Постанова

від 11.08.2015 по справі 804/7659/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 р. Справа № 804/7659/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізька будівельна компанія" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Гефест" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2015 року №0000922206, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворізька будівельна компанія" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Гефест", в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.06.2015 року №0000922206 з податку на додану вартість, що винесено на підставі Акту про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "КБК" від 21.05.2015 року №307/22.06/37861655 з питань дотримання вимог податкового законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворізька будівельна компанія" під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "ТД "Гефест" за листопад 2014 року, підприємству неправомірно донараховано податок на додану вартість в сумі 68161,73 грн., в тому числі за основним платежем 45441,13 грн., за фінансовими санкціями 22720,06 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що спірне повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування, оскільки господарська операція була реально здійснена.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без присутності представника в судовому засіданні, в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності винесення податкового повідомлення-рішення, надавши письмові заперечення.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Криворізька будівельна компаніяВ» , як платник податків перебуває на обліку в Криворізькій південній об'єднаній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

Відповідачем на підставі наказу ОДПІ від №381 від 14.05.2015 року та повідомлення №451/22.06 від 15.05.2015 року, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "КБК".

За результатами перевірки складний Акт №307/22.06/37861655 від 21.05.2015 року "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "КБК" (код ЄДРПОУ 37861655) з питань достовірності формування податкового кредиту під час здійснення фінсово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Креін Юкрейн" (код ЄДРПОУ 37389561), ТОВ "ТД "Гефест" (код ЄДРПОУ 38360391), ТОВ "Крост" (код ЄДРПОУ 32410394) за листопад 2014 року, з ТОВ "ЛТД Белпі" (код ЄДРПОУ 19277299), ТОВ "НВФ Еверест" (код ЄДРПОУ 20273591) за грудень 2014 року", згідно із висновками якого позивачем порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в наслідок не підтвердження реальності здіснення операцій придбання товарів та послуг у постачальників, завищено суму податкового кредиту, зокрема, по ТОВ "ТД "Гефест" (код ЄДРПОУ 38360391 на суму 45441,13 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000922206 від 04.06.2015 року, яким позивач донараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 68161,73 грн., в тому числі за основним платежем 45441,13 грн., за фінансовими санкціями 22720,06 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).

В Акті перевірки зазначено, що правові відносини ТОВ "КБК" та ТОВ "Гефест" здійснювались на підставі договору постачання №55/011114 від 01.11.2014 року. Предметом договору є постачання товару (труба в асортименті). Умови оплати: в безготівковій формі з поточного рахунка.

На виконання умов договору до перевірки надані податкова, видаткова накладні від 17.11.2014 року.

Згідно даних, які зазначені в Акті перевірки згідно АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів декларацій з ПДВ за період, що перевіряється між ТОВ "КБК" та ТОВ "ТК" Гефест" розбіжності за листопад 2014 року відсутні.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даними декларацій з ПДВ за листопад 2014 року у сумі 45441,13 грн.

Надані до перевірки податкові накладні, виписані ТОВ "ТД "Гефест" завірені печаткою підприємства та підписані особою, яка склала податкові накладні - ОСОБА_2

ТОВ "ТД "Гефест" виписано рахунок-фактуру №1391 від 13.11.2014 року на продаж (труба в асортименті) за листопад 2014 року на суму 272 646,77 грн., в т.ч. ПДВ 45 441,13 грн.

До суду надано прибутковий ордер від 17 листопада 2014 року, який міститься а матеріалах справи.

Кредиторська заборгованість між контрагентами за договором №55/011114 від 01.11.2014 року - відсутня, що підтверджується платіжним дорученням №2219 від 17 листопада 2014 року та банківськими виписками.

Висновок податкового органу про нереальність укладення угоди ґрунтується на не наданні до перевірки товарно-транспортних накладних та не підтвердження даною перевіркою реальність здійснення постачання товару по ланцюгу постачання, а саме придбання товару ТОВ "ТД "Гефест" у ТОВ "Прайм ОСОБА_3".

При вирішенні даного спору, суд виходить з наступного.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (стаття 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

П.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зауваження до форми і змісту податкової накладної в Акті перевірки відсутні.

Згідно з приписами підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

До суду, на підтвердження укладення реальної угоди надано матеріальні звіти за 01.11.2014-09.06.2015 року, вимоги щодо необхідності використання труб та докази використання продукції у власній господарській діяльності, а саме договір підряду №2/2014 від 03.01.2014 року, специфікації, акт приймання-передачі та переробки давальницької сировини, договір №89/08-2014 від 08.08.2014 року, специфікація вартості робіт, акти приймання-передачі давальницької сировини, рахунок, довідки про вартість та приймання виконаних будівельних робіт, договір №1655 від 17.04.2014 року, звіт про витрати основних матеріалів при ремонті, акт про використанні матеріали, рахунки, довідки про вартість виконаних робіт, реєстри, специфікації, що мітяться в матеріалах справи.

Щодо придбання товару ТОВ "ТД "Гефест" у ТОВ "Прайм ОСОБА_3", слід зазначити, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 ).

Згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, таким чином позивач не має нести відповідальність за порушення допущенні його контрагентами.

Щодо товарно-транспортних накладних.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Разом з цим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників), при цьому товарно-транспортні накладні надані до перевірки та до суду.

Таким чином, позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов’язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, що не є підставою для визнання угод недійсними.

Основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» №3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов’язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов’язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Рішення Європейського суду від 09.01.2007 року у справі В«Інтерсплав проти УкраїниВ» п.38.

Таким чином, з урахуванням висновків суду викладених вище, податкове повідомлення-рішення від 04.06.2015 року №0000922206 підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність його винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізька будівельна компанія" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Гефест" про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.06.2015 року №0000922206 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.06.2015 року №0000922206.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізька будівельна компанія" (код ЄДРПОУ 37861655) судові витрати у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1