Постанова

від 26.09.2018 по справі 814/323/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/323/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мідрім до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання незаконними рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мідрім звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання незаконними рішень Відповідача 1 від 03.12.2014 р. № 15102/04-2818, № 15102/04-2820, № 0061681702/2834, № 0061661702/2833, № 0061651702/2832, № 0061641702/2831, визнати незаконною бездіяльність відповідачів щодо не проведення звірки та корегування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в 2013 р. за наслідками перевірки, проведеної Відповідачем 2 (ПФУ), позивачу донараховано суми єдиного внеску. Штрафні санкції та пеня сплачені Позивачем у повному обсязі та своєчасно. За результатами перевірки Позивач подав уточнений звіт. Відповідач 2 (ПФУ) провів донарахування єдиного внеску і за Актом перевірки, і за уточнюючим звітом, у зв'язку з чим сума єдиного внеску подвоїлася на суму 1609,00 грн.

При передачі відомостей від ПФУ до Відповідача 1 (ДПІ) після отримання законодавчого права на адміністрування єдиного внеску, заборгованість у особовій картці підприємства була завищена, про що ПФУ повідомило ДПІ листом. Однак остання, ігноруючи отриману інформацію, винесла оскаржувані рішення, виходячи з даних картки особового рахунку, які не відповідають дійсності. Позивач просить суд скасувати рішення ДПІ про сплату недоїмки з соціального внеску.

ДПІ (Відповідач 1) проти позову заперечує, зазначає, що рішення про застосування штрафних санкцій та пені відповідають чинному законодавству та є правомірними.

ПФУ (Відповідач 2) у своїх запереченнях зазначив, що позивач порушив порядок заповнення звіту, що стало підставою для відображення в картці особового рахунку суми недоїмки. На підставі поданих позивачем даних, заборгованість правильно відображена в картці особового рахунку, на підставі даних якої відповідач 1 правомірно виніс оскаржувані рішення. Дійсно ПФУ визнає, що направляло на адресу ДПІ лист про існування помилки у звітах, але ця обставина не стосується сум, що відображені в оскаржуваних рішеннях ДПІ.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року заявлений позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 03.12.2014 р. № 15102/04-2818, № 15102/04-2820, № 0061681702/2834, № 0061661702/2833, № 0061651702/2832, № 0061641702/2831.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У травні-червні 2013 р. ДПІ проведена планова перевірка позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Актом від 06.06.2013 р. № 79 зафіксовано порушення п. 1 ст. 7, п. 5, 7, 13 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон), в результаті чого донараховано: суми заробітної плати 3940,00 грн.; суми нарахованого єдиного внеску 1468,04 грн.; суми утриманого єдиного внеску 141,84 грн.

Зменшено: суми заробітної плати на 66,38 грн.; суми нарахованого єдиного внеску на 24,74 грн.; суми утриманого єдиного внеску на 2,39 грн.

За результатами перевірки ДПІ сформовано вимогу від 06.06.2013 року № Ю-2145 на суму донарахованого єдиного внеску 1609,88 грн. та внесено до картки особового рахунку з урахуванням зменшень по акту перевірки. Одночасно Позивачем до Відповідача 2 подано звіт про нарахування сум єдиного внеску, які вже були донараховані за актом перевірки та внесені до особової картки.

У зв'язку з проведенням у 2013 року адміністративної реформи, адміністрування єдиного внеску покладено на органи Міндоходів. Відповідач 2 передав особову справу Позивача до ДПІ

03.12.2014 року ПФУ прийняв наступні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску: № 15102/04-2818 на суму 154,17 грн.; № 0061681702/2834 на суму 126,11 грн.; № 0061661702/2833 на суму 39,35 грн.; № 0061641702/2831 на суму 154,63 грн.; № 0061651702/2832 на суму 129,35 грн.; № 15102/04-2820 на суму 4,78 грн.; № 0061591702/2828 на суму 149,62 грн.; № 0061631702/2830 на суму 156,72 грн.; № 0061621702/2829 на суму 152,82 грн.

Останні три рішення скасовані Головним управлінням Міндоходів у Миколаївській області 15.01.2015 року за результатами розгляду скарги позивача.

Оскаржувані рішення винесені ДПІ не по стягненню недоїмки за жовтень 2011 року у сумі 1069,00 грн., а це рішення про стягнення пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з вересня 2013 року по листопад 2013 року.

В свою чергу, пеня самостійно нараховується програмним забезпеченням у випадку несвоєчасної оплати платником сум єдиного внеску.

Однак, ані представником ПФУ, ані представником ДПІ не надано суду жодних доказів того, що єдиний внесок був сплачений позивачем за період вересень-листопад 2013 року несвоєчасно.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що в грудні 2014 року позивачем до контролюючого органу був наданий корегуючий розрахунок, відповідно до якого вбачається, що суми єдиного внеску за жовтень 2014 та листопад 2014 року позивачем сплачені.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення від 03.12.2014 року за № 0061651702/2832, № 0061641702/2831, № 0061641702/2833, № 0061641702/2834, № 15102/04-2818, № 15102/04-2820 - належать скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані рішення винесені ДПІ протиправно, виходячи з того, що період, за який нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску на період виникнення права на нарахування пені, таке право належало ПФУ як контролюючому органу. Право на адміністрування єдиного внеску у ДПІ виникло у зв'язку з внесенням змін до Податкового Кодексу України з 1.01. 2014 року.

З огляду на вищевикладене у сукупності, враховуючи встановлені обставини у вказаній справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зі змісту частин 1 - 4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 311, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мідрім до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання незаконними рішень.

Апеляційну скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мідрім до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання незаконними рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець