Ухвала

від 17.11.2015 по справі 804/3784/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2015 р. м. Київ К/800/44570/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Переяславська М.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ЛТД"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014

у справі № 804/3784/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014, відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «СТІМЕКС ЛТД» щодо підтвердження обсягів операцій з цінними паперами та правомірність формування витрат і доходів, від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами за 2011 рік та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні операцій з цінними паперами за період з 01.04.2007 по 30.09.2012.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.02.2013 №248/228/34914934, яким встановлено порушення позивачем вимог, зокрема, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 14701,00 грн., а саме: у ІV кварталі 2010 року у сумі 6251,00 грн., у І кварталі 2011 року у сумі 8450,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2013 №0000152200, яким позивачу визначено до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16265,00 грн., у тому числі за основним платежем 14701,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1564,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, пункту 1.25 статті 1, підпункту 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством не віднесено в доходи звітного (податкового) періоду до рядку 01.6 Декларації з податку на прибуток підприємства «Інші доходи, крім визначених у 01.1,01.5» за 2010 рік суму безнадійної заборгованості у розмірі 20050,00 грн. та за І квартал 2011 року суму безнадійної заборгованості у розмірі 29800,00 грн.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Матеріали справи свідчать, що позивачем були укладені договори: №Б-516 від 29.11.2007 з ТОВ «Юридична компанія «Позитив» - покупець, від імені, за дорученням та в інтересах якого діє ТОВ «ПС» Бізнес-Інвест» на продаж акцій ВАТ «Фабрика ПВХ», сума договору - 20 050,00 грн.; від 01.02.2008 №20-Б з ТОВ «Тайлон» - покупець, від імені, за дорученням та в інтересах якого діє ТОВ «Капітал-Стандарт» на продаж акцій ВАТ «Південьукрвторметресурс», сума договору - 29800,00 грн.

За умовами вказаних договорів право власності на цінні папери переходить до покупця з моменту їх зарахування на рахунок у ЦП покупця.

Строк передачі акцій ВАТ «Фабрика ПВХ» за договором №Б-516 від 29.11.2007 було встановлено до 31.12.2008, та продовжено додатковою угодою від 22.12.2008 до 30.12.2011, додатковою угодою від 20.12.2011 до 19.12.2014.

Суму 20 050,00 грн. за договором №Б-516 від 29.11.2007 позивач отримав 03.12.2007.

Строк передачі акцій ВАТ «Південьукрвторметресурс» за договором від 01.02.2008 №20-Б було встановлено до 31.12.2008 та продовжено додатковою угодою від 22.12.2008 до 30.12.2010, додатковою угодою від 27.12.2011 до 27.12.2013.

Суму 29 800,00 грн. за договором від 01.02.2008 №20-Б позивач отримав 04.02.2008.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки строк позовної давності по договору від 29.11.2007 №Б-516 сплинув 03.12.2010, ТОВ «СТІМЕКС ЛТД» повинно було включити до Декларації по податку на прибуток за 2010 рік кредиторську заборгованість, по якій сплинув строк позовної давності, у сумі 20050 грн. а по договору від 01.02.2008 №20-Б - сплинув 04.02.2011, ТОВ «СТІМЕКС ЛТД» повинно було включити до Декларації по податку на прибуток за І квартал 2011 року кредиторську заборгованість, по якій сплинув строк позовної давності, у сумі 29800 грн.

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді : сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР), безповоротна фінансова допомога це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності. Відповідно до підпункту 1.25 статті 1 цього Закону, безнадійна заборгованість це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість по зобов'язаннях, за якими минув строк позовної давності.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, для встановлення факту спливу строку позовної давності і, відповідно, податкових наслідків, необхідно вірно встановити початок перебігу строку позовної давності та дату (податковий період) спливу строку позовної давності за спірними правовідносинами.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову незалежно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи, як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, ч. 4 та 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак, судами попередніх інстанцій належним чином, відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України, не встановлено ні початок перебігу строку позовної давності, ні дату (податковий період) його спливу.

Крім того, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам позивача про те, що згідно з п.3.1 договору Б-516 від 29.11.2007, позивач зобов'язаний дати зберігачу розпорядження на переказ ЦП, зазначених в п.1.2 цього договору, на рахунок у ЦП покупця №005536 у зберігача ПриватБанк для перереєстрації прав власності на ЦП, що наведені в п. 1.2 цього договору, до 31.12.2008. Отже, як стверджує позивач, за умовами договору (без врахування додаткових угод), відповідно до приписів ст. 261 ЦК України, строк позовної давності розпочинається з 01.01.2009, тобто, зі спливом строку виконання зобов'язання за договором, та закінчується через 3 роки - 01.01.2012.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ЛТД" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль