЕР_7, нормативною грошовою оцінкою 327,40 грн., на яку виданий 29.12.2010 року Хриплинською сільською радою Державний акт серії НОМЕР_8;

- земельну ділянку площею 0,0780 га., яка розташована на території с. Хриплин Івано-Франківської міської ради, вул. Незалежності, кадастровий номер НОМЕР_9, на яку виданий 29.12.2010 року Хриплинською сільською радою державний акт серії НОМЕР_10.

Додатковим рішення Івано-Франківського міського суду від 28.09.2015 року, стягнуто з Територіальної громади с. Хриплин Івано-Франківської міської ради в особі Хриплинської сільської ради на користь ОСОБА_2, 3 654 грн. судового збору.

Не погоджуючи з рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 вересня 2015 року ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Так, судом не враховано той факт, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9, він фактично прийняв спадщину, оскільки останні роки та до дня смерті ОСОБА_9 апелянт був зареєстрований, проживав разом із спадкодавцем та продовжує проживати в будинку, що належав ОСОБА_9 і на даний час. В той же час позивач ОСОБА_2 жодних родинних відносин з померлою не підтримувала та не надавала необхідної допомоги ОСОБА_9, а відтак виходячи з вимог ч.5 ст. 1224 ЦК України позивача може бути усунено від права на спадкування.

З цих підстав, рішення суду першої інстанції ОСОБА_4 просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Просить усунути ОСОБА_2 від права спадкування за законом та визнати за ним право власності на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_9

В апеляційній скарзі на додаткове рішення представник Хриплинської сільської ради посилається на порушення судом норм процесуального права.

Зазначає, що при розгляді даного спору суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки в позовній заяві ОСОБА_2 не ставила вимоги про стягнення судового збору. Більше того, Хриплинська сільська рада фактично є формальним відповідачем, оскільки жодних претензій чи вимог на спадкове майно не ставила, а отже на неї не може бути покладено обов'язок сплатити судовий збір. З цих підстав додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 28 вересня 2015 року апелянт просив скасувати.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Представник Хриплинської сільської ради доводи апеляційної скарги, що подана ним на додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 28 вересня 2015 року підтримала. В частині, що стосується спору між ОСОБА_2, ОСОБА_8 та апелянтом ОСОБА_4 про право власності на спадкове майно, покладається на рішення суду.

ОСОБА_2 та її представник доводів апеляційних скарг не визнали. Рішення суду вважають законним та обгрунтованим.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_8 погодилася з доводами апеляційної скарги ОСОБА_4

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, третьої особи, доводи представників, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами виник спір про визнання права власності на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_9- ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 6).

На підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.44-45), відповіді Хриплинської сільської ради від 06.08.2014 року та копій державних актів, судом першої інстанції встановлено, що за життя ОСОБА_9 була власником будинковолодіння та земельної ділянки, які знаходиться по АДРЕСА_1 та п'яти земельних ділянок для ведення підсобного господарства на території с. Хриплин.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, будь яких заповітів чи спадкових договорів ОСОБА_9 за життя не складала, а отже спадкування в даному випадку буде за законом.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 вказувала, на те, що є єдиним спадкоємцем за правом представлення спадкового майна спадкодавця ОСОБА_9, оскільки її батько ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, був єдиним спадкоємцем першої черги за законом.

Зазначеної обставини ні ОСОБА_8 (сестра покійної ОСОБА_9), ні апелянт ОСОБА_4 ( племінник ОСОБА_9) не заперечують, як і оспорюють того, що відповідно до закону є спадкоємцями, відповідно, другої та четвертої черги.

Згідно з положеннями ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ч.1 ст.1266 ЦК України встановлено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, прийшов до обгрунтованого висновку про визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно за правом представлення.

Посилання апелянта на те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_9, оскільки був зареєстрований, проживав, і надалі проживає в будинку спадкодавця, а отже фактично прийняв спадщину, не ґрунтуються на законі.

Так, згідно ст. 1264 ЦК України особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини мають право на спадкування за законом, і відносяться до четвертої черги.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за правом представлення, оскільки спадкує ту частину спадщини, яка б належала її батькові ОСОБА_10, (єдиний спадкоємець першої черги за законом) якби він був живим на час відкриття спадщини.

Не заслуговують також на увагу доводи апелянта в частині наявних підстав для усунення позивача ОСОБА_2 від права на спадкування, оскільки така вимога судом не розглядалася.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що з вимогою про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування ОСОБА_4 звернувся в суд, однак ухвалою суду від 16.07.2015 року позовну заяву було повернуто, про що ОСОБА_4 був належним чином повідомлений.

Зазначену обставину ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції підтвердив, як і пояснив що ухвалу суду про повернення позовної заяви не оскаржував, будь-яких ініційованих ним позовів з приводу спадкового майна ОСОБА_9, у провадженні суду немає.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Що стосується ухваленого судом додаткового рішення про стягнення з відповідача територіальної громади с. Хриплин Івано-Франківської міської ради в особі Хриплинської сільської ради, то колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про визнання права на спадкове майно, була відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, і як наслідок - неможливість реалізувати своє право у встановлений законом спосіб - шляхом отримання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

В той же час відповідач - територіальна громада с. Хриплин Івано-Франківської міської ради в особі Хриплинської сільської ради жодним чином не оспорювала право ОСОБА_2, як спадкоємця на майно, як і не вчиняла будь яких перешкод позивачу в оформленні права на спадщину.

За таких обставин, покладення судом першої інстанції обов'язку на відповідача щодо сплати судового збору є помилковим, а тому додаткове рішення підлягає до скасування.

На підставі наведеного та ст. 88 ЦПК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Апеляційну скаргу Хриплинської сільської ради - задовольнити.

Додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 28 вересня 2015 року - скасувати. В задоволенні вимог ОСОБА_2 про відшкодування витрат на сплату судового збору - відмовити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 02 вересня 2015 року залишити без зміни.

Рішення набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

В.А. Девляшевський