Рішення

від 16.11.2015 по справі 198/359/15-ц

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 198/359/15-ц

провадження № 2/0198/166/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2015 року Юр’ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Маслівець О.М., позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Юр’ївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Сонячне», третя особа Реєстраційна служба Юр'ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною позовною заявою до ФГ «Сонячне», обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

Позивачу на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 070680, виданого Юр'ївською селищною радою Юр'ївського району Дніпропетровської області 12.04.2002 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4208753, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,544 га, кадастровий номер 1225955100:04:002:0454, розташована на території Юр'ївської селищної ради Юр'ївського району Дніпропетровської області.

Наприкінці 2014 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Агріколь-Самара» договір оренди вказаної земельної ділянки, речове право за яким згідно з вимогами діючого законодавства підлягає державній реєстрації. Однак, державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Юр'ївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області рішенням № 21094125 від 05.05.2015 року відмовив в державній реєстрації з підстав наявності між позивачем та ФГ «Сонячне» договору оренди землі, укладеного 29.11.2012 року, за яким 21.02.2014 року здійснено реєстрацію іншого речового права, номер запису 4754556.

Позивач стверджує, що ні особисто не укладала з відповідачем договору оренди належної їй земельної ділянки, ні надавала таких повноважень будь-яким іншим особам, а також не отримувала орендної плати за користування земельною ділянкою. Крім того, в порушення ст. 15 Закону України «Про оренду землі» спірний договір не містить ряд істотних умов, відсутність яких є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також визнання його недійсним.

На підставі викладеного просить визнати недійсним договір оренди землі від 29.11.2012 року, сторонами за яким виступають позивач та ФГ «Сонячне», та скасувати державну реєстрацію права оренди відповідача.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, зазначивши, що договір оренди земельної ділянки від 29.11.2012 року підписаний особисто ОСОБА_1 в присутності голови ФГ "Сонячне" ОСОБА_5 Доводи позивача щодо неотримання нею орендної плати не відповідають дійсності, оскільки в 2014 році рахунок орендної плати по спірному договору ОСОБА_1 отримала сільськогосподарську продукцію, що підтверджується особистим підписом позивачки у відомостях ФГ "Сонячне". Спірний договір оренди землі укладений відповідно до чинного законодавства України на базі типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 року, тому документ містить всі істотні умови, передбачені Законом України "Про оренду землі".

Представник третьої особи Реєстраційної служби Юр’ївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в позовній заяві, вважає вимоги позивача необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 070680, виданого Юр'ївською селищною радою Юр'ївського району Дніпропетровської області 12.04.2002 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4208753, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,544 га, кадастровий номер 1225955100:04:002:0454, розташована на території Юр'ївської селищної ради Юр'ївського району Дніпропетровської області (т. 1, а. с. 32).

29 листопада 2012 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФГ "Сонячне" в особі керівника ОСОБА_5 укладено договір оренди землі. Згідно з умовами договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 10,544 га, яка знаходиться на території Юр’ївської селищної ради Дніпропетровської області, строком на 10 років з орендною платою у розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (т. 1, а. с. 27).

21.02.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Юр'ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області здійснено реєстрацію права оренди зазначеної земельної ділянки, номер запису про інше речове право 4754556, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.04.2014 року (т. 1, а. с. 7).

Згідно зі ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо оренди земельної ділянки регулюються законом.

В свою чергу, спеціальним законом щодо регулювання відносин, пов’язаних з орендою землі, являється Закон України В«Про оренду земліВ» № 161-XIV від 06.10.2008 року (далі - Закон № 161-XIV). Оскільки спірні правовідносини виникли 29.11.2012 року, суд застосовує Закон № 161-XIV у редакції, яка була чинною на момент укладення договору.

За вимогами ст.ст. 14, 18, 20 Закону № 161-XIV договір оренди землі укладається у письмовій формі, за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально та підлягає державній реєстрації. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1. ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5,6 ст. 203 цього Кодексу.

Таким чином, правочин, як вольова дія, являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов’язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети. Встановлення судом факту відсутності волевиявлення власника землі на укладення договору оренди землі (підписання договору іншою особу, яку власник землі не уповноважував діяти від його імені), є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України.

З метою дослідження справжності підпису ОСОБА_1 в договорі оренди землі судом призначено судову почеркознавчу експертизу.

Згідно з висновком № 3574-15 судової почеркознавчої експертизи, проведеної експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, підписи від імені ОСОБА_1 в графах «Орендодавець» договору оренди землі від 29.11.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Сонячне", додатку № 1 від 29.11.2012 року до Договору оренди землі від 29.11.2012 року та акті прийому-передачі землі виконані самою ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 6).

Отже, той факт, що позивач спірний договір не укладала та не підписувала, спростовується висновком судової почеркознавчої експертизи. За таких умов обставини, якими обґрунтовані підстави позову в частині визнання договору оренди землі недійсним внаслідок відсутності вільного волевиявлення ОСОБА_1 під час його укладення, є недоведеними.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. В силу ч. 2 ст. 57 ЦПК, ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема висновків експерта.

Позивачка не надала суду будь-яких доказів на підтвердження недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) інших вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Щодо тверджень позивачки про відсутність у спірному договорі ряду істотних умов, передбачених нормами законодавства, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 161-XIV істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону № 161-XIV відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З дослідженого в судовому засіданні оригіналу договору оренди землі від 29.11.2012 року (т. 1, а. с. 27-30) суд робить висновок про наявність в ньому передбачених законом істотних умов, зокрема:

- об’єкту оренди - земельна ділянка площею 10, 544 га, розташована на території Юр'ївської селищної ради Юр'ївського району Дніпропетровської області (пункти 1 та 2);

- строку дії договору, який складає 10 років (пункт 7);

- розміру орендної плати, що становить не менше трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при цьому розмір нормативної грошової оцінки дорівнює 199 387, 78 грн. (пункти 4 та 8);

- порядку індексації, форми платежу, строків здійснення орендної плати, а також порядку її внесення і перегляду (пункти 8, 9, 10, 11, 12, 14);

- відповідальності за несплату орендної плати, за якою у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожен день прострочення (пункт 13);

- умов використання та цільового призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, та умов збереження стану об'єкта оренди (пункти 1, 16-18);

- умов і строків передачі земельної ділянки орендарю, згідно з якими передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (пункти 19, 20);

- умов повернення земельної ділянки орендодавцеві (пункт 21);

- положень про те, що на орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження та інші права (обтяження) третіх осіб, а передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку (пункти 26, 27);

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини (пункт 32);

- відповідальності сторін за невиконання умов договору, згідно з якими за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (пункт 38);

- умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (пункт 41).

Отже, доводи позивача щодо відсутності в спірному договорі ряду істотних умов, передбачених ст. 15 Закону № 161-XIV, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Також ОСОБА_1 стверджує, що ФГ "Сонячне" не сплачувало орендну плату за спірним договором. Однак, всупереч вимогам ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 60 ЦПК України позивач та його представник не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного факту.

Відповідно до відомостей про видачу сільськогосподарської продукції в рахунок орендної плати за земельні паї в 2014 році по ФГ "Сонячне", ОСОБА_1 отримувала орендну плату у натуральній формі, про що свідчать її підписи у зазначених відомостях (т. 1, а. с. 54-56).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд враховує, що укладений між позивачем та відповідачем спірний договір оренди землі підписаний саме ОСОБА_1 та містить всі істотні умови, передбачені законодавством, позивач не надала до суду належних доказів на підтвердження факту порушення умов договору в частині здійснення орендної плати з боку відповідача, а також будь-яких інших доказів, які обґрунтовують підстави визнання вказаного договору недійсним.

За таких обставин, на підставі наявних у справі доказів, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що вимоги позивача про визнання договору оренди землі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вимога про скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди землі є похідною від вимоги про визнання цього договору недійсним, тому позов в цій частині також задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 202, 203, 207, 215, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 59, 60, 66, 147, 209, 212-215, 294ЦПК України , суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фермерського господарства «Сонячне» про визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Юр’ївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І.О.Гайдар