Постанова

від 12.11.2015 по справі 826/18288/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2015 року № 826/18288/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імплекс Капітал» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Захід», про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і акта перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Імплекс Капітал» з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Захід» про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2015 року № 0015461501 і акта перевірки від 14.08.2015 року № 3374/26-56-15-01-18/39241362.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту за результатами реальних фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками, а тому висновки відповідача про завищення ТОВ «Імплекс Капітал» суми податкового кредиту за червень 2015 року на 751 351,99 грн., внаслідок формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних на аналогічну суму податку на додану вартість, отриманих від постачальника, та які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, є безпідставними.

В судовому засіданні, призначеному на 20.10.2015, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про правомірність висновків акта перевірки та законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні з урахуванням думки представників сторін суд на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 14.08.2015 року ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «Імплекс Капітал» (ідентифікаційний код 39241362) у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт від 14.08.2015 року № 3374/26-56-15-01-18/39241362 (надалі - акт камеральної перевірки).

За результатами проведення камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ «Імплекс Капітал» норм п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме - завищення податкового кредиту за звітний період червень 2015 року на суму 751 351,99 грн.

Зокрема, в ході дослідження та аналізу даних податкової звітності платника податків-позивача з податку на додану вартість за звітний період червень (а саме: податкова декларація з ПДВ за червень 2015 року, реєстр. № 9153554407 від 20.07.2015; додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту», реєстр. № 9153554069 від 20.07.2015; додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних», реєстр. № 9153554377 від 20.07.2015) та відомостей з інформаційного ресурсу АІС «Архів електронної звітності» перевіряючими виявлено, що ТОВ «Імплекс Капітал» включило до складу податкового кредиту за червень 2015 року суми податку на додану вартість у розмірах 311 666,67 грн. і 368 333,33 грн. по податкових накладних, виписаних контрагентом-постачальником з індивідуальним податковим номером 387411503084 в травні місяці 2015 року, та суми податку у розмірах 45 265,84 грн. і 26 086,15 грн. по податкових накладних, виписаних контрагентом-постачальником з індивідуальним податковим номером 37826203188 в червні місяці 2015 року. При цьому дані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до даних автоматизованих баз даних «Реєстр платників ПДВ» та «Анулювання реєстрації платників ПДВ» індивідуальний податковий номер 387411503084 був присвоєний приватному підприємству «Константа-Захід» (свідоцтво платника ПДВ останнього анульовано 08.09.2015 за ініціативою контролюючого органу), а індивідуальний податковий номер 37826203188 - товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофермерпостач» (діючий платник ПДВ).

ТОВ «Імплекс Капітал» подало до податкового органу Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних)(Додаток 8). Однак Законом України від 28.12.2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 1 січня 2015 року з Податкового кодексу України виключено норму, яка надавала право платникам податку у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладу або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних сформувати податковий кредит звітного податкового періоду на підставі заяви зі скаргою на такого постачальника.

З урахуванням вищенаведеного працівник податкової інспекції прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету, за звітний період червень 2015 року на суму 751 351,99 грн.

14.08.2015 року ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта камеральної перевірки від 14.08.2015 року № 3374/26-56-15-01-18/39241362 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 0015461501 (форми «Р»), яким згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Імплекс Капітал» суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 939 189,99 грн., в тому числі 751 351,99 грн. - основний платіж, 187 838 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 14.08.2015 року № 0015461501 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Зокрема, 20.10.2015 в судовому засіданні у справі представник позивача підтвердив факти отримання від контрагентів-постачальників з індивідуальними податковими номерами 387411503084 і 37826203188 податкові накладні на суми податку на додану вартість, що вказані в акті перевірки, та те, що на момент здійснення камеральної перевірки дані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 4 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені ст. 198 ПК України.

Пунктом 198.1 ст. 198 цього Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.1, 200.2 ст. 200 цього Кодексу).

За приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну , складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних .

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг , не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відтак, підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Пунктом 201.2 ст. 201 ПК України також встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. З урахуванням цього форма податкової накладної та порядок її заповнення в період спірних правовідносин були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957.

Водночас безпосередньо порядок видачі податкових накладних регламентовано п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу, відповідно до якого при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту . Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 2 і 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідних положень» ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до абз. 5, 7 - 8, 10 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу з метою отримання податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну в електронному вигляді. Така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманою покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Тобто, оскільки законодавець на пряму пов'язує право платника податків-покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту з наявністю факту реєстрації платником податку-продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд дійшов до висновку, що саме платник податку-покупець, наділений не лише правом, а й обов'язком щодо перевірки отриманих податкових накладних на відповідність їх законодавчим нормам.

З метою врегулювання даних правовідносин, для покупця передбачено також право звернутись до податкового органу зі скаргою на контрагента, у випадку нереєстрації податкової накладної.

