Рішення

від 10.11.2015 по справі 906/1350/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" листопада 2015 р. Справа № 906/1350/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №060715 від 06.07.2015 р.;

ОСОБА_2 - довіреність №1-К від 01.11.2015;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанза"

про стягнення 402823021,18 грн.

Спір розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 402823021,18 грн. заборгованості, з яких: 298950000,00 грн. - тіло кредиту, 48306186,74 грн. - заборгованість по відсоткам, 55566834,44 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду від 27.10.2015 строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить копія реєстру на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 04.11.2015.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2014 між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (кредитор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фанза" (позичальник/відповідач) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №29/14, згідно п. 1.1 якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п.п. 1.1.1. надання кредиту повинно було здійснюватись окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 29895000,00 грн. зі сплатою фіксованої процентної ставки 18 % річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 09.04.2015р. на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.п. 1.1.2. договору в редакції додаткової угоди № 3 від 23.12.2014 ліміт кредитної лінії та погашення нарахованих відсотків здійснюється за наступним графіком:

не пізніше 30.01.2015 здійснюється погашення відсотків в сумі 50000,00 грн.;

не пізніше 27.02.2015 здійснюється погашення відсотків в сумі 50000,00 грн.;

не пізніше 31.03.2015 здійснюється погашення відсотків в сумі 3400000,00 грн., кредитного ліміту на 40000000,00 грн., після чого ліміт кредитної лінії має становити 258950000,00 грн.;

не пізніше 30.04.2015 здійснюється погашення відсотків в сумі 3400000,00 грн., кредитного ліміту на 80000000,00 грн., після чого ліміт кредитної лінії має становити 178950000,00 грн.;

не пізніше 29.05.2015 здійснюється погашення відсотків в сумі 3400000,00 грн., кредитного ліміту на 80000000,00 грн., після чого ліміт кредитної лінії має становити 98950000,00 грн.;

не пізніше 09.06.2015 здійснюється погашення відсотків в сумі 3400000,00 грн., кредитного ліміту на 98000000,00 грн., після чого ліміт кредитної лінії має становити 0 грн.

Положеннями п.п. 2.1, 2.2 кредитного договору передбачено, що видача траншів кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника №20625030971005 в АТ „Імексбанк" в межах сум та відповідно до термінів, визначених в п. 1.1.1 та 1.1.2 цього договору. Моментом (днем) надання траншів кредиту вважається день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

Також п.п. 2.4., 2.4.1. договору в редакції додаткової угоди № 3 від 23.12.2014 нарахування процентів за користування траншем кредиту здійснюється щоденно по останній календарний день поточного місяця у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом „факт/факт" виходячи з фактичної кількості днів у році та сплачуються Позичальником не рідше одного разу на три місяці в період дії цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення траншу кредиту.

Для обліку реструктуризованих процентів за кредитом відкривається рахунок №20688030971105 АТ "Імексбанк" та встановлюється погашення процентів згідно графіку, наведеного у п.п. 1.1.2. перенесення реструктуризованих процентів на відповідний рахунок здійснюється по факту нарахування.

Відповідно до п.п. 3.3.6. договору позичальник зобов'язаний протягом строку використання траншів кредиту сплачувати проценти за користування ними в порядку, визначеному п.п. 2.4.-2.5. договору.

Згідно п.п. 3.2.8 договору кредитором було набуто право припинити подальше надання траншів кредиту та/або вимагати від позичальника (незалежно від строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним та/або суму неустойки у випадках, коли, зокрема, коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (траншів кредиту) та/або процентів за користування кредитом.

Умовами п.п. 4.2 кредитного договору передбачено, що у випадку не виконання позичальником зобов'язань, зокрема, з повернення кредиту та сплати відсотків протягом більше п'ятнадцяти днів, Кредитор має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит підлягає поверненню з моменту отримання Позичальником відповідної письмової вимоги кредитора. Повернення кредиту здійснюється протягом тридцяти днів з дня одержання вимоги Кредитора.

На виконання умов договору банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 298950000,00 грн., що підтверджується згорнутою випискою про операції за рахунком №20625030971005 за період з 13.06.2014 по 25.08.2014 (а.с. 18).

В порушення умов договору відповідач своєчасно не сплачено нараховані відсотки та допущено прострочення по поверненню суми кредиту.

20.02.2015 та 11.03.2015 АТ "Імексбанк" надіслано претензію ТОВ "Фанза" про дострокове повернення кредиту, сплату відсотків та виконання договірних зобов'язань (а.с. 27-28), яка була залишена відповідачем без належного реагування.

За таких обставин, станом на день звернення позивача до суду заборгованість ТОВ "Фанза" по тілу кредиту складала 298950000,00 грн. та 48306186,74 грн. - заборгованість по відсоткам.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення тіла кредиту в сумі 298950000,00 грн. та заборгованості по відсоткам в сумі 48306186,74 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 55566834,44 грн. пені.

Положенням п.п. 4.1 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення Позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1, 3.2.8, 4.2 цього договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, від несвоєчасно сплаченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Також ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1050 ЦК України також передбачено наслідки порушення договору позичальником, згідно якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд вважає останні вірними, а вимогу щодо стягнення 55566834,44 грн. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанза" (10000, м.Житомир, вул. Вітрука, 9, ід. код 36110811)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12-А, ід. код 20971504) 298950000,00 грн. - тіло кредиту, 48306186,74 грн. - заборгованості по відсоткам, 55566834,44 грн. - пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанза" (10000, м.Житомир, вул. Вітрука, 9, ід. код 36110811)

- в дохід Державного бюджету України 73080,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.11.15

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.