Постанова

від 19.06.2013 по справі 910/1033/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа№ 910/1033/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Волтарніст М.О. - представник, дов. № 25-24/5 від 31.12.2012;

від відповідача: Паскал Т.І. - представник, дов. № 2 від 02.01.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2013

у справі № 910/1033/13 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім"

до Підприємства об'єднання громадян "Санте" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"

про стягнення 35 197,06 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/1033/13 відкладено на 19.06.2013.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 у справі № 910/1033/13 в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що станом на 19.10.2012 позивач не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки продукції відповідно до замовлення від 16.10.2012 на загальну кількість 5 000 шт.; згідно із п.3 ст.538 ЦК України відповідач правомірно зупинив виконання взятих на себе зобов'язань з оплати товару за спірним договором, у зв'язку із невиконанням позивачем взятих на себе зобов'язань з поставки продукції у повному обсязі, тому враховуючи положення ст.613 ЦК України, правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 34 990,00 грн. та 207,06 грн. 3% річних відсутні.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 у справі № 910/1033/13 скасувати з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник зазначає про одержання від відповідача, згідно із специфікацією до договору № 112 від 16.10.2012 (додаток № 1), замовлення на постачання частини товару, передбаченого специфікацією, а саме: на 800 банок огірків консервованих стерилізованих та 1 500 банок томатів консервованих, на загальну суму 34 990,00 грн., що підтверджується прийняттям замовником товару саме на цю суму згідно із видатковою накладною № РН-000000000669 від 18.10.2012 та про неодержання від відповідача інших замовлень, ні на електронну пошту ні на юридичну адресу, тому більше поставок не було здійснено; також скаржник вказує про неодержання листів відповідача за № 157 від 01.11.2012, № 158 від 13.11.2012.

За твердженням скаржника, останнім не одержано замовлення відповідача за № 143 від 16.10.2012 на поставку товару на загальну суму в розмірі 153 500,00 грн., при цьому скаржник вказує на незазначення у договорі сторонами їх електронних адрес, у зв'язку з чим кожна сторона була позбавлена можливості направляти будь-які листи електронною поштою, не зважаючи на умови п.4.2 договору; також, посилаючись на умови п.8.5 договору, скаржник зазначає про відсутність у матеріалах справи доказів відправлення листів відповідачем позивачу до порушення провадження у справі та про відсутність електронного підпису на електронному листі й підтвердження отримання позивачем даного електронного листа, як того вимагають норми Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"; також скаржник посилається на недотримання вимог ст.ст.5, 6, 7, 11 зазначеного Закону.

Скаржник вказує, що договором № 112 не передбачено, що відповідач має здійснювати оплату за поставлений товар лише після повного виконання замовлення.

Позивачем надано письмове повідомлення від 17.06.2013 за № 24/25-11-8 про звернення до відповідача про допуск представників позивача на склад, для огляду товару, отриманого згідно з видатковою накладною № РН-00000000669 від 18.10.2012, щодо можливості прийняття рішення про його повернення, та що відповідачем не організовано допуск представників позивача на склад для огляду товару й не надано свого представника, що підтверджується доданими до цього повідомлення копіями телеграми від 13.06.2013, чеків, акту від 14.06.2013.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів скарги, посилаючись на невиконання позивачем свої зобов'язань в строки та у повному обсязі згідно з п.4.1 договору № 112 від 16.10.2012 та п.2.1 додатку № 1 специфікації й замовлення № 143 від 16.10.2012; на розірвання договору № 112 від 16.10.2012 листом № 101 від 08.11.2012, у зв'язку з чим відповідачем було направлено позивачу лист № 158 від 13.11.2012 щодо повернення раніше отриманого не у повному обсязі товару; не прийняття позивачем дій щодо отримання товару. Також, посилаючись на положення ч.3 ст.538 ЦК України, відповідач стверджує, що зупинив виконання взятих на себе зобов'язань з оплати товару за спірним договором, у зв'язку з невиконанням позивачем взятих на себе зобов'язань з поставки продукції у повному обсязі.

Відповідно до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 у справі № 910/1033/13 відповідачем надані документи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до суду першої інстанції подано позов про стягнення з відповідача 34 990,00 грн. основного боргу, 207,06 грн. 3% річних, керуючись ч.1 ст.612, ст.ст.610, 611, 625, 629 ЦК України, ч.1 ст.230 ГК України.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.10.2012 між сторонами укладено договір поставки № 112, згідно з п.п.1.1, 1.3 якого позивач, за договором постачальник, зобов'язався у встановлені цим договором строки поставити відповідачу, за договором покупцю, а останній зобов'язався прийняти товар і здійснити його оплату відповідно до умов цього договору; асортимент, ціна товару, кількість вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Сторонами погоджено у додатку № 1 до договору № 112 специфікацію, відповідно до якої постачанню підлягає консервована продукція в асортименті, а саме: огірки консервовані стерилізовані 300г на суму без ПДВ - 65 833,34 грн. у кількості 5 000 шт. та томати консервовані 3,0 на суму без ПДВ - 62 083,34 грн., у кількості 5 000 шт., а всього з ПДВ на суму 153 500,00 грн.

Згідно з п.2.1 специфікації поставка товару здійснюється позивачем за адресою: м.Київ, вул.Трутенка,22, у триденний термін з дня надання замовлення від відповідача.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000000000669 від 18.10.2012 на підставі договору № 112 від 16.10.12 позивачем передано, а відповідачем прийнято огірки консервовані стерилізовані 300г на суму без ПДВ - 10 533,33 грн. у кількості 800 шт. та томати консервовані 3,0 на суму без ПДВ - 18 625,00 грн., у кількості 1 500 шт., а всього з ПДВ товар прийнято відповідачем на суму 34 990,00 грн. Про передання позивачем та прийняття відповідачем товару свідчать підписи представників позивача й відповідача на зазначеній видатковій накладній, скріплені відбитками печаток.

В п.п.1.2, 2.2 договору № 112 передбачено, що право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка підтверджує факт передачі товару; право власності на партію товару виникає у відповідача з моменту передачі її позивачем відповідно до п.1.3 цього договору згідно із накладними.

Згідно із ч.ч.1, 6 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ч.1 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу. надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п.3.3 договору № 112 відповідач перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок позивача протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання.

Докази оплати відповідачем одержаних товарів у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таким умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи умови п.3.3 договору № 112, прострочення виконання відповідачем обов'язку оплати товару, одержаного за видатковою накладною № РН-000000000669 від 18.10.2012, почалося з 02.11.2012, отже, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення 3% річних за прострочення грошового зобов'язання за період з 02.11.2012 по зазначену позивачем у розрахунку дату - 09.01.2013, що становить 198,44 грн.

Апеляційна інстанція не погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для застосування норми ч.3 ст.538 ЦК України з огляду на наступні обставини.

Зміст статті 538 ЦК України свідчить про те, що друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково, або в повному обсязі, за наявності зустрічного виконання зобов'язання.

Однак, згідно із умовами укладеного сторонами договору № 112 зустрічне виконання відповідачем зобов'язання полягає в оплаті отриманого товару (п.3.3 договору) й відповідно до п.8.1 договору № 112 цей договір вступає і в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013.

Ані договором № 112, ані додатком № 1 до цього договору не передбачено залежності між настанням обов'язку оплати та фактом поставки товару в тій кількості, яка зазначена у специфікації до договору (додаток № 1), тим більше, що в п.2.1 цієї специфікації поставка товару зумовлюється наданням замовлення від покупця. Також сторонами не погоджено умову про залежність настання у відповідача обов'язку оплатити товар із фактом повного виконання замовлення відповідача по кількості.

Щодо змісту наданого відповідачем позивачу замовлення на постачання товару, то твердження сторін є суперечливими. Позивач стверджує про одержання від відповідача, під час підписання договору, замовлення на поставку 800 банок огірків консервованих стерилізованих та 1 500 банок томатів консервованих, а відповідач заявляє про надання позивачу замовлення на постачання огірків консервованих стерилізованих 3 000г в кількості 2 500 шт. та томатів консервованих 3,0 в кількості 2 500 шт. у листі від 16.10.12 за № 143, направленому позивачу електронною поштою.

Однак, позивачем не надано доказів одержання замовлення відповідача саме зазначеного ним змісту, а із наданої відповідачем роздруківки інтернет-сторінки "МЕТА пошта" від 15.10.2012 неможливо встановити, що було передано позивачу замовлення саме такого змісту, як зазначено відповідачем у листі за № 143 від 16.10.12.

В ч.ч.1, 4 ст.188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановленого договором або законом.

Позивач у листі від 08.11.2012 № 101, адресованому відповідачу, вимагав розірвати договір № 112 від 16.10.2012, у зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлену продукцію та оплатити заборгованість за раніше відвантажений товар.

Відповідач у відповідь листом від 13.11.12 за № 158 повідомив позивача про невиконання вчасно та у повному обсязі поставку продукції; запропонував письмово повідомити про причини невиконання договору в повному обсязі, у разі відсутності можливості виконати замовлення та запропонував повернути позивачу продукцію, яка була частково одержана відповідачем.

Наявності згоди відповідача із розірванням договору № 112 з підстави, зазначеної позивачем у листі останнього від 08.11.2012 № 101, із відповіді на цей лист, не вбачається.

Також відсутні докази наявності судового рішення про розірвання договору № 112. Отже, договір № 112 є чинним, як і передбачено у п.8.1 цього договору, до 31.12.2013.

Щодо наявності у відповідача вимоги до позивача про постачання товару в кількості, передбаченій в замовленні відповідача, зазначеному в листі № 143 від 16.10.12 та специфікації до договору № 112, то слід вказати на наступні обставини.

Оскільки у замовленні, зазначеному в листі № 143 від 16.10.12, кількість товару, яка замовлена відповідачем, є меншою від вказано у специфікації (додаток № 1 до договору), а відповідно до п.2.1 специфікації постачання товару позивачем здійснюється на підставі замовлення, наданого відповідачем, то у останнього відсутні підстави для вимоги про постачання товару в кількості, зазначеній у специфікації (додаток № 1 до договору).

В ч.1 ст.670 ЦК України встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідач матеріалами справи не довів надання позивачу замовлення на всю кількість товару, передбачену в специфікації (додаток № 1 до договору № 112).

Як вбачається із товарно-транспортної накладної серія 181012 від 18.10.2012, товар, переданий відповідачу за видатковою накладною № РН-0000000000669 від 18.10.2012, був доставлений автотранспортом позивача.

Відповідач не відмовився від прийняття товару, вивантажив його та прийняв без заперечень, про що свідчить вищезазначена видаткова накладна.

В ч.1 ст.690 ЦК України встановлено, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.

Докази негайного повідомлення відповідачем позивача про відмову від прийняття товару, переданого позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Претензія позивача від 13.11.2012 за № 104 про сплату суми основного боргу в розмірі 34 990,00 грн., надіслана відповідачу згідно із копією фіскального чеку, - 13.11.2012, залишена без відповіді, так само залишений без оформлення та відповіді надісланий позивачем, згідно із копією фіскального чеку - 08.01.2013, акт звірки розрахунків між сторонами за період з 16.10.12 по 03.01.13.

У листі відповідача від 13.11.12 за № 158 пропозиція повернути отриману продукцію зумовлена одержанням від позивача письмового повідомлення про причини невиконання поставки товару в повному обсязі.

Докази наявності письмового повідомлення позивача про неможливість поставити відповідачу товари у кількості, передбаченій специфікацією (додаток № 1 до договору № 112), у матеріалах справи відсутні.

Також у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем повернуто позивачу товари, одержані від позивача за видатковою накладною № РН-0000000000669 від 18.10.2012.

Таким чином, матеріалами справи не доведено того, що у відповідача є право, передбачене нормами чинного законодавства, відмовитись від оплати товару, одержаного від позивача за вищевказаною видатковою накладною, згідно із укладеним між сторонами договором № 112 з додатком № 1 до цього договору.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 у справі № 910/1033/13 скасувати частково.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" задовольнити частково.

Стягнути із Підприємства об'єднання громадян "Санте" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (03181, м. Київ, вул. Заболотного, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи 31458414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, будинок 1-Б, квартира 35; ідентифікаційний код юридичної особи 36477060) 34 990,00 грн. основного боргу, 198,44 грн. 3% річних, 1 720,08 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Підприємства об'єднання громадян "Санте" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (03181, м. Київ, вул. Заболотного, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи 31458414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, будинок 1-Б, квартира 35; ідентифікаційний код юридичної особи 36477060) 860,04 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу № 910/1033/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.