Рішення

від 19.11.2015 по справі 648/3971/15-ц

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 648/3971/15-ц

Провадження № 2/648/1397/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року с.м.т. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Бугрименка В.В.

при секретарі - Когут Є.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відділу Держгеокадастру у Білозерському районі Херсонської області, про стягнення боргу за договором позики, визнання права власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 1 жовтня 2006 року він надав відповідачу позику в сумі 40000 гривень, терміном до 1 жовтня 2015 року, про що остання надала йому розписку. Разом з цим, до цього часу ОСОБА_4 борг не повернула, у зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 1046-1050 ЦК України, просив стягнути з неї 40 000 гривень. Посилаючись на те, що відповідач не працює, майна, окрім земельної ділянки для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, не має, просив в порядку ст.217 ЦПК України встановити спосіб виконання рішення суду шляхом визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 5,1602 га., яка розташована на території Олександрівської сільської ради Білозерського району Херсонської області та належить ОСОБА_4 та зобов'язати відділ Держземагенства підписати державний акт на вказану земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву в якій просить розглянути справу без її часті, позов визнає.

Представник відповідача - відділу Держгеокадастру позов не визнала, посилаючись на те, що відділ Держземагенства реорганізовано у відділу Держгеокадастру, до повноважень якого не входить обов'язок щодо підписання державного акту. Крім того, зазначила, що відповідно до п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення забороняється.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази подані сторонами, які наявні в матеріалах цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 1 жовтня 2006 року відповідач отримала у позивача безпроцентну позику в сумі 40 000 гривень та зобов'язувалась повернути вказані кошти до 1 жовтня 2015 року, вказаний факт підтверджується відповідною розпискою.

Зі змісту ч.1 ст.1049 ЦК України вбачається, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, відповідач зобов'язання не виконала, позику до 1 жовтня 2015 року не повернула, що змусило позивача звернутися до суду. Зазначене сторонами не оспорюється.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення позики є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з цим, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку належну відповідачу та зобов'язання Держземагенство підписати державний акт задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 25560187 від 14 серпня 2014 року вбачається, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,1602 га., яка розташована на території Олександрівської сільської ради Білозерського району Херсонської області.

Згідно розписки про отримання позики, сторони узгодили, що в разі неповернення боржником суми позики, ОСОБА_3 набуває право власності на земельну ділянку належну ОСОБА_4.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Зі змісту ч.ч.2, 3 п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України вбачається, що купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок, та земельних часток (паїв), зокрема для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та перебувають у власності громадян, запроваджуються не раніше 1 січня 2016 року. Угоди, укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок є недійсними з моменту їх укладення.

Враховуючи вище викладені вимоги закону, суд приходить до висновку, що положення договору позики про набуття позивачем права власності на земельну ділянку, в разі невиконання відповідачем боргового зобов'язання, є недійсним.

Посилання позивача на ст.217 ЦПК України, як підставу визнання за ним права власності на земельну ділянку, суд вважає безпідставною, оскільки вказана норма надає суду лише право визначити порядок виконання рішення (надання відстрочки, розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення виконання рішення), а визнання права власності за позивачем не є вжиттям заходів для забезпечення позову. Крім того, необхідно зазначити, що Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, на яку посилається позивач як підставу вимог до відділу Держземагенства, втратила чинність 23 серпня 2013 року. Відділ Держземагенства у Білозерському районі Херсонської області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №5 від 14 січня 2015 року, реорганізовано у відділ Держгеокадастру у Білозерському районі Херсонської області, до повноважень останнього не входить підписання державних актів на землю, у зв'язку з чим, вимога до вказаного до вказаного відповідача є безпідставною.

За таких обставин, суд приходить до висновку що в задоволенні вимог про визнання права власності та зобов'язання вчинення дій необхідно відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи викладене з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача мають бути стягнуті понесені ним судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп..

Керуючись ст.ст. 7,10,11, 15, 59, 60, 61, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України, на підставі ст.ст.328, 625, 655, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за позикою в сумі 40000 (сорок тисяч) гривень.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд Херсонської області, шляхом подання апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В. Бугрименко