Рішення
від 05.11.2015 по справі 362/5064/14-ц
ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5064/14-ц

Провадження № 2/362/255/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., при секретарі - Дрозденко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднану цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу та поділ спільного майна,-

в с т а н о в и в:

24 жовтня 2014 року позивач за первісним позовом звернувся до суду з вимогами про встановлення факту його проживання з відповідачем однією сім'єю як чоловік та жінка без шлюбу у період з січня 1999 року по серпень 2014 року, визнання спільним їх майна та його поділу, а саме: автомобілів «Renault Duster» та «Нива 2121», житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельні ділянки за той же адресою:

в—Џплощею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № НОМЕР_1;

та

в—Џплощею 0,48 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № НОМЕР_2,

визнавши за кожним з них паво власності на 1/2 частину вищезазначеного майна.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги первісного позову підтримав в повному обсязі, зустрічний позов не визнала, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.

Відповідач, яка була допитана в судовому засіданні як свідок, та її представник первісний позов визнали частково, а саме, лише в частині спільного проживання сторін однією сім'єю як чоловік та жінка без шлюбу, наполягаючи на тому, що це почалося лише у період з жовтня 2006 року по березень 2014 року, тобто після придбання нею спірної нерухомості.

Крім того, відповідач звернулася до суду з зустрічним позовом про стягнення з відповідача матеріальної грошової компенсації за придбаний під час спільного проживання автомобіль «Renault Duster».

Співвідповідач за первісним позовом ОСОБА_3 - мати відповідача за первісним позовом, в судове засідання не з'явилася, надіславши до суду листа з заперечення проти первісного позову щодо вимог до неї про поділ автомобіля, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові матеріали справи, а також чисельні фотографії, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог первісного позову та у відмові зустрічного позову, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до положень ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з положень ч.ч.1 і 3 ст.61 ЦПК України, обставині, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставині, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положеннями п.п.1 та 3 ч.1 ст. 57 СК України встановлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу, та майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

У відповідності до положень ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

У відповідності до положень ч.1 ст.71 та ч.2 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Положеннями ч.ч.2 і 3 ст.70 СК України передбачено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.

Як вбачається з положень п.п.23 і 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час придбання зазначеного майна. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

У відповідності до змісту рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 березня 2007 року по цивільній справі № 2-1878/07, ОСОБА_4 визнаний таким, що втратив право на користування житлом - квартирою АДРЕСА_2, в якій він не проживав саме з листопада 1999 року.

За свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4, сторони є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У відповідності до довідки № 3445/12 від 1.12.2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі, позивач за первісним позовом отримує пенсію за ІІ-ою групою інвалідності.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 рок, з позивача за первісним позовом на користь відповідача на утримання дітей стягуються аліменти.

За зазначеним судовим рішення відповідач ОСОБА_1 стверджує про спільне проживання з позивачем ОСОБА_2 з 1999 року, а остання, з жовтня 2006 року.

За рішенням Апеляційного суду Київської області від 15 жовтня 2015 року, з рішення Васильківського міськрайонного суду від 20 серпня 2015 року про надання дозволу на виїзд дітей за кордон, з мотивувальної частині виключена встановлена судом обставина, що сторони починаючи з жовтня 2006 року до січня 2014 року включно проживали однією сім'єю.

У відповідності до договорів купівлі-продажу від 4 листопада 2005 року, посвідчених приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Леончук І.Б., за реєстровими №№ 5550, 5553 та 5557, відповідач за первісним позовом придбала у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельні ділянки за той же адресою:

в—Џплощею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № НОМЕР_1;

та

в—Џплощею 0,48 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № НОМЕР_2.

За змістом договорів підряду від 20.08.2009 року на придбання меблі, та буріння свердловини від 29.102008 року, правочини щодо їх виконання по АДРЕСА_1 укладалися саме з позивачем за первісним позовом.

З показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 вбачається обставині спільного проживання сторін однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу у період починаючи з 1999 року та після придбання спірного рухомого та нерухомого майна.

