Постанова

від 10.11.2015 по справі 804/8912/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2015 рокусправа № 804/8912/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року, у адміністративній справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод" звернулось з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001092201 від 06.07.2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року, у позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення №0001092201 від 06.07.2015 року .

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Вільхова" (код ЄДРПОУ 39457947) за період діяльності з 01.03.2015 року по 30.04.2015 року у фактичних періодах їх здійснення та відображення у податковому обліку.

За наслідками перевірки складено акт №512/221/05448389 від 24.06.2015 року, у висновках якого встановлено, що позивачем порушено п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на суму 449 970,00 грн., у т.ч. за березень 2015 року - 101 970,00 грн. та квітень 2015 року - 348 000,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001092201 від 06.07.2015 року, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 674 955,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що не підтвердження продавцями сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань та несплата їх до бюджету, неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПАТ "Марганецький рудоремонтний завод" (покупець) уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "Вільхова" (продавець) договір поставки від 01.12.2014 року №011214, відповідно до якого продавець зобов'язується передати на умовах даного договору у власність покупця товар виробничо-технічного призначення (далі іменується - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його повну вартість. Найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається у додатках до даного договору, які є невід'ємною частиною договору.

Орієнтована вартість договору складає 5 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 833 333,33 грн.

За умовами договору продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, а покупець прийняти його. Приймання - передача товару оформлюється накладною на відпуск товару в момент передачі товару покупцю, яка підписується уповноваженими представниками сторін у 2-х оригінальних примірниках: 1- покупцю, 1- продавцю.

Доставка товару здійснюється покупцем за власний рахунок на умовах ЕХW правил Інкотермс 2010 (м.Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, буд.28).

Відповідно до проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що TOB «Вільхова» у березні 2015 року не придбавало феромарганець, оливу трансформаторну, марганець, металевий, дріт ніхромовий, натомість встановлено, що податковий кредит TOB «Вільхова» у березні 2015 року сформовано лише на суму ПДВ - 535 грн по контрагенту TOB "ЕМКО" по комісійній винагороді.

У квітні 2015 року податкова декларація з податку на додану вартість у TOB «Вільхова» відсутня, у зв'язку з чим наявні розбіжності між ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» та TOB «Вільхова» на суму ПДВ - 348 000 грн, у Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено відсутність зареєстрованих податкових накладних по TOB «Вільхова».

Тобто, ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» та TOB «Вільхова» на порушення ст.656 ЦК України було укладено договір купівлі-продажу на товар, який був відсутній у продавця на момент укладення договору.

За ст.662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Сертифікат якості - це письмовий документ, складений та виданий виробником товару (продукції), щоб підтвердити відповідність виробленого ним товару (продукції) вимогам, які висуваються до якості такого товару (продукції).

Згідно ГОСТу встановлено, що документ про якість має містити: товарний знак виробника, марку феромарганцю та клас крупності, масу брутто, нетто, метод формування партії, хімічний склад, кількість вантажних місць, номер партії, дату виготовлення, штамп технічного контролю, що позначає стандарт.

Відповідно до наданих сертифікатів якості не встановлено виробника товарів, а саме ТОВ «Вільхова» не може бути виробником, у зв'язку з відсутністю необхідних фізичних та технічних можливостей для виробництва, у сертифікатах не вказані номери і дати протоколів випробування, згідно з якими передається відповідна продукція, відсутня інформація щодо наявності у ТОВ «Вільхова» атестованої випробувальної лабораторії, у якій встановлюється відповідність якості продукції відповідно до діючим стандартам, відсутній штамп технічного контролю.

Необхідно також зазначити, що згідно наданих товарно - транспортних накладних вантажовідправник ТОВ «Вільхова», зареєстроване за юридичною адресою у м. Київ, відображає пункт завантаження товарів - м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 28А, за якою, за даними інформаційних баз даних податкового органу, зареєстроване ТОВ «Лексус - центр» (рноспп 35933371), що займається основним видом діяльності «ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТ АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ».

Неможливість встановлення походження товарів, неможливість відвантаження ТМЦ з даної юридичної адреси свідчить про безтоварність відображених операцій.

Дії вчинені ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» та ТОВ «Вільхова» не обумовлені розумним змістом , що направлений на отримання доходу, а значить такі дії були направлені виключно на мінімізацію податкових зобов'язань.

ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» порушено суть доктрини «Ділова мета», що полягає у тому, що правочин, який спрямований винятково на зменшення бази оподаткування, та не маючий під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, може бути визнаний недійсним. При цьому для запобігання ухиленню від сплати податків, одержана податкова вигода не визнається діловою метою правочину.

Верховний Суд України застосовуючи доктрину «Ділова мета» при розгляді справ за участі національних суб'єктів господарювання до органів ДПС зазначає, що при здійсненні

господарської діяльності, основною діловою метою платника податків є отримання прибутку. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності.

«Якщо у процесі встановлення обставин у справі буде з'ясовано, що в діях платника податку, який заявляє право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, вбачається спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету або необгрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у задоволенні подібної вимоги повинно бути відмовлено. Наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку.»

Таким чином, з огляду на вищенаведене та згідно наданих документів, ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» не підтверджено та не доведено факт реальності проведених операцій з придбання товарів по відображеному постачальнику TOB «Вільхова», а надані документи не можуть братися до уваги, як первинні документи, навіть за наявності всіх формальних реквізитів.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідно документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту, належними документами первинного обліку покладається на платника- покупця товарів (робіт, послуг), так як саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту визначеного постачальником.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необгрунтованих виплат з бюджету.

У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконанню цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, адже в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит що враховується при обчисленні податку на додану вартість до сплати в бюджет, в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Наслідки в податковому обліку платника створюють тільки реально здійснені господарські операції, тобто такі, які пов'язані з рухом активів, зміною обставин або власного капіталу платника та відповідають змісту відображеному в складених платником податків договорах. Тобто, у разі фіктивності операцій, нарахування податкового кредиту варто визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податків доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Згідно п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України: «Датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбувалася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податків на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.»

Відповідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України: «податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін,визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій і необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку».

А також, згідно п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України: «Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладню податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу»

Задовольняючи позов суд першої інстанції не звернув уваги на те ,що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що дії Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо винесення податкового - повідомлення рішення є правомірними, оскільки надані позивачем первинні документи являють собою паперові носії, які не підтверджують факт здійснення господарської операції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене з порушенням норм матеріального права, і тому підлягає скасуванню.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року - скасувати та прийняти нову .

У позові публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко