Рішення

від 20.11.2015 по справі 904/9323/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.15р. Справа № 904/9323/15

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Державного закладу "Вузлова лікарня станції Верхівцеве Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Верхівце Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором № ПР/П-15182/НЮдч від 10.02.2015 у загальному розмірі 429 347 грн. 79 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність № 894 від 21.09.2015;

від відповідача: головний бухгалтер ОСОБА_2, довіреність №1 від 10.11.2015.

СУТЬ СПОРУ:

23 жовтня 2015 року до господарського суду Дніпропетровської області звернулось державне підприємство "Придніпровська залізниця" (позивач) з позовом до Державного закладу "Вузлова лікарня станції Верхівцеве Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (відповідач) про стягнення заборгованості з опалення приміщень та обслуговування належної йому котельні за січень - квітень 2015 в сумі 301153,77 грн, 53996,48 грн пені, 5286,12 грн 3% річних та 68911,42 грн інфляційних нарахувань на суму боргу.

Відповідач в письмових поясненнях проти розміру заборгованості не заперечив та повідомив, що лікарня є державним закладом з обмеженим фінансуванням і тих коштів, що виділяються на її утримання, недостатньо для оплати всіх витрат.

По справі відповідно до ст.77 ГПК України оголошена перерва з 10.11.2015 до 17.11.2015.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2015 між державним підприємством "Придніпровська залізниця" та державним закладом "Вузлова лікарня станції Верхівцеве Державного підприємства "Придніпровська залізниця" укладений договір № ПР/П-15182/НЮдч згідно з яким позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з опалення лікарні та обслуговування котельні, а відповідач зобов'язався сплачувати отримані послуги шляхом здійснення 100% передплати протягом 5 банківських днів після отримання рахунку. Пунктом 5.2 договору передбачено нарахування пені в розмірі 0,1% за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість послуг за січень 2015 склала 82597,33 грн, за лютий 90013,55 грн, за березень 78889,94 грн, за квітень 49652,95 грн, а всього 301153,77 грн.

Згідно вимог частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний виплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отримані відповідачем послуги до цього часу не оплачені.

За прострочку платежу позивачем нараховано та заявлено до стягнення 53 996,48 грн пені, 5286,12 грн 3% річних та 68911,42 грн інфляційних нарахувань на суму боргу.

17.11.2015 позивачем подана заява про зміну розміру позовних вимог, в якій позивач збільшив суми заявлених до стягнення пені та 3% річних у зв'язку із збільшенням періоду їх нарахування та надав розрахунок інфляційних нарахувань на суму боргу, здійснений відповідно до п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно з яким розрахунок інфляційних має здійснюватись починаючи з місяця, що є наступним після того, в якому виникла заборгованість. За розрахунком позивача розмір інфляційних складає 39340,50 грн. Судом приймається заява позивача в частині зменшення вимог про стягнення суми інфляційних нарахувань. Збільшення розміру пені та 3% річних не приймаються до розгляду, оскільки заява про збільшення вимог не надіслана відповідачу і останньому не було надано часу для ознайомлення з заявою та надання можливих заперечень.

Таким чином на заборгованість, що виникла за послуги в січні 2015 року підлягають нарахуванню пеня за період з 07.02.2015 по 07.08.2015, 3% річних за період з 07.02.2015 по 16.10.2015, інфляційні з березня по жовтень 2015, на борг за послуги в лютому 2015 року пеня за період з 07.03.2015 по 07.09.2015, 3% річних за період з 07.03.2015 по 16.10.2015, інфляційні з квітня по жовтень 2015, на борг за послуги в березні 2015 року пеня за період з 03.04.2015 по 03.10.2015, 3% річних за період з 03.04.2015 по 16.10.2015, інфляційні за період з травня по жовтень 2015 року, на борг за послуги у квітні 2015 року пеня та 3% річних за період з 13.05.2015 по 16.10.2015.

Враховуючи викладене з відповідача підлягають стягненню 301153,77 грн боргу, 53996,48 грн пені, 5286,12 грн 3% річних, 39330,50 грн інфляційних нарахувань на суму боргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються 5996,50 грн витрат по сплаті судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено до держбюджету 6788,26 грн, тому зайво сплачені 791,76 грн пілягають поверненню позивачу за його заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного закладу "Вузлова лікарня станції Верхівцеве Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Верхівце Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, код 01111753 на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 108, код 01073828 борг в сумі 301153,77 грн, 53996,48 грн пені, 5286,12 грн 3% річних, 39330,50 грн інфляційних нарахувань на суму боргу та витрати по сплаті судового збору у сумі 5996,50 грн , видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 20.11.2015.

Суддя В.Д. Воронько