Суд критично ставиться до показань позивача та його представника, а також окремих свідків - ОСОБА_11, щодо придбання спірної нерухомості саме за особисті кошти позивача за зустрічним позовом, оскільки ґрунтуються лише на показаннях свідка та правочинах від 2014 року (розписка про боргові зобов'язання та договір позики станом на лютий 2014 року) з її близькими родичами.

Таким чином, суд з огляду на зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку щодо можливості встановлення факту проживання сторін однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу у період з 1999 року по 7 березня 2014 року.

Разом з тим, суд задовольняє вимоги позову в цієї частині частково, виходячи з того, що можливість встановлення зазначеного факту відбулося лише з часу набрання чинності, тобто з 1 січня 2004 року, Сімейного кодексу України, а тому встановлює факт проживання сторін лише з 1 січня 2004 року.

Суд визначає такий граничний термін проживання сторін по 7 березня 2014 року, виходячи з обставин справи, а саме, виїзду у березні 2014 року відповідача за первісним позовом за кордон та її повернення в країну, придбання за її межами іншої нерухомості.

Що стосується вимог первісного позову про поділ автомобілів марки «Renault Duster» та «Нива 2121», то на думку суду вони не підлягають до задоволення, оскільки за матеріалами справи позивач за первісним позовом у жовтні 2014 року розпорядився автомобілем марки «Renault Duster» на свій власний розсуд через переоформлення на мати відповідача за первісним позовом співвідповідача ОСОБА_3, а доказів щодо обставин придбання та користування сторонами автомобіля «Нива 2121» суду жодного надано не було, тобто за їх недоведеністю.

Суд також не вбачає підстав для поділу спірної нерухомості з відступом від засади рівності часток сторін, через відсутність обставин, що мають істотне значення. Оскільки приймає до уваги вік та стан здоров'я позивача за первісним позовом, а питання грошового утримання двох неповнолітніх дітей саме позивачем за зустрічним позовом вирішено відповідним судовим рішенням.

Суд відмовляє в задоволені зустрічного позову виходячи з того, що власник спільного майна має права на матеріальну компенсацію взамін її частки (ч.3 ст.358 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року), але у не спосіб визначений позивачем за зустрічним позовом шляхом примусового її стягнення з відповідача, оскільки діюче цивільне та сімейне законодавства такого способу не визначає.

Суд також враховує, що на підставі довідки-рахунку ТОВ «Глобал-Авто» № 817852 від 28.10.2014 року на ім'я відповідача за первісним позовом та свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу марки «Renault Duster» серії НОМЕР_5 від 19.05.2011 року, і серії НОМЕР_6 від 14.08.2014 року та серії НОМЕР_7 від 4.11.2014 року, відбулося зняття спірного автомобіля з реєстрація на ім'я позивача за первісним позовом з наступною його реєстрації на ім'я співвідповідача за первісним позовом ОСОБА_3 - матері позивача за первісним позовом, тобто відсутній предмет спору за зустрічним позовом.

Вирішуючи зазначений спір, суд у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача ? частину понесених ним судових витрат у вигляді сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3,10, 11, 60, 61, 79, 88, 212-215, 218, 221, 223, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу у період з 1 січня 2004 року по 9 березня 2014 року.

Визнати об'єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2:

1. житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1;

2. земельні ділянки по АДРЕСА_1:

в—Џплощею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № НОМЕР_1;

в—Џплощею 0,48 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № НОМЕР_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку поділу спільної сумісної власності, на ? частині на:

1. житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1;

2. земельні ділянки по АДРЕСА_1:

в—Џплощею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № НОМЕР_1;

в—Џплощею 0,48 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № НОМЕР_2.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку поділу спільної сумісної власності на ? частині на:

1. житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1;

2. земельні ділянки по АДРЕСА_1:

в—Џплощею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № НОМЕР_1;

в—Џплощею 0,48 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1827 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Корнієнко С.В.

СудВасильківський міськрайонний суд Київської області
Дата ухвалення рішення05.11.2015
Оприлюднено26.11.2015
Номер документу53697080
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —362/5064/14-ц

Ухвала від 01.12.2015

Цивільне

Апеляційний суд Київської області

Дмитрієва Л. Д.

Рішення від 05.11.2015

Цивільне

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Корнієнко С. В.

Рішення від 05.11.2015

Цивільне

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Корнієнко С. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні