Постанова

від 16.08.2017 по справі 804/14293/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" серпня 2017 р. м. Київ К/800/8178/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Приходько І.В., Юрченко В.П.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю представника позивача Тропіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Опори Машин до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Опори Машин (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2015 року № 0006331501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у тому числі і заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 704 927,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 176 231,75 грн., від 08.04.2015 року № 0006341501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 339 984,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 19.03.2015 року № 1512/151/32139842.

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, позивачем порушено вимоги

- п. 102.5 ст. 102, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по податковій звітності за грудень 2014 року у сумі 704 927,00 грн.;

- п. 102.5 ст. 102, п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , що призвело до завищення позивачем залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року у сумі 339 984,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано наступним:

- оскільки суми ПДВ у розмірі 160 155,00 грн., відображені у рядку 24 декларації з ПДВ за грудень 2014 року та Додатку 2 до цієї декларації, були сплачені скаржником у попередніх звітних періодах (січень - жовтень 2011 року), то позивач мав скористатись правом на отримання бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права;

- у Додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2014 року, як складова частина задекларованого від'ємного значення попереднього звітного періоду за цей період, відображена сума від'ємного значення ПДВ за квітень 2013 року в сумі 43 202,00 грн., проте в декларації за вказаний період задекларовано позитивне значення в сумі 3 706,00 грн., що виключає право позивача на отримання бюджетного відшкодування у вказаній сумі;

- методологічно неправильно заповнено рядок 24, в якому відображена така ж сума (769 543 грн.), що і у рядку 23.2;

- у складі податкового кредиту та, відповідно, у складі від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2014 року, відображені суми ПДВ у розмірі 91 390,90 грн. за податковими накладними контрагентів ТОВ Просвет , ТОВ Техно Люкс, ПП ATM , ТОВ Інтер- Метал , ТОВ Брунгіс свідоцтва платників ПДВ яких анульовані, а самі підприємства ліквідовано, або перебувають у процедурі ліквідації.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення від 08.04.15 № 0006331501 та № 0006341501.

Також судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20 січня 2015 року позивач надав до контролюючого органу декларацію з ПДВ за грудень 2014 року з наступними значеннями: рядок 19 Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 17 774 грн., рядок 21 Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 64 616 грн., рядок 23.2 Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів - 769 543 грн.; рядок 24 Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 769 543 грн. (а.с.93-94). До означеної декларації позивачем додані Додатки 2, 3, 4, 5.

У Додатку 2 до податкової декларації за грудень 2014 року Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду , позивачем зазначено, що залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у загальній сумі 769 543грн. складається із сум ПДВ, які виникли за періоди: січень 2011 року - 59 553грн., лютий 2011 року - 7113грн., травень 2011 року - 16836грн., липень 2011 року - 7055грн., серпень 2011 року - 34724грн., вересень 2011 року - 28623грн., жовтень 2011 року - 6251грн., грудень 2011 року - 15685грн., січень 2012 р. - 27 677 грн., березень 2012 року - 29231грн., квітень 2012 року - 43202грн., травень 2012 року - 15594грн., червень 2012 року - 26941грн., серпень 2012 року - 20302грн., вересень 2012 року - 19703грн., жовтень 2012 року - 39808грн., листопад 2012 року - 20120грн., грудень 2012 року - 25313грн., січень 2013 року - 16235грн., лютий 2012 року - 39255грн., березень 2013 року - 16064грн., травень 2013 року - 8277грн., червень 2013 року - 5150грн., липень 2013 року - 10796грн., вересень 2013 року - 35781грн., жовтень 2013 року - 6803грн., листопад 2013 року - 3519грн., грудень 2013 року - 19111грн., січень 2014 року - 1062грн., лютий 2014 року - 38287грн., березень 2014 року - 31252грн., квітень 2014 року - 2061грн., травень 2014 року - 27110грн., червень 2014 року - 433грн. і листопад 2014 року - 64 616 грн.

У Додатку 3 до податкової декларації за грудень 2014 року Розрахунок суми бюджетного відшкодування Товариством вказано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 769 543 грн. (рядок 3), а в заяві про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4) позивач просить перерахувати на розрахунковий рахунок в установі банку визначену у податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 769 543 грн. (а.с. 96-97).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Так, ст. 200 Податкового кодексу України передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 зазначеного Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви та отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті (п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, платник податку самостійно приймає рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, про що подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Однак право на заявлення такої суми до бюджетного відшкодування обмежено строком давності у 1095 днів, що настають за днем отримання права на таке відшкодування, яке, в свою чергу, виникає в наступному звітному періоді після періоду, в кому здійснена фактична сплата податку на додану вартість постачальникам товарів. При цьому такий строк не поширюється на правовідносини, що виникли з приводу формування платником суми від'ємного значення з податку на додану вартість, яке може бути заявлено до бюджетного відшкодування за визначених Кодексом умов.

Отже враховуючи те, що позивач у декларації за грудень 2014 року заявив суму до бюджетного відшкодування та включив до нього суми від'ємного значення ПДВ в розмірі 160 155,00 грн., право на яке у Товариства виникло у січні - жовтні 2011 року, висновок суду першої інстанції про відсутність у Товариства права на відшкодування з бюджету ПДВ у зазначеному розмірі, у зв'язку з пропущенням 1095-денного терміну, є обґрунтованим.

Колегія суддів також вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що декларація з ПДВ за грудень 2014 року складена позивачем з численними порушеннями, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на суму 704 927,00 грн.

Так Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Міністерством фінансів України від 23.09.2014 року № 966, визначено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума:

враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду);

зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації подається Додаток 2.

Платники, які заповнили рядок 22 декларації та відповідно до ст. 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації Додаток 3.

Значення рядка 3 Додатка 3 переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або у рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають до декларації Додаток 4.

У разі якщо платником податку відповідно до п. 200.6 ст. 200 Кодексу приймається рішення про отримання на рахунок у банку бюджетного відшкодування сум податку, задекларованих у рядку 23.2 декларацій попередніх звітних (податкових) періодів, то таке рішення приймається платником податку за умови наявності в картках особових рахунків на момент прийняття такого рішення залишку невикористаної суми податку, що була задекларована до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів. Платником податку за такий відповідний звітний (податковий) період подається уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. З

Залишок від'ємного значення (після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи значення рядку 21 залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ за грудень 2014 року складає 64 616 грн., рядок 23.2 сума що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів та рядок 24 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду дорівнюють 769 543 грн. відповідно. Фактично показник зазначеного рядка визначено неправильно, оскільки значення рядка 24 декларації з ПДВ попередніх звітних (податкових) періодів складає 704 927 грн.

Таким чином враховуючи дані, наведені позивачем в декларації з ПДВ за грудень 2014 року, показник рядка 24 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду повинен дорівнювати 0 грн., а не 769 543 грн. як зазначено платником податку у поданій декларації.

Крім того, згідно з даними Додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2014 року позивачем з порушенням Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Міністерством фінансів України від 23.09.2014 року № 966, визначено значення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показник колонки 5 Довідки дорівнює показнику рядка 24 декларації поточного періоду).

Фактично колонка 5 Додатку 2 (значення рядка 24) до декларації з ПДВ за грудень 2014 року складає 769 543 грн., що не відповідає розрахунковій величині показника, оскільки колонка 3 Додатку 2 дорівнює 769 543 грн., колонка 4 Додатку 2 - 769 543 грн., то значення колонки 5 Додатку 2, як різниця між колонками 3 та 4, дорівнює 0.

Також суд зазначає, що позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4) в якій Товариство просить перерахувати на розрахунковий рахунок в установі банку визначену у податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 769 543 грн., проте як вбачається з Декларації з ПДВ за грудень 2014 року вказану суму позивач просить зарахувати у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів.

Отже висновок суду першої інстанції щодо завищення суми бюджетного відшкодування по податковій звітності за грудень 2014 року у сумі 704 927,00 грн. є обґрунтованим.

Натомість колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції щодо правомірності відображення у складі від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2014 року суми ПДВ у розмірі 91 390,90 грн. за податковими накладними контрагентів ТОВ Просвет , ТОВ Техно Люкс, ПП ATM , ТОВ Інтер- Метал , ТОВ Брунгіс , свідоцтва платників ПДВ яких анульовані, а самі підприємства ліквідовано, або перебувають у процедурі ліквідації, з огляду на наступне.

Так, суд апеляційної інстанції цілком правомірно зазначив, що на дату здійснення господарських операцій з постачання продукції, та, відповідно, формування податкового кредиту, контрагенти позивача ТОВ Просвет , ТОВ Техно Люкс, ПП ATM , ТОВ Інтер- Метал , ТОВ Брунгіс були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ.

Будь - яких інших доводів, які підтверджено належними доказами, щодо безпідставності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарським операціями з вказаними контрагентами а ні в акті перевірки, а ні в доводах касаційної скарги контролюючим органом не наведено, отже Товариство правомірно включило до складу ПДВ суму у розмірі 91 390,90 грн.

Проте суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції відносно правомірності включення до складу від'ємного значення ПДВ кошти у розмірі 43 202,00 грн. за декларацією за квітень 2013 року.

Так, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про безпідставність такого включення, оскільки відображена сума від'ємного значення ПДВ в сумі 43 202,00 грн. не підтверджується декларацією за квітень 2013 року, в якій навпаки задекларовано позитивне значення в сумі 3 706,00 грн.

Натомість суд апеляційної інстанції, врахував доводи позивача та вказав, що від'ємне значення ПДВ в сумі 43 202,00 грн. фактично виникло у квітні 2012 року, а в рядку 11 Додатку 2 до податкової декларації за грудень 2014 року Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду допущено описку, яка не призвела до заниження суми податкового зобов'язання.

Проте вказаний висновок не підтверджено належними доказами.

Таким чином, для правильного вирішення справи суду необхідно дослідити вказані обставини та докази якими вони підтверджуються і на підставі дослідженого дійти обґрунтованого висновку щодо декларування позивачем суми від'ємного значення ПДВ в розмірі 43 202,00 грн.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

А пунктом 6 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи в частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2016 року у справі № 804/14293/15 скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Опори Машин задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.04.2015 року № 0006341501 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на суму 91 391,00 грн., а в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на суму 43 202,00 грн. справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: І.Я. Олендер

І.В. Приходько

В.П. Юрченко

Ухвала в повному обсязі складена 17.08.2017 року.