Так, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі . До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абз. 16 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією (абз. 17 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 N 71-VIII (що набрав чинності з 01.01.2015) з тексту абз. 16 п. 201.10 ст. 201 ПК України виключені слова «яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту»

Таким чином, подання заяви зі скаргою на постачальника (постачальників) починаючи з січня 2015 року не надає покупцю право відобразити сплачену суму у податковому кредиті з податку на додану вартість.

В силу норм абз. 10 і 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

В ході судового розгляду встановлено, що ТОВ «Імплекс Капітал» до складу податкового кредиту за звітний період червень 2015 року були віднесені суми податку на додану вартість у розмірах 311 666,67 грн. і 368 333,33 грн. по податкових накладних, виписаних ПП «Константа-Захід» (індивідуальний податковий номер 387411503084) в травні місяці 2015 року, та у розмірах 45 265,84 грн. і 26 086,15 грн. по податкових накладних, виписаних ТОВ «Агрофермерпостач» (індивідуальний податковий номер 37826203188) в червні місяці 2015 року, та суми податку відображені ним у своїй податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Оригінали та/або засвідчені копії таких податкових накладних, а також первинних документів по господарських операціях з названими суб'єктами господарювання на підтвердження реальності господарських операцій позивач до суду не подав та письмових пояснень про причини відсутності таких документів суду також не надав.

З підстави нездійснення названими вище контрагентами-продавцями реєстрації податкових накладних на вказані суми коштів в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «Імплекс Капітал» 20.07.2015 року направила до податкової інспекції електрону Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних)(Додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість) без надання окремо будь-яких первинних чи розрахункових документів по господарській операції.

Докази надання копій документів згідно абз. 16 п. 201.10 ст. 201 ПК України (а саме: товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг) окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді, представник позивача суду не пред'явив.

В свою чергу відповідачем не було надано суду документальних доказів проведення ДПІ документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання ним податкового законодавства (в т.ч. по податку на додану вартість) при фінансово-господарських відносинах з ПП «Константа-Захід» і ТОВ «Агрофермерпостач» за травень/червень 2015 року.

Відомості про проведення реєстрації на сьогоднішній день спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових у суду відсутні.

Таким чином, наведеними нормами Кодексу та наявними матеріалами у справі не підтверджується право ТОВ «Імплекс Капітал» на податковий кредит за звітний період червень 2015 року у сумі податку на додану вартість 751 351,99 грн.

Враховуючи зазначене та зважаючи на наявність обставин, з якими законодавець пов'язує підстави відсутності права у платника податків-покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за податковими накладними, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку про правомірність висновків акта камеральної перевірки та відповідно про наявність у контролюючого органу правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.08.2015 року № 0015461501.

Що ж до позовних вимог позивача про скасування акта камеральної перевірки, то суд також не вбачає правових підстав для їх задоволення у зв'язку з наступним.

На момент виникнення спірних правовідносин оформлення результатів камеральних перевірок податкової звітності суб'єктів господарської діяльності-юридичних осіб (в тому числі з податку на додану вартість) здійснювалося відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України з урахуванням вимог ст. 76 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п. 86.10 ст. 86 цього Кодексу).

При цьому в силу норм п. 86.8 ст. 86 цього Кодексу визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У відповідності до абз. 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України саме податкове повідомлення-рішення містить підставу для нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з наведеного в сукупності, акт камеральної перевірки, який містить висновки органу державної податкової служби України щодо результатів перевірки, не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не є актом державного чи іншого органу в розумінні цього Кодексу, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, оскільки не містить обов'язкового припису для нього, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для позивача (актом індивідуальної дії), в даному випадку є рішення контролюючого органу у вигляді податкового повідомлення-рішення, прийняте за результатами проведеної перевірки, що в цілому узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 08.09.2009 року по справі 09/143, де зокрема, зазначено, що акт перевірки не має обов'язкового характеру і не встановлює для суб'єкта господарювання будь-яких обов'язків, а тому він не є рішенням у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ та його оскарження не може бути предметом розгляду у суді.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого адміністративного суду України від 04.11.2010р. у справі № К-13106/07, від 28.10.2010р. у справі № К-16536/07.

Саме в цьому контексті слід розглядати положення п. 56.1 ст. 56 ПК України про можливість оскарження рішення контролюючого органу в судовому порядку, тобто в контексті процесуальних правил та приписів, визначених Кодексом адміністративного судочинства України - закону з питань адміністративного судочинства, відповідно до якого здійснюється адміністративне судочинство, провадження в адміністративних справах (ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також, з огляду на вищевикладене оскарження дій по проведенню перевірки та складанню акта перевірки не можуть бути предметом самостійних вимог, оскільки акт є доказом, який досліджується судом разом з оцінкою дій по проведенню перевірки та складанню акта (як складових перевірки) і висновків щодо правомірності викладених у ньому обставин, які стали підставою для прийняття певного рішення, та викладає у мотивувальній частині постанови суду у разі оскарження рішення органу державної податкової служби України, а саме - податкового повідомлення-рішення. Зокрема, дана правова позиція наведена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.11.2010 року по справі № К-11956/08 та від 16.06.2011 року по справі № К-9789/09.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Імплекс Капітал» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов