Рішення

від 17.11.2015 по справі 522/23843/14-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/23843/14-ц

Н.п. 2/522/795/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку володіння та користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, подавши 14.04.2015 р. заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визначити між ним та відповідачкою порядок користування спільною земельною ділянкою загальною площею 0,0343 га, розташовану за адресою: місто Одеса, провулок Кордонний, 3, виділити йому в натурі в користування 1/2 частину зі складу цієї спільної земельної ділянки, а також стягнути з відповідачки судові витрати.

При цьому позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 24 квітня 1992 року ОСОБА_3 належало 7/20 частин житлового будинку №3 по провулку Кордонному в місті Одесі. Земельна ділянка, площею 0,0546 га, за цією ж адресою належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 17.01.1999 р., зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2527, для обслуговування житлового будинку а господарських споруд.

На момент укладання договору купівлі-продажу 7/20 частин житлового будинку ОСОБА_3 знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. В подальшому шлюб було розірвано.

Так як спірне майно було набуте ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у шлюбі, то їх частини у спільному майні на момент виникнення правовідносин, вважалися рівними.

24 грудня 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 продали 0,0192 га земельної ділянки, а 16 квітня 2003 року, ще 0,0011 га, а гроші поділили.

Таким чином у власності ОСОБА_3 та відповідачки залишилися 7/20 частин житлового будинку та земельна ділянка площею 0,0343 га, знаходилась.

Жодних угод про встановлення порядку користування житловим будинком чи земельною ділянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 між собою не укладали, жодних заходів щодо реєстрації за собою права власності на 7/40 (7/20:2=7/40) частин будинку чи реєстрації права власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0343 га, ОСОБА_4 за життя ОСОБА_3 не вживала.

30.12.2013 р. ОСОБА_3 помер.

13.09.2014 р. позивач отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом №155/2014, після смерті ОСОБА_5, відповідно до якого став власником 55/1000 частин домоволодіння, яке розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Кордонний, 3.

Після отримання Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач дізнався, що відповідачка без встановлення порядку користування житловим будинком та без будь-якої угоди про встановлення порядку користування земельною ділянкою намагається виділити в натурі на свою користь частину спірної земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Кордонний, 3, присвоївши спірній земельній ділянці кадастровий номер 5110137500:54:006:0323.

Враховуючи вищевикладене позивач вважає, що він має право на виділ своєї частини із спільної власності в натурі, у зв'язку з чим він був вимушений звернутися до суду з зазначеним позовом, в якому також просить визначити між ним та відповідачкою порядок користування спільною земельною ділянкою загальною площею 0,0343 га, розташовану за адресою: місто Одеса, провулок Кордонний, 3.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні сторін та їх представників, оголосивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 березня 2002 року по справі №2-968/02, яке набрало законної сили 28 квітня 2002 року, встановлені обставини, які відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не потребують додаткового встановлення та доказування під час розгляду даної цивільної справи.

Так, судом було встановлено, що у період спільного шлюбу, а саме 24 квітня 1992 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Третьою одеською державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-3426 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 придбали 7/20 частин домоволодіння №3 по провулку Кордонний в місті Одесі, а у 1999 році дані особи приватизували земельну ділянку площею 0,0546 га при зазначеному домоволодінні.

Вищезазначеним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 березня 2002 року по справі №2-968/02, було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнано за ОСОБА_4 право власності на 7/40 частини домоволодіння №3 по провулку Кордонний у місті Одесі та визнано право власності на 1/2 частину приватизованого ОСОБА_3 (на підставі рішення Одеського міськвиконкому №306 від 27.04.1999 р.) земельної ділянки площею 0,0546 при 7/20 частини домоволодіння №3 по провулку Кордонний в місті Одесі.

При цьому, з матеріалів справи, а саме з відміток внесених до Державного акта на права приватної власності на землю серії ІІІ №047709, виданого на підставі рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 27 квітня 1999 року №306 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2527, вбачається, що 24 грудня 2002 року з земельної ділянки площею 0,0546 по провулку Кордонний, 3, в місті Одесі було продано її частина у розмірі 0,0192 га, а 16.04.2003 р. була продана ще площа 0,0011 га даної земельної ділянки.

30 грудня 2013 року ОСОБА_3 помер.

Ще за життя, а саме 20 листопада 2013 року ОСОБА_3 склав на ім'я ОСОБА_1 заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 зареєстрований у реєстрі №1708. Згідно даного заповіту ОСОБА_3 заповів усе своє майно ОСОБА_1.

13 вересня 2014 року ОСОБА_1 отримав Свідоцтво по прийняття спадщини за заповітом, відповідно до якого він прийняв у спадщину 55/1000 (п'ятдесят п'ять тисячних) частин домоволодіння, розташованого в місті Одесі, по провулку Кордонному, 3, що складається в цілому з житлового будинку під літерою «А», загальною площею 325,6 кв.м., житловою площею 128,3 кв.м. та надвірних споруд під літерами: «Д» - гараж, «И» - гараж, Ш - вимощення, №1,3, 4 - огорожа.

Позивач зазначає, що частини співвласників земельної ділянки, загальною площею 0,0343 га, розташованої під домоволодінням № 3 по провулку Кордонний у місті Одесі, у спільній частковій власності в натурі на місцевості не виділені, згода між сторонами щодо такого виділу та порядку користування відсутня, а відповідачка намагається виділити в натурі на свою користь частину спірної земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Кордонний, 3, присвоївши їй кадастровий номер, що в свою чергу порушує його право власності та позбавляє його можливості розпоряджатися своєю частиною земельної ділянки, яка перебуває у спільній частковій власності.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування або розпорядження своїм майном.

Частиною 1 та 3 статті 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, тому відповідно до статті 88 ЗК України слід брати до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

З наданих стороною відповідачки письмових доказів не вбачається будь-яких належних доказів, які б свідчили про факт укладення між нею та ОСОБА_3, як співвласниками земельної ділянки, угод щодо порядку користування земельною ділянкою при 7/20 частини домоволодіння №3 по провулку Кордонний в місті Одесі, а також угоди про виділ відповідачкою своєї частини земельної ділянки, у зв'язку з чим суд не може брати до уваги заперечення відповідачки , як підставу для відмови в задоволенні позову.

Частина 1 статті 364 ЦК України визначає, що співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Крім того, зокрема ч. 3 та 4 ст.88 ЗК України визначає, що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що майнові права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог в частині виділу йому в натурі в користування 1/2 частини, у розмірі 0,01715 га, зі складу спільної земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Кордонний 3.

Щодо визначення порядку користування між позивачем та відповідачкою спільною земельною ділянкою загальною площею 0,0343 га, за адресою: м. Одеса, пров. Кордонний, 3, суд повинен зазначити про наступне.

Згідно абзацу першого п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки.

З метою визначення можливих варіантів користування та виділу 1/2 частини у розмірі 0,01715 га зі складу спільної земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Кордонний 3, та окремого входу на неї, ухвалою суду від 14 квітня 2015 року було призначено судову земельну-технічну експертизу, проведення якої було доручено ТОВ «Ін Юг Експертиза».

За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи було надано Висновок №473/461 від 06.07.2015 р., з якого вбачається, що виходячи з конфігурації дослідженої земельної ділянки, розташованих на ній будов, як узаконених, так і маючих статус самовільно побудованих, фактичного користування приміщеннями будов, можливо констатувати відсутність технічної можливості розподілу дослідженої земельної ділянки в частках 1/2 з самостійними виїздами з площі загального користування - провулка Кордонний.

Експертом було запропоновано два варіанта порядку користування дослідженої земельної ділянки в частках 1/2 з спільним входом/в'їздом з провулка Кордонний на існуюче внутрішнє подвір'я, яке передбачає спільне користування.

Обставин, які б ставили під сумнів правильність вищезазначеного висновку експерта, сторонами не зазначено, а у суду відсутні.

Таким чином, дослідивши запропоновані експертом варіанти, вислухавши думку присутніх у судовому засіданні сторін та їх представників, суд вважає за необхідне визначити порядок користування спільною земельною ділянкою загальною площею 0,0343 га, розташовану за адресою: місто Одеса, провулок Кордонний, 3, та встановити другий вариант запропонований Висновком №473/461 судової земельно-технічної експертизи від 06.07.2015 р. (оригінал якого міститься в матеріалах справи), який визначає порядок користування спільною земельною ділянкою.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку володіння та користування земельною ділянкою, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачки підлягаю стягненню на користь позивача судові витрати, а саме загальна сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 355, 358, 364, 391 ЦК України, ст. 88 ЗК України, ст.ст. 11, 60, 61, 88, 169, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити порядок користування спільною земельною ділянкою загальною площею 0,0343 га, розташовану за адресою: місто Одеса, провулок Кордонний, 3.

Виділити ОСОБА_1 в натурі в користування 1/2 частину зі складу спільної земельної ділянки, а саме земельну ділянку у розмірі 0,01715 га, яка розташована за адресою: місто Одеса, провулок Кордонний, 3.

Встановити порядок користування спільною земельною ділянкою загальною площею 0,0343 га, розташовану за адресою: місто Одеса, провулок Кордонний,3, відповідно до другого варианта запропонованого Висновком №473/461 судової земельно-технічної експертизи від 06.07.2015 р. (оригінал якого міститься в матеріалах справи), графічний додаток №7, а саме: в загальному користуванні залишити площу ділянки між в'їзною брамою з провулка Кордоний та гаражем літ. «Д-2» - внутрішній двір, а частину площі земельної ділянки, що залишилася, розділити в частках 1/2. При цьому у одного з співвласників (ОСОБА_2О.) земельна ділянка буде складатися з двох частин: площі займаної приміщеннями літ. «А-ж» та «а-8» (частина 1) та площі, вільної від забудов (частина 2). Доступ до обох частин з подвір'я загального користування.

Лінія розділу від подвір'я загального користування паралельно правій бічній стіні гаража літ. «Д-2» з відступом 1, 8 м від неї (прохід до приміщень в літ. «а-6», «а-7»).

Встановити, що лінія розподілу заходить на город до точки 4 - точка перетину з лінією, що проходить паралельно тильної межі ділянки з кута кам'яного (дов. 5,46 м) та огорожі з плоского шифера (дов. 3,39 м) по лівій бічній межі. Далі від т. 4 лінії поділу повертає наліво до даного кута огорожі паралельно тильній межі на відстані 5,46 м від неї, потім поворот праворуч паралельно правій бічній межі ділянки на відстані 8,12 м від неї.

Забезпечити ОСОБА_1 доступ ОСОБА_2 до тильної зовнішній стіні прибудови літ. «а-8» (дов. 2,83 м) при проведенні ремонтних робіт фасада та даха (покрівлі) на випадок можливого узаконення даної прибудови у перспективі. При ширині проходу для обслуговування в 1,0 м (п.3.25* ДБН 360-92**) площа даної ділянки складе 2,9 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору у загальному розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

17.11.2015