Постанова

від 17.11.2015 по справі 804/14293/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 р. Справа № 804/14293/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.

за участю

представників позивача - Гавриленко Ю.Ю., Саніної Т.О.,

представника відповідача - Товстої Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Опори Машин» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровський області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.15, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «НВП «Опори Машин», звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.04.15 № 0006331501 та № 0006341501. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що факти, викладені в акті перевірки від 19.03.15 № 1512/151/32139842, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення, не відповідають дійсності, акт перевірки не містить посилань на документально підтверджені факти «сплати постачальнику від'ємного значення податку на додану вартість задекларованого до відшкодування платником у періодах його виникнення» та обґрунтування того, як саме вплинуло на завищення бюджетного відшкодування така сплата. Крім того, позивачем зауважено, що склад зазначеного порушення не передбачений жодною нормою ПКУ. Позивачем зауважено, що декларація за грудень 2014р. не містить сум від'ємного значення попередніх звітних періодів, які б були не підтверджені документально або не відображені у податковій звітності Позивача, крім того помилка, яку припустилося підприємство при заповненні декларації з податку на додану вартість у вигляді одночасного заповнення р.23 та р.24 в однаковій сумі не призвела до завищення суми бюджетного відшкодування по податковій звітності за грудень 2014р. в розмірі 704 927грн. Також позивачем зауважено, що між ним та ТОВ «Просвет» (код ЄДРПОУ 33580422), ТОВ «Техно Люкс» (код ЄДРПОУ 36639887), ПП «ATM» (код ЄДРПОУ 24606641), ТОВ «Інтер- Метал» (код ЄДРПОУ 38748811), ТОВ «Брунгіс» (код ЄДРПОУ 39238061) укладено договори, які мають на меті поставку технічної продукції. За результатами поставленого товару постачальниками складено та надано ТОВ «НВП «Опори машин» первинні бухгалтерські документи, а саме податкові накладні, прибуткові накладні, рахунки-фактури, розрахунки за отриманий товар проведені ТОВ «НВП «Опори машин» в повному обсязі, що підтверджується наданими податковому органу копіями платіжних доручень та виписок з банківських рахунків. Отже, позивачем правомірно сформована суму податкового кредиту в розмірі 91 391 грн. В подальшому отриманий від ТОВ «Просвет» (код ЄДРПОУ 33580422), ТОВ «Техно Люкс» (код ЄДРПОУ 36639887), ПП «ATM» (код ЄДРПОУ 24606641), ТОВ «Інтер-Метал» (код ЄДРПОУ 38748811) товар реалізовано на користь третіх осіб, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме договорами, видатковими накладними, податковими накладними. Первинні документи, які підтверджують господарські відносини, надані податковому органу в повному обсязі, наведені ним в Акті перевірки від 19.03.2015 року № 1512/151/32139842 та свідчать про реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «НВП «Опори Машин» та наступними контрагентами: ТОВ «Просвет» (код ЄДРПОУ 33580422), ТОВ «Техно Люкс» (код ЄДРПОУ 36639887), ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641), ТОВ «Інтер-Метал» (код ЄДРПОУ 38748811), ТОВ «Брунгіс» (код ЄДРПОУ 39238061). Відповідач в Акті перевірки не ставить під сумнів їх достовірність та не вказує на наявність в останніх дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 ПКУ, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, спричиняють втрату вище вказаними первинними документами юридичної сили і доказовості. Доводи податкового органу про виявлені за допомогою відповідного програмного забезпечення розбіжності при співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту з контрагентами ТОВ «НВП «Опори Машин» не є такими, що спростовують факт реальності господарських операцій, за якими ТОВ «НВП «Опори Машин» було сформовано податковий кредит, оскільки в Акті не міститься критеріїв за якими проводилося співставлення та визначення результатів, а також не зазначено механізм проведення таких дій та отримання результату. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що оскаржувані рішення прийняті на підставі акту перевірки позивача, за висновками якого останнім порушені - п. 102.5 ст. 102, п.200.1, п.200.2, п.200.3. п.200.4 ст.200 ПКУ, Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», та завищено суму бюджетного відшкодування по податковій звітності за грудень 2014 року у сумі 704 927 грн.; - п. 102.5 ст. 102, п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПКУ, Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», та завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року у сумі 339 984 грн. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову, навівши доводи, викладені в акті перевірки та письмових запереченнях проти позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Зі змісту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08.04.15 №0006331501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 704 927 грн. та визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в розмірі 176 231,75 грн., та №0006341501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 339 984 грн., вбачається, що вони прийняті на підставі акту перевірки від 19.03.2015 року № 1512/151/32139842.

За висновками означеного акту перевірки, який складений про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2014 року, перевіркою встановлено порушення позивачем: - п. 102.5 ст. 102, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПКУ, Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а саме завищено суму бюджетного відшкодування по податковій звітності за грудень 2014 року у сумі 704 927грн.; - п. 102.5 ст. 102, п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а саме позивачем завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року у сумі 339 984 грн.

Підставою для означених висновків слугували наступні доводи ДПІ: оскільки суми податку на додану вартість, відображені у рядку 24 декларації з ПДВ за грудень 2014 року та Додатку 2 до цієї декларації, були сплачені скаржником у попередніх перевіреному звітних періодах, позивач мав скористатись правом на отримання бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права; - у Додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2014 року, як складова частина задекларованого від'ємного значення попереднього звітного періоду за цей період, відображена сума від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2013 року в сумі 43 202 грн. при тому, що в декларації за вказаний період задекларовано позитивне значення в сумі 3 706грн; - методологічно неправильно заповнено рядок 24, в якому відображена така ж сума (769 543 грн.), що і у рядку 23.2; - у складі податкового кредиту та, відповідно, у складі від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2014 року, відображені суми ПДВ від контрагентів зі станами, відмінними від «нульового»; оскільки суми задекларованого до відшкодування з бюджету суми від'ємного значення податку на додану вартість фактично оплачені позивачем постачальникам у періодах його виникнення, дане товариство мало право на отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ у попередніх періодах.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як свідчать матеріали справи та встановлено в ході судового процесу, 20.01.15 позивач надав до відповідача декларацію з ПДВ за грудень 2014 року з наступними значеннями: рядок 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - 17 774 грн., рядок 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - 64 616грн., рядок 23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів» - 769 543 грн.; рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 769 543 грн. (а.с.93-94). До означеної декларації позивачем додані Додатки 2, 3, 4, 5.

За змістом Додатку 2 до податкової декларації за грудень 2014 року «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», зазначено, що залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у загальній сумі 769 543грн. складається із сум ПДВ, які виникли за періоди: січень 2011 року - 59 553грн., лютий 2011 року - 7113грн., травень 2011 року - 16836грн., липень 2011 року - 7055грн., серпень 2011 року - 34724грн., вересень 2011 року - 28623грн., жовтень 2011 року - 6251грн., грудень 2011 року - 15685грн., січень 2012 р. - 27 677 грн., березень 2012 року - 29231грн., квітень 2012 року - 43202грн., травень 2012 року - 15594грн., червень 2012 року - 26941грн., серпень 2012 року - 20302грн., вересень 2012 року - 19703грн., жовтень 2012 року - 39808грн., листопад 2012 року - 20120грн., грудень 2012 року - 25313грн., січень 2013 року - 16235грн., лютий 2012 року - 39255грн., березень 2013 року - 16064грн., травень 2013 року - 8277грн., червень 2013 року - 5150грн., липень 2013 року - 10796грн., вересень 2013 року - 35781грн., жовтень 2013 року - 6803грн., листопад 2013 року - 3519грн., грудень 2013 року - 19111грн., січень 2014 року - 1062грн., лютий 2014 року - 38287грн., березень 2014 року - 31252грн., квітень 2014 року - 2061грн., травень 2014 року - 27110грн., червень 2014 року - 433грн. і листопад 2014 року - 64 616 грн.

За змістом Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню дорівнює 769 543 грн. (рядок 3) (а.с.96). За змістом заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4) позивач просить перерахувати на наведений визначену у податковій декларації з ПДВ за грудень 2014р. суму в розмірі 769 543 грн. (а.с.97).

Суд зазначає, що за змістом пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов'язання (переплата) - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Отже, переплата з податку на додану вартість існуватиме тільки у тому разі, якщо платник податку сплатив до бюджету податкове зобов'язання вище за розмір узгодженого.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви та отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті (пункт 200.6 статті 200 ПК України).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України).

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (п.200.8. ст.200 ПКУ).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.14 (далі - Наказ №966), якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається Додаток 2.

Також суд зазначає, що приписами п. 102.5. ст.102 ПКУ визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Зміст наведеної норми ст.102 ПКУ дозволяє дійти висновку, що її застосування (встановленого в ній строку) можливе лише у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку. Тобто положення пункту 102.5 статті 102 ПКУ регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість, і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін.

Отже, оскільки позивач заявив суму до бюджетного відшкодування, висновки ДПІ про відсутність у позивача права на відшкодування з бюджету у грудні 2014 року від'ємного значення ПДВ, право на яке у позивача виникло у січні - жовтні 2011 р. в розмірі 160 155 грн., у зв'язку з пропущенням 1095-денного терміну, є обґрунтованими.

Також суд погоджується з доводами відповідача про те, що оскільки у Додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2014 року, як складова частина задекларованого від'ємного значення попереднього звітного періоду за цей період, відображена сума від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2013 року в сумі 43 202грн., в той час, як в декларації за квітень 2013р. задекларовано позитивне значення в сумі 3 706 грн., позивачем порушені приписи п.200.1, 200.2, 200.3, п.200.4 ст. 200 ПКУ.

Обґрунтованими також суд визнає покликання контролюючого органу про те, що декларація з ПДВ за грудень 2014 року складена позивачем з численними порушеннями. Значення рядку 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» декларації з ПДВ за грудень 2014 року складає 64 616грн., рядок 23.2 «сума що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів» та рядок 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» дорівнюють 769 543 грн. відповідно. Фактично показник зазначеного рядка визначено неправильно, оскільки значення рядка 24 декларації з ПДВ попередніх звітних (податкових) періодів складає 704 927 грн.

Суд відмічає, що враховуючи дані, наведені позивачем в декларації з ПДВ за грудень 2014р., показник рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» повинен дорівнювати 0 грн., адже 769 543 грн. (рядок 22) - 769 543 грн. (рядок 23) дорівнює 0.

Крім того, згідно з даними Додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2014 р. позивачем з порушенням Порядку №966 визначено значення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показник колонки 5 Довідки дорівнює показнику рядка 24 декларації поточного періоду).

Відповідно до Порядку №966 та Методики розрахунку показників додатку 2, доведеної листом ДПА України від 06.08.08 №15844/7/16-1117, значення колонки 3 Додатку 2 відповідає залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду, значення колонки 4 Додатку 2 відповідає частині залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх та звітному податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до рядка 2 розрахунку бюджетного відшкодування), значення колонки 5 Додатку 2 відповідає значенню рядка 24 декларації звітного податкового періоду. При цьому показник колонки 5 Додатку 2 формується як різниця між залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (колонка 3 Додатку 2) та частині залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг (колонка 4 Додатку 2).

Фактично колонка 5 Додатку 2 (значення рядка 24) до декларації з ПДВ за грудень 2014р. складає 769 543грн, що не відповідає розрахунковій величині показника, оскільки колонка 3 Додатку 2 дорівнює 769 543 грн, колонка 4 Додатку 2 - 769 543 грн., то значення колонки 5 Додатку 2, як різниця між колонками 3 та 4, дорівнює 0.

Також суд зазначає, що відповідно до п.198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996. За змістом ст.1 означеного Закону первинний документи це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч.1 та ч.2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз приписів ст.198 ПКУ та приписів Закону №996 свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що у складі податкового кредиту та, відповідно, у складі від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2014 року, відображені суми ПДВ в розмірі 91 391 грн. від наступних контрагентів: - ТОВ «Просвєт» - стан 16 «Припинено (ліквідовано, закрито), свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.09.2013, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська 31.10.2012 виписала акт №4659/22-7/33580422, яким зменшила податкові зобов'язання даного товариства в тому числі по позивачу за вересень 2011 року на 8050грн., за жовтень 2011 року - на 3075грн.; - ТОВ «Техно Люкс» - стан 28 «Триває процедура припинення (направлено заперечення органу Міндоходів)», свідоцтво платника ПДВ анульовано 18.05.2013, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська 28.12.2012 виписала акт №6405/22-4/36639887, яким зменшила податкові зобов'язання даного товариства в тому числі по позивачу за березень 2012 року на 11 890 грн.; - ПП «ATM» - стан 28 «Триває процедура припинення (направлено заперечення органу Міндоходів)», свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.03.2013, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська виписала актом від 21.12.2012 №7198/224/24606641 зменшила податкові зобов'язання даного товариства в тому числі по позивачу за квітень 2012 року на 8 158грн., за травень 2012 року - на 7 980грн., червень 2012 року - на 7 744 грн., серпень 2012 року - на 3 289грн., вересень 2012 року - на 4 180 грн.; - ТОВ «Інтер-Метал» - стан 28 «Триває процедура припинення (направлено заперечення органу Міндоходів)», свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.07.2014, ДПІ у Печерському районі м. Києва актом від 08.05.2014 №1294/26-55-22-07/38748811 зменшила податкові зобов'язання даного товариства в тому числі по позивачу за лютий 2014 року на ПДВ 7 216 грн., за березень 2014 року - на 29 714 грн.; - ТОВ «Брунгіс» - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська актом від 29.09.14 № 2670/04-66-22-03/39238061 зменшила податкові зобов'язання даного товариства, в тому числі по позивачу за березень 2014 року на ПДВ 94,9 грн.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товарів від вказаних контрагентів фактично не мали реального характеру, постачання оформлене лише документально та не спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами. Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тобто договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Відтак, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК. Позивачем не надано до суду доказів руху активів платника податків та руху його капіталу саме у зв'язку із господарськими операціями з наведеними вище контрагентами.

Враховуючи наведене, суд погоджується з висновками ДПІ про порушення позивачем ст.185 та ст.198 ПКУ та завищення податкового кредиту за відповідні періоди та як, як наслідок, від'ємного значення суми ПДВ по декларації з ПДВ за грудень 2014 р. на загальну суму 91 391грн.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «НВП «Опори машин» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 23.11.15

Суддя А.О. Коренев