Постанова

від 29.10.2015 по справі 1570/1358/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/1358/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Яковлева Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Ольвія» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Ольвія» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2012 року приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Ольвія» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлено актом перевірки №172/23-1/22482123 від 25 січня 2012 року, та щодо ігнорування звернення із зауваженнями на акт, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 лютого 2012 року №0000472301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 337 341,19 грн. (в тому числі: за основним платежем 337 340,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 01 грн.).

Постановою від 05 березня 2013 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Ольвія».

Не погоджуючись з постановою суду приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Ольвія» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, та спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, що призвело до порушення судом першої інстанції норм матеріального права та до неправильного вирішення спору.

Зокрема, апелянт посилається на те, що в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України суд переклав обов'язок доказування в даній справі на позивача, не задовольнивши, при цьому, подані підприємством клопотання про виклик свідків та витребування доказів.

Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано відповідної правової оцінки доводам приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Ольвія» щодо того, що у встановлені Податковим кодексом України строки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не розглянула подані підприємством заперечення на акт позапланової невиїзної перевірки та не надала відповіді на них.

Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Ольвія» 19.10.1994р. зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради і 05.11.2004р. зареєстроване ДПІ у Суворовському районі м. Одеси платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 278531.

На підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №37 від 16.01.2012р. «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» та відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, податковим ревізором-інспектором відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Ольвія» по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.03.2011р. по 31.05.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №172/23-7/2248212-3 від 25.01.2012р., яким зафіксовано порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на загальну суму 337340,19 грн. (в тому числі: за березень 2011р. в сумі 206113,88 грн., за квітень 2011р. в сумі 8501,64 грн., за травень 2011р. в сумі 122724,67 грн.).

Суд першої інстанції встановив, що ДПІ у Суворовському районі м.Одеси під час проведення перевірки використала акт ОСОБА_1 МДПІ у м.Луганськ №803/23-35554567 від 11.11.2011р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р.», яким встановлено, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не знаходиться за податковою адресою, у нього відсутні основні фонди, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, недостатньо трудових ресурсів для здійснення діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що у сукупності вказує на «нікчемність» правочинів.

Суд першої інстанції, також, встановив, що на підставі акту перевірки №172/23-7/2248212-3 від 25.01.2012р. ДПІ у Суворовському районі м.Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення №0000472301 від 08.02.2012р., яким позивачу збільшила суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 337340,19 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Дослідивши господарські операції приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Ольвія» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», які здійснювалися на підставі договорів №1138 від 01.03.2011р., №1139 від 01.03.2011р., №1140 від 01.03.2011р., №1141 від 01.03.2011р., №1142 від 01.03.2011р., №1143 від 01.03.2011р., №1145 від 01.04.2011р., №1146 від 01.04.2011р., №1147 від 01.04.2011р., за умовами яких ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», як Виконавець, зобов'язувалося виконати відповідні роботи в нежитлових приміщеннях за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 46, а позивач, як Замовник, прийняти роботи та оплатити їх вартість, а також первинні документи, що складись за результатами здійснення господарських операцій, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку про недоведеність фактичного виконання ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» робіт за вказаними договорами, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За висновками суду першої інстанції, в діях платника податку, який заявляє право на податковий кредит з податку на додану вартість, вбачається спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету або необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Суд першої інстанції взяв до уваги інформацію щодо обставин здійснення господарської діяльності контрагентом позивача ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», яка міститься в акті ОСОБА_1 МДПІ у м. Луганськ №803/23-35554567 від 11.11.2011р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р.», а також зазначив, що на підтвердження реальності та товарності здійснення господарських операцій приватним підприємством виробничо-комерційна фірма «Ольвія» не надано суду копій видаткових накладних, а надані суду платіжні доручення, в якості доказу оплати за виконанні роботи за договорами №1138 від 01.03.2011р., №1139 від 01.03.2011р., №1140 від 01.03.2011р., №1141 від 01.03.2011р., №1142 від 01.03.2011р., №1143 від 01.03.2011р., №1145 від 01.04.2011р., №1146 від 01.04.2011р., №1147 від 01.04.2011р., не відповідають вимогам п.2.14 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України. За висновками суду, з наявних матеріалах справи платіжних документів не вбачається, яким саме банком та його службовою особою було проведено розрахунки і чи було їх проведено взагалі, на зазначених документах відсутні печатка банку та підпис його службової особи, що свідчить про відсутність реального проведення банком операції по списанню коштів з рахунку позивача на рахунок контрагента - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» в якості оплати за ремонтні роботи.

Із врахуванням вищенаведеного, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а наданими позивачем суду документами не підтверджуються реальний характер придбання послуг.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року відповідача по справі Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби замінено на процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Предметом позову, серед іншого, є законність податкового повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 08 лютого 2012 року №0000472301, яке прийнято на підставі акту позапланової документальної невиїзної перевірки №172/23-7/2248212-3 від 25.01.2012р., в якому податковим органом зафіксовано порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» у березні-травні 2011 року.

Відповідно до ст.198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, а сум відповідних витрат - до складу валових, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на дослідженні наданих ПП ВКФ «Ольвія» до перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів, про що зазначено в акті перевірки, які податковий орган вважає такими, що не підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Підставою для невизнання наданих позивачем документів, в якості підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», стало врахування ДПІ у Суворовському районі м.Одеси інформації щодо діяльності контрагента позивача, що міститься в акті ОСОБА_1 МДПІ у м. Луганськ №803/23-35554567 від 11.11.2011р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р.».

Апеляційний суд встановив, що у ПП ВКФ «Ольвія» на підставі договору №001 від 10.04.2003р., укладеного з ТОВ ПКФ «Ювикс», перебувають в оренді нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 46. За умовами п.п.5.2.3 п.5.2 вказаного Договору орендатор, яким виступає позивач, має право проводити реконструкцію, капітальний та черговий ремонт орендованих приміщень для підтримання їх належного технічного стану.

Протягом березня-квітня 2011 року між ПП ВКФ «Ольвія», як замовником, та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», як виконавцем, укладено ряд договорів на виконання робіт по утриманню та ремонту орендованих у ТОВ ПКФ «Ювикс» нежитлових приміщень, а саме:

- договір №1138 від 01.03.2011р., за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати роботи по улаштуванню стяжки м'якої покрівлі двоповерхової будівлі та другого поверху виробничого корпусу за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 46;

- договір №1139 від 01.03.2011р., за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати роботи по улаштуванню звукоізоляції гіпсокартонних перегородок другого поверху виробничого корпусу за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 46;

- договір №1140 від 01.03.2011р., за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати роботи по улаштуванню звукоізоляції підлоги другого поверху виробничого корпусу за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 46;

- договір №1141 від 01.03.2011р., за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати роботи по укладці плитки за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 46;

- договір №1142 від 01.03.2011р., за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати роботи по утепленню перекриття одноповерхових будівель (будівля за літерою Г) за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 46;

- договір про надання послуг №1145 від 01.04.2011р., за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати роботи по утриманню будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 46;

- договір про надання послуг №1146 від 01.04.2011р., за умовами якого Виконавець зобов'язується надати послуги щодо миття вікон ПП ВКФ «Ольвія» за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд.46;

- договір про надання послуг №1147 від 01.04.2011р., за умовами якого Виконавець зобов'язується надати послуги щодо організації прибирання у внутрішніх об'єктах замовника, загальною площею 7200 кв.м. розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 46.

Також, 01.03.2011р. між ПП ВКФ «Ольвія», як Замовником, та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», як Виконавцем, укладено договір підряду №1143, за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати реконструкцію Кривоозерського хлібзаводу під комплекс по переробці сільгосппродукції з цехом по розливу столової води в смт. Криве Озеро.

Вказані договори підписано директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств.

В підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем до перевірки надано податкові накладні №230 від 31.03.2011р., №231 від 31.03.2011р., №232 від 31.03.2011р., №233 від 31.03.2011р., №234 від 31.03.2011р., №235 від 31.03.2011р., №№ 834-850 від 30.04.2011р., №833 від 30.04.2011р., №851 від 30.04.2011р.; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), специфікації виконуваних робіт, акти прийняття-передачі будівельних матеріалів, довідку про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2011 року, акт №13 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2011 року, договірну ціну на будівництво: реконструкцію Кривоозерського хлібзаводу під комплекс по переробці сільгосппродукції з цехом по розливу столової води в смт. Криве Озеро, локальний кошторис №2-1-1.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані роботи проводилися у безготівковій формі, в підтвердження чого позивачем надано до перевірки виписки з банку.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», включено позивачем до податкового кредиту у податкових деклараціях за березень, квітень, травень 2011р.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Таким чином, надані позивачем документи підтверджують здійснення господарських операцій між ПП ВКФ «Ольвія» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції дійшов висновку, про непідтвердженість оплати позивачем придбаних у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» робіт, у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених платіжних документів, тоді як надані ПП ВКФ «Ольвія» платіжні доручення оформлено з недоліками.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів проведення розрахунків між суб'єктами господарювання за договорами №1138 від 01.03.2011р., №1139 від 01.03.2011р., №1140 від 01.03.2011р., №1141 від 01.03.2011р., №1142 від 01.03.2011р., №1143 від 01.03.2011р., №1145 від 01.04.2011р., №1146 від 01.04.2011р., №1147 від 01.04.2011р., в акті перевірки не міститься, що свідчить про визнання ДПІ у Суворовському районі м. Одеси здійснення відповідних розрахунків.

В оскарженій постанові, також, суд першої інстанції зазначив про ненадання позивачем копій видаткових накладних на підтвердження реальності та товарності здійснення господарських операцій, залишивши, при цьому, поза увагою, що предметом договорів між ПП ВКФ «Ольвія» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» є виконання робіт, а не поставка товару.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Судом не встановлено, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України чи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Єдиною підставою, що зазначена в акті перевірки №172/23-7/2248212-3 від 25.01.2012р., і яку суд першої інстанції визнав обґрунтованою, для висновку про безтоварність господарських операцій ПП ВКФ «Ольвія» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», є те, що актом ОСОБА_1 МДПІ у м. Луганськ №803/23-35554567 від 11.11.2011р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р.», зафіксовано, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не знаходиться за податковою адресою, у нього відсутні основні фонди, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, недостатньо трудових ресурсів для здійснення діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Однак, апеляційний суд зазначає, що отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або висновки про відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, так як акт податкової перевірки не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно засвідчує обставини фактичної дійсності.

Сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами. Чинним законодавством України не визначені норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер, що базується на припущенні.

Згідно п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010р., факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В матеріалах справи відсутні докази щодо перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси відомостей, на які вона посилається в акті перевірки №172/23-7/2248212-3 від 25.01.2012р., щодо вчинення контрагентом позивача ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» порушень податкового законодавства. Також, суду не надано доказів щодо винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень відносно контрагента позивача на підставі акту перевірки ОСОБА_1 МДПІ у м. Луганськ №803/23-35554567 від 11.11.2011р. із доказами узгодження вміщених у них податкових зобов'язань.

ОСОБА_1 МДПІ у м. Луганськ №803/23-35554567 від 11.11.2011р. зафіксовано відсутність ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за місцезнаходженням у листопаді 2011 року, тоді як господарські відносини між вказаним товариством і позивачем здійснювалися у березні-травні 2011 року.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. З досліджених матеріалів справи вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єкта господарювання, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

При цьому апеляційний суд зазначає, що ні актом перевірки, ні іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, та яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Оскільки встановлено, що договори з контрагентом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» укладено у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджено первинними документами, апеляційний суд дійшов висновку, що сторони договорів діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України . Укладені договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України , не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

Апеляційний суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладений обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не довів порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність оскарженого податкового повідомлення-рішення від 08 лютого 2012 року №0000472301.

Також апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимог ПП ВКФ «Ольвія» про визнання неправомірними дій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлено актом перевірки №172/23-1/22482123 від 25 січня 2012 року, оскільки вважає, що при проведенні перевірки ПП ВКФ «Ольвія» відповідач діяв на виконання покладених на податковий орган повноважень щодо контролю за правильністю обчислення та сплати податків (зборів, обов'язкових платежів).

Перевірка проведена на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, наказ ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про її призначення №37 від 16.01.2012р. є чинним та підприємством не оскаржений.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої останньому компетенції та являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи.

При цьому апеляційний суд зазначає, що ПП ВКФ «Ольвія» не конкретизувало ці вимоги та не зазначило, в чому саме полягає протиправність дій податкового органу, пов'язаних безпосередньо із складенням акту перевірки №172/23-1/22482123 від 25 січня 2012 року. Наведені підприємством в позові доводи стосуються питання правомірності висновків, які викладені у відповідному акті, що не впливає на право відповідача реалізовувати свої повноваження щодо проведення перевірок та складати за їх наслідками відповідні документи.

Що ж до доводів апелянта стосовно того, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не розглянуто подані підприємством заперечення на акт позапланової перевірки, то апеляційний суд відхиляє їх, оскільки в матеріалах справи наявні тільки заперечення ПП ВКФ «Ольвія» на акт перевірки №172/23-1/22482123 від 25 січня 2012 року, без відомостей про подання (надсилання) їх до податкового органу та отримання їх останнім.

Оскільки під час розгляду справи суд першої інстанції, при здійсненні висновку про порушення ПП ВКФ «Ольвія» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та законності податкового повідомлення-рішення від 08 лютого 2012 року №0000472301, не повно з'ясував обставини справи та порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.202 КАС України , апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржена постанова - скасована, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПП ВКФ «Ольвія».

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За пред'явлення вимог майнового характеру (щодо оскарження податкового повідомлення-рішення) матеріалами справи документально підтверджено понесені ПП ВКФ «Ольвія» судові витрати по справі в сумі 3293 грн. та немайнового характеру (щодо визнання дій протиправними) в сумі 17,21 грн.

У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог підприємства, на підставі ст.94 КАС України , з Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь ПП ВКФ «Ольвія» підлягає стягненню у відшкодування 3 293 грн. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-72, 94, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Ольвія» задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Ольвія» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування податкового повідомленні-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 085 лютого 2012 року № НОМЕР_1 про збільшення приватному підприємству виробничо-комерційна фірма «Ольвія» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 337 341, 19 грн. (за основним платежем 337 340,19 грн., за штрафними санкціями - 01 грн.).

У задоволенні позовних вимог про визнання дій протиправними відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39578136; місцезнаходження юридичної особи: 65025, Одеська область, місто Одеса, вулиця Академіка Заболотного, будинок 38-А) на користь приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Ольвія» (ідентифікаційний код юридичної особи: 22482123; місцезнаходження юридичної особи: 65053, Одеська область, місто Одеса, вулиця Сєргородського, будинок 19) у відшкодування судових витрат 3 293 грн. (три тисячі двісті дев'яносто три гривні), за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Ю.В.Яковлев