Постанова

від 04.11.2015 по справі 808/7957/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року 09:25Справа № 808/7957/14 Провадження № ДО/808/956/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аерозолі», м. Донецьк

про: стягнення незаконно отриманої допомоги на випадок безробіття,

ВСТАНОВИВ:

Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аерозолі» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги на випадок безробіття, виплаченої ОСОБА_1 в розмірі 52,70 грн.

В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що для розрахунку матеріального забезпечення на випадок безробіття гр. ОСОБА_1 ТОВ «Українські аерозолі» надано довідку про середню заробітну плату від 06.02.2014 № 45. Проте, вказана довідка була складена з недотриманням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», що призвело до переплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 52,70 грн. В порядку визначеному чинним законодавством відповідачу направлено претензію від 29.07.2014 про необхідність повернення в добровільному порядку отриманого матеріального забезпечення. Враховуючи, що відповідач вказану суму у передбачений строк не повернув, тому позивач, посилаючись на положення Закону України «Про зайнятість населення» та приписи ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» просить суд стягнути з відповідача незаконно одержані матеріальні кошти (допомогу по безробіттю) в сумі 52,70 грн. у судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/7957/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2014.

Відповідно до ухвал Запорізького окружного адміністративного суду розгляд справи відкладався до 16.12.2014, 06.03.2014, 08.04.2015, 26.05.2015, 08.07.2015, 17.08.2015, 28.09.2015 та 04.11.2015.

16.12.2014 Запорізьким окружним адміністративним судом винесено ухвалу про зупинення провадження у справі до 28.01.2015. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2015 провадження у справі поновлено.

У судове засідання 04.11.2015 ані представник позивача, ані відповідач не з'явились.

04.11.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Донецького міського центру зайнятості, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судове засідання відповідач також не з'явився. Виклик відповідача у судове засідання здійснювався шляхом розміщення оголошення про проведення судового засідання 04.11.2015 у друкованому засобі масової інформації «Голос України» від 09.10.2015 № 188 (6192).

Статтею 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що якщо зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України. Виклик публікується в друкованому засобі масової інформації не пізніше ніж за сім днів до дати призначеного судового розгляду справи.

Враховуючи вищенаведені норми, слід вважати, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття, основні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 5067-VI) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 1533-ІІІ).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 5067-VI, безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 43 Закону України № 5067-VI передбачено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України № 5067-VI статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

10.02.2014 ОСОБА_1 звернулась до Донецького міського центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітної та призначення виплати допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з 8-го дня після реєстрації. У поданій заяві відповідач зазначив, що він через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, в тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Не отримує пенсію на пільгових умовах та за вислугою років. Не є суб'єктом підприємницької діяльності. Не отримує відповідно до законодавства: допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку; допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи, особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку; грошове забезпечення як батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки; грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. Не є членом особистого селянського господарства, фермером або членом фермерського господарства. Не навчається на денній (очній) формі навчання.

Судом з'ясовано, що відповідач була ознайомлена з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що свідчить особистий підпис відповідача у вищезазначеній заяві та у додатку № 1 до персональної картки.

З матеріалів справи вбачається, що з 10.02.2014 ОСОБА_1 надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю. Для розрахунку матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_1 ТОВ «Українські аерозолі» надано довідку № 45 від 06.02.2014 про середню заробітну плату.

Згідно п. 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України від 13.02.2009 № 60/62 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за № 232/16248 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 60/62), розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом:

звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів;

використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду;

проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили (п. 5 Порядку № 60/62).

Так, в результаті перевірки достовірності даних Довідки від 06.02.2014 № 45 про середню заробітну плату, виданої ОСОБА_1 встановлено, що довідка складена з недотриманням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: виявлені розбіжності між даними довідки, даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, одержаних з Пенсійного фонду та особистими розрахунковими листками по заробітній платі, наданими підприємством за січень 2014 року.

За результатами розслідування даного випадку 20.05.2014 позивачем складено акт № 1482д розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 35 Закону України № 1533-ІІІ, роботодавець зобов'язаний подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про, зокрема, розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників.

В порушення вищезазначеної норми, відповідач надав безробітній ОСОБА_1 довідку з недостовірними даними про розмір заробітної плати, що призвело до незаконного отримання нею суми допомоги по безробіттю у розмірі 52,70 грн.

За приписами ч. 3 ст. 35 Закону України № 1533-ІІІ, у разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Згідно положень ст. 38 Закону України № № 1533-ІІІ, роботодавець несе відповідальність за: порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення; несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду.

За приписами п. 7 Порядку № 60/62, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Судом з'ясовано, що згідно наказом Донецького міського центру зайнятості прийнято рішення про повернення ТОВ «Українські аерозолі» коштів виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 52,70 грн.

Пунктом 7 Порядку № 60/62 передбачено, що протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

З матеріалів справи судом з'ясовано, що 30.05.2014 позивачем на адресу ТОВ «Українські аерозолі» направлено претензію від 29.07.2014 № 05/2683 про необхідність повернення коштів, що були виплачені як матеріальна допомога по безробіттю у розмірі 52,70 грн.

У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства (п. 8 Порядку № 60/62).

Згідно п. 9 Порядку № 60/62 рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

На протязі розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів оскарження рішення позивача щодо повернення коштів в судовому порядку, або до центру зайнятості вищого рівня.

Оскільки відповідачем у встановлений чинним законодавством строк, не перераховано на рахунок Донецького міського центру зайнятості отримане матеріальне забезпечення на період безробіття, то за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 52,70 грн.

Відповідно до ст. 39 Закону України № 1533-ІІІ спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

В ході розгляду справи відповідачем не надано суду доказів добровільного повернення коштів в розмірі 52,70 грн. на рахунок Донецького міського центру зайнятості.

З огляду на вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем допущено помилку у Довідці від 06.02.2014 № 45 про середню заробітну плату ОСОБА_1 щодо січня 2014 року, що призвело до незаконної виплати матеріальної допомоги у розмірі 52,70 грн., суд вважає позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості щодо стягнення з ТОВ «Українські аерозолі» допомоги по безробіттю в розмірі 52,70 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аерозолі» про стягнення допомоги по безробіттю, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аерозолі» (83030, м. Донецьк, вул. Баумана, 1в, код ЄДРПОУ 25579372) на користь Донецького міського центру зайнятості (85300, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Соціалістична, буд. 3, код ЄДРПОУ 25671511) суму допомоги по безробіттю в розмірі 52,70 (п'ятдесят дві гривні 70 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко