Рішення

від 17.11.2015 по справі 917/1937/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015 р.                                                                       Справа № 917/1937/15

За позовом Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" (вул. 50 років Жовтня 19 "а", м. Гадяч, Полтавська область, 37300)

до Видавництва "Гадяч" (вул. Драгоманова, буд. 6, м. Гадяч, Полтавська область, 37300)

про стягнення 33769,44 грн.                              

                                                            Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 33769,44 грн., з них: 20556,22 грн. основного боргу, згідно договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води № 87 від 01.07.2011р., 6522,93 грн. пені, 6327,39 грн. інфляційних, 362,90 грн. - 3 % річних.

Позивач неодноразово зменшував позовні вимоги.

Позивач на підставі ст. 22 ГПК України в додаткових поясненнях від 02.11.2015р. заявив про зменшення розміру позовних вимог та прохає стягнути з відповідача 13041,72 грн., з них: 6358,25 грн. - пені, 356,08 грн. - 3% річних, 6327,39 грн. - інфляційних. Дані пояснення розцінене судом як заява про зменшення позовних вимог.

Ухвалою від 03.11.2015року суд прийняв зменшені позовні вимоги. Подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зменшених позовних вимог від 02.11.2015р.

Відповідач в клопотанні від 16.11.2015р. (вхід. №16613) прохає припинити провадження у справі в зв'язку зі сплатою 18556,22 грн.

В судовому засіданні 17.11.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Комунальним підприємством теплового господарства "Гадячтеплоенерго" (далі - позивач) та Видавництвом "Гадяч" (далі - відповідач) укладено договір № 87 від 01.07.2011р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води з Додатками до нього (далі - Договір); (а.с.10-17).

Згідно п. 12.1 Договору строк його дії укладено строком на 3 роки. Договір вважається продовженим на той й же термін, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідності перегляду.

Сторони доказів розірвання договору не надали, отже договір є чинним.

Відповідно до п.1 Договору позивач (виконавець) зобов'язався своєчасно надати відповідачу (споживачу) послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а відповідач (споживач) зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно п.5.1 Договору тарифи на централізоване опалення становлять: 29,60 грн. з ПДВ за куб. метр з централізованого постачання гарячої води; 17,16 грн. з ПДВ за кв.метр з централізованого опалення; 575,81 грн. з ПДВ за 1Гкал з централізованого опалення.

Додатковими угодами № 1 від 24.10.2011р., № 2 від 01.10.2012р., № 3, № 4 від 01.04.2014р., № 5, від 21.10.2014р., № 6 від 11.12.2014р., № 7 від 11.03.2015р., № 8 від 17.04.2015р. сторони вносили зміни до пункту 5.1. Договору щодо тарифів на централізоване опалення (а.с.18, 20-25).

Згідно з п.6.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 5 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За період листопад 2014р. – квітень 2015р. позивач поставив, а відповідач спожив теплову енергію на загальну суму 27051,06 грн., що підтверджується актами виконання робіт (надання послуг) № 87/11 від 21.11.2014р., № 87/12 від 24.12.2014р., № 87/01 від 22.01.2015р., № 87/02 від 23.02.2015р., № 87/03 від 25.03.2015р., № 87/04 від 18.04.2015р., (а.с. 28-29, 32).

За надані послуги відповідач розрахувався частково, сплативши 6494,84 грн. Заборгованість становила 20556,22 грн..

Позивачем було направлено відповідачу претензію №01-05/230-12 від 17.06.2015р. про погашення боргу. Дана претензія одержана відповідачем 16.06.2015р. що підтверджується підписом представника відповідача на даній претензії (а.с.26-27).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтями 13, 20 Закону України “Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2633) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання віднесено, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади тарифів на теплову енергію.

Статтею 25 Закону № 2633 встановлено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону № 2633 споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст. 25 Закону № 2633).

Після звернення позивача з позовом відповідач повністю сплатив вартість одержаних послуг. Зазначене підтверджується виписками банку по особовому рахунку позивача та платіжним дорученням № 315 від 22.10.2015р. (а.с.45, 84).

В зв'язку з цим позивач зменшив свої позовні вимоги, виключивши вимоги про стягнення основного боргу та залишивши вимоги про стягнення пені, інфляційних та 3 % річних (а.с.72-74).

В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зазначено, що у разі прийняття судом зміни (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. За п. 4.6 цієї Постанови зменшення позивачем суми позову не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

В п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 “Про судове рішення” зазначено, що про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви.

За ст. 610 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6.4 Договору за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом.

В статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за своєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" (від 20 травня 1999 року N 686-XIV) встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16 квітня 2013 р. у справі № 3-6гс13 (справа № 18/957/12) нормою частини 1 статті 1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” встановлено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг - пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу. Кредитор має право на стягнення цієї законної неустойки у тому числі й за відсутності у договорі умови про неустойку.

Згідно ч. 1 ст. 111-28 ГПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В даному випадку підстави для відступу від правової позиції Верховного суду України у господарського суду відсутні.

На цій підставі позивачем заявлено до стягнення 6522,93 грн. пені (поетапно за періоди 06.12.2014 р. - 15.12.2014р., 06.01.2015р. – 05.07.2015р., 06.02.2015р – 05.08.2015р., 06.03.2015р. – 2608.2015, 06.04.2015р. – 26.08.2015р., 06.05.2015р. – 26.08.2015р. При обчисленні пені її розмір обмежено позивачем подвійною обліковою ставкою НБУ, а також враховані вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України. Правильність розрахунку перевірено судом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував правомірно відповідачу інфляційні в сумі 6327,39 грн. за період січень 2015. – липень 2015р. та 3 % річних в сумі 362,90 грн. за період з 06.12.2014 р. - 26.08.2015р. (а.с.60, 75). Правильність розрахунку перевірено судом.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі в зв'язку зі сплатою всіх платежів судом відхиляється, з таких мотивів.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що визначена в акті звірки від 01.10.2015р. сума боргу в розмірі 18556,22 грн. ним була сплачена повністю за платіжним дорученням № 315 від 22.10.2015р.

Проте судом встановлено, що в акті звірки від 01.10.2015р. сторонами була визначена заборгованість за постачання теплової енергії. За платіжним дорученням № 315 від 22.10.2015р. оплата проведена за теплопостачання (згідно вказаного в ньому призначення платежу). Тобто, дані платежі підлягають зарахування на погашення основного боргу чи платежів саме за теплопостачання.

Предметом даного спору є стягнення пені, інфляційних та 3 % річних. Доказів сплати цих нарахувань відповідачем суду не надано. Про це також свідчать додаткові пояснення позивача від 02.11.2015р. про зменшення позовних вимог, за якими позивач не заявляє основний борг за теплопостачання, підтримує вимоги про стягнення пені, інфляційних та 3% річних (а.с.72-74).

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

          вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Видавництва "Гадяч" (вул. Драгоманова, буд. 6, м. Гадяч, Полтавська область, 37300; ідентифікаційний код 02468150) на користь Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" (вул. 50 років Жовтня, буд. 19 "а", м. Гадяч, Полтавська область, 37300; ідентифікаційний код 34401528) 6358грн. 25 коп. пені, 356грн. 08 коп. річних, 6327грн. 39 коп. інфляційних, 1827грн. 00 коп. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано: 23.11.2015р.

Суддя                                                                       Безрук Т. М.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути

оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.