Постанова

від 17.03.2015 по справі 814/323/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

17 березня 2015 року Справа № 814/323/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Лісовської Н.В. за участю секретаря судового засідання Тимошевської О.І. у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Мідрім", вул. Васляєва, 6, оф. 40, м. Миколаїв, 54000

до відповідачів 1: ДПІ у Ленінському р-ні м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 2: УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва, пр. Жовтневий, 55-е, м. Миколаїв, 54018

провизнання незаконними рішень від 03.12.2014 р. № 15102/04-2818, № 15102/04-2820, № 0061681702/2834, № 0061661702/2833, № 0061651702/2832, № 0061641702/2831, За участю представників сторін:

від позивача: Гуменний Д.Ю., Половинко Т.А., Халамендик О.О.,

від відповідача 1: Зайцева А.М.,

від відповідача 2: Апуневич Н.Ю., Куставінова І.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Мідрім", звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач 1) і управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (далі - відповідач 2) про визнання незаконними рішень Відповідача 1 від 03.12.2014 р. № 15102/04-2818, № 15102/04-2820, № 0061681702/2834, № 0061661702/2833, № 0061651702/2832, № 0061641702/2831, визнати незаконною бездіяльність відповідачів щодо не проведення звірки та корегування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в 2013 р. за наслідками перевірки, проведеної Відповідачем 2 (ПФУ), позивачу донараховано суми єдиного внеску. Штрафні санкції та пеня сплачені Позивачем у повному обсязі та своєчасно. За результатами перевірки Позивач подав уточнений звіт. Відповідач 2 (ПФУ) провів донарахування єдиного внеску і за Актом перевірки, і за уточнюючим звітом, у зв'язку з чим сума єдиного внеску подвоїлася на суму 1609,00 грн.

При передачі відомостей від ПФУ до Відповідача 1 (ДПІ) після отримання законодавчого права на адміністрування єдиного внеску, заборгованість у особовій картці підприємства була завищена, про що ПФУ повідомило ДПІ листом. Однак остання, ігноруючи отриману інформацію, винесла оскаржувані рішення, виходячи з даних картки особового рахунку, які не відповідають дійсності. Позивач просить суд скасувати рішення ДПІ про сплату недоїмки з соціального внеску.

ДПІ (Відповідач 1) проти позову заперечує, зазначає, що рішення про застосування штрафних санкцій та пені відповідають чинному законодавству та є правомірними.

ПФУ (Відповідач 2) у своїх запереченнях зазначив, що позивач порушив порядок заповнення звіту, що стало підставою для відображення в картці особового рахунку суми недоїмки. На підставі поданих позивачем даних, заборгованість правильно відображена в картці особового рахунку, на підставі даних якої відповідач 1 правомірно виніс оскаржувані рішення. Дійсно ПФУ визнає, що направляло на адресу ДПІ лист про існування помилки у звітах, але ця обставина не стосується сум, що відображені в оскаржуваних рішеннях ДПІ.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідачів проти позову заперечували та просили суд відмовити у задоволені позову.

У судовому засіданні 17.03.2015 р. в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Позивач як юридична особа є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У травні-червні 2013 р. ДПІ проведена планова перевірка позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Актом від 06.06.2013 р. № 79 зафіксовано порушення п. 1 ст. 7, п. 5, 7, 13 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), в результаті чого донараховано:

суми заробітної плати 3940,00 грн.;

суми нарахованого єдиного внеску 1468,04 грн.;

суми утриманого єдиного внеску 141,84 грн.

Зменшено:

суми заробітної плати на 66,38 грн.;

суми нарахованого єдиного внеску на 24,74 грн.;

суми утриманого єдиного внеску на 2,39 грн.

За результатами перевірки ДПІ сформовано вимогу від 06.06.2013 р. № Ю-2145 на суму донарахованого єдиного внеску 1609,88 грн. та внесено до картки особового рахунку з урахуванням зменшень по акту перевірки. Одночасно Позивачем до Відповідача 2 подано звіт про нарахування сум єдиного внеску, які вже були донараховані за актом перевірки та внесені до особової картки.

У зв'язку з проведенням у 2013 р. адміністративної реформи, адміністрування єдиного внеску покладено на органи Міндоходів. Відповідач 2 передав особову справу Позивача до ДПІ

03.12.2014 р. ПФУ прийняв наступні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску:

№ 15102/04-2818 на суму 154,17 грн.;

№ 0061681702/2834 на суму 126,11 грн.;

№ 0061661702/2833 на суму 39,35 грн.;

№ 0061641702/2831 на суму 154,63 грн.;

№ 0061651702/2832 на суму 129,35 грн.;

№ 15102/04-2820 на суму 4,78 грн.;

№ 0061591702/2828 на суму 149,62 грн.;

№ 0061631702/2830 на суму 156,72 грн.;

№ 0061621702/2829 на суму 152,82 грн.

Останні три рішення скасовані Головним управлінням Міндоходів у Миколаївській області 15.01.2015 р. за результатами розгляду скарги позивача.

В судовому засіданні з'ясовано, що оскаржувані рішення винесені ДПІ не по стягненню недоїмки за жовтень 2011 року у сумі 1069,00 грн., а це рішення про стягнення пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з вересня 2013 року по листопад 2013 року. З пояснень представників відповідачів суду стало відомо, що пеня самостійно нараховується програмним забезпеченням у випадку несвоєчасної оплати платником сум єдиного внеску. Однак ані представником ПФУ, ані представником ДПІ не надано суду жодних доказів того, що єдиний внесок був сплачений Позивачем за період вересень-листопад 2013 року несвоєчасно.

В судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що в грудні 2014 року Позивачем до контролюючого органу був наданий корегуючий розрахунок, відповідно до якого вбачається, що суми єдиного внеску за жовтень 2014 та листопад 2014 року Позивачем сплачені. Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення від 03.12.2014 року за № 0061651702/2832, № 0061641702/2831, № 0061641702/2833, № 0061641702/2834, № 15102/04-2818, № 15102/04-2820 - належать скасуванню

На підставі ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС України).

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення винесені ДПІ протиправно, виходячи з того, що період, за який нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску на період виникнення права на нарахування пені, таке право належало ПФУ як контролюючому органу. Право на адміністрування єдиного внеску у ДПІ виникло у зв'язку з внесенням змін до Податкового Кодексу України з 1.01. 2014 року.

Щодо позовних вимог Позивача про визнання незаконною бездіяльності відповідачів щодо не проведення звірки та корегування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд зазначає що проведення звірок між ПФУ та ДПІ і Позивачем з метою усунення виявлених розбіжностей не входить до обов'язкової компетенції Відповідачів під час адміністрування єдиного внеску.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивач надав суду квитанцію про сплату судового збору в сумі 183,16 грн. Таким чином, відшкодуванню з Державного бюджету України підлягають судові витрати в сумі 110,08 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 03.12.2014 р. № 15102/04-2818, № 15102/04-2820, № 0061681702/2834, № 0061661702/2833, № 0061651702/2832, № 0061641702/2831.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Мідрім" (ідентифікаційний код 35273034) судовий збір у сумі 110,08 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Повний тест постанови

виготовлено та підписано суддею 20.03.2015 р.

Суддя Н. В. Лісовська