Ухвала

від 12.11.2015 по справі 808/4773/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м. Київ К/800/21189/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Гончар Л.Я.,

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі № 808/4773/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тавр Лимитед" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ТОВ «Тавр Лимитед» звернулось в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати постанову № 152 від 16.12.2013 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Тавр Лимитед» не погоджувалося з прийнятим рішенням відповідача та наявністю порушення, крім того позивач вважав, що перевірка проведена відповідачем з порушенням норм законодавства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області № 152 від 16.12.2013 року про накладення на ТОВ «Тавр Лимитед» штрафу за порушення у сфері містобудівної

Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ТОВ «Тавр Лимитед» у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 02.12.2013 року із залученням старшого слідчого слідчого відділу Енергодарського МВ ГУМВС України в Запорізькій області Шершньова О.В. було проведено позапланову перевірку позивача. Підставою проведення відповідної перевірки було отримання Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 01.11.2013 року листа Енергодарського МВ ГУМВС України в Запорізькій області щодо перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил ТОВ «Тавр Лимитед» на об'єкті будівництва «будівлі та споруди на земельних ділянках площею 11354 кв. м., розташованих у районі річного порту м. Енергодар, Запорізької області, що надані в постійне користування ТОВ «Тавр Лимитед», ділянка № 1 для промислової бази, № 2 розміщення побудов для обслуговування пляжної зони». За результатами перевірки відповідачем складено акт від 02.12.2013 року.

Відповідно акту перевірки, в ході якої встановлено зокрема, що на земельній ділянці № 1 площею 10469 кв.м., розташованих у районі річного порту м. Енергодар, Запорізької області, виявлено збудовані будівлі з ознаками котеджу, літня кухня, господарча будівля, гараж, приміщення охорони, навіс, причал для моторних човнів, II категорія складності. На час перевірки дозвільні та документи, що засвідчують право власності на дані споруди не надані. Щодо забудови земельної ділянки № 2 площею 885,5 кв.м. порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, не встановлено.

Позивачу було надано припис 02.12.2013 року № 164 про усунення правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, вимогою якого було не експлуатувати об'єкт з 03.12.2013 року до прийняття його в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства у сфері містобудівного законодавства. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності складено відповідачем 02.12.2013 року, другий примірник протоколу направлено поштою правопорушнику рекомендованим листом.

Постанову по справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, порушення п. 2 ч. ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 152 складено 16.12.2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання або будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, закінчене у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року без дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій» (у редакції станом на 01 січня 2008 року) у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта. Згідно із ч. 1 ст. 27 вказаного Закону , фізичні та юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, або юридичні особи, які отримали рішення сільської, селищної, міської ради чи уповноваженого на те виконавчого органу про погодження місця розташування об'єкта, мають право на одержання вихідних даних на проектування цього об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка № 1 вперше була надана у користування організації, яка була попередником позивача - кооперативу «Агро» у 1991 році. Згідно Акту вибору та обстеження земельної ділянки від 10.04.1990 року № 78, що засвідчений усіма членами державної комісії та скріплений відповідними печатками, земельна ділянка надавалася кооперативу «Агро» під будівництво виробничої бази. Рішенням Енергодарської міської ради від 17.04.1990 року № 78 «Про затвердження актів вибору земельних ділянок» кооперативу «Агро» було затверджено передачу земельної ділянки площею 1,6 га та дозволено проведення проектних та будівельних робіт на вказаній ділянці. Таким чином, маючи відповідний дозвіл на забудову на земельній ділянці, відведеній під будівництво, кооператив «Агро» збудував адміністративну будівлю у складі виробничої бази на вказаній земельній ділянці. У 1991 кооператив «Агро» реорганізовано у ТОВ «Тавр Лимитед». Згідно Установчого договору від 29.12.1991 року МП «Тавр Лимитед» є правонаступником кооперативу «Агро». Державна реєстрація МП «Тавр Лимитед» згідно Свідоцтва про державну реєстрацію № 13619511 від 06.02.1995 року, проведена 19.03.1992 року на підставі рішення Енергодарського міськвиконкому № 69.

У квітні 1992 державна комісія здійснила обстеження земельної ділянки та розташованої на ній бази та дійшла висновку про можливість розташування бази на цій ділянці, що підтверджується Актом вибору та обстеження від 06.04.1992 № 91. Рішенням Енергодарської міської ради від 24.04.1992 № 3 МП «Тавр Лимитед» було відведено земельну дільницю під розміщення господарчих будівель площею 1,31 га. Надалі у складі цієї ділянки була виділена окрема ділянка площею 0,6 га саме під будівництво промислової бази, що підтверджується рішенням Енергодарської міської ради від 07.08.1994 № 9, на якій і було завершено будівництво бази.

У березні 2000 року Енергодарська міська рада провела інвентаризацію земельної ділянки та затвердила межі фактичного користування ТОВ «Тавр Лимитед» площею 11354 га з цільовим призначенням «під виробничу базу», що підтверджується рішенням Енергодарської міської ради № 1 від 29.03.2000 року. У 2001 році на дату видачі Державного акту на право користування земельною ділянкою ІІ-зп № 002363 від 06.12.2001 року об'єкт нерухомості «виробнича база» на земельній ділянці вже була збудована. При цьому, у листі Держземагенства від 19.04.2013 року № 707/03-04 зазначається, що земельна ділянка надана ТОВ «Тавр Лимитед» в постійне користування для виробничої бази та розміщення споруд для обслуговування пляжної зони.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивачем не порушено вимог п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , оскільки об'єкт нерухомості був збудований до видачі Державного акту на право постійного користування, тобто до 2001 року, а також що для будівництва вказаного об'єкту існували відповідні дозволи на забудову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання або будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, закінчене у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року без дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій» (у редакції станом на 01 січня 2008 року) у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта. Оскільки Енергодарська міська рада відповідно до рішення № 1 від 29.03.2000 року затвердила межі фактичного користування ТОВ «Тавр Лимитед» земельної ділянки площею 11354 га з цільовим призначенням «під виробничу базу», а на час видачі Державного акту на право користування земельною ділянкою ІІ-зп № 002363 від 06.12.2001 року об'єкт нерухомості «виробнича база» на земельній ділянці вже було збудовано, позивачем дотримано вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, а постанову по справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 152 від 16.12.2013 року прийнято за відсутності підстав, визначених у п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального законодавства, які б могли призвести до ухвалення неправильного рішення, не встановлено. Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі № 808/4773/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: