ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51 Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2015 р. Справа № 924/1549/15
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Селянського фермерського господарства «Орій»
про стягнення 309629,37 грн.
секретар судового засідання: Мамчур А.О.
за участю представників:
від позивача : ОСОБА_1, довір. № 2184 від 12.10.2015 р.
ОСОБА_2, довір. № 2596 від 13.08.2013 р.
від відповідача : не з'явився
Обставини справи:
Селянське фермерське господарство «Орій» (далі - СФГ «Орій», позивач) звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного підприємства «Консалтингова фірма «Прометей» в особі філії «Полонський молокопереробний завод» (далі ПП «Консалтингова фірма «Прометей» в особі філії «Полонський молокопереробний завод», відповідач) про стягнення 339029,37 грн.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.09.2015 р. було повернуто Селянському фермерському господарству «Орій» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2136,56 грн., у зв'язку з поданням позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.10.2015 р. у справі № 924/1549/15 було передано дану справу за підсудністю до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2015 р. справу господарського суду Хмельницької області № 924/1549/15 було прийнято до провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставку товару відповідно до договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) б/н від 01.01.2015 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 309629,37 грн. основного боргу, а також судовий збір.
У судовому засіданні 12.11.2015 р. представники позивача позовні вимоги підтримали та надали клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання 12.11.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи відповідач був повідомлений належно.
Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 12.11.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
01.01.2015 р. між Селянським фермерським господарством «Орій» (продавець) та Приватним підприємством «Консалтингова фірма «Прометей» в особі філії «Полонський молокопереробний завод» (покупець) було укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію (молоко коров'яче), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.
Згідно з п. 1.4 договору перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням виробничих потужностей (виробництва) покупця, підписання всіх необхідних документів та наявності відмітки покупця про прийом товару на товарно-транспортній накладній.
У відповідності з п. 2.5 договору розрахунки здійснюються шляхом безготівкового розрахунку безпосередньо між сторонами. За домовленістю сторін може проводитись готівковий розрахунок.
Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, оплатити товар протягом 5 банківських днів, за кожні 15 календарних днів (пп. 3.2.1 п. 3.2 договору).
СФГ «Орій» на виконання умов договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 01.01.2015 р. було поставлено ПП «Консалтингова фірма «Прометей» в особі філії «Полонський молокопереробний завод» товар на загальну суму 1328984,02 грн. за спеціалізованими товарними накладними.
ПП «Консалтингова фірма «Прометей» в особі філії «Полонський молокопереробний завод» частково розрахувалось за поставлений товар, що підтверджується звітами про дебетові і кредитові операції по рахунку СФГ «Орій».
СФГ «Орій» та ПП «Консалтингова фірма «Прометей» в особі філії «Полонський молокопереробний завод» було підписано акти звіряння взаємних розрахунків станом на 29.09.2015 р. та на 11.11.2015 р. на суму 309029,37 грн.
Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 01.01.2015 р. у повному обсязі, останній і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.
Натомість, як вбачається із заяви б/н від 29.09.2015 р., адресованій суду, відповідач визнав позов в сумі 309629,37 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Селянського фермерського господарства «Орій» у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Консалтингова фірма «Прометей» в особі філії «Полонський молокопереробний завод» (09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, 14, код 30668980) на користь Селянського фермерського господарства «Орій» (12700, Житомирська обл., Баранівський р-н, м. Баранівка, провул. Тищика, 9, код 31318364) - 309629 (триста дев'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 37 коп. основного боргу, 4644 (чотири тисячі шістсот сорок чотири) грн. 44 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення підписане 16.11.2015 р.
Суддя В.М. Бабкіна
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2015 |
Оприлюднено | 27.11.2015 |
Номер документу | 53685995 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Бабкіна В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні