Постанова

від 17.11.2015 по справі 925/1256/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2015 р. Справа№ 925/1256/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Галаган Г.М., тимчасово виконуюча обов'язки керівника,

відповідача: Голуб С.В., довіреність № 750 від 01.09.15.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради

на рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2015 р.

у справі №925/1256/15 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюче підприємство "Митниця "

до Комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюче підприємство "Митниця" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради про стягнення з відповідача втрат внаслідок інфляції 26 485,78 грн., 2576,97 грн. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн.

До прийняття рішення по суті, а саме 18.08.2015 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 26 485,78 грн. втрат внаслідок інфляції, 2557,81 грн. 3% річних, а всього 29043,59 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.09.2015 року у справі №925/1256/15 зменшені позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто 26 485,78 грн., втрат внаслідок інфляції, 2557,81 грн. 3% річних, а всього 29043,59 грн. за невиконання грошових зобов'язань по договору від 01.06.2012 № 66/3 та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору з комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради (код 36701739, бул.Шевченка, буд.345, м. Черкаси, 18005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюче підприємство" Митниця" (код 38089572, бул.Шевченка, буд.345, м. Черкаси, 18005).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2015 року у справі №925/1256/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач у своєму письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2015 року у справі №925/1256/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2015 року року апеляційну скаргу Комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.10.2015 року.

В судове засідання, яке відбулось 20.10.2015 року в судове засідання не з'явився представник відповідача, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та день судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням повідомлення про вручення поштового відправлення №13239855.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року розгляду справи було відкладено на 17.11.2015 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання 17.11.2015 року з'явились представники позивача та відповідача.

Представник Комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради в судовому засіданні усно підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюче підприємство "Митниця" усно заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив суд її відхилити.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 19.05.2015 р. не підлягає зміні або скасуванню у зв'язку з таким.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2012 року між Комунальним підприємством "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюче підприємство "Митниця" (далі Виконавець) укладено договір №66/3 про надання послуг з технічного обслуговуванням та поточного ремонту внутрішньо будинкових електричних мереж (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов'язується протягом визначеного в договорі строку надавати Замовнику послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливної каналізації (внутрішньобудинкові системи), а також з ліквідації аварій у внутрішньобудинкових мережах житлових будинків, що знаходяться на балансі чи обслуговуванні Замовника.

Перелік житлових будинків міститься у додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем здійснюється Виконавцем згідно з чинним законодавством і нормативними документами.

Розділом 11 Договору визначено, що цей договір укладається на п'ять років і набирає чинності з 01 червня 2012 року.

Згідно п. 2.1 Договору вартість послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем, відповідно до п. 1.1 Договору, складається згідно фактично наданих послуг. Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем підтверджується актом виконаних робіт, формою КБ-2в, формою № КБ3 (далі - акт виконаних робіт). Вартість робіт не може бути більшою, ніж розрахункова сума витрат Замовника що відповідає діючим тарифам.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що підставою для оплати робіт є підписаний уповноваженим представником замовника акт про виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, планового і аварійного ремонту внутрішньобудинкових систем, згідно акту виконаних робіт.

Як визначено п. 2.4 Договору, замовник здійснює оплату за виконані роботи не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Якщо останній день строку оплати виконаних робіт припадає на вихідний або святковий день, то Замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи протягом робочих днів, що передують вихідному чи святковому дню.

У відповідності до п. 3.1 Договору, акти виконаних робіт подаються виконавцем замовнику нарочно або поштою щомісяця до 10 числа поточного місяця за попередній місяць.

Положеннями п. 3.2 Договору встановлено, що замовник зобов'язаний підписати акт виконаних робіт або письмово відмовитися від його підписання, письмово пояснивши причини відмови, протягом трьох днів з моменту отримання актів. У випадку не підписання Замовником акту виконаних робіт або при відсутності обґрунтованої письмової відмови замовника від його підписання протягом встановленого строку (з урахуванням нормативів поштового обігу, але не більше семи календарних днів з дня отримання акту), у випадку ухилення замовника від отримання поштового листа, яким надсилався акт виконаних робіт, - виконані роботи вважаються прийнятими з дотриманням Виконавцем всіх умов Договору, а акт виконаних робіт вважатиметься автоматично акцептованим та підписаним замовником.

Згідно з п. 4.1 Договору, у разі виконання виконавцем неякісних робіт замовник має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії, в якому зазначаються строки, види, показники порушень, тощо.

Пунктами 4.3, 4.4, 4.5 Договору передбачено, що представник виконавця повинен з'явитися для підписання акта-претензії не пізніше 3-х робочих днів з дати реєстрації заяви. Акт-претензія складається замовником та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія замовника передається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок вартості виконаних робіт та наданих послуг або видає письмово замовнику обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Судом першої інстанції було встановлено, що факт порушення відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 66/3 від 01.06.2012 в сумі 116 554,36 грн. встановлений судовим рішенням у справі № 925/1525/14.

Постановою Київського апеляційного господарського суду 14 січня 2015 р. у справі № 925/1525/14 стягнуто з КП СУБ " Митниця" Черкаської міської ради на користь позивача заборгованість в сумі 116554,36 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з приписами п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 березня 2015 р. відповідачем було сплачено вищевказану суму боргу, в тому числі і судовий збір в порядку примусового виконання рішення, що підтверджується довідкою від 17 липня 2015р. № 26097ДВ-16 та банківською випискою від 05 березня 2015 р. про отримання коштів на рахунок позивача.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 530 ЦК якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалось раніше, пунктом 2.4. Договору сторони узгодили, що замовник здійснює оплату за виконані роботи не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. Якщо останній день строку оплати виконаних робіт припадає на вихідний або святковий день, то Замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи протягом робочих днів, що передують вихідному чи святковому дню. Тобто відповідач повинен був оплатити послуги не пізніше 10 червня 2014 року.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідні індекси розраховуються Державним комітетом статистики України щомісяця і публікуються, зокрема у газеті «Урядовий кур'єр ».

Отже, судом було встановлено, що втрати внаслідок інфляції - інфляційні збитки у позивача виникли в той час, коли відповідач, в порушення вимог ст. 526 ЦК України, не виконував належним чином, відповідно до умов договору та вимог законодавства своїх зобов'язань по оплаті грошових коштів за надання послуг по договору № 66/3 від 01.06.2012.

Тому, суд дійшов вірного висновку, що виконання судового рішення про стягнення боргу з відповідача, не скасовує наявності інфляційних збитків у позивача, які виникли.

Відповідно сума заборгованості, на яку нараховуються втрати внаслідок інфляції - 116554,36 грн.

Період, за який нараховуються втрати внаслідок інфляції: 11.06.2014 по 05.03.2015 і розраховується за формулою : (індекс інфляції) - добуток щомісячних індексів за відповідний період (втрати від інфляції) = (сума боргу) х (індекс інфляції) / 100% - ( сума боргу).

Джерелом інформації про індекси інфляції за період прострочення є газета " Урядовий кур'єр".

МісяцьІндекс інфляції Червень 2014 101,00% Липень 2014 100,40% Серпень 2014 100,80% Вересень 2014 102,90% Жовтень 2014 102,40% Листопад 2014 101,90% Грудень 2014 103,00% Січень 2015 103,10%. Лютий 2015 105,30% Втрати від інфляції, за період з 11.06.2014 до 28.02.2015 становлять 26 485,78 грн.(індекс інфляції за вказаний період - 122,724%; сума боргу 116554,36 грн.; сума боргу з урахуванням інфляції - 143040,14 грн.)

Проценти за користування коштами розраховувались за формулою: (проценти) = (сума боргу ) х (процентна ставка) /100% /365 днів х (кількість днів).

Розрахунок процентів за користування коштами Дата початкуКінцева датаКількість днівСума боргуПроцентна ставкаПроценти 10.06.2014 05.03.2015 267 116554,36 3,00% 2557,81 Отже, відповідно проценти за користування коштами за період з 11.06.2014 до 04.03.2015 становлять 2 557,81 грн.

Беручи до уваги вищенаведене суд дійшов висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2015 р. у справі №925/1256/15, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2015 р. у справі №925/1256/15 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2015 року у справі №925/1256/